Суддя-доповідач – Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

09 березня 2010 року справа № 2а-16/09/1203

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:

Ляшенка Д.В.

суддів:

Колеснік Г. А., Ястребової Л. В.

при секретарі судового засідання:

Агейченковій К. О.

розглянувши у відкритому апеляційні скарги

судовому засіданні

Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради

ОСОБА_5

на постанову

Артемівського районного суду м. Луганську

від

19 травня 2009 року

по адміністративній справі

№ 2а-16/09/1203

за позовом

ОСОБА_5

до

Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради

за участю третьої особи

Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про

визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити призначення та виплату недоотриманої суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку, стягнення моральної шкоди та витрат, пов`язаних з наданням юридичних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача та тертій особи, в якому, після уточнення позовних вимог, просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачці допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому за прожитковий мінімум, встановленого для дітей віком до 6 років, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці недоотриману суму допомоги при народженні дитини в розмірі 10463 грн. 38 коп. та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по липень 2008 року в розмірі 4829 грн., стягнути з відповідача маральну шкоду в розмірі 1500 грн. та витрати, пов`язані з наданням юридичних послуг в розмірі 500 грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що отримує від відповідача допомогу по догляду за дитиною, розмір якої менший за прожитковий мінімум, що протирічить вимогам ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням”, ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Постановою від 19 травня 2009 року Артемівський районний суд м. Луганську задовольнив позовні вимоги позивача частково, а саме визнав протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради щодо відмови позивачці у здійсненні позивачці перерахунку та виплати допомогу по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 786 грн. 03 коп. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Позивачка та відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких позивачка просить постанову суду змінити, а саме визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради щодо призначення та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 30.10.2008 року та стягнути з відповідача на користь позивачці недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 30.10.2008 року в розмірі 4069 грн. та відповідач в своїй апеляційній скарзі просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі до суду за викликом не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги необґрунтованими, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(закон № 2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 1.01.2008р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням” (закон № 2240).

Статтею 1 Закону 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007р. № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” УПСЗН з 2 кварталу 2007р. зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи 19.11.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Судом встановлено, що відповідачем була призначена та виплачується позивачці спірна допомога у листопаді 2007 року – 43 грн. 09 коп., у грудні 2007 року – 110 грн. 88 коп., а тому судова колегія вважає правильними висновки суду 1 інстанції про необхідність зобов’язати відповідача здійснити виплату заборгованості по вказаній допомозі.

Що стосується вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008р. то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Розділу 2 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” (№ 107), п. 23, у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" виключені та

частина перша статті 15 викладена в такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладений у такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Згідно п. 24 закону № 107 у Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” статті 40-44 виключені.

Таким чином з 1.01.2008р. існує норма закону відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57.

Відповідно до цієї постанови з 1.01.2008р. і застрахованим і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 "Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу 11”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”.

Тобто ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" є чинною, але також є чинними вказані норми Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16 січня 2007р. у 1 кварталі 2007р. виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій , що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2 кв. 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.

Правові норми Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону № 2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому аналізуючи викладені обставини, враховуючи що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008р. судом не встановлено, а тому в частині визнання дій УПСЗН щодо виплати щомісячно допомоги по догляду за дитиною у розмірі меншому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років протягом 2008 р. та стягнення недоотриманих сум, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, ОСОБА_5 на постанову Артемівського районного суду м. Луганську від 19 травня 2009 року по справі № 2а-16/09/1203 за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України в Луганській області «про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити призначення та виплату недоотриманої суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку, стягнення моральної шкоди та витрат, пов`язаних з наданням юридичних послуг» – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова