Справа № 628/3359/19

Провадження № 2/628/1426/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 грудня 2019 року місто Куп`янськ

Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп`янську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань по акту порушення ПРРЕЕ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

АТ «Харківобленерго» звернулося до Куп`янського міськрайоннного суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_1 , суми нарахувань по акту порушення ПРРЕЕ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2019 при перевірці дотримання Правил при споживанні електричної енергії по цій адресі було встановлено факт монтажу перемички, що шунтує струмове коло приладу обліку, про що було складено акт про порушення № 222514 та на підставі п.8.4.2 Методики розрахунку обсягу електроенергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - фізичної особою ПКЕЕн, затвердженої постановою НКРЕ від 18.07.2019 № 1525, визначено обсяг недорахованої електричної енергії 684кВт/г та розраховано збиток у сумі 1771,13 грн. Оскільки споживач у добровільному порядку протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка суму нарахувань по акту не сплатила, АТ «Харківобленерго» за захистом прав звернулося до суду. Крім цього, просить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921грн.

Ухвалою суду від 13.11.2019 провадження по зазначеній справі відкрито та призначено справу за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

18.11.2019 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому вона у задоволенні позову АТ «Харківобленерго» просила відмовити з огляду на те, що лічильник, в якому було зафіксовано вищевказаний факт порушення, розміщений на поверховому майданчику у під`їзді багатоквартирного будинку, а не у житловій квартирі, власницею якої є вона, тому вона не може нести відповідальність за збереження майна, що їй не належить, а контроль за функціонуванням, збереженням та справністю такого устаткування несуть відповідні суб`єкти господарювання, в чиїй власності воно знаходиться. У зв`язку з чим вважає, що позов є безпідставним, а факт виявленого порушення не має до неї жодного відношення, оскільки доказів того, що вказані в акті № 222514 від 16.07.2019 порушення сталися саме за її втручання чи втручання сторонніх осіб на її прохання, немає. Також зазначає, що строк дії договору про користування електричною енергією № 226616 від 23.12.2014, укладений між нею та енергопостачальною організацією, на п.20 якого позивач посилається як підставу для відповідальності за порушення правил користування електричною енергією, сплинув 23.12.2018, тому притягнення її до юридичної відповідальності на підставі правочину, який втратив чинність, є неправомірним. До того ж, прилад вимірювання електричної енергії однофазний, електромеханічний (рік випуску 1982), про який йдеться у позові, був встановлений працівниками АТ «Харківобленерго» у 2010 році і мав бути знятий на повірку через 8 років відповідно до установлених норм, тобто у 2018 році, однак через зволікання працівників АТ «Харківобленерго» цей прилад для повірки чи заміни своєчасно знятий не був, тому він не може бути предметом правовідносин, оскільки мав бути виведений із експлуатації ще у 2018 році. Крім цього, вважає, що позивачем при визначенні обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок допущеного споживачем порушення, безпідставно, без урахування вимог дії нормативно-правового акту в часі, застосовано Методику, затверджену постановою НКРЕ від 18.07.2019, оскільки порушення зафіксовано 16.07.2019, тобто до введення її в дію. Посилання позивача на те, що вона, як споживач, у добровільному порядку протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка не сплатила 1771,13грн., є юридично необґрунтованим, оскільки поштове відправлення фактично було адресовано одержувачу з прізвищем « ОСОБА_3 », в той час як її прізвище « ОСОБА_4 ». Розрахунок позовної суми вважає не чинним, оскільки його складено російською мовою, що є порушенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Ухвалою суду від 21.11.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

03.12.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій АТ «Харківобленерго» з приводу аргументів та заперечень відповідача ОСОБА_1 , висловлених у відзиві, зазначив таке. Щодо місця розташування приладу обліку позивач зазначає, що принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, процеси та процедури для забезпечення формування даних щодо обсягу виробленої, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії з метою використання таких даних на ринку електричної енергії, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків із дотриманням рівних прав і без дискримінації учасників ринку електричної енергії встановлені Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО), затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018. Згідно з п. 7.1.Розділу III цього Кодексу стороною, відповідальною за точку комерційного обліку (далі - ВТКО), є учасник ринку, в якого на законних підставах у власності чи користуванні знаходиться лічильник електричної енергії у складі вузла обліку електричної енергії для цієї точки комерційного обліку ( далі - ТКО). Пунктом 7.3 Розділу III ККО сторона відповідальна за точку комерційного обліку) для кожної ТКО зобов`язана зокрема організувати улаштування вузла обліку електроенергії (ВОЕ) в ТКО за власний кошт та власними силами або із залученням третіх сторін відповідно до вимог цього Кодексу, а також забезпечити збереження обладнання ВОЕ, у тому числі підтримку обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання, а в разі встановлення ВОЕ поза територією (приміщеннями, будівлями або ділянкою), що належить або знаходиться у користуванні ВТКО, забезпечити укладення відповідного договору (акта) про збереження обладнання ВОЕ з власником (користувачем) або організацією, на території якої встановлений ВОЕ. Відповідач, влаштувавши вузол обліку електроенергії (ВОЕ) за своєю адресою, у порушення п. 7.3 ККО не забезпечив захист ВОЕ від вільного доступу до нього, та як наслідок до зовнішнього втручання у ВОЕ, що призвело до зміни схеми обліку електричної енергії та спричинило завдання матеріальної шкоди АТ «Харківобленерго». Крім того, відповідачем не зазначено у відзиві та не підтверджено письмовими доказами факт укладення ним відповідного договору (акта) про збереження обладнання ВОЕ з власником (користувачем) або організацією, на території якої встановлений ВОЕ, що також ставить під сумнів виконання відповідачем цього обов`язку, передбаченого п. 7.3 Р. ІII ККО. Попре це, відповідач, помилково вказуючи, що "... Лічильник, в якому було виявлене порушення ПРРЕЕ " не взяв до уваги, те що порушення ПРРЕЕ виявлене не у приладі обліку, а полягало в змінені схеми обліку у ВОЕ, що призвело до недообліку електричної енергії.

Щодо дії договору № 226616 від 23.12.2014 вказав, що відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (ПРРЕЕ або Постанова № 312) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. При цьому, договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператору системи розподілу (ОСР), та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Пунктом 6 Постанови № 312 визначено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Згідно з п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення зокрема у разі несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи). Таким чином, посилання у позові на договір № 226616 від 23.12.2014 підтверджує не тільки дату та умови виникнення договірних відносин з приводу користування електричною енергією між сторонами цього спору, а й врегулювання ним вказаних відносин дотепер.

Крім того, період з 16.01.2019 по 16.07.2019 - це період, за який згідно до ПРРЕЕ визначено суму збитків, а не період, протягом якого відбувалося порушення, як помилково зазначив відповідач у відзиві.

Що стосується нормативного акту, за яким розраховано позовну суму, позивач зазначає, що визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, здійснюється у відповідності до п. 8.4 ПРРЕЕ. На момент прийняття рішення про визначення суми збитків за актом про порушення ПРРЕЕ № 222514 від 16.07.2019, а саме - 22.08.2019 діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) у редакції Постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"» від 18 липня 2019 року № 1525, яка набрала чинності 27.07.2019, тобто за 26 днів до прийняття рішення. Тому дії АТ «Харківобленерго» щодо застосування положень п. 8.4 ПРРЕЕ у зміненій редакції при визначені суми завданих збитків не суперечать законодавству. Також вказує, що у тексті позову немає посилання на "Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ", як то зазначає відповідач у відзиві, а наявне слово "методика" не вказує на посилання на нормативний акт, що втратив чинність.

Щодо мови наданого розрахунку позовної суми вважає, що він містить всю інформацію з приводу об`єму недоврахованої електричної енергії, зокрема номер особового рахунку, адресу, період нарахування, суму коштів до сплати та інші дані. Та обставина, що розрахунок має назву російською мовою, на думку позивача, не впливає на суму коштів, визначену до сплати, та правильність проведеного розрахунку. При цьому, не має правової норми, яка б вказувала на його недійсність, за вказаних обставин.

У судовому засіданні представник АТ «Харківобленерго» Кірєєв І.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала з підстав, які зазначені у відзиві.

Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, оглянувши речовий доказ - прилад обліку електричної енергії, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, що виникли у справі.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 28929233 від 03.11.2014 ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , на праві власності в цілому належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.6).

Як передбачає ч. 4 ст. 319 ЦК Україна власність зобов`язує. Це правило конкретизоване у статті 322 цього Кодексу, яка встановлює, що власник зобов`язаний утримувати майно, котре йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

23.12.2014 між споживачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та АК «Харківобленерго» (ідентифікаційний номер 00131954) укладено договір про користування електричною енергією, за умовами якого енергопостачальник взяв на себе зобов`язання постачати відповідачу електричну енергію у необхідних їй обсягах, а відповідач у свою чергу зобов`язалася оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені цим договором, і забезпечувати належне виконання обов`язків, визначених договором.

Рішенням Куп`янської міської ради Харківської області № 808-VІІ від 20.04.2018 затверджено словник вулиць міста Куп`янська та визначено актуальну назву вулиці Цюрупи як вулиця Крута.

У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" проведено державну реєстрацію змін до статуту АК "Харківобленерго" щодо зміни назви на Акціонерне товариство "Харківобленерго" та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому суд, зазначає, що зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Пунктом 28 вищезазначеного договору про користування електричною енергією № 226616 від 23.12.2014 визначено строк його дії - три роки, тобто до 23.12.2017, та зазначено, що він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, тобто 23.12.2018.

За положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження факту висловлення нею у будь-який спосіб наміру розірвання, внесення змін або доповнень до договору про користування електричною енергією № 226616 від 23.12.2014 жодних доказів не надано.

Крім того, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постановою № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 2 цієї Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 4 вищевказної Постанови передбачено, що договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

За частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву поряд із невизнанням наявності договірних відносин із АТ «Харківобленерго» зазначено, що вона користується електричною енергією, оплату за споживання якої здійснює у повному обсязі відповідно до квитанцій.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, що визначено ч.1 ст. 11 ЦК України.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність договірних відносин між нею та АТ «Харківобленерго» є безпідставними.

16.07.2019 при перевірці квартири АДРЕСА_3 за участю представника споживача ОСОБА_6 працівниками АТ «Харківобленерго» встановлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме: «Монтаж перемички, що шунтує токове коло приладу обліку № В 3424251. Перемичку підключено у вигляді мідного лудженого дроту між І-ю та ІІ-гою клемами приладу обліку. Перемичку виявлено в місці, виявити яку представники постачальника під час проведення контрольного обходу не мали можливості». Працівниками АТ «Харківобленерго» майстром ОСОБА_7 , електромонтерами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконано фотофіксацію, складено акт про порушення № 222514 від 16.07.2019, складено схему електропостачання споживача та вилучено прилад обліку № В 3424251 . Акт підписано трьома працівниками АТ «Харківобленерго» та чоловіком власниці квартири ОСОБА_6 . Будь-яких заперечень чи незгоди із виявленим порушенням ОСОБА_6 у акті не вказано та зазначено, що після заміни приладу обліку внаслідок його зупинки у 2010 році доступ до нього було обмежено замком (а.с.11-12).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , електромонтер ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що 16.07.2019 вони здійснювали перевірку дотримання споживачами правил користування електричною енергією. За результатами проведення вимірів параметрів схеми електроспоживання у квартирі АДРЕСА_1 було встановлено факт втручання у неї, у зв`язку з чим вони попросили власника квартири бути присутнім при огляді приладу обліку. За результатами перевірки за участю ОСОБА_6 , який є чоловіком власниці квартири, було встановлено, що між першою та другою клемами приладу обліку підключено перемичку у вигляді мідного дроту. У присутності ОСОБА_6 було складено схему, акт про порушення, проведено фотографування, схему обліку електричної енергії було відновлено. Крім того, було знято прилад обліку В 3424251, укладено у пакет, який опломбовано пломбою № ХОЕ ХО 70050.

Примірник акту про порушення отримано уповноваженою власником особою ОСОБА_6 та у письмовому вигляді повідомлено, що комісія АТ «Харківобленерго» з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 22.08.2019 (а.с.12).

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на непричетність до виявленого втручання у роботу приладу обліку, виходячи з такого.

Права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії встановлені Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО), затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.

Згідно з п. 7.1.Розділу III цього Кодексу стороною, відповідальною за точку комерційного обліку (далі - ВТКО), є учасник ринку, в якого на законних підставах у власності чи користуванні знаходиться лічильник електричної енергії у складі вузла обліку електричної енергії для цієї точки комерційного обліку ( далі - ТКО). Пунктом 7.3 Розділу III ККО визначено, що в разі встановлення вузла обліку електроенергії (ВОЕ) поза територією (приміщеннями, будівлями або ділянкою), що належить або знаходиться у користуванні ВТКО, споживач повинен забезпечити укладення відповідного договору (акта) про збереження обладнання ВОЕ з власником (користувачем) або організацією, на території якої встановлений ВОЕ.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , за участю якого, як уповноваженого представника власника споживача, складеного акт про порушення, підтвердив, що доступ до приладу обліку, який знаходиться на сходовій клітці, обмежений шляхом закриття щитової на замок, ключ від якого знаходиться у нього.

Будь-яких доказів у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України щодо виконання відповідачем обов`язку, передбаченого п. 7.3 Р. ІII ККО, укладення ним відповідного договору (акта) про збереження обладнання ВОЕ з власником (користувачем) або організацією, на території якої встановлений ВОЕ, не надано. Крім того, будь-яких відомостей щодо своєчасного письмового повідомлення споживачем чи його уповноваженим представником до енергопостачальника, правоохоронних органів чи організації, у віданні якої перебуває будинок, про самовільне, незаконне втручання сторонньої особи до приладу обліку також не надано.

Оглянувши у судовому засіданні речовий доказ - прилад обліку В 3424251, який був представлений представником позивача у опломбованому вигляді, встановлено, що всі відбитки відповідають даним, які були зазначені у акті від 16.07.2019, покази приладу обліку також повністю збігаються. Присутній при огляді працівник АТ «Харківобленерго» ОСОБА_7 продемонстрував наявність перемички - мідного дроту між клемами приладу обліку та вказав на наявність пошкодження пломби на клеменній кришці.

Щодо посилань відповідача на непроведення працівниками АТ «Харківобленерго» своєчасної повірки приладу обліку, у зв`язку з чим, на її думку, він не може бути предметом правовідносин, суд зазначає, що виявлене на об`єкті споживача порушення в електроенергетиці здійснено шляхом зміни схеми обліку, а не у самому приладі обліку.

22.08.2019 за участю представника споживача ОСОБА_1 відбулося засідання комісії по розгляду вищезазначеного акту порушення ПРРЕЕ № 222514, за результатами якого на підставі п.8.4.2 Методики розрахунку обсягу електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - фізичної особою ПКЕЕн, затвердженої Постановою НКРЕ від 18.07.2019 за № 1525 визначено обсяг недоврахованої електроенергії - 684 кВТ/г та визначено збитки у розмірі 1771,13грн. (а.с.14,15).

Суд зазначає, що протокол засідання комісії № 222514 від 22.08.2019 містить вказівку саме на присутність представника споживача, а не особисто ОСОБА_1 , при цьому в ньому зазначено, що її представник від підпису та отримання екземпляру протоколу відмовився, що вказує на присутність особи чоловічої статі. Щодо заперечень відповідача про проведення засідання комісії без її участі, суд зазначає, що відповідно до Правил споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Тільки у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. Оскільки акт про порушення містив дату, час та місце проведення засідання комісії та був отриманий представником споживача - ОСОБА_6 , чоловіком ОСОБА_1 , тобто повнолітнім членом її сім`ї, вона вважається такою, що була належним чином повідомлена про засідання комісії та розгляд акту міг бути проведений у її відсутність.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині неправильного застосування АТ «Харківобленерго» Методики за № 1525, затвердженої 18.07.2019, з огляду на положення статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України Рішенням від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 конкретизував зазначений принцип, указавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо «незворотності» дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Враховуючи вищезазначені принципи дії нормативно-правових актів у часі, та приймаючи до уваги, що визначення обсягу електричної енергії, є процесуальною дією, застосуванню підлягає методика, яка є чинною на момент вчинення такої дії.

Обсяг недоврахованої електричної енергії визначено позивачем з дотриманням вимог п.п.3 п.8.4.2 Методики розрахунку обсягу електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - фізичної особою ПКЕЕн, затвердженої Постановою НКРЕ від 18.07.2019 за № 1525; контр розрахунок відповідачем не надано.

Щодо заперечень відповідача в частині помилкового зазначення у претензії від 28.08.2019 АТ «Харківобленерго» прізвища одержувача « ОСОБА_3 », суд зазначає, що допущена технічна помилка не впливає на можливість реалізації споживачем його прав, адже вказівка на адресу, особовий рахунок споживача, номер та дату складення акту про порушення, беззаперечно свідчили про пропозицію відповідачеві у позасудовому порядку врегулювати питання додаткового нарахування за безоблікове користування електричною енергією.

Складення розрахунку суми, яка підлягає сплаті внаслідок порушення правил користування електричною енергією, російською мовою не спростовує обставин виявленого втручання у схему електропостачання та не доводить неправильність проведеного розрахунку.

Відповідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність у разі: крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення Правил користування електричною енергією для населення та інше.

За положеннями п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем внаслідок втручання у схему електропостачання допущено порушення правил користування електричною енергією та умов договору про користування електричною енергією, у зв`язку з чим позивачу спричинено збитки у розмірі 1771,13грн., які підлягають стягненню з відповідача, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням № 334/567 від 25.10.2019 у розмірі 1921грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 76-83, 85, 90, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 611 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954, юридична адреса: 61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, 149, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення суми нарахувань по акту порушення ПРРЕЕ - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АТ «Харківобленерго» (р/р НОМЕР_4 в ПАТ «Мегабанк» МФО 351629, ЄДРПОУ 00131954) суму нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ № 222514 від 16.07.2019 у розмірі 1771, 13 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят одна гривня тринадцять копійок), а також 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн.) понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16.12.2019.

Головуючий: І.М.Демченко