Справа № 560/3348/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "Гермес-С" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови від 27.09.2019 №37,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Гермес-С" звернулось до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області Думарецького О.В. від 27.09.2019 №37, якою на мале приватне підприємство "Гермес-С" накладено штраф в сумі 36126,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.09.2019, відповідно до якого відповідач стверджує, що позивач під час проведення позапланової перевірки встановлено, що мале приватне підприємство "Гермес С" ведеться виконавча документація не належним чином, а саме Загальний журнал робіт не прошнуровано, відсутні зауваження контролюючих органів і служб, чим порушено 11.11.Додатку А та п.4.8 ДБН 1.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва. Для усунення вказаних порушень відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.09.2019 встановивши строк для усунення виявлених порушень до 03.10.2019.

Однак 27.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Думарецьким О.В. винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37, якою визнано мале приватне підприємство "Гермес С" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 36126,00 грн.

Не погоджуючись з винесеною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, та надано відповідачу строк на подання відзиву на адміністративний позов.

Від представника відповідача 19.11.2019 на адресу суду надійшов відзив, в якому останній зазначає, що не погоджується із заявленим позовом та просить суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

В даному випадку підставою для проведення перевірки була скарга Громадської організації "ЗАБУДОВАМ НІ" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про порушення вимог чинного містобудівного законодавства.

За результатами перевірки посадовою особою Інспекції було встановлено, що генеральним підрядником МПП "Гермес - С" виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема: Загальний журнал робіт не прошнуровано, відсутні зауваження контролюючих органів і служб, чим порушено п.11 Додатку А. та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва". Даний факт підтверджується матеріалами фотофіксації доданими до акту перевірки, з яких встановлено, що на час перевірки зазначений журнал не заповнений та не прошитий.

В зв`язку із виявленими порушеннями 13.09.2019 року посадовою особою Управління було складено акт перевірки, протокол та припис. Примірники зазначених документів були направлені позивачу рекомендованим листом. Відповідно до даних з сайту Укрпошта зазначені документи були отримані позивачем 26.09.2019. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності проводився в присутності представника позивача за довіреністю А.М.Сосули. Будь-яких пояснень чи доказів про відсутність у їх діях складу правопорушення представником подано не було, в зв`язку із чим і була винесена оскаржувана постанова. Проте постанову останній не отримав, в зв`язку із чим дана постанова була направлена рекомендованим листом 03.10.2019.

На підставі викладеного вважаю, що Інспекцією правомірно проведено перевірку та притягнено позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що в період з 02.09.2019 по 13.09.2019 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області проводився позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у формі позапланової перевірки стосовно малого приватного підприємства "Гермес-С".

Підставою для проведення перевірки була скарга Громадської організації "ЗАБУДОВАМ НІ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про порушення вимог чинного містобудівного законодавства

Об`єктом позапланової перевірки була "Реставрація пам`ятки архітектури - Мури фортеці (старого Замку) в місті Кам`янці-Подільському Хмельницької області. Попередні та протиаварійні роботи по Північно-західному куту північного дворика (охор. 730/1). Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Замкова, 1".

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем було складено Акт від 13.09.2019 №367, яким встановлено наступне порушення позивача на об`єкті перевірки, зокрема те, що виконавча документація ведеться не належним чином, а саме загальний журнал робіт не прошнуровано, відсутні зауваження контролюючих органів і служб.

На підставі Акту перевірки від 13.09.2019 відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача та складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивачу надано строк для усунення виявлених порушень до 03.10.2019.

Крім того, відповідачем 27.09.2019 винесено постанову №37 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 36126,00 грн.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач вважає, що позапланова перевірка проведена відповідачем з грубими порушеннями чинного законодавства України, а постанова про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Пункт 5,7 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.9,11 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.12 Порядку встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Відповідно до п.14 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункти 16, 17 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до п.22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства та співставивши їх з характером спірних правовідносин суд звертає увагу сторін на наступне.

В матеріалах справи міститься скарга громадської організації "ЗАБУДОВАМ НІ" від 14 серпня 2019 року №107, яка є юридичною особою, що була подана до ДАБІ України, тобто вказана скарга була підставою для проведення перевірки позивача в період з 03.09.2019 по 13.09.2019.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що стаття 6 Закону №877-V містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), який передбачає проведення перевірок виключно за зверненням фізичних осіб-підприємців, оскільки основними законодавчими актами якими керується Інспекція під час проведення перевірок є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Постанова Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю".

Відповідно до п.7 Порядку № 553 однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, в даному випадку підставою для проведення перевірки була скарга Громадської організації "ЗАБУДОВАМ НІ" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про порушення вимог чинного містобудівного законодавства.

А тому, суд вважає, що проведення позапланового заходу за зверненням юридичної особи не заборонено законом, а тому відповідач при проведенні позапланової перевірки в цій частині не вийшов за межі наданих йому повноважень.

Однак твердження відповідача про те, що загальний журнал робіт не прошнуровано та відсутні зауваження контролюючих органів і служб, чим порушено п.11 Додатку А. та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", не відповідає дійсності, оскільки позивачем надано до суду разом з позовною заявою належним чином завірену копію вказаного вище журналу з наявними в ньому відповідними записами стосовно будівництва (реставрації) об`єкта.

При цьому, докази надані відповідачем, зокрема фотокопії загального журналу робіт по реставрації пам`ятки архітектури "Мури фортеці (старого Замку), не дають змогу встановити, зокрема чи був вказаний документ прошитий на момент здійснення фотофіксації відповідачем.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова УДАБІ у Хмельницькій області від 27.09.2019 №37 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу, складених за результатами позапланової перевірки, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3580 від 17 жовтня 2019 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов малого приватного підприємства "Гермес-С" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови від 27.09.2019 №37 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області від 27.09.2019 №37 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на мале приватне підприємство "Гермес-С" в сумі 36126,00 грн.

Стягнути на користь малого приватного підприємства "Гермес-С" судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

Мале приватне підприємство "Гермес-С" (Рудка,Дунаєвецький район, Хмельницька область,32421 , ідентифікаційний код - 30190226)

Відповідач:

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , ідентифікаційний код - 37471912)

Головуючий суддя

О.П. Шевчук