П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 654/682/19

Головуючий в 1 інстанції: Францішко Ю.В.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –

Кравченка К.В.,

судді –

Джабурія О.В.,

судді –

Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного інспектора з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції України у Херсонській області Ільїна Юрія Олександровича на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції України у Херсонській області Ільїна Юрія Олександровича визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до державного інспектора з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції України у Херсонській області Ільїна Ю.О. (надалі – відповідач, інспектор), в якому просив:

- скасувати постанову №05-11/28 від 19.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ст.153 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він діяв в межах вимог законодавства України і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки стан спиляних дерев був визначений як сухі дерева. Позивач вважає, що його дії не підпадають під дію ст.153 КУпАП і не утворюють складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначив, що у своїх діях керувався прагненням знести аварійні дерева, які є сухостоєм значного діаметру, які знаходились на території селища, в громадському місці, поблизу сільського клубу, де перебуває значна кількість людей, а у випадку саморуйнування цих дерев від погодних умов існувала загроза для життя людей. Позивач вважає, що знесення вказаних дерев було крайньою необхідністю.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.06.2019 року позовні вимоги задоволено.

Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Державної екологічної інспекції у Херсонській області 31.01.2019 року надійшов лист №2-16/43 Гладківської сільської ради відповідно до якого, виконавчий комітет Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області повідомляє, що в сільську раду надійшла доповідна записка від інспектора по благоустрою Гладківської сільської ради Храмова Г. про те, що староста села Таврійське ОСОБА_2 разом із завідуючою сільським клубом с. Таврійське ОСОБА_3 організували та спиляли дві одиниці дерев породи акація, які знаходилися в задовільному стані (діаметр орієнтовно складає від 45-70 см), що розташовані біля сільського клубу. Все це вони здійснили без відома сільської ради з порушенням вимог природоохоронного законодавства в частині охорони утримання зелених насаджень на території Гладківської сільської ради. У зв`язку із вищезазначеним Гладківська сільська рада просила вжити заходи щодо зазначених осіб.

З метою здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Херсонській області видано наказ від 01.02.2019 року №79 про здійснення держаного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 01 по 28.02.2019 року на території Херсонської області.

Наказом від 12.02.2019 року №78 ВД Комара ОСОБА_4 - головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області відділу державного екологічно нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу відряджено до Каховського, Олешківського, Скадовського, Голопристанського та Каланчацького районів на дві доби у період з 13 по 14.02.2019 року для здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства на території Херсонської області.

ОСОБА_5 14.02.2019 року встановлено, що позивач о 11:00 годині 29.01.2019 року за адресою: вул. Центральна, 410 а, с. Таврійськ, Голопристанський район, Херсонська область, без ордеру на видалення зелених насаджень здійснив спилювання 3-х дерев, а саме: 2 дерева породи “акація” з діаметрами пнів 32 та 60 см, та 1 дерево породи, “клен” з діаметром пня 93 см.

В наслідок наведеного, ОСОБА_5 відносно позивача складено протокол від 14.02.2019 року №10479 про адміністратор правопорушення передбачене ст.153 КУпАП та запрошено позивача до приміщення Державної екологічної інспекції у Херсонській області на 10-00 годину 19.02.2019 року, для розгляду адміністративної справи по суті.

За результатами розгляду адміністративної справи, відповідачем винесено постанову від 19.02.2019 року №05-11/28 про накладання адміністративного стягнення, за якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення відповідно до ст.153 КУпАП та накладено штраф у розмірі двадцяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 510,00 грн..

Згідно Розрахунку №30 від 15.02.2019 року про обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення або пошкодження дерев, позивач своїми протиправними діями заподіяв шкоду державі в наслідок знищення 3-х дерев, а саме: 2 дерева породи “акація біла” з діаметрами пнів 32 см та 60 см на суму 7100,00 грн., та 1 дерево породи “клен” з діаметром пня 93 см на суму 3800,00 грн., на загальну суму у розмірі 12150,00 грн.. Також в Розрахунку зазначено, що оскільки мало місце самовільне спилювання сухостійних дерев, розмір шкоди за кожне дерево зменшується у 2 рази, тобто позивач завдав шкоду державі в розмірі 6075,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова не підтверджена жодними документально підтвердженими доказами вчинення позивачем адміністративного порушення.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В позовній заяві позивач зазначає, що спиляні ним дерева були сухостоєм та у випадку саморуйнування цих дерев від погодних умов існувала загроза для життя людей.

Згідно протоколу №10479 від 14.02.2019 року про адміністративне правопорушення, стан спиляних позивачем дерев - сухі.

Відповідно Розрахунку №30 від 15.02.2019 року про обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення або пошкодження дерев, позивач здійснив спилювання сухостійних дерев, що стало підставою для зменшення розміру шкоди заподіяною державі вдвічі.

Таким чином, сторони по справі погоджуються та не заперечують, що спилянні позивачем дерева були сухостоєм, що створювало загрозу для життя людей.

Отже, позивач як староста села діяв у стані крайньої необхідності задля збереження безпеки у населеному пункті.

Крайня необхідність визначається як стан, за якого особа правомірно заподіює шкоду інтересам, що охороняються державою, щоб усунути небезпеку, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, за умови неможливості усунути цю небезпеку іншими засобами, якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Так, згідно ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це суб`єктивне право кожної людини. Однак для працівників правоохоронних органів крайня необхідність - юридичний обов`язок, передбачений їхнім службовим становищем. Водночас ухилятися від виконання своїх функцій, посилаючись на стан крайньої необхідності, працівники правоохоронних органів не можуть.

Правомірність крайньої необхідності визначається низкою умов, які зазвичай ділять на дві групи: а) умови, що характеризують небезпеку; б) умови, що характеризують дії з її усунення.

До першої групи умов належать:

1) реальність - небезпека дійсно існує, а не уявляється особою, що її усуває;

2) наявність - загроза для правоохоронюваних об`єктів уже виникла, вона не викликає сумніву, безпосередньо існує, ще не минула та вимагає дій для її усунення;

3) неминучість - усунення небезпеки не може бути здійснено іншим способом, окрім завдання шкоди іншим інтересам, що охороняються державою.

До другої групи (умов правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності) умов належать:

1) наявність небезпеки заподіяння шкоди інтересам, які охороняються законом;

2) неможливість усунення наявної небезпеки без заподіяння шкоди іншим інтересам, що охороняються правом;

3) заподіяна шкода не повинна перевищувати шкоду відвернену, тобто не повинні бути перевищені межі крайньої необхідності.

Загроза заподіяння шкоди для визнання дій особи як вчинених у стані крайньої необхідності має бути наявною, існуючою реально, а не в уяві особи. Якщо реально загрози заподіяння шкоди не існує, або ж вона вже минула, чи можливість заподіяння шкоди віддалена в часі, а не є негайною і неминучою, то заподіяння шкоди інтересам, які охороняються, не може бути визнане правомірним і йому має даватися оцінка на загальних підставах із урахуванням положень про вплив помилки на кваліфікацію дій винного. Але якщо особа сумлінно помиляється щодо наявності загрози, її реальності, то її дії мають розглядатись як вчинені в стані крайньої необхідності.

Відповідно до п.8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до п.4 цього Порядку.

Отже, враховуючи наведені обставини та норми права, позивач враховуючи погодні умови та стан дерев, діючи в крайній необхідності, обґрунтовано спиляв дерева, які відповідачем визнані як сухостій та несли загрозу життю, здоров`ю громадян або майну громадян.

Крім цього, як вбачається з пояснень позивача наведених в Протоколі від 14.02.2019 року №10479, позивач спилив два дерева.

Також відповідно до листа №2-16/43 Гладківської сільської ради, відповідно до якого, виконавчий комітет Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області повідомив про те, що в сільську раду надійшла доповідна записка від інспектора по благоустрою Гладківської сільської ради Храмова Г., в якій зазначено, що староста села ОСОБА_2 спиляв дві одиниці дерев, що були розташовані біля сільського клубу.

Проте, інспектором Комаром В.І. встановлено, що позивач о 11:00 годині 29.01.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 с. Таврійськ, АДРЕСА_2 район, Херсонська область, здійснив спилювання 3-х дерев.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

В матеріалах справи відсутні та інспектором не надані будь які докази того, що позивачем було спиляно саме три дерева, а не два, як зазначає сам позивач та інспектор по благоустрою Гладківської сільської ради Храмов Г..

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність спірної постанови №05-11/28 від 19.02.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, а тому така постанова підлягає скасуванню, як протиправна за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно п.1 абз.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні даних спірних правовідносин не скористався п.1 абз.1 ст.247 КУпАП, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного інспектора з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції України у Херсонській області Ільїна Юрія Олександровича – залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2019 року - змінити, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини наступним чином:

«Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №05-11/28 від 19.02.2019, що винесена інспектором з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції України у Херсонській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.»

В іншій частині рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Кравченко К.В.

Судді

Джабурія О.В. Вербицька Н. В.