Провадження №2-а/359/204/2019

Справа №359/7288/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Шабановій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону №4 полку №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Третякової Світлани Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує тим, що 28 липня 2019 року інспектором патрульної поліції 1-ї роти 4-го батальйону УПП у м. Києві Шияном В.М. була винесена постанова серії ЕАВ №1373574, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Зі змісту даної постанови вбачається, що позивач керувала транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Вказану постанову про накладення адміністративного стягнення позивач вважає незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, без врахування фактичних обставин справи, а також з порушенням норм процесуального права. Зокрема, інспектор Шиян В.М. вніс до постанови про накладення адміністративного стягнення завідомо неправдиві відомості, а саме зазначив, що особа, яка притягнула позивача до відповідальності та здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення є ОСОБА_2 . В той час як справу розглядав та притягував до адміністративної відповідальності позивача саме ОСОБА_3 . Крім цього, інспектор Шиян В.М незаконно здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу. Позивачу в категоричній формі було відмовлено у залученні адвоката та обмежено у праві на правову допомогу. Тому ОСОБА_1 просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1373574 від 28 липня 2019 року, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала адміністративний позов та наполягала на його задоволенні.

Відповідач поліцейський роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП у м. Києві ДПП капрал поліції Третякова С.О. у судове засідання не з`явилася.

Натомість представник відповідача Ряднін А.А. направив до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказав на те, що твердження викладені позивачем у позові є хибними, а позовній вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 28 липня 2019 року перебуваючи на патрулюванні під час виконання службових обов`язків, екіпажом був помічений автомобіль марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. Дане порушення було зафіксовано за допомогою відеореєстратора. Після чого було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб. Підійшовши до водія, інспектор назвав своє прізвище та ім`я, посаду та спеціальне звання, поінформував водія про причину зупинення транспортного засобу. В подальшому інспектор роз`яснив позивачу його права та обов`язки, дослідив докази, а саме усні пояснення позивача та факт порушення ПДР України, виніс постанову про накладення штрафу. Тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, а також дослідивши письмові та електронні докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2019 року поліцейський роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП у м. Києві ДПП капрал поліції Третякова С.О. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №137357, якою наклала на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Зі змісту даної постанови вбачається, що 28 липня 2019 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Hyindai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , рухалася в м. Києві по вул. Фанерній, 50 А, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушила вимоги п.19.1а ПДР України

У відповідності до положення ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з вимогами п.9.1а ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої, зокрема на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу.

При цьому, доводи позивача стосовно неправомірності розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, є необґрунтованими.

Оскільки, відповідно до ч.4 та ч.5 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Так, процедура розгляду поліцейськими справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року.

Згідно п.4 розділу І та п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 вказав, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, інспектор патрульної служби, який уповноважений виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право розглядати адміністративні справи безпосередньо за місцем вчинення такого правопорушення.

Тому, оскаржувана постанова винесена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч.4 ст.258 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 28 липня 2019 року він разом з дружиною, позивачем по справі, а також з двома дітьми, перебували в автомобілі марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , та рухались в м. Києві в напрямку з вокзалу «Дарниця». При цьому, фари на автомобілі були ввімкнені, оскільки вже була 23.00 година. Під час спілкування з поліцейським відразу виникла неприязна ситуація, оскільки поліцейський почав звертати уваги на номерний знак автомобіля, який зареєстрований в Луганській області. Світло на даному автомобілі не вимикається та вмикається автоматично під час включення двигуна. Докази по справі досліджував поліцейський чоловічої статі. Він навіть телефонував диспетчеру для з`ясування того, чи можна скасувати винесену ним постанову, але йому пояснили, що це технічно неможливо.

Крім цього, позивач також додатково пояснила, що всі обставини в справі про адміністративне правопорушення встановлював ОСОБА_3 , який в подальшому і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Інспектор Третякова С.О. лише одного разу підійшла під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та на вимогу позивача представилась, вказавши, що вона є членом екіпажу. В свою чергу, інспектор Шиян В.М. пояснив, що він не може особисто виносити постанову про накладення адміністративного стягнення, оскільки не забезпечений технічними засобами. Технічним засобом в цьому екіпажі була забезпечена лише ОСОБА_2 .

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП обумовлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за змістом частин 1-3 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до частин 2 та 9 ст.283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада особи), який виніс постанову, а також постанова підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Вищенаведеним законодавчим приписам кореспондують норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пунктами 1-5 розділу IV Інструкції встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Так, 28 липня 2019 року інспектором патрульної поліції Третьяковою С.О. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1373574, якою ОСОБА_1 визнано винною за ч.2 ст.122 КУпАП.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів, наданих як позивачем, так і відповідачем, встановлено, що, в дійсності розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснював інспектор патрульної поліції Шиян В.М. В той же час, з копії оскаржуваної постанови (а.с.13) вбачається, що вона винесена інспектором поліції Третьяковою С.О.

Вказана обставина свідчить, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було грубо порушено вимоги ст.283 КУпАП, саме копія, постанови, яка наявна в матеріалах справи винесена зовсім іншою посадовою особою, ніж тією посадовою особою, яка здійснювала розгляд справи.

Суд звертає увагу також на ту обставину, що у відзиві на позовну заяву не заперечується, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був здійснений іншою посадовою особою, заперечень з цього приводу відповідачем не заявлено. Аргументів, які б спростовували вказану обставину відповідачем не наведено.

У відповідності до положення ч.1 та ч.2 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи зібрані по справі докази та обставини по справі, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не відповідає вказаним критеріям щодо законності та з використанням повноважень, визначених КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цьому, відповідачем не надано суду доказів на спростування позовних вимог та доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України.

Тому, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 28 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.8, п.8 ч.1 Закону України «Про національну поліцію», ч.2 ст.122, ч.1 ст.222, ч.4 та ч.5 ст.258, ч.1 ст.268, ст.280, ст.283 КУпАП, ч.1 та ч.2 ст.2, ч.1 та ч.2 ст.77, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-245, ст.246, п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАВ №1373574 від 28 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : В.В. Журавський