Справа № 560/3491/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 грудня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не застосування при перерахунку з підстав, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" , з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 , 90% від грошового забезпечення для визначення її основного розміру, на які я набув право після виходу на пенсію, безпідставного заниження відповідачем основного розміру моєї пенсії до 70% грошового забезпечення при проведенні такого перерахунку; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 , пенсії з підстав, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб", з застосуванням 90% грошового забезпечення для визначення основного розміру пенсії, а не 70%, як це зробив відповідач, та здійснити доплату донарахованої пенсії з 01.01.2018 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2002 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 90% від суми грошового забезпечення для обчислення пенсії.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пенсію позивача перераховано з врахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугою років, за відповідною посадою, яку позивач займав на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Позивач зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання вищевказаної постанови відповідач визначив розмір пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення, а не 90%.

Не погодившись із проведеним перерахунком позивач у квітні 2019 року звернувся до відповідача із заявою у якій просив провести перерахунок пенсії із розрахунку 89% грошового забезпечення з врахуванням вислуги років, яку мав на дату призначення пенсії, однак отримав лист від 15.04.2019 №12854/03, у якому відповідач відмовив у проведені перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене за для відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача на адресу суду 04.12.2019 надійшов відзив в якому останній зазначає, що підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату раніше встановленої пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми грошового забезпечення відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" немає. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що з 2002 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Головним Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90 % на 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач у квітні 2019 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії з врахуванням 90 % відповідних сум грошового забезпечення, однак у відповідь на вказану заяву отримав лист №12854/03 від 15.04.2019 відповідач відмовив позивачу в перерахунку і виплаті пенсії, з огляду на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача розмір пенсії обчислено у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку), виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294, за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів".

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям працівникам ОВС має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.

Згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки таке обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що відповідач під час перерахунку пенсії позивачу протиправно зменшив розмір такої пенсії до 70% чим порушив права позивача, а тому належним способом захисту прав позивача буде відновлення становища позивача, що існувало до здійснення протиправної бездіяльності відповідачем.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд з урахуванням висновків Верховного Суду, вважає, що позивач довів позовні вимоги, а відповідач не обґрунтував правомірність дій щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивачу, що підтверджено доказами, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя

О.П. Шевчук