УХВАЛА
16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/330/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
учасники справи:
боржник - Колективне сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке",
кредитор - Вінницький національний аграрний університет,
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем",
розпорядника майна - арбітражний керуючий Назаренко Сергій Анатолійович
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 07.11.2019
у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.
та ухвалу Господарського суду Вінницької області
від 22.08.2019
у складі судді Тісецького С.С.
у справі №902/330/17
за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
02.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 02.12.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2019 у справі №902/330/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/330/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке", конкурсним кредитором предметом касаційного оскарження визначено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2019 у справі №902/330/17 про зупинення провадження у справі №902/330/17 до перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.07.2019 у даній справі Північно-західним апеляційним господарським судом та повернення матеріалів справи №902/330/17 до Господарського суду Вінницької області.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що справа №902/330/17 про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" порушена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.05.2017 та здійснюється на стадії розпорядження майном, введеної щодо боржника цією ж ухвалою місцевого господарського суду.
Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №902/330/17 про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, частиною 3 цієї статті визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Отже, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019, не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі про банкрутство до перегляду прийнятої в її межах ухвали місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції та повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду.
Верховний Суд зазначає, що в силу приписів пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Право апеляційного оскарження окремо від рішення суду першої інстанції ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі передбачено пунктом 12 частини 1 статті 255 ГПК України.
Отже, в силу приписів пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, касаційний перегляд постанови апеляційного суду, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (пункт 12 частини 1 статті 255 ГПК України), не передбачено також процесуальним законом.
Виходячи з норм частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, чинного на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" 02.12.2019 із касаційною скаргою у справі №902/330/17 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2019 у справі №902/330/17 про зупинення провадження у справі №902/330/17 до перегляду ухвали місцевого господарського суду від 29.07.2019 у даній справі апеляційним судом та повернення матеріалів справи №902/330/17 до місцевого господарського суду, а також з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку як в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства, так і чинного ГПК України; у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.
Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що провадження у справі про банкрутство №902/330/17 було поновлено ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.12.2019 з призначенням справи до розгляду в підсумковому засіданні на 22.01.2020.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на таке, Товариству з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою від 02.12.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2019 у справі №902/330/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою від 02.12.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2019 у справі №902/330/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков