ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2019 року

Справа № 280/4906/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» із урахуванням періоду роботи з 25.09.1997 року по 03.04.2017 року як стажу роботи на посадах державної служби; зобов`язати відповідача призначити позивачу з 01.08.2019 року пенсію державного службовця відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія: посадовою окладу, надбавки за спеціальне звання, надбавки за вислугу років (50%), надбавки за інтенсивність праці, премії місячної та інших виплат (матеріальної допомоги, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) на які було нараховано та з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що перебуває у відповідача на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 13.08.2019 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» однак, відповідач листом № 1967/Л-9 від 13 вересня 2019року відмовив в призначенні пенсії державного службовця, мотивуючи свою відмову тим, що зарахування до стажу державної служби часу перебування на посаді інспектора митної служби не передбачено. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 12.11.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

06.11.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№46380), в якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та зазначає, що частиною 10 стаття 25 Закону України «Про державну службу» передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних слжбовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. У відповідності до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів україни від 25.03.2016 №229, зарахування до стажу державної служби часу перебування на посаді інспектора митної служби не передбачено. Крім того, представник відповідача вказав, що позивач 13.08.2019 звернувся до управління із заявою довільної форми про призначення йому пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Вказана заява було розглянута відповідачем, однак листом від 13.07.2019 за №1967/Л-9 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії. Позивачем не було подано до відповідача заяви встановленого зразка про призначення пенсії, в відповідачем рішення про відмову позивачу у призначені пенсії не приймалось.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , як отримувач пенсії за віком перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

13.08.2019 позивач звернувся із заявою в довільній формі до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення йому пенсії згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія: посадовою окладу, надбавки за спеціальне звання, надбавки за вислугу років (50%), надбавки за інтенсивність праці, премії місячної та інших виплат (матеріальної допомоги, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) на які було нараховано та з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

До заяви позивач додав, копію паспорта, трудової книжки, довідку від 08.08.2019 №08-70-04-29/40, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 07.08.2019 року №08-70-05-27/349 та від 07.08.2019 року №08-70-05-27/350.

Розглянувши звернення ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 13.07.2019 за №1967/Л-9 повідомило про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, зарахування до стажу державної служби часу перебування на посаді інспектора митної служби не передбачено.

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених нормами діючого законодавства.

1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу", згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723- XII "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З цієї норми випливає, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закон України "Про державну службу" № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому існують умови, при дотриманні яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу".

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу", для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тому, можна зробити висновок, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 591/6970/16-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання зазначеним законом чинності стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Абзацами другим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслулжби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у етапі 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів с державними службовцями.

Частиною 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до ст. 573 Митного кодексу України посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання, як дійсний державний радник податкової та митної справи, державний радник податкової та митної справи і рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи ІІІ рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Спеціальні звання податкової та митної справи присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Згідно зі ст. 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах митного контролю.

Згідно абз. 1-3 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, а саме згідно абзаців 1-3 пункту 2, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспец зв`язку, Адміністрації Дсржспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

23 вересня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується з 01.05.2016.

Згідно п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" пенсія призначається особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. па посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Постановою Кабміну України №622 передбачено, що у разі відсутності посад державної служби в органі, де працювала особа (до таких посад належить посада помічника-консультанта), довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики, за погодженням із Національної державною службою та при цьому, звертається увага, що 21.07.2017, набув чинності порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750. зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №766/30634, відповідно до якого довідка про заробітну плату для призначення пенсії видається Міністерством соціальної політики.

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців:

з 13.01.1995 по 24.09.1997 на посаді інспектора Запорізької митниці ДМКУ;

з 25.09.1997 по 03.04.2017 на посаді інспектора Запорізької митниці Державної митної служби України (в подальшому реорганізовану шляхом приєднання до Запорізької митниці Міністерства доходів, надалі до Запорізької митниці ДФС).

Таким чином стаж державної служби позивача становить понад 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб доходів і зборів та Порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів. З наведених норм слідує, що на службових осіб митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", у тому числі, щодо пенсійного забезпечення, тому стаж роботи в митних органах відноситься до державної служби, який має враховуватися для призначення пенсії згідно положень Закону України "Про державну службу".

Судом встановлено, що станом на подання позивачем заяви в довільній формі про призначення пенсії відповідно до Законом України "Про державну службу" 23.03.2019 виповнилось 62 роки та станом на 13.08.2019 він має 22 роки 2 місяці 21 день необхідного стажу роботи, тому за позивачем зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу".

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22 - 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, заява про призначення пенсії непрацюючим пенсіонерам, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Форма заяви про призначення пенсії наведена в Додатку 2 Порядку № 22-1.

Отже, для призначення пенсії, в тому числі і за віком державного службовця, особа звертається до органу, що призначає пенсію, із заявою встановленого зразка та додатками до неї. За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Однак, заява встановленого зразка з усіма необхідними документами для призначення пенсії, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не подавалась.

Таким чином, позивачем порушений порядок звернення за призначенням пенсії, що вказує на те, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-245, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.12.2019.

Суддя А.В. Сіпака