Справа № 333/5125/17

Провадження № 1–кп/333/91/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматов Е.Г., за участю секретаря судового засідання Кабанової К.О., прокурора Парфенова Р.Г., захисників Лишенко С.С., Панченко Б.М., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження №42017080000000234, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 26.04.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорниця Бродівського району Львівської області, громадянина України, освіта вища, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочини за наступних обставин.

Так, наприкінці квітня 2017 року ОСОБА_2 під час розмови із директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль та перевезти його на територію України. З метою з`ясування порядку та умов розмитнення автомобіля ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_3 пообіцяв останньому звернутися до працівників митниці з приводу відповідних роз`яснень по процедурі розмитнення. При цьому, ОСОБА_4 домовився із головним державним інспектором митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС ОСОБА_1 про те, що останній надасть відповідні роз`яснення ОСОБА_3 під час особистої зустрічі.

25.04.2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, під час особистої зустрічі із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , якого останній попросив надати консультацію з правил розмитнення автомобіля, повідомив ОСОБА_1 про те, що він планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль ДАФ та перевезти його на територію України. У ході розмови ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_3 копії документів щодо придбання автомобіля, пообіцяв останньому повідомити про суму митних платежів, які ОСОБА_3 мав сплатити в дохід держави. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що вказану інформацію про суму митних платежів він повідомить ОСОБА_3 через ОСОБА_2 .

Того ж дня, 25.04.2017 року ОСОБА_2 , начебто від імені ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення митних платежів при розмитненні автомобіля останній повинен зазначити у договорі купівлі–продажу автомобілю несправжню ціну товару, а саме ціну меншу ніж ту, за яку ОСОБА_3 мав придбати автомобіль, та зазначити вказану несправжню митну вартість, меншу за дійсну митну вартість, автомобіля у декларації. При цьому, ОСОБА_2 , повідомив останнього, що він має передати йому для ОСОБА_1 неправомірну вигоду за те, що останній забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

16.05.2017 року приблизно о 17 годині ОСОБА_3 передав копії документів на автомобіль ОСОБА_1 , який пообіцяв ОСОБА_3 розрахувати та повідомити останнього про суму митних платежів, які він має сплатити за розмитнення указаного типу автомобіля.

17.05.2017 року приблизно 18 годині 35 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Запорізької обласної ради, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, начебто він імені ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення суми митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ ОСОБА_3 у договорі купівлі–продажу автомобіля має зазначити його несправжню ціну, а саме – 4000 Євро, і вказану недостовірну інформацію про митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації. За таких умов, сума митних платежів, які ОСОБА_3 має сплатити у дохід держави, складе 37177 гривень замість 88296 гривень. При цьому, ОСОБА_2 , повідомив останньому про те, що він має передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за те, що ОСОБА_1 забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля. Тобто своїми діями схиляв ОСОБА_3 до наміру надати неправомірну вигоду ОСОБА_1

26.05.2017 року ОСОБА_3 , на виконання отриманих раніше від ОСОБА_2 вказівок вніс до митної декларації UA112080/2017/010943 недостовірні відомості щодо справжньої ціни автомобіля ДАФ, зазначивши ціну товару 4000 Євро, та визначивши розмір митних платежів у сумі 37717 грн., які було сплачено ОСОБА_3 01.06.2017 року

01.06.2017 року приблизно о 12 годині ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні митного посту, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 01.06.2017 року згідно офіційного курсу НБУ складає 13155 гривень 16 копійок), які він начебто мав передати ОСОБА_1

07.06.2017 року приблизно о 8 годині ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку № 63 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжя, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 07.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13123 гривні 29 копійок).

Крім того, 17.05.2017 року приблизно о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Запорізької обласної ради, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, реалізовуючи свій умисел на заволодіння коштами ОСОБА_3 шляхом обману, повідомив останньому про те, що він має передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за те, що ОСОБА_1 забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

01.06.2017 року приблизно о 12 годині ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні митного посту, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами ОСОБА_3 , шляхом обману одержав від останнього частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 01.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13155 гривень 16 копійок), яку він начебто мав передати ОСОБА_1 , але відповідно до заздалегідь обдуманого плану обернув на свою користь.

07.06.2017 року під час особистого обшуку ОСОБА_2 працівниками поліції у нього було вилучено 400 доларів США.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за:

- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 369 КК України як підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь–якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;

- ч.1 ст.190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 категорично заперечив свою причетність до вчинення будь–яких злочинних дій, та пояснив, що в квітні 2017 року під час розмови із директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль та перевезти його на територію України. З метою з`ясування порядку та умов розмитнення автомобіля ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_3 пообіцяв останньому звернутися до працівників митниці з проханням надати відповідні роз`яснення, оскілки він раніше був головою люстраційного комітету при ОСОБА_5 , тому був знайомий з керівництвом державних органів, в тому числі й на митниці. Під час розмови з ОСОБА_3 вони домовились, у разі успішного сприяння швидшому розмитненню автомобілю, ОСОБА_6 надасть матеріальну допомогу в розмірі 25 тис. грн., яка в подальшому буде спрямована на волонтерську діяльність.

Через керівництво митниці він познайомився із головним державним інспектором митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС ОСОБА_1 та домовився про те, що останній надасть відповідні роз`яснення ОСОБА_3 під час особистої зустрічі, яка відбулася в його присутності. Всього було дві зустрічі біля митного посту поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС за його участю та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , де останній надав необхідну консультацію по існуючим документам щодо митного оформлення транспортних засобів та порадив звернутися до митного брокера щодо подальшого митного оформлення. Чому ОСОБА_7 занизив вартість придбаного автомобіля для подальшого митного оформлення йому не відомо.

Домовленості між ним та ОСОБА_1 щодо безперешкодного митного оформлення транспортного засобу ОСОБА_7 та заниження митної вартості автомобіля не було, тим більш щодо передачі неправомірної вигоди.

Отримані від ОСОБА_3 01.06.2017 року біля митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС 500 доларів США вважає завдатком обіцяного Поповичем перерахування 25 тис. грн. для волонтерської діяльності в знак допомоги за його сприяння в консультуванні щодо порядку митного оформлення транспортного засобу.

Щодо отриманих від ОСОБА_7 07.06.2017 року біля митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС 500 доларів США пояснив наступне. Попович передав йому гроші начебто для ОСОБА_1 , однак, після того як він потримав їх у руках гроші повернув ОСОБА_7 і сказав, що якщо хоче хай передає особисто. ОСОБА_8 ОСОБА_7 намагався через нього передати ОСОБА_1 гроші йому не відомо, адже автомобіль вже було розмитнено, припускає, що для майбутнього митного оформлення іншого транспортного засобу.

Щодо переглянутих в судовому засіданні відеозаписів НСРД, а саме від 05.05.2017 року під час зустрічі з ОСОБА_3 , на якій він повідомляє останньому про те, що має вплив на працівників митниці щодо митного оформлення, показав, що ця інформація є неправдивою, повідомленою з метою ввести ОСОБА_6 в оману стосовно дійсних взаємовідносин з працівниками митниці.

Щодо переглянутих в судовому засіданні відеозаписів НСРД, а саме від 11.05.2017 року під час зустрічі з ОСОБА_3 , під час якої він повідомив, що між ним та ОСОБА_1 відбулась розмова і останній погодився мінімізувати та прискорити митне оформлення транспортного засобу, то мені в подальшому стало відомо, що ОСОБА_1 не приймав участь у митному оформленні, оскільки цим займався брокер, та була сплачена більша сума мита, чим очікувалось.

Він не планував передачу 1000 доларів США працівникам митниці за зменшення вартості митних платежів при розмитненні транспортного засобу. Ніякого впливу на працівників митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, в тому числі ОСОБА_1 щодо митного оформлення він не мав і вливати на їх поведінку він не міг.

Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його вина за вказаним епізодами злочинних дій підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що з обвинуваченими до подій не був знайомий. Навесні минулого року в березні місяці, в рамках своєї підприємницької діяльності, будучи директором експорт–капітал вирішив придбати в Європі тягач ДАФ, для своєї підприємницької діяльності. Раніше не мав жодного уявлення про куплю–продажу, через знайомих познайомився з ОСОБА_2 . При зустрічі пояснив свою проблему, сказав, що раніше не мав досвіду купівлі–продажу авто в Європі, на що він мені повідомив, що в нього є знайомі на митниці і легко можна вирішити це питання. В задаток віддав 2000 (дві тисячі) доларів США за тягач ДАФ, в обмін отримав копії документів, тягач коштував 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) доларів США. Потім з цими документами зустрівся з ОСОБА_2 та поїхали на митницю. ОСОБА_2 розповів, що він в хороших стосунках з начальником митного поста митної служби і коли ми приїхали на митницю до ОСОБА_2 підійшов співробітник, як зрозумів це був ОСОБА_1 . Він розповів про свої проблему купівлі–продажу і попросив допомогу в розмитнені автомобіля. Потім в присутності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передав останньому копії документів. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_1 переглянув копії документів і запропонував в декларації вказати ціну купівлі авто не 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) доларів США, а 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США. Для цього потрібно ОСОБА_1 віддати 1000 (тисячу) доларів США за цю допомогу. Він сподівався на просту допомогу, а не що потрібно буде давати хабара.

Оскільки він займаюся громадською діяльністю і є керівником Всеукраїнської антикорупційної спілки громадян, то в даній ситуації побачив склад злочину і звернувся за допомогою в правоохоронні органи, що саме ОСОБА_2 вимагає від нього неправомірну вигоду для ОСОБА_1 в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США.

Після написання заяви до правоохоронних органів співробітники пояснили про всі його подальші дії. Розмитнення авто відбулось, з його грошових коштів 1000 (одна тисяча) доларів США в приміщені митного поста він передав Єрьоменку 500 (п`ятсот) доларів, але він хотів отримати всю суму одразу, а саме 1000 (одна тисяча) доларів США, інакше автомобіль той не виїде з митного посту. Всі ці дії відбувались в квітні місяці, приблизно в 20–их числах, точну дату не пам`ятає. Було всього три або чотири зустрічі на митному посту з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Він зазначити, що ОСОБА_1 особисто про гроші нічого не говорив, тільки ОСОБА_2 казав, що потрібні кошти для ОСОБА_9 в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за допомогу в розмитнені автомобіля. Сума розмитнення змінилась, так як в декларації йому було запропоновано написати не 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) доларів США, а 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США. Я погодився і зробив як мені сказали, але коли побачив склад кримінального правопорушення і усвідомив все ці дії щодо розмитнення автомобіля, вирішив звернутись до правоохоронних органів в Управління захисту економіки і написав заяву.

Документи на автомобіль передавав ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 , особисто ОСОБА_1 про будь–які грошові кошти та про зазначення в декларації суми 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США нічого не говорив, на цьому наполягав особисто ОСОБА_2 . При розмовах про грошові кошти ОСОБА_1 не був присутній.

Вони приїхали з ОСОБА_2 на митний пост та побачили там ОСОБА_1 . Разом з ОСОБА_2 пройшли в коридор, де ОСОБА_2 в наполегливій формі сказав, що зараз потрібно йому передати грошові кошти в повній сумі, а саме 1000 (одна тисяча) доларів США, на що я відповів, що автомобіль ще не розмитнений і другу половину суми, а саме 500 (п`ятсот) доларів віддам потім, після розмитнення. Єрьоменко далі продовжував наполягати, мотивуючи тим, що машина взагалі не виїде за огорожу. В приміщені коридору митного посту він віддав ОСОБА_2 . 500 (п`ятсот) доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США. Ці кошти належали йому особисто. Правоохоронними органами в управлінні при понятих кошти були переписані номера та сфотографовані, а саме 500 (п`ятсот) доларів США.

При наступній передачі грошей ОСОБА_2 приїхав за місцем його проживання, де біля його будинку після розмитнення авто, він передав останні 500 (п`ятсот) доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, номера яких були також працівниками правоохоронних органів переписані та сфотографовані. ОСОБА_2 сказав, що ці кошти за допомогу в розмитненні призначені для ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він виступав у якості митного брокеру при оформленні транспортного засобу автомобілю ДАФ. Він підготував документи та подав декларацію від імені ОСОБА_6 з метою митного оформлення автомобіля DAF. У зв`язку з корегуванням митної вартості документи подавалися декілька разів. У результаті він направив ОСОБА_3 на оцінку автомобіля, після чого вартість була приблизно на п`ятсот або тисячу доларів США більша. Після корегувань митної вартості автомобіль було розмитнено.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він здійснював експертне дослідження вартості автомобіля DAF на підставі Методики оцінювання вартості транспортних засобів. При цьому зазначив, що його ніхто не просив занижувати митну вартість автомобіля. Вартість автомобіля була визначена як середньо ринкова. За висновком звертався безпосередньо ОСОБА_3 . Цей висновок носить консультативний характер та не є обов`язковим для митниці.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він був інспектором митниці при розмитненні автомобіля DAF. З ОСОБА_2 він не знайомий. ОСОБА_1 на той час виконував обов`язки заступника начальника митного посту, у зв`язку з чим ним було розписано попереднє повідомлення про митне оформлення на нього. Заявлена ціна автомобіля була найвищою по Україні в день оформлення. Ціна в інвойсі була приблизно такою ж, за якою розмитнювали інші автомобілі. Митна вартість та надані документи в нього сумнівів не викликали.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що його було залучено у якості понятого. В його присутності були помічені кошти, які в подальшому були передані ОСОБА_3 . Приблизно через сорок хвилин він з працівниками поліції приїхав на митний пост, на якому вже був ОСОБА_1 . Працівники поліції тримали ОСОБА_1 за руки, при цьому його руки при застосуванні ультрафіолетової лампи не світились. В подальшому в кабінеті заступника начальника митного посту ОСОБА_14 знайшли кошти у розмірі п`ятсот доларів США, які світились зеленим кольором під ультрафіолетовою лампою.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні показанням ОСОБА_13 .

За клопотанням сторони захисту допитаний свідок ОСОБА_16 , суду пояснив що він є головою громадського об`єднання «Запорізький народний блок», що займається волонтерською діяльністю. ОСОБА_2 є його заступником, та відповідає за крім волонтерської діяльності за виявлення та боротьбу с корупцією в державних органах Запорізької області. Офіс організації розташований в приміщенні Запорізької обласної адміністрації, де здійснюється прийом громадян. Про події даного кримінального провадження йому стало відомо зі слів ОСОБА_2 . Вважає, що дане кримінальне провадження є провокацією з боку правоохоронних органів, направленою не тільки на дискредитацію ОСОБА_2 , а і взагалі діяльності об`єднання. Щодо даних подій, то він, як голова, звертався до СБУ, МВС та Прокуратури Запорізької області щодо провокаційного характеру дій правоохоронних органів.

Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 суду пояснили, що вони в різний період часу мали статус обвинувачених у кримінальних провадженнях щодо отримання неправомірної вигоди. Викривачем по цим кримінальним провадженням був ОСОБА_3 . Щодо даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважають провокацією зі сторони правоохоронних органів, оскільки як і в їх провадженнях так і в цьому викривачем є ОСОБА_3 .

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні було досліджено письмові докази:

– дані, встановлені з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42017080000000234 від 26.04.2017 року, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів виявлено факт, що співробітники одного з контролюючих органів вимагають неправомірну вигоду ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ). Попередня кваліфікація ч.3 ст.368 КК України (т.2 а.с.121);

– заява ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , та заступника начальника митного посту «Запоріжжя –Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_1 , які 25.04.2017 року о 16.20год. висунули вимоги про передачу їм та начальнику митного посту «Запоріжжя – Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_20 неправомірної вимоги в сумі 1050 доларів США за розмитнення автомобіля DAF (т.2, а.с.122);

– дані з постанови прокурора про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі конфіденційного співробітництва від 04.05.2017 року, згідно яких залучено ОСОБА_3 до проведення конфіденційного співробітництва (т. 2 а.с.222–223);

– дані з ухвал Апеляційного суду Запорізької області від 03.05.2017 року, згідно яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій, а саме: аудіо –, відео контроль особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спостереження за особою та зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку відносно ОСОБА_2 (т.2 а.с.232–245, т.3 а.с.102–103, 133–134);

– дані з постанови прокурора про здійснення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017 року, згідно з якими доручено проведення негласної слідчої розшукової дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням помічених (ідентифікованих) засобів (грошових коштів) та залучено для проведення контролю за вчинення злочину ОСОБА_3 для передачі грошових коштів (т.2 а.с.224–225);

– дані з постанови прокурора від 31.05.2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих помічених засобів – грошові кошти в розмірі 1000 доларів СЩА, з якими ОСОБА_3 дозволено використовувати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані засоби у необхідній кількості, шляхом огляду, помітки та вручення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_20 в якості неправомірної вигоди (а.с.126);

– дані з протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 01.06.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 видано грошові кошти у сумі 1000 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М» (а.с.127–131);

– дані з протоколу повернення та огляду заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 01.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 повернуто грошові кошти у сумі 500 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М» (а.с.132–135);

– дані з протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 07.06.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 видано грошові кошти у сумі 500 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М» (а.с.136–139);

– дані про проведення контролю за вчиненням злочину від 20.06.2017 року, згідно з якими 01.06.2017 року ОСОБА_3 видано грошові кошти у сумі 1000 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М», які в подальшому в період часу з 11:50:33 по 11:51:51 в приміщенні митного посту «Запоріжжя–Центральний» частину коштів в розмірі 500 доларів США ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 для розмитнення вантажного тягача ДАФ. 01.07.2017 року, ОСОБА_3 повернуто грошові кошти у сумі 500 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М», що залишились в нього, після передачі частини ОСОБА_2 (т.2, а.с.227–228);

– дані про проведення контролю за вчиненням злочину від 20.06.2017 року, згідно з якими 07.06.2017 року ОСОБА_3 видано грошові кошти у сумі 500 доларів США, які оброблено спеціально хімічною речовиною «Світлячок – М», які в подальшому в період часу з 08:07:12 по 08:08:56 в автомобілі Ланос д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 для розмитнення вантажного тягача ДАФ. (т.2, а.с229–230);

– дані з протоколу обшуку від 07.06.2017 року, де з робочого кабінету заступника митного посту «Запоріжжя–Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_14 вилучено грошові кошти в сумі 500 доларів США, флеш носій та мобільний телефон, заступником митного посту «Запоріжжя –Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_1 добровільно видано мобільний телефон та службове посвідчення, начальником митного посту «Запоріжжя –Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_20 добровільно видано документи митного оформлення автомобілю DAF (т.3, а.с.143–148);

– дані з протоколу обшуку від 07.06.2017 року, під час особистого обшуку у ОСОБА_2 було вилучено грошові кошти в сумі 400 доларів США (т.3, а.с.199–205);

– дані з протоколу освідування ОСОБА_14 від 07.06.2017 року, якими зафіксовано, що обидві руки ОСОБА_14 були просвітлені ультрафіолетовою лампою і обидві руки не мали люмінесцентних хімічних свічень (а.с.150–152);

– дані з протоколу освідування ОСОБА_1 від 07.06.2017 року, якими зафіксовано, що обидві руки ОСОБА_1 були просвітлені ультрафіолетовою лампою і обидві руки не мали люмінесцентних хімічних свічень (а.с.150–152);

– дані з протоколу освідування ОСОБА_2 від 07.06.2017 року, якими зафіксовано, що обидві руки ОСОБА_2 були просвітлені ультрафіолетовою лампою і обидві руки мали люмінесцентні хімічні світіння зеленого кольору (а.с.194–195);

– дані з протоколів про результати аудіо –, відео контролю особою від 16.05.2017 року та 22.05.2017 року щодо передачі ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 1000 доларів США ОСОБА_2 для розмитнення вантажного тягача ДАФ. (т.3, а.с.5–55);

– дані з протоколу від 16.06.2017 року про результати спостереження за ОСОБА_2 з 29.05.2017 року по 07.06.2017 року з фотознімками, яким зафіксовано:

01.07.2017 року об 11.38 зустріч в автомобілі з ОСОБА_3 навпроти буд.9 АДРЕСА_4 , об 11: АДРЕСА_5 вийшли з автомобіля та пройшли на внутрішню території Запорізької митниці, об 11:45 відбулась ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з митним брокером на ім`я ОСОБА_21 . Об 12:00 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли до приміщення митниці, об 12:06 вийшли та розсталися;

07.06.2017 року о 08:21 до зупиненого автомобіля ОСОБА_2 біля буд.63 по вул. Республіканській підійшов ОСОБА_3 де під час спілкування через відкриті водійські двері відбулася передача грошей. Об 10:35 ОСОБА_2 зайшов до приміщення їдальні митниці, де одразу зустрівся з ОСОБА_1 10:43 з їдальні митниці вийшов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 де вони розстались. ОСОБА_1 зайшов в приміщення митниці, ОСОБА_2 на автомобілі проїхав на вул. Прибрежна магістраль, де о 10:54 зупинився автомобіль під керування ОСОБА_1 до якого на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_2 які разом проїхали до буд.4 по вул..Автозаводській де розвернувшись повернули до автомобіля ОСОБА_2 де о 10:58 вийшов з автомобіля ОСОБА_1 та направився на вул. Базарна та о 11:20 був затриманий працівниками поліції, а ОСОБА_1 о 10:06 зайшов до приміщення митниці де об 11:06 в приміщення митниці зайшли працівники поліції (т.3, а.с.104–129);

– дані з протоколу від 30.06.2017 про результати проведення (НСРД) зняття інформації з абонентського номера ОСОБА_2 НОМЕР_2 , яким встановлено телефонні розмови останнього з ОСОБА_3 в період часу з 15.05.2017 року по 07.06.2017 року з приводу митного оформлення автомобілю DAF ( т.3, а.с.135–149);

– висновок судово–хімічної експертизи №6–256 від 24.07.2007 року, згідно з якою: на наданих грошових коштах в сумі 400 доларів США, виданих ОСОБА_2 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люміненсує в УФ–променях жовто–зеленим кольором. На змивах з обох рук ОСОБА_2 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люміненсує жовто–зеленим кольором. На змивах з обох рук ОСОБА_2 , зроблених після видачі ним грошових коштів, також встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люміненсує жовто–зеленим кольором. Перелічені вище спеціальні хімічні речовини–люмінофори, виявлені на грошових коштах в сумі 400 доларів СЩА, на змивах з обох рук ОСОБА_2 мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу.

На наданих грошових коштах в сумі 500 доларів США, вилучених в шафі, встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люміненсує в УФ–променях жовто–зеленим кольором. На змивах з обох рук ОСОБА_1 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люміненсує жовто–зеленим кольором. Перелічені вище спеціальні хімічні речовини–люмінофори, виявлені на грошових коштах в сумі 500 доларів США, на змивах з обох рук ОСОБА_1 мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу.

– дані з протоколу огляду від 28 квітня 2017 року документів, а саме трьох аркушів щодо митного оформлення, де зазначено рукописний напис «5500 Є/ 51 тис. грн. платежі» (т.3 а.с.151–154);

– дані з протоколу огляду від 22 травня 2017 року документів, а саме одного аркушу щодо митного оформлення, де зазначено рукописний напис «4000 Є – 37177, 9500Є – 88296» (т.3 а.с.183–184);

– дані з протоколу огляду документів від 04 серпня 2017 року, вилучених під час обшуку митного посту «Запоріжжя – центральний», а саме документів митного оформлення ватажного автомобіля ДАФ (т.3 а.с.206–250, т.4 а.с.1–7);

- дані з наказу виконуючого обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС №141-0 від 22.03.2017 р. ОСОБА_1 в період з 25.03.2017 по 01.04.2017 р.;

- данні з наказу виконуючого обов`язки начальника Запорізької митниці ДСФ № 170-0 від 07.04.2017 р ОСОБА_1 в період з 13.04.2017 по 28.04.2017 р.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництві в проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу начальника Запорізької митниці ДФС №27–о від 21.01.2015 ОСОБА_1 з 27.01.2015 призначений на посаду головного державного інспектора митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС.

Наказом виконувача обов`язків начальника Запорізької митниці ДФС №175–о від 11.04.2017 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС з 01.05.2017 по 19.05.2017.

Згідно із п.1.1 положення про митний пост «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС (далі – митний пост), затвердженого наказом Запорізької митниці ДФС №337 від 16.11.2016 (зі змінами, внесеними наказом Запорізької митниці ДФС № 95 від 10.03.2017) далі – Положення про митний пост «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу Запорізької митниці ДФС як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на Запорізьку митницю ДФС.

Таким чином, заступник начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до вимог п. 34^{1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики.}

^{Згідно із п.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» органи доходів і зборів є правоохоронними органами.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.}

^{Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою, яка згідно ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення}

^{Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.}

^{Згідно із положеннями ст.ст. 271, 272 Митного кодексу України митом є загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Платником мита відповідно до ст.276 Митного кодексу України є особа, яка ввозить товари на митну територію України. Базою оподаткування митом згідно ст. 279 Митного кодексу України є митна вартість товару.}

^{Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.}

^{Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.}

^{За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.}

^{Згідно із ч.5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь–якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345–354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.}

^{Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:}

^{1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;}

^{2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;}

^{3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;}

^{4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.}

^{Порядок коригування митної вартості товарів органами доходів та зборів передбачений ст. 55 Митного кодексу України.}

^{Відповідно до п.п.10, 17, 18 п. 2.2.29 положення про митний пост «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, митний пост відповідно до покладених завдань здійснює контроль за дотриманням громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, у тому числі здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщується через митний кордон громадянами України, здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, здійснює митний огляд (огляд товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України).}

^{Згідно із п.п.5, 9 п. 2.2.42 положення про митний пост «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, митний пост під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюють аналіз, виявлення та оцінку ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, приймає рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту у випадках, передбачених Митним кодексом України.}

^{Відповідно до п. 1.5. посадової інструкції заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, затвердженої в.о. начальника Запорізької митниці ДФС 16.11.2016 (далі – посадова інструкція), заступник начальника митного поста контролює виконання підлеглими їх службових обов`язків. Основним завданням діяльності заступника начальника митного поста згідно із п.2.1 посадової інструкції є організація та забезпечення виконання митним постом завдань та функцій, визначених Положенням про митний пост, організація роботи митного поста в напрямку виявлення та протидії порушенням митних правил.}

^{Заступник начальника митного поста згідно із п.п.1,7,8 п.2.2.17 посадової інструкції здійснює контроль за дотриманням громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, у тому числі здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщується через митний кордон громадянами України, здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, здійснює митний огляд (огляд товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України). Аналогічні повноваження покладається на головного державного інспектора митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, згідно вимог п.п.1,7,8 п. 2.9 його посадової інструкції, затвердженої в.о. начальника Запорізької митниці ДФС 16.11.2016.}

^{Встановлено, що наприкінці квітня 2017 року ОСОБА_2 під час розмови із директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль та перевезти його на територію України. З метою з`ясування порядку та умов розмитнення автомобіля ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_3 пообіцяв останньому звернутися до працівників митниці з проханням надати відповідні роз`яснення. При цьому, ОСОБА_2 домовився із головним державним інспектором митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС ОСОБА_1 про те, що останній надасть відповідні роз`яснення ОСОБА_3 під час особистої зустрічі.}

^{25.04.2017 ОСОБА_3 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_2 вул. Привокзальна, 9а, під час особистої зустрічі із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомив останнього про те, що він планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль ДАФ та перевезти його на територію України. У ході розмови ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_3 копії документів щодо придбання автомобіля, пообіцяв останньому повідомити про суму митних платежів, які ОСОБА_3 мав сплатити в дохід держави. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що вказану інформацію про суму митних платежів він передасть ОСОБА_3 через ОСОБА_2 .}

^{Після вказаної розмови у ОСОБА_1 виник протиправний, злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за те, що він, використовуючи своє службове становище, забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.}

^{З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_2 про спільне вчинення злочину, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 . При цьому останні, з метою укриття та забезпечення конспірації своєї злочинної діяльності дійшли згоди про те, що ОСОБА_1 передаватиме ОСОБА_3 інформацію про обставини передачі неправомірної вигоди, її розмір та іншу необхідну інформацію через ОСОБА_2 , який буде діяти від імені ОСОБА_1 .}

^{Того ж дня, 25.04.2017 ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_2 злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у невстановленому слідством місці надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що для зменшення митних платежів при розмитненні автомобіля ОСОБА_3 повинен зазначити у договорі купівлі–продажу автомобілю несправжню ціну товару, а саме ціну меншу ніж ту, за яку ОСОБА_3 мав придбати автомобіль, та зазначити вказану несправжню митну вартість, меншу за дійсну митну вартість, автомобіля у декларації. При цьому, ОСОБА_1 надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому неправомірну вигоду за те, що він забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.}

^{Того ж дня, 25.04.2017 ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, виконуючи свою роль у вчиненні злочину за попередньою домовленістю із останнім, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення митних платежів при розмитненні автомобіля останній повинен зазначити у договорі купівлі–продажу автомобілю несправжню ціну товару, а саме ціну меншу ніж ту, за яку ОСОБА_3 мав придбати автомобіль, та зазначити вказану несправжню митну вартість, меншу за дійсну митну вартість, автомобіля у декларації. При цьому, ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, виконуючи свою роль у вчиненні злочину за попередньою домовленістю із останнім, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому та ОСОБА_1 неправомірну вигоду за те, що останній забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.}

^{16.05.2017 приблизно о 17 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_6 Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, під час розмови із ОСОБА_2 та директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній буде придбавати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль ДАФ 2006 року за 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) Євро та буде перевозити вказаний автомобіль на територію України.}

^{При цьому, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, з метою обчислення мінімальної суми митних платежів, які мають будуть сплачені за розмитнення указаного типу автомобіля, отримав від ОСОБА_3 копії документів на автомобіль, пообіцявши ОСОБА_3 розрахувати та повідомити останнього, яку саме ціну автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у договорі купівлі–продажу та яку митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації при розмитненні товару.}

^{Продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_2 злочинний намір, направлений на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , будучи особою, яка займає відповідальне становище, а саме особою, яка виконує обов`язки заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, у період з 17 години 16.05.2017 по 18 годину 35 хвилин 17.05.2017, більш точна дата та час досудовим розслідування не встановлена, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у невстановленому слідством місці надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що сума митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ при його реальній ціні 9500 Євро складає 88296 гривень. При цьому, для зменшення суми митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ ОСОБА_3 у договорі купівлі–продажу автомобіля має зазначити його несправжню ціну, а саме – 4000 Євро, і вказану недостовірну інформацію про митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації. За таких умов, сума митних платежів, які ОСОБА_3 має сплатити у дохід держави складе 37177 гривень замість 88296 гривень. При цьому, ОСОБА_1 , будучи особою, яка займає відповідальне становище, а саме особою, яка виконує обов`язки заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за те, що він забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.}

^{17.05.2017 приблизно 18 годині 35 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Запорізької обласної ради, яке розташоване за адресою місто Запоріжжя, пр. Соборний, 164, реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, виконуючи свою роль у вчиненні злочину за попередньою домовленістю із останнім, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення суми митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ ОСОБА_3 у договорі купівлі–продажу автомобіля має зазначити його несправжню ціну, а саме – 4000 Євро, і вказану недостовірну інформацію про митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації. За таких умов, сума митних платежів, які ОСОБА_3 має сплатити у дохід держави, складе 37177 гривень замість 88296 гривень. При цьому, ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, виконуючи свою роль у вчиненні злочину за попередньою домовленістю із останнім, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за те, що ОСОБА_1 забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля. При цьому, ОСОБА_2 мав намір передати ОСОБА_1 лише частину від указаного ним ОСОБА_3 розміру неправомірної вигоди, а саме: 500 доларів США. Решту суми у розмірі 500 доларів США ОСОБА_2 мав намір обернути на свою користь.}

Крім того, органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, а саме як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 26.05.2017 ОСОБА_3 , на виконання отриманих раніше від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказівок вніс до митної декларації UA112080/2017/010943 недостовірні відомості щодо справжньої ціни автомобіля ДАФ, зазначивши ціну товару 4000 Євро, та визначивши розмір митних платежів у сумі 37717 грн., які було сплачено ОСОБА_3 01.06.2017. Зазначена декларація була визнана митним постом, рішення про її коригування не приймалося.

01.06.2017 приблизно о 12 годині ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні митного посту, що розташований за адресою місто Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 01.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13155 гривень 16 копійок), які він мав передати ОСОБА_1 , але які ОСОБА_2 ОСОБА_1 не передав, а обернув на свою користь. При цьому, ОСОБА_2 , виконуючи свою роль у вчиненні спільного із ОСОБА_1 злочину, повідомив останньому про те, що ОСОБА_3 погодився передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за те, що останній забезпечив безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вжив заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

07.06.2017 приблизно о 8 годині ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку № 63 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжя, виконуючи вказівки ОСОБА_1 , та на виконання спільного із ОСОБА_1 злочинного наміру, направленого на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, діючи умисно, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 07.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13123 гривні 29 копійок), яку він згідно із попередньою домовленістю мав передати ОСОБА_1 .

07.06.2017 приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_2 вул. Привокзальна, 9а, на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_1 , виконуючи свою роль у вчиненому злочині, передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що станом на 07.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13123 гривні 29 копійок), яку йому раніше передав ОСОБА_3 за те, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про недостовірність внесених ОСОБА_3 до митної декларації даних про митну вартість автомобіля ДАФ, забезпечив безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вжив заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

Однак , суд, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази (показання, письмові та речові докази), прийшов до висновку про необхідність зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_2 на ч.4 ст.27, ч.2 ст.15; ч.1 ст.369 КК України як підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», дії особи, яка, одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 190 КК України, а за наявності до того підстав – і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України, як підбурювання до замаху на давання хабара.

Отже, якщо винний отримує від іншої особи гроші нібито для передачі службовій особі як неправомірну вигоду, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України. Однак якщо при цьому винний сам схилив особу, яка передала йому грошові кошти до такої передачі, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди, тобто ще за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 і відповідною частиною ст.369 КК України. Вказана позиція також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України викладеним в ухвалі від 26 березня 2015 року, у справі №5–3кс15, згідно з яким, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально–протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 зазначав, що він в хороших стосунках з керівництвом митного поста митної служби, а пізніше в телефонній розмові сказав ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 переглянув копії документів і запропонував в декларації вказати ціну купівлі авто не 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) доларів США, а 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США. Для цього потрібно ОСОБА_1 віддати 1000 (тисячу) доларів США за цю допомогу. Після передачі ОСОБА_2 від ОСОБА_3 . 500 (п`ятиста) доларів, він наполягав на отриманні всієї суми одразу, а саме 1000 (одна тисяча) доларів США, інакше автомобіль той не виїде з митного посту. Отже тільки посередньо ОСОБА_2 наполягав на необхідності винагороди для ОСОБА_1 в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за допомогу в розмитнені автомобіля. Разом з цим, передавати вказані грошові кошти ОСОБА_1 , як і будь–кому зі співробітників митниці наміру не мав, що підтверджується наступними даними. Так, щодо переглянутих в судовому засіданні відеозаписів НСРД, а саме від 05.05.2017 року під час зустрічі з ОСОБА_3 , на якій він повідомляє останньому про те, що має вплив на працівників митниці щодо митного оформлення, ОСОБА_2 показав, що ця інформація є неправдивою, повідомленою з метою ввести ОСОБА_3 в оману стосовно дійсних взаємовідносин з працівниками митниці. Щодо переглянутих в судовому засіданні відеозаписів НСРД, а саме від 11.05.20017 року під час зустрічі з ОСОБА_3 , під час якої він повідомив, що між ним та ОСОБА_1 відбулась розмова і останній погодився мінімізувати та прискорити митне оформлення транспортного засобу, ОСОБА_2 пояснив, що йому в подальшому стало відомо, що ОСОБА_1 не приймав участь у митному оформленні, оскільки цим займався брокер, та була сплачена більша сума мита, чим очікувалось. Що теж підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Також з показань ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні, він не планував передачу 1000 доларів США працівникам митниці за зменшення вартості митних платежів при розмитненні транспортного засобу. Ніякого впливу на працівників митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, в тому числі ОСОБА_1 щодо митного оформлення він не мав і вливати на їх поведінку він не міг. Отже, повідомлена ОСОБА_3 інформація про знайомство з керівництвом митниці, яке би дозволяло йому впливати на прийняття посадовими особами рішень на користь ОСОБА_3 шляхом використання останніми свого службового становища оцінюється як така, що вводила потерпілого в оману стосовно дійсного характеру дій ОСОБА_2 , мала створити в потерпілого уявлення про вигідність та доцільність надання начебто працівникам митниці неправомірної вигоди. Таким чином ОСОБА_2 схилив ОСОБА_3 до наміру надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 , як службовій особі, а саме головному державному інспектору митного поста «Запоріжжя-центральний».

В ході судового слідства не встановлено фактичні данні, які би підтверджували позицію органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_1 на час вчинення підбурювання ОСОБА_22 з боку ОСОБА_2 на надання ОСОБА_1 неправомірної вигоди був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, відповідно до ч.2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Відповідно до ч.1 Примітки до ст. 364 КК України Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Із суб`єктивної сторони передбачений ст. 369 КК України злочин характеризується лише прямим умислом, яким охоплюються всі ознаки склади злочину, у тому числі й кваліфікуючі. На відміну від зокрема злочину, передбаченого ст. 368 КК України, який вчинюються службовою особою, яка достовірно знає про свій статус як службової особи, так і той факт, чи займає вона відповідальне чи особливо відповідальне становище, злочин, передбачений ст. 369 КК України вчинює фізична особа. При кваліфікації дій такої особи слід встановити, що вона достовірно знала (була обізнана) про відповідний статус службової особи.

Так, органом досудового розслідування зазначається, що Наказом виконувача обов`язків начальника Запорізької митниці ДФС № 175–о від 11.04.2017 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС з 01.05.2017 по 19.05.2017.

Утім в матеріалах кримінального провадження ці данні відсутні. Натомість встановлено, що ОСОБА_1 дійсно певний час виконував обов`язки заступника начальника митного поста «Запоріжжя-центральний» в період з 25.03.2017 по 01.04.2017 року (підстава - Наказ виконуючого обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС № 141-0 від 22.03.2017 р.) та в період з 13.04.2017 по 28.04.2017 р. (підстава – Наказ виконуючого обов`язки начальника Запорізької митниці ДСФ № 170-0 від 07.04.2017 р.). В матеріалах кримінального провадження відсутні данні, які би свідчили, що ОСОБА_2 достовірно знав про ці факти, тобто про те, що ОСОБА_23 виконував тимчасово такі обов`язки. Він знав про ОСОБА_23 саме як про головного державного інспектора митного поста «Запоріжжя-центральний», на посаду якого він був призначений Наказом начальника Запорізької митниці ДФС № 27-0 від 21.01.2015 р. «Про переведення та призначення на посади».

Також в ході судового розгляду справи не знайшла підтвердження така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК, яка інкримінується ОСОБА_2 , як вчинення дій за попередньою змовою групою осіб. Так, в п.16 ППВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 р. зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 28 КК хабар належить

визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання).

Отже його дії належить кваліфікувати за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15; ч.1 ст.369 КК як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Характер, послідовність та сукупність дій ОСОБА_2 , який використовуючи свої нібито існуючі тісні особистісні стосунки з керівництвом митного посту, створив такі умови та обстановку, за яких потерпілий ОСОБА_3 погодився на передачу грошових коштів, щоб уникнути великих витрат на розмитнення автомобілю, які ОСОБА_2 мав намір обернути на свою користь, підтверджують його умисел на введення потерпілого в оману з метою заволодіти його грошовими коштами. ОСОБА_24 , перебуваючи у причинному зв`язку з наслідком утворюють об`єктивну сторону шахрайства.

Показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , надані ними під час судового розгляду справи, суд оцінює як такі, які ані підтверджують, ані спростовують факти, викладені в обвинувальному висновку та встановленні під час судового засідання щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих судом злочинів.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, 25.04.2017 ОСОБА_1 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , вул. Привокзальна, 9а, під час розмови із ОСОБА_2 та директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній планує придбати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль ДАФ та перевезти його на територію України. У ході розмови ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_3 копії документів щодо придбання автомобіля, пообіцяв останньому повідомити про суму митних платежів, які ОСОБА_3 мав сплатити в дохід держави. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що вказану інформацію про суму митних платежів він передасть ОСОБА_3 через ОСОБА_2 .

Після вказаної розмови у ОСОБА_1 виник протиправний, злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за те, що він, використовуючи своє службове становище, забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_2 про спільне вчинення злочину, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 . При цьому останні, з метою укриття та забезпечення конспірації своєї злочинної діяльності дійшли згоди про те, що ОСОБА_1 передаватиме ОСОБА_3 інформацію про обставини передачі неправомірної вигоди, її розмір та іншу необхідну інформацію через ОСОБА_2 , який буде діяти від імені ОСОБА_1 .

Того ж дня, 25.04.2017 ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_2 злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у невстановленому слідством місці надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що для зменшення митних платежів при розмитненні автомобіля ОСОБА_3 повинен зазначити у договорі купівлі–продажу автомобілю несправжню ціну товару, а саме ціну меншу ніж ту, за яку ОСОБА_3 мав придбати автомобіль, та зазначити вказану несправжню митну вартість, меншу за дійсну митну вартість, автомобіля у декларації. При цьому, ОСОБА_1 надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому неправомірну вигоду за те, що він забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

Того ж дня, 25.04.2017 ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, виконуючи попередню домовленість із останнім, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення митних платежів при розмитненні автомобіля останній повинен зазначити у договорі купівлі–продажу автомобілю несправжню ціну товару, а саме ціну меншу ніж ту, за яку ОСОБА_3 мав придбати автомобіль, та зазначити вказану несправжню митну вартість, меншу за дійсну митну вартість, автомобіля у декларації. При цьому, ОСОБА_2 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому та ОСОБА_1 неправомірну вигоду за те, що останній забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

16.05.2017 приблизно о 17 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_6 Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, під час розмови із ОСОБА_2 та директором ТОВ «Експорт Трейд Капітал» ОСОБА_3 дізнався про те, що останній буде придбавати в Королівстві Нідерландів вантажний автомобіль ДАФ 2006 року за 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) Євро та буде перевозити вказаний автомобіль на територію України.

При цьому, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, з метою обчислення мінімальної суми митних платежів, які мають будуть сплачені за розмитнення указаного типу автомобіля, отримав від ОСОБА_3 копії документів на автомобіль, пообіцявши ОСОБА_3 розрахувати та повідомити останнього, яку саме ціну автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у договорі купівлі–продажу та яку митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації при розмитненні товару.

Продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_2 злочинний намір, направлений на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, ОСОБА_1 у період з 17 години 16.05.2017 по 18 годину 35 хвилин 17.05.2017, більш точна дата та час досудовим розслідування не встановлена, будучи особою, яка займає відповідальне становище, а саме особою, яка виконує обов`язки заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у невстановленому слідством місці надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що сума митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ при його реальній ціні 9500 Євро складає 88296 гривень. При цьому, для зменшення суми митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ ОСОБА_3 у договорі купівлі–продажу автомобіля має зазначити його несправжню ціну, а саме – 4000 Євро, і вказану недостовірну інформацію про митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації. За таких умов, сума митних платежів, які ОСОБА_3 має сплатити у дохід держави складе 37177 гривень замість 88296 гривень.

При цьому, ОСОБА_1 , будучи особою, яка займає відповідальне становище, а саме особою, яка виконує обов`язки заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення надав вказівку ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати йому неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за те, що він забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

17.05.2017 приблизно 18 годині 35 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні Запорізької обласної ради, яке розташоване за адресою місто Запоріжжя, пр. Соборний, 164, реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний намір, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, повідомив ОСОБА_3 про те, що для зменшення суми митних платежів за розмитнення автомобіля ДАФ ОСОБА_3 у договорі купівлі–продажу автомобіля має зазначити його несправжню ціну, а саме – 4000 Євро, і вказану недостовірну інформацію про митну вартість автомобіля ОСОБА_3 має зазначити у митній декларації. За таких умов, сума митних платежів, які ОСОБА_3 має сплатити у дохід держави, складе 37177 гривень замість 88296 гривень. При цьому, ОСОБА_2 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 та від його імені, виконуючи попередню домовленість із останнім, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 має передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за те, що ОСОБА_1 забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість, не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля. При цьому, ОСОБА_2 мав намір передати ОСОБА_1 лише частину від указаного ним ОСОБА_3 розміру неправомірної вигоди, а саме: 500 доларів США. Решту суми у розмірі 500 доларів США ОСОБА_2 мав намір обернути на свою користь.

Крім того органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь–якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 26.05.2017 року ОСОБА_3 , на виконання отриманих раніше від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказівок вніс до митної декларації UA112080/2017/010943 недостовірні відомості щодо справжньої ціни автомобіля ДАФ, зазначивши ціну товару 4000 Євро, та визначивши розмір митних платежів у сумі 37717 грн., які було сплачено ОСОБА_3 01.06.2017. Зазначена декларація була визнана митним постом, рішення про її коригування не приймалося.

01.06.2017 приблизно о 12 годині ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні митного посту, що розташований за адресою місто Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9а, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 01.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13155 гривень 16 копійок), які він мав передати ОСОБА_1 , але які ОСОБА_4 ОСОБА_1 не передав, а обернув на свою користь. При цьому, ОСОБА_4 , виконуючи свою роль у вчиненні спільного із ОСОБА_1 злочину, повідомив останньому про те, що ОСОБА_3 погодився передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за те, що останній забезпечив безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вжив заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

07.06.2017 приблизно о 8 годині ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 63 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжя, виконуючи вказівки ОСОБА_1 , та на виконання спільного із ОСОБА_1 злочинного наміру, направленого на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, діючи умисно одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США (що станом на 07.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13123 гривні 29 копійок), яку він згідно із попередньою домовленістю мав передати ОСОБА_1

07.06.2017 приблизно о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля приміщення митного посту, що розташований за адресою АДРЕСА_2 вул. Привокзальна, АДРЕСА_7 а, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що станом на 07.06.2017 згідно офіційного курсу НБУ складає 13123 гривні 29 копійок), яку йому раніше передав ОСОБА_3 за те, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про недостовірність внесених ОСОБА_3 до митної декларації даних про митну вартість автомобіля ДАФ, забезпечив безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вжив заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечуючи свою участь у вчиненні будь яких злочинних дій, навіть у будь–якій злочинній змові зі ОСОБА_2 в проханні надати неправомірну вигоду для себе та одержанні неправомірної вигоди, вичинене за попередньою змовою групою осіб, та пояснив, що він працює на посаді головного спеціаліста митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС. Наказом виконувача обов`язків начальника Запорізької митниці ДФС №175–о від 11.04.2017 року на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків заступника начальника митного поста «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС з 01.05.2017 по 19.05.2017 року.

Навесні 2017 року на прохання одного з керівників управління Запорізької митниці надати консультацію щодо митного оформлення транспортного засобу представнику волонтерського руху, як пізніше з`ясувалось, це був ОСОБА_2 , який повідомив, що громадському активісту, як пізніше з`ясувалося ОСОБА_3 було потрібно розмитнити вантажний автомобіль. Наприкінці квітня 2017 року його зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відбулась біля митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, в процесі якої він надав необхідну консультацію по існуючим документам щодо митного оформлення транспортного засобу та порадив звернутися до митного брокера щодо подальшого митного оформлення. Оскільки поруч нас знаходився брокер ОСОБА_10 , то він порадив звернутися до нього щодо оформлення.

Митним оформленням автомобіля ДАФ займався митний брокер ОСОБА_10 та інспектор митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС ОСОБА_12 , якого було визначено автоматизованою системою документообігу. Жодним чином на зазначених вище осіб з метою зменшення ними митної вартості автомобіля ОСОБА_3 не впливав. Крім того, згідно з митними документами на вантажний автомобіль ДАФ, декларований ОСОБА_3 , вартість розмитнення автомобіля була скорегована в бік збільшення, у зв`язку з чим було сплачено більшу суму митних платежів.

Щодо подій, які відбувались 07.06.2017 року ОСОБА_1 повідомив наступне, вранці цього дня він зустрівся з ОСОБА_2 в приміщені митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС і привітався з ним рукостисканням, після чого останній прослідував в бік розташування митних брокерів. Мета приїзду ОСОБА_4 в той день на митницю йому була невідома.

Через деякий час, йому зателефонував ОСОБА_2 та запропонував зустрітись в районі набережної автомагістралі неподалік митного посту. Він пристав на пропозицію і приїхав на зустріч. Під час спілкування, ОСОБА_2 звернувся з проханням на майбутнє надати консультацію стосовно розмитнення ще одного вантажного автомобіля на що він погодився.

Після цього він повернувся на роботу, де приблизно об 11 годині працівниками поліції було проведено санкціонований обшук, під час якого в кабінеті заступника начальника митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, ОСОБА_25 було вилучено 500 доларів США, які як в подальшому з`ясувалось, були предметом неправомірної вигоди та оброблені спеціальної хімічної речовиною. Кабінет заступника ОСОБА_25 розташований не в зоні митного контролю і до нього має вільний доступ будь–яка особа.

Під час обшуку його робочого місця нічого не вилучалось, крім його особистих речей, мобільного телефону, службового посвідчення, дозволів на зброю. Пізніше в нього та ОСОБА_25 працівники поліції просвітили ультрафіолетовою лампою руки, на яких не було люмінесцентних хімічних свічень, а так само зробили змиви з рук. Його робоче місце розташовано в зоні митного контролю, відтак до нього мають доступ виключно працівники митниці.

Щодо висновків судово–хімічної експертизи №6–256 від 24.07.2017 року, згідно з якої на змивах з його обох рук встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люмінесціює жовто–зеленим кольором, яка також виявлена на грошових коштах в сумі 500 доларів СЩА, що мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу, ОСОБА_1 повідомив, що під час обшуку, працівниками поліції було зроблено змиви з його рук, які були просвітлені ультрафіолетовою лампою і не мали люмінесцентних хімічних свічень, а хімічна речовина люмінофору, встановлена на змивах з рук під час проведення експертизи могла залишитися при рукостисканні з ОСОБА_4 під час зустрічі в приміщені митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС, яка передувала обшуку.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів, суд виходить з того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В аспекті кримінально–правової оцінки дій, інкримінованих ОСОБА_1 , а саме прохання надати неправомірну вигоду, прохання розглядається як звернення відповідного змісту в чіткій та ввічливий формі з розумінням при цьому можливості особи відмовити в задоволенні такого прохання. Прохання утворює склад закінченого злочину, передбаченого будь–якою частиною ст.368 КК, за умови, що подія обмежилася проханням, тобто одержати неправомірну вигоду прохачу не вдалося з причин, що від нього не залежать (інша сторона відмовилася надати неправомірну вигоду, або погодилася на прохання, але не встигла його виконати тощо). Якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку неправомірної вигоди або просила надати її для себе чи третьої особи за вчинення або невчинення відповідних дій і протягом незначного часу одержала неправомірну вигоду, учинене з урахуванням правила кваліфікації при конкуренції частини й цілого треба розцінювати лише як одержання неправомірної вигоди. Останнє передбачає будь–який спосіб прийняття винним неправомірної вигоди, причому як особисто, так і через посередника.

Отже, саме факти прохання неправомірної вигоди, її отримання, невчинення обвинуваченим певних дій та факт використання влади або службових повноважень, поряд з доведенням інших елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, мають складати основу обвинувачення і бути підтверджені в ході судового розгляду справи належними і достатніми доказами.

Надаючи оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.7 КПК України одними з основних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально–правового характеру.

Обов`язок доказування зазначених обставин, відповідно до вимог ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

На думку суду докази, надані прокурором та досліджені у судовому засіданні не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Суд, відповідно до ст.94 КПК України, оцінюючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а також надані письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти як доказ показання, які були надані обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 безпосередньо під час судового слідства. Саме з цих показів слідує, що про участь та роль ОСОБА_1 в розмитненні автомобіля та вимаганні й отриманні ОСОБА_1 неправомірної вигоди ОСОБА_3 знав лише зі слів ОСОБА_2 . Під час особистих зустрічей ОСОБА_3 зі ОСОБА_1 про сприяння в розмитненні вантажного автомобіля в обмін на неправомірну вигоду мова не йшла.

Також прокурор не навів переконливих доказів про істинні причини, які спонукали ОСОБА_3 , надавати свої особисті кошти для передачі в якості неправомірної вигоди ОСОБА_1 через ОСОБА_4 .

У суді, а ні прокурор, а ні свідок ОСОБА_3 не змогли логічно пояснити також мотиви передачі другої частини неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США 07.06.2017, враховуючи, що процедура розмитнення на цей час була завершена та ОСОБА_3 мав можливість забрати з митниці автомобіль та вільно ним розпоряджатися. Отже в ході судового розгляду справи факт прохання передачі неправомірної вимоги щодо ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 підтвердження не знайшов. Як не підтверджено того факту, що таке прохання він передав через ОСОБА_2 і запропонував останньому бути посередником прохання про надання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 .

Також не встановлено й не підтверджено факт вчинення чи невчинення ОСОБА_1 як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 будь–якої дії з використанням службового становища. Аналізуючи показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , суд прийшов до висновку, що стосовно вказаних осіб, які приймали безпосередню участь в процедурі розмитнення автомобіля ДАФ, що належав ОСОБА_3 , з боку ОСОБА_1 , як службової особи, не чинилось жодного впливу, тобто будь якої будь–якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, що є необхідним елементом складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК, а саме об`єктивною стороною. Вартість вантажного автомобіля ДАФ, яка була зазначена за дорученням ОСОБА_3 митним брокером ОСОБА_10 у вантажній митній декларації, відповідала дійсній ринковій вартості вказаного автомобіля, була найбільшою для подібних автомобілів, які розмитнювалися в той день, а тому потреби у використанні ОСОБА_1 влади чи службового становища для вчинення будь–яких дій в інтересах ОСОБА_3 не було.

Дані, встановлені з протоколу обшуку від 07.06.2017 року, де з робочого кабінету заступника митного посту «Запоріжжя–Центральний» Запорізької Митниці ДФС ОСОБА_14 вилучено грошові кошти в сумі 500 доларів США, не свідчать про той факт, що ці гроші було отримано ОСОБА_1 .

Оцінюючи вищезазначені висновки експертиз, суд виходить з того, що найбільшу (конкретну) доказову цінність мають однозначно позитивні або негативні висновки ідентифікаційних і діагностичних досліджень, на основі яких встановлюється наявність (існування в минулому) або відсутність певних фактів.

Натомість розбіжності в даних з протоколу освідування ОСОБА_1 від 07.06.2017 року, якими зафіксовано, що обидві руки ОСОБА_1 були просвітлені ультрафіолетовою лампою і обидві руки не мали люмінесцентних хімічних свічень (а.с.150–152) та висновку судово–хімічної експертизи №6–256 від 24.07.2007 року, згідно з якою на наданих грошових коштах в сумі 500 доларів США, вилучених в шафі, встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люмінесціює в УФ–променях жовто–зеленим кольором та на змивах з обох рук ОСОБА_1 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини–люмінофору, що люмінесціює жовто–зеленим кольором і які мають загальну родову належність з наданим зразком спецзасобу та могли складати раніше єдину масу не суперечать показанням ОСОБА_1 про можливе походження таких слідів на його руках від попереднього рукостискання з ОСОБА_2 .

Суд, оцінюючи надані письмові та речові докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надані достатні та переконливі докази на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_1 мав умисел спрямований на прохання та в подальшому одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за те, що він, використовуючи своє службове становище, забезпечить безперешкодне розмитнення автомобіля за митною вартістю, нижчої ніж його реальна митна вартість та не вживе заходів щодо коригування митної вартості вказаного автомобіля і тим самим вчинить кримінальне правопорушення, що полягає у проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь–якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.368 КК.

Окремі з оцінених письмових доказів свідчать суто про факти зустрічей ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які ним чи будь–якою іншою з вказаних осіб не заперечуються. Як не заперечується і факт того, з якого приводу відбувалися зустрічі і що на них обговорювалося.

Інших доказів, які б безпосередньо підтвердили факт прохання та отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди (показання свідків, речові докази, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій тощо), суду не надано.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. У відповідності до ч.4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад злочину, чи винен обвинувачений у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно до роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У відповідності з ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Надаючи оцінку всім доказам винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України у їх сукупності, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватись якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Отже, враховуючи наведене в мотивувальній частині вироку, з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, тобто оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК України, у зв`язку з чим постановляє визнати ОСОБА_1 невинуватим та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» – п.86)

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості та невеликої тяжкості, вину у вчинені злочинів не визнав, щиро не розкаявся, поведінку обвинуваченого під час та після скоєння злочинів, а також те, що він на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, дані щодо стану здоров`я (має хронічні захворювання серцево-судинної системи, цукровий діабет 2 типу, варикозна хвороба нижніх кінцівок), відсутність зв`язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (наявність сім`ї, позитивних соціальних зв`язків, громадську діяльність), раніше не судимий, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що за вчинення цих злочинів доцільним та справедливим покаранням, яке має досягти цілей виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів щодо ОСОБА_2 буде покарання в межах санкції цих норм, а саме штрафу.

При призначенні покарання суд ураховує положення ст.68 КК. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено підстав для застосування ст.69,75 КК України.

Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досянення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_2 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Відповідно до п.п.4,6 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100,369-371,373,374,376,395 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України та ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання:

- за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 (десять тисяч двісті) гривень;

- за ч.1 ст.190 КК України у штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.4 ст.70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

На підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України визнати невинуватим ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК України та виправдати його;

Після набрання вироком законної сили повернути заставу у розмірі 56 тисяч гривен., заставодавцю – ОСОБА_26 , відповідно до квитанції № 0 0 781735867.1 код квитанції: 0890–6400–5021–4093 від 09.06.2017 року».

Речові докази:

– оптичні диски, флеш накопичувати з аудіо–відеозаписами негласних слідчих дій залишити в матеріалах кримінального провадження;

– копії документів з написами іноземної мови, рахунок–фактура, матеріали митного оформлення – залишити в матеріалах кримінального провадження;

– грошові кошти в сумі 900 доларів США, які знаходяться на відповідальному зберіганні ПАТ «УКРСОЦБАНК» (прибутковий касовий ордер №02–4 від 11 вересня 2019 року) – повернути власнику ОСОБА_3 ;

– грошові кошти в сумі 1733грн. та 1 долар США, які знаходяться на відповідальному зберіганні ПАТ «УКРСОЦБАНК» (прибутковий касовий ордер №02–2 від 11 вересня 2019 року) – повернути за належністю;

– змиви з рук ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_14 , які знаходяться в камері зберіганні речових доказів прокуратури Запорізької області – знищити;

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя Е.Г. СТОМАТОВ