МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16 грудня 2019 р.

справа № 400/3222/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Приступи О.М.,

представника третьої особи: Караченцевої Н.С.,

у спрощеному позовному провадженні із повідомленим учасників справи, у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовом

кандидата на посаду начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача

Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Національне агентство України з питань державної служби, вул. Прорізна, 15, м. Київ, 01601

про

визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії від 24.09.19 р.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Державної судової адміністрації України (надалі - відповідач або ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національне агентство України з питань державної служби (надалі - третя особа), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади начальника територіального управління ДСА України в Миколаївській області (надалі - ТУ ДСА України в Миколаївській області) від 24 вересня 2019 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 навів такі доводи. Він взяв участь в конкурсі на зайняття вакантної посади начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області. Вважає, що відповідач, при проведенні конкурсу, допустив суттєві порушення Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (надалі - Порядок № 246). Такі порушення вбачаються позивачу в наступному:

- всупереч вимогам Порядку № 246, ситуаційне завдання не було надано йому в паперовому або в електронному вигляді, а лише зачитано вголос, що призвело до неповного порозуміння завдання;

- під час співбесіди, члени конкурсної комісії задали два запитання, одне з яких було сформульовано некоректно, а відповідь на інше запитання члени комісії визнали невірною, не навівши правильну відповідь.

На переконання позивача, ці порушення вплинули на кінцевий результат визначення переможця конкурсу, а тому на підставі п. 67 Порядку № 246, який визначає, що рішення Комісії або конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата скасовується у разі встановлення факту порушення умов або порядку проведення конкурсу, яке могло вплинути на його результати, є підстави для скасування результатів конкурсу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Наполягає на дотриманні ним всіх умов проведення конкурсу, передбачених Порядком № 246. Зокрема, відповідач зазначає, що ситуаційне завдання адміністратором конкурсу було тричі зачитано вголос. Позивач погодився з такими умовами проведення конкурсу в частині розв`язання ситуаційного завдання. Що стосується співбесіди, то вона проводиться на розсуд членів комісії і не регламентується Порядком № 246 (а. с. 67-71).

Третя особа надала пояснення, які в більшій частині відтворюють норми Порядку № 246 (а. с. 31-37).

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та зазначив, що ДСА України при проведенні конкурсу допустила прояви дискримінації та упередженого ставлення до нього, адже до проведення співбесіди він мав один з найбільших балів серед кандидатів на посаду начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Представник відповідача в судовому засіданні повторив доводи, викладені у відзиві.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що Порядок № 246 не передбачає можливості для відповідача обмежитись лише оголошенням умов ситуаційного завдання вголос - завдання спочатку оголошується, а потім надається всім конкурсантам у паперовому або в електронному вигляді, а тому в цій частині ДСА України допустила грубе порушенням вимог Порядку № 246. З приводу співбесіди представник третьої особи пояснила, що хоча її проведення чітко не врегульовано жодним нормативним актом, але було б логічним і послідовним, щоб конкурсанту задавали запитання всі члени конкурсної комісії, тоді як позивачу поставили всього два запитання, що унеможливлює об`єктивне виявлення його здібностей та може призвести до спотвореного враження. У разі надання конкурсантом неправильної відповіді, на її думку, члени комісії мали б оголосити вірну відповідь, щоб уникнути непорозуміння.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 8-10).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Третя особа клопотала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції і судом таке клопотання було задоволено (а. с. 92-93).

Позивач подав письмове клопотання, в якому просив суд: 1) витребувати від ДСА України повний перелік учасників конкурсу на зайняття вакантної посади начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області; 2) викликати в судове засідання в якості свідків цих осіб та допитати з приводу обставин порушення умов конкурсу, на які позивач вказує в позовній заяві; 3) витребувати від ДСА України протокол та інші документи, які фіксували перебіг конкурсу (а. с. 66).

Суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання з огляду на наступне.

По суті, позивач в одному процесуальному документі об`єднав два: клопотання про витребування доказів і заяву про виклик свідка.

Відповідно до ст. 80 ч. 2 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стаття 92 ч. 2 КАС України визначає, що у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Клопотання позивача не відповідає жодній із законодавчо встановлених вимог як до клопотання про витребування доказів, так і до заяви про виклик свідка.

Одним з критеріїв, якому повинен відповідати доказ, є його належність. Стаття 73 ч. 1-2 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частина 4 цієї ж статті передбачає наслідки порушення критерію належності - суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Докази, про витребування яких клопоче позивач, не відносяться до предмету доказування - спір носить індивідуальний характер, а тому витребування від відповідача переліку конкурсантів та виклику їх в якості свідків для підтвердження фактів порушень, які мали місце відносно позивача, суперечить вищенаведеним приписам ст. 73 КАС України.

Вирішуючи спір, суд встановив такі обставини, яким він надає наступну правову оцінку.

Відповідно до ст. 21 ч. 1-2 Закону України "Про державну службу", вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 22 ч. 1-2 Закону України "Про державну службу", в редакції на час проведення конкурсу в вересні 2019 р. визначає, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.

Суд відзначає, що нормативний акт із статусом закону, який би визначав особливі умови проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади, як це передбачено вищенаведеною нормою закону, відсутній (в наступному, 25 вересня 2019 р. до ст. 22 ч. 2 Закону України "Про державну службу" були внесені зміни, якими норма про визначення законом особливостей проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади, виключена, але на момент оголошення та проведення конкурсу вона була діючою).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 вересня 2017 р. № 2646/0/15-17, затверджене Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя (надалі - Положення від 5 вересня 2017 р.).

Відповідно до п. 1 Положення від 5 вересня 2017 р., воно визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби у судах, органах та установах системи правосуддя (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки. З питань, не врегульованих цим Положенням, та якщо інше не передбачено цим Положенням, застосовується Порядок № 246. У випадку розбіжності регулювання між цим Положенням та Порядком № 246, застосовуються правила цього Положення.

Пункт 6 Порядку № 246 визначає, що конкурс проводиться такими етапами: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) перевірка поданих документів на відповідність установленим законом вимогам; 5) проведення тестування та визначення його результатів; 6) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у випадках, передбачених цим Порядком); 7) проведення співбесіди та визначення її результатів; 8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу і другого за результатами конкурсу кандидата; 9) оприлюднення результатів конкурсу.

Таким чином, безпосередньо власне оцінка кандидатів складається з трьох послідовних етапів: 1) тестування, 2) вирішення ситуаційних завдань і 3) співбесіди.

Відповідно до протоколу № 19 засідання конкурсної комісії ДСА України на зайняття вакантних посад державної служби категорій Б і В ДСА України та категорії Б - керівників територіальних управлінь та їх заступників, керівників апаратів апеляційних судів та їх заступників (надалі - Протокол № 19), за результатами тестування, яке відбулось 19 вересня 2019 р., ОСОБА_1 набрав 2 бали з 2 можливих, надавши правильні відповіді на 37 запитань тестового завдання з 40 (а. с. 73-86).

В той же день відбулось розв`язання ситуаційних завдань. Як зафіксовано Протоколом № 19, адміністратор конкурсу тричі оголосив завдання вголос.

Як передбачено п. 45 абз. 7 Порядку № 246, в редакції станом на час проведення конкурсу, адміністратор оголошує ситуаційне завдання, яке розв`язують кандидати, після чого надає кожному кандидату у паперовому або електронному вигляді ситуаційне завдання разом з визначеними вимогами до професійної компетентності кандидата, які будуть оцінюватися за результатами його розв`язання.

Таким чином, Порядком № 246 чітко регламентовані дії адміністратора конкурсу на етапі розв`язання конкурсантами ситуаційних завдань - він повинен: а) оголосити завдання і б) надати кожному кандидату примірник завдання або у паперовому або в електронному вигляді, тоді як тільки оголошення завдання вголос недостатньо для дотримання процедури.

Суд звертає увагу на те, що до 5 червня 2019 р. п. 45 абз. 8 Порядку № 246 був викладений наступним чином - "Адміністратор оголошує ситуаційне завдання, яке розв`язують кандидати", тобто ця редакція не передбачала надання завдання в паперовому або електронному виді конкурсантам, але постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 462 були затверджені зміни до Порядку № 246, зокрема п. 45 викладений в нинішній редакції, яка вже передбачає після оголошення адміністратором конкурсу ситуаційного завдання, його надання кандидатам у паперовому або електронному вигляді. На час проведення конкурсу у вересні 2019 р., ці зміни набули чинності і повинні були враховуватись ДСА України.

Сам факт того, що Порядок № 246 був доповнений вимогами надавати учасникам конкурсу ситуаційне завдання у паперовому або в електронному вигляді, свідчить про те, що в цій частині правового регулювання проведення конкурсу існувала прогалина, на усунення якої і були спрямовані вищенаведені зміни.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ДСА України порушила вимоги п. 45 ч. 8 Порядку № 246 в частині ненадання ОСОБА_1 ситуаційного завдання у паперовому або в електронному вигляді.

В той же час, констатуючи таке порушення з боку відповідача, суд відзначає, що воно не вплинуло на права позивача.

По-перше, ситуаційне завдання не було надано в паперовому або в електронному виді не тільки позивачу, а й всім іншим претендентам на посаду начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області, тобто порушення було допущене відповідачем не тільки по відношенню до позивача, а й до всіх інших учасників конкурсу.

Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" визначає дискримінацію наступним чином - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (справа «Пічкур проти України», заява № 10441/0 від 7 листопада 2013 р.) вказав, що практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства» (Willis v. the United Kingdom), заява № 36042/97, n. 48, ECHR 2002-IV).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (рішення від 21 лютого 1997 р. у справі «Ван Раалте проти Нідерландів» (Van Raalte v. the Netherlands), п. 39, Reports 1997-I, пункти 48, 49).

Таким чином, дискримінація - це штучні нерівні умови у виді створення сприятливих умов для одних та/або несприятливих умов для інших.

Порушення відповідачем вимог п. 45 абз. 8 Порядку № 246 в частині ненадання конкурсантам умов ситуаційного завдання у паперовому або в електронному виді неможливо вважати проявом дискримінації по відношенню до ОСОБА_1 , так як внаслідок цього порушення не було надано штучних переваг іншим конкурсантам або створено штучні перепони виключно позивачу - всі конкурсанти були поставлені в однакові умови. В даному конкретному випадку, проявом дискримінації було б надання всім іншим особам умов ситуаційного завдання в паперовому або електронному виді і ненадання їх тільки позивачу.

Судом враховано і те, що ОСОБА_1 успішно пройшов етап розв`язання ситуаційного завдання та набрав за його підсумками 2,8 балів з 3 можливих, що зафіксовано Протоколом № 19, тобто порушення з боку відповідача не вплинуло на реалізацію прав позивача - порушення з боку ДСА України можливо було б розглядати, як підставу для скасування результатів конкурсу, якби на цьому етапі позивач був визнаний таким, що не пройшов конкурсний відбір.

Оцінюючи аргументи позивача в частині упередженого проведення співбесіди, суд виходить з такого.

За твердженнями ОСОБА_1 , члени конкурсної комісії некоректно сформулювали одне з запитань та не оголосили правильну відповідь на інше, після того, як оцінили відповідь позивача як невірну.

Протокол № 19 не фіксує перебігу співбесіди з позивачем та запитань, які йому ставились.

Як передбачалось п. п. 50-53 Порядку № 246, в редакції на час проведення конкурсу, співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу. Співбесіду проводить Комісія або конкурсна комісія, а також особи, які залучені до її роботи. Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали: 2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов`язків; 1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов`язків; 0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі. Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7. Після оцінювання члени Комісії або конкурсної комісії надають відомості про результати співбесіди адміністратору, який заповнює зведену відомість середніх балів. Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії або конкурсної комісії.

Положення від 5 вересня 2017 р. визначає, що співбесіду проводить конкурсна комісія, Комісія. На співбесіду можуть запрошуватися суб`єкт призначення та/або голова відповідного суду. Визначення результатів співбесіди здійснюється відповідно до Порядку № 246 (п. 44-45).

В Протоколі № 19 зазначено, що за результатами співбесіди ОСОБА_1 отримав суму балів 1,8 з трьох спеціальних вимог, найнижчий бал 0,3, найвищій 0,9.

Відповідно до п. 53 абз. 3 Порядку № 246, кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.

Оскільки за однією з вимог позивач отримав 0,3 бали, то у відповідності до наведеної норми Порядку № 246, він вважається таким, що не пройшов співбесіду.

24 вересня 2019 р. ДСА України надіслала позивачу лист № 116-8.1-19, яким повідомила, що на підставі п. 53 абз. 3 Порядку № 246 він вважається таким, що не пройшов конкурсний відбір, який і оскаржується позивачем в даній адміністративній справі (а. с. 87).

Як вбачається з вищенаведених норм Порядку № 246 і Положення від 5 вересня 2017 р., вони не передбачають обов`язку членів конкурсної комісії після надання конкурсантом неправильної відповіді оголошувати йому вірну відповідь, а тому в цій частині доводи позивача помилкові і не ґрунтуються на приписах законодавства.

Аналогічним чином суд оцінює і твердження представника третьої особи про те, що бажаним є постановка питань всіма членами конкурсної комісії, що надасть змогу більш об`єктивно оцінити кандидата - жодний нормативний акт не встановлює порядку та кількості запитань, які ставляться конкурсанту.

В цій частині повноваження конкурсної комісії та її членів є дискреційними, тобто такими, які реалізуються на власний розсуд, на підставі внутрішнього переконання.

Зайву унормованість та зарегульованість процедури співбесіди в більшості випадків слід розглядати як негативний чинник, який тягне за собою шаблонність та механічність дій конкурсної комісії, що позбавляє її можливості враховувати специфіку, особливості, або інші фактори при оцінці кожного кандидата, а тому в процедури співбесіди, як конкурсна комісія в цілому, так і її члени, повинні мати певну свободу розсуду та дій, що і дозволяє досягти цілей і завдань інституту співбесіди. Саме тому Порядок № 246 не містить конкретних вимог до процедури співбесіди, а лише визначає її загальні риси.

Що стосується доводів позивача про те, що на попередніх етапах тестування і розв`язання ситуаційних завдань, він набрав майже максимальний бал, то слід зазначити, що кожний етап конкурсу є окремим та самостійним і при проведенні співбесіди результати за попередніми етапами не враховуються і не впливають на оцінку співбесіди.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на обраний ним спосіб захисту.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 24 вересня 2019 р., під яким він розуміє лист ДСА України, який містить повідомлення про те, що за результатами співбесіди позивач вважається таким, що не пройшов конкурсний відбір.

За приписами п. 53 абз. 4 Порядку № 246, результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам.

Отже, лист від 24 вересня 2019 р., не є рішенням відповідача у сенсі Порядку № 246 - він несе виключно інформативну функцію. Рішенням, яким припинено участь ОСОБА_1 у конкурсі, є Протокол № 19, який містить результати голосування членів конкурсної комісії за наслідками співбесіди з позивачем і цей протокол позивачем не оскаржується.

Оскарження листа і протоколу конкурсної комісії у відповідній частині мало б сенс тільки у випадку, коли тривають подальші етапи конкурсу і скасування листа та протоколу в такому випадку призвело б до поновлення позивача серед конкурсантів та продовження конкурсної процедури щодо нього. Разом з тим, конкурсною комісією в Протоколі № 19 вже затверджено підсумковий рейтинг кандидатів на зайняття вакантної посади начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області та визначено переможця конкурсу на цю посаду.

Стаття 245 ч. 2 п. 10 КАС України наділяє суд правом вийти за межі позовних вимог, але вихід за межі позовних вимог не повинен змінювати предмет і суть спору, предмет доказування та суб`єктний склад справи.

Позивач посилається на п. 67 Порядку № 246, відповідно до якого рішення Комісії або конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата скасовується у разі встановлення факту порушення умов або порядку проведення конкурсу, яке могло вплинути на його результати.

Слід зазначити, що ця норма містилась в п. 68, а не 67 Порядку № 246. Крім того, позивачем не враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 844 п. 68 Порядку № 246 було виключено.

В п. 67 Порядку № 246 в нинішній редакції міститься відсилочна норма, згідно якої кандидат як учасник конкурсу має право оскаржити рішення конкурсної комісії відповідно до статті 28 Закону України "Про державну службу".

В свою чергу, ст. 28 Закону України "Про державну службу" передбачає, що кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.

Отже, відповідно до наведеної норми, предметом оскарження має бути рішення конкурсної комісії, яким, як вже зазначав суд вище, є Протокол № 19, а не лист від 24 вересня 2019 р. Підставою для такого позову можуть бути тільки такі процедурні порушення, які істотно вплинули на кінцеві результати конкурсу.

Проаналізовані судом обставини справи не дають підстав стверджувати, що відносно позивача мали місце істотні порушення - той факт, що ситуаційне завдання не було надано йому в паперовому або електронному вигляді, не завадило йому пройти даний етап конкурсу та набрати необхідну кількість балів, а твердження про необхідність оголошення конкурсною комісією правильної відповіді, у разі надання ним неправильної відповіді, є помилковим, крім того позивачем невірно обрано спосіб захисту.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову кандидата на посаду начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національне агентство України з питань державної служби (вул. Прорізна, 15, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 39561761), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз