ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2019 року справа №200/11547/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Сухов М.Є.,
за участю: представника позивача - не з`явився,
представника відповідача - Сенникова А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року у справі № 200/11547/19-а (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
24.09.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року № Ф-707-25; визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (а.с. 4-8).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с. 1-2).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року позовну заяву повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України (а.с. 10).
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції від 04.11.2019 року, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. вважає, що строк звернення до суду з цим позовом складає 6 місяців згідно ч. 2 ст. 122 КАС України.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки судом встановлено подання позову з пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом, встановленого абз. 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464).
Копію ухвали суду від 30 вересня 2019 року отримано апелянтом 10.10.2019 року (а.с. 9). У зв`язку з тим, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви ухвалою суду від 04.11.2019 року позовну заяву повернуто заявнику (а.с. 10).
Апелянт посилається на отримання спірної вимоги 30.08.2019 року, з посиланням на ч. 2 ст. 122 КАС України, останній вважає, що строк звернення до суду складає 6 місяців.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги такі доводи апелянта з таких підстав.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України )
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464).
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464 є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464.
Облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно абз. 3,4 ч. 4 статті 25 Закону № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, положеннями Закону № 2464 визначений порядок дій платника в частині непогодження з отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Звернувшись до суду лише 24.09.2019 року з даним позовом про скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску від 09.08.2019 року, прийнятої на підставі ст. 25 Закону № 2464, яку отримано 30.08.2019 року, позивач пропустив 10-денний строк звернення з цим позовом до суду, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосуванню до спірних відносин в частині строку звернення з позовом до суду підлягають саме положення ст. 25 Закону № 2464, а не ч. 2 ст. 122 КАС України, на яку помилково посилається позивач.
Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 0740/1050/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Оскільки заявником в установлений судом строк не подано клопотання про поновлення строку з обгрунтуванням причин поважності його пропущення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала про повернення позовної заяви прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 122, 169, 241, 250, 286, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року у справі № 200/11547/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 16 грудня 2019 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може відповідно до ч. 2 ст. 328, п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
