ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №804/2222/16

адміністративне провадження №К/9901/33530/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

за участю

секретаря Кривохижої О.О.,

представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Христової М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/2222/16

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання незаконними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року (головуючий суддя: Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Білак С.В., судді: Шальєва В.А., Олефіренко Н.А.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому просила:

1.1. визнати незаконними та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи від 23 квітня 2013 року, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на час надходження до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області скарг на поведінку адвоката ОСОБА_1 діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зупинена Указом Президента України №620/2012 «Про визнання такими, що втратили чинність деяких Указів Президента», у зв`язку з чим вказані скарги не могли бути прийняті, при цьому позивача не повідомлено про засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Також, в матеріалах справи відсутні матеріали перевірки, на які є посилання в рішенні дисциплінарної палати, що свідчить про порушення вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, до повідомлення прокурора міста Тернівка Тарковського Т. не додано жодного доказу неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_1 , разом з тим, членами дисциплінарної палати у якості доказів взята постанова судді ОСОБА_5 від 20 вересня 2012 року, яка є сумнівною з огляду на те, що відомості, викладені у цій постанові, не піддавались перевірці; рапорти та пояснення працівників міліції написані на ім`я начальника міліції, а відповідно до довідки за зверненням позивача, ні рапорти, ні пояснення на його ім`я цими особами не надсилались. Крім того, вони датовані 01 та 02 листопада 2012 року, при цьому повідомлення ОСОБА_5 направлено 13 вересня 2012 року, що унеможливлює їх долучення до повідомлення судді. Позивач також посилається на те, що сумнівними є факти, викладені у зверненні судді Тернівського міського суду ОСОБА_6, стосовно допущення позивачем неповаги і некоректного ставлення до суду та медичних працівників у судовому засіданні 27 листопада 2012 року. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи позивачем оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, рішенням якої визнано, що правопорушення з боку позивача до прокурорів не було. Разом з тим, у рішенні зазначено про те, що зі сторони позивача були допущені порушення правил адвокатської етики по відношенню до суддів Тернівського міського суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . між тим, позивач вважає таке рішення протиправним, з огляду на те, що у апеляційному порядку скасовано окрему постанову, у якій суддя виклав факти, які були предметом дисциплінарного розгляду. Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності - зупинено її адвокатську діяльність на 6 місяців, проте, через те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області до Ради адвокатів не відправлено у встановлений законом строк, фактично строк дисциплінарного стягнення було збільшено на півтора місяці. Також, позивач зауважує на тому, що такі дії, як перегляд рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області самою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області не передбачено жодною нормою. З огляду на зазначене, позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню рішення відповідачів від 23 квітня 2013 року, від 02 липня 2013 року та від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, позов задоволено частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року визнано неправомірним і скасовано в частині порушення дисциплінарної справи за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладені у повідомленні прокурора міста Тернівки про прояв неповаги адвоката ОСОБА_1 відносно прокурорів, підтримуючих державне обвинувачення в Тернівському міському суді Дніпропетровської області. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

2.1. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, позов задоволено частково.

3.1. Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року №055/ДПП-13 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у повідомленні прокурора м. Тернівки Тарнавського Т. про прояв неповаги адвоката ОСОБА_1 відносно прокурорів, підтримуючих державне обвинувачення в Тернівському міському суді Дніпропетровської області, визнано протиправним та скасовано.

3.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року щодо застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за систематичне вчинення дисциплінарних проступків та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014.

3.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що хоча відповідачами і вірно було встановлено факти вчинення адвокатом ОСОБА_1 порушення Правил адвокатської етики, однак, ними в оскаржуваних рішеннях здійснено невірну кваліфікацію дій позивача та з порушенням вимог статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року застосовано дисциплінарне стягнення саме за систематичне вчинення дисциплінарних проступків, в той час, як даною нормою закону можливості зупинити право адвоката на заняття адвокатською діяльністю у разі систематичного вчинення дисциплінарних проступків не передбачено.

ІІІ. Касаційне оскарження

5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулася з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, рішення ухвалені при неповному з`ясуванні обставин справи, яким судами не надано належної правової оцінки, що потягло за собою неправильне вирішення справи по суті.

5.2. Зазначає, що ключовим моментом при винесенні оскаржуваного рішення від 14 березня 2014 року стало доведеність факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, наявність в діях адвоката систематичного порушення Правил адвокатської етики. Оскільки в діях позивача встановлено факт систематичного порушення правил адвокатської етики, то відповідачами правомірно застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014 зазначено про безпідставність посилання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на пункт 1 частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Щодо висновку суду про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року в частині порушення дисциплінарної справи відносно позивача за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у повідомленні прокурора Тарковського Т. , є протиправним, зазначає, що сам факт порушення дисциплінарної справи не може розцінюватися як порушення його прав, свобод та інтересів. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження. Відтак порушення дисциплінарної справи ще не є притягненням до дисциплінарної відповідальності адвоката, а лише засіб встановлення фактичних обставин по справі з урахуванням зібраних матеріалів, на підставі чого приймається рішення шляхом голосування більшістю голосів. Крім того відповідачем зазначено, що встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття відповідних рішень стосовно адвоката є виключним (дискреційним) повноваженням органів адвокатського самоврядування.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

6. ОСОБА_1 є адвокатом та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №43 від 11 лютого 2010 року (видане Волинською обласною КДКА на підставі рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською №6/11 від 11 лютого 2010 року).

7. На адресу КДКА Дніпропетровської області впродовж з вересня 2012 року по січень 2013 року надійшли скарги на поведінку адвоката ОСОБА_1, а саме:

28 вересня 2012 року - повідомлення судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_5;

31 жовтня 2012 року - постанова Тернівського міського суду Дніпропетровської області;

16 листопада 2012 року та 26 листопада 2012 року - повідомлення судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_6;

29 листопада 2012 року - звернення громадянина ОСОБА_9 ;

29 листопада 2012 року - повідомлення прокурора м. Тернівка Тарковського Т. ;

11 грудня 2012 року - колективне клопотання від потерпілих по кримінальним справам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

17 січня 2013 року - лист начальника Тернівського ГУМВС Тимченка В.Н.

8. У повідомленні судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 28 вересня 2012 року було зазначено, що 12 вересня 2012 року під час розгляду кримінальної справи адвокат ОСОБА_1 допустила неповагу некоректне ставлення до головуючого в судовому засіданні - судді ОСОБА_5 Так, після допиту свідків у цій справі, під час оголошення ОСОБА_1 клопотання про витребування оперативно-розшукової справи на особу, яка проводила оперативну закупівлю наркотичних засобів, з метою встановлення вищезазначеної особи, ОСОБА_1 в присутності прокурора ОСОБА_40, секретаря судового засідання Воєвода В.В., громадського захисника Бондаренко А.С. та працівників Тернівського МВ ГУМВСУ в Дніпропетровській області ОСОБА_12., ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , а також підсудної ОСОБА_23 , робила зауваження головуючому, які не стосуються розгляду справи, вимагала пояснень від головуючого ніби-то за дії головуючого, які свідчать про неповагу до неї. При цьому ОСОБА_1 розмахувала руками і показувала руками якісь незрозумілі жести на адресу головуючого. На думку скаржника вказана поведінка адвоката є неприпустимою та повинна стати предметом розгляду дисциплінарної палати з метою притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

9. У скарзі судді ОСОБА_5 по обставинам, що мали місце 20 вересня 2012 року, значилося, що під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за частинами третьою, четвертою статті 190; частиною другою статті 364 КК України за ініціативою суду було поставлено питання про ініціювання перед Дніпропетровською обласною КДКА питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_20 за порушення адвокатської етики та непрофесіоналізм, які виявилися, зокрема, у тому, що під час допиту свідка у вказаній кримінальній справі ОСОБА_21 адвокат ОСОБА_1 сперечалася з головуючим, не реагуючи на його зауваження, а також поставленими питаннями до цього свідка виказувала явну неповагу до прокурора, вдавалася до міркувань на тему поставлених свідку питань, наводячи власні виводи з цього приводу, чим перешкоджала встановленню об`єктивної істини у справі тощо. За результатами розгляду цих обставин, судом винесено постанову щодо ініціювання питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_20 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

10. У повідомленнях судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 16 листопада 2012 року та 27 листопада 2012 року зазначалось про те, що 05 листопада 2012 року до початку судового засідання стосовно розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_22 , обвинуваченої за частиною другою статті 307, частиною другою статті 311 КК України, захисник підсудної - ОСОБА_1 , яка є сестрою підсудної, допустила неповагу та некоректне ставлення до судді ОСОБА_6, який є головуючим у даній справі. Так, до початку судового засідання ОСОБА_1 увійшла до кабінету судді та почала вимагати, щоб він задовольнив її клопотання про зміну міри запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд відносно підсудної ОСОБА_22 , погрожуючи при цьому, що, у разі незадоволення такого клопотання, вона буде вживати всі заходи, щоб суддя про це пошкодував. 27 листопада 2012 року під час судового розгляду цієї ж кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_22 адвокат ОСОБА_1 самостійно викликала швидку медичну допомогу для її підзахисної ОСОБА_22 , однак, не давала можливості фельдшеру надати медичну допомогу, погрожуючи останньому на підвищених тонах, чим перешкодила подальшому розгляду справи. На думку скаржника вказана поведінка адвоката є неприпустимою та повинна стати предметом розгляду дисциплінарної палати з метою притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

11. У своєму повідомленні від 29 листопада 2012 року прокурор міста Тернівка Тарковський Т. вказав на те, що 12 вересня 2012 року під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_23 за частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України (головуючий - суддя ОСОБА_5.) ОСОБА_1 допустила неповагу до державного обвинувача Монич О.Ю. , оскільки в порушення норм КПК України ставила запитання прокурору, у зв`язку із чим головуючим було зроблено зауваження адвокату, також ОСОБА_1 без дозволу головуючого перебивала прокурора, який допитував підсудну та свідків. Аналогічні порушення ОСОБА_1 допускала і відносно головуючого судді, робила йому зауваження, ставила питання, вимагала пояснень, не реагувала на зауваження головуючого. Також під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_22 (головуючий судді - ОСОБА_6) ОСОБА_1 ставила питання прокурору, в голос коментувала пояснення свідків, проявляла неповагу до прокурора та суду. Під час допиту свідка ОСОБА_26 чинила на останнього тиск та залякувала його притягненням до кримінальної відповідальності за вживання наркотичних засобів, хоча за це кримінальна відповідальність не передбачена. На зауваження суду не реагувала. 20 вересня 2012 року під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за частинами третьою, четвертою статті 190; частиною другою статті 364 КК України порушувала порядок при допиті свідка ОСОБА_27 , робила зауваження головуючому, своїми питаннями до свідка виражала явну неповагу до прокурора ОСОБА_40 , ставлячи питання на кшталт: «Як Ви можете довіряти прокурору?..». На зауваження суду не реагувала, внаслідок чого судом за результатами обговорення цих обставин, винесено постанову про ініціювання питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 перед КДКА. Крім цього, адвокат ОСОБА_1 неодноразово зривала судові засідання у кримінальних справах за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за частинами третьою, четвертою статті 190; частиною другою статті 364 КК України КК України, а також за обвинуваченням ОСОБА_22 за статтею 307 КК України. Її підзахисні також неодноразово заявляли клопотання про перенесення розгляду кримінальних справ, так як вони не можуть приймати участь у судових засіданнях за станом здоров`я.

12. У звернені громадянина ОСОБА_9 від 29 листопада 2012 року зазначено про те, що адвокатом ОСОБА_1 було здійснено безпідставний зрив 19 листопада 2012 року судового засідання Тернівського міського суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_29 за частиною першою статті 122 КК України. ОСОБА_9 вказує на те, що цим були порушені права підзахисного неповнолітнього підсудного ОСОБА_29 . У зв`язку із чим ОСОБА_9 просить притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

13. У колективному клопотанні від потерпілих у кримінальних справах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 11 грудня 2012 року, останні вказували на те, що під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за частинами третьою, четвертою статті 190; частиною другою статті 364 КК України адвокат ОСОБА_1 постійно знущається з них, ображає їх нецензурною лайкою, а також постійно направляє різні документи до різних інстанцій, пише кляузи на суддю ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вважають, що адвокат ОСОБА_1 не може здійснювати адвокатську діяльність в м. Тернівка Дніпропетровської області, оскільки отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю у Волинській області.

14. У листі начальника Тернівського ГУМВС Тимченка В.Н. від 17 січня 2013 року зазначено, що 10 жовтні 2012 року в приміщенні Тернівського міського суду за адресою: місто Тернівка вул. Лермонтова, 15-А, адвокат ОСОБА_1 в ході з`ясування питання щодо надання медичної допомоги її підзахисній ОСОБА_22 , яка є її сестрою, вела себе нарочито зневажливо та зухвало по відношенню до працівників міліції Тернівського міського відділу, а саме: голосно кричала, що вона адвокат, веде диктофонні записи усіх розмов та буде писати скарги у всі контролюючі органи, в яких вимагатиме притягнення до відповідальності співробітників міліції. Своєю поведінкою вона намагалася чинити психологічний тиск, так як її вимоги не виконувалися, а співробітники міліції діяли на свій розсуд. Вказані дії суперечать етиці адвоката, оскільки вона своєю поведінкою спонукала свою підзахисну поводитися аналогічно і неадекватно, виражаючи підвищену агресію у поведінці. Скаржник просить розглянути дане подання та застосувати до ОСОБА_1 міри реагування.

15. На виконання вимог частини першої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області вказані скарги прийняті та зареєстровані.

16. У зв`язку з тим, що інформація стосовно адвоката ОСОБА_1 надходила до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області в період, коли її діяльність була припинена Указом Президента України № 620/2012 «Про визнання такими, що втратили чинність деяких Указів Президента», та перевірці не піддавалась, а урахуванням того, що вказана інформація стосувалась одного і того ж адвоката і порушення нею Правил адвокатської етики, проведення перевірки відомостей та інформації, що надійшла до дисциплінарної палати стосовно адвоката ОСОБА_1 було доручено члену дисциплінарної палати Барабашу Г. В.

17. Реєстрація та розгляд скарг та повідомлень, які надійшли на адресу КДКА Дніпропетровської області впродовж з вересня 2012 року по січень 2013 року на поведінку адвоката ОСОБА_1, здійснено Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області, як правонаступником кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, сформованої до набрання чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за № 5076-VI від 05.07.2012 року. Згідно відмітки Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області (новий код ЄДРПОУ 20298303) було зареєстровано 28 лютого 2013 номер запису 12241050005006559.

18. Відповідно до правил частини другої статті 38 цього Закону членом Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області адвокатом Барабашом Г.В. за дорученням голови цієї палати Бондаря М.І. від 05 березня 2013 року проведено перевірку за цими скаргами, в тому числі відібрано пояснення від позивача та досліджено всі надані докази, та складено за її результатами довідку від 19 квітня 2013 року.

19. Відповідно до висновків довідки від 19 квітня 2013 року, член Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області дійшов наступних висновків:

- доводи, викладені в скарзі судді Тернівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 відносно адвоката ОСОБА_1 по обставинам, що мали місце 12 вересня 2012 року, знайшли своє підтвердження в ході перевірки, а тому, відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно порушити дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 по цим обставинам;

- доводи, викладенні в повідомленні прокурора м. Тернівки Тарковського Т. від 29 листопада 2012 року щодо подій 12 вересня 2012 року, подій 20 вересня 2012 року та стосовно обставин неявки адвоката ОСОБА_1 на судові засідання та умисного затягування нею розгляду судових справ, не знайшли своє підтвердження у ході перевірки, тому, відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1;

- по постанові судді ОСОБА_5 щодо обставин, які мали місце 20 вересня 2012 року, відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за причиною відсутності заяви (скарги) на її поведінку;

- доводи, викладені у повідомленні судді Тернівського міського суду ОСОБА_6 . від 05 листопада 2012 року, не знайшли свого підтвердження в ході перевірки, тому відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 з підстав того, що ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката було зроблено без достатніх підстав;

- доводи, викладені у повідомленні судді Тернівського міського суду ОСОБА_6 від 27 листопада 2012 року, також не знайшли свого підтвердження в ході перевірки, тому відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутності в її діях ознак дисциплінарного проступку адвоката;

- по інформаційному листу ОСОБА_9 від 29 листопада 2012 року, відповідно до статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку адвоката;

- по колективному клопотанню від потерпілих по кримінальній справі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 11 грудня 2012 року, відповідно до статей 36, 37, 33, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку адвоката;

- по листу начальника Тернівського МВ ГУМВС Тимченко В.М. від 17 січня 2013 року відповідно до статті 36, З7, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку адвоката.

20. За результатами розгляду у відкритому засіданні, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вищезазначених скарг, довідки, складеної членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області адвокатом Барабашом Г.В., та матеріалів проведеної ним перевірки, 23 квітня 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи №055/ДПП-13, за яким вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №438, видане Волинською обласною КДКА згідно із рішенням №6/11 від 11 лютого 2010 року), за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених в повідомленні головуючої по кримінальній справі судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_5, про неповагу та некоректне ставлення до судді адвоката ОСОБА_1 12 вересня 2012 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_23 за частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України; постанові судді Тернівського міського суду ОСОБА_5 про порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики при захисті в суді інтересів підсудної ОСОБА_18 . 20 вересня 2012 року; повідомленні судді Тернівського міського суду ОСОБА_6 про те, що 27 листопада 2012 року під час судового засідання при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_22 , адвокат ОСОБА_1 допускала неповагу та некоректне ставлення до судді та медичних працівників; повідомленні прокурора міста Тернівки Тарнавського Т. про прояв неповаги адвоката ОСОБА_1 відносно прокурорів, підтримуючих державне обвинувачення в Тернівському міському суді Дніпропетровської області; листі начальника Тернівського МВ ГУМВС Тимченко В.М. про неадекватну поведінку адвоката ОСОБА_1 10 жовтня 2012 року.

21. Крім цього, відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №438, видане Волинською обласною КДКА за рішенням №6/11 від 11 лютого 2010 року, за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку за результатами перевірки відомостей, викладених в повідомленні судді Тернівського міського суду ОСОБА_6 про те, що 05 листопада 2012 року до початку судового засідання у кримінальній справі відносно ОСОБА_22 , у спілкуванні з судом адвокат ОСОБА_1 допускала неповагу та некоректне ставлення до судді; інформаційному листі ОСОБА_9 про безпідставний зрив адвокатом ОСОБА_1 19 листопада 2012 року судового засідання Тернівського міського суду у справі відносно ОСОБА_29 , обвинувачуваному за частиною першою статті 122 КК України; повідомленні прокурора міста Тернівки Тарковського Т. про неодноразове навмисне затягування адвокатом ОСОБА_1 судових процесів у кримінальних справах, в яких вона приймає участь; колективному клопотанні від потерпілих у кримінальній справі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатські етики.

22. Відповідно до змісту протоколу №3 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року, виписка з якого міститься в матеріалах справи, а також змісту рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи №055/ДПП-13 від 23 квітня 2013 року, при його прийнятті враховувались та досліджувались довідка члена дисциплінарної палати Барабаша Г.В. , пояснення адвоката ОСОБА_1 від 26 березня 2013 року, витяг з протоколу судового засідання від 12 вересня 2012 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_23 за частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України, рапорт міліціонера ГКСМ Тернівського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12., рапорт міліціонера ГКСМ Тернівського МВ УМВС України у Дніпропетровській області сержанта міліції ОСОБА_13, пояснення ДІМ Тернівського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_15, постанова судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 щодо ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_20 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за поведінку під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за частинами третьою, четвертою статті 190; частиною другою статті 364 КК України, пояснення фельдшера ССМП міста Павлоград ОСОБА_38

23. Згідно з матеріалами дисциплінарної справи №036/02-13, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області проводилася повна та всебічна перевірка відомостей, в яких містилася інформація про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 . Зокрема, членом дисциплінарної палати ОСОБА_35 направлені запити до голови Тернівського міського суду, на які отримано відповідні докази поведінки адвоката ОСОБА_1 . Членом дисциплінарної палати Барабаш Г.В. направлені запити до голови Тернівського міського суду, Волинської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ОСОБА_1 , на які отримано відповідні пояснення позивача та інші документи. Головою дисциплінарної палати Бондар М.І. направлені запити прокурору міста Тернівка та начальнику Тернівського міського відділу УМВС України в Дніпропетровській області, на які отримано відповіді. Крім того, протокольним рішенням дисциплінарної палати від 14 травня 2013 року питання про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було відкладено та призначено проведення додаткової комісійної перевірки в складі членів дисциплінарної палати Барабаша Г.В. , Яловенка О.В. та Биваліна О.В .

24. Відповідно до супровідного листа за № 163/04-13 копія рішення дисциплінарної палати №055/ДПП-13 від 23 квітня 2013 року про порушення дисциплінарної справи, розгляд якої призначено на 14 травня 2013 року на 10:00 год. за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Ширшова буд.18, офіс 201 була направлена на адресу адвоката ОСОБА_1 24 квітня 2014 року. До листа додано також копію довідки.

25. Адвокат ОСОБА_1 брала участь у засіданні 14 травня 2013 року, надавала усні та письмові пояснення, долучила до справи додаткові матеріали - пояснення, запити адвоката та відповіді на них. У зв`язку з цими обставинами дисциплінарна палата прийняла рішення про витребування нових матеріалів та проведення додаткової комісійної перевірки в складі членів дисциплінарної палати Барабаша Г.В. , Яловенко О. В. та Биваліна О.В .

26. 23 травня 2013 року Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, розглянувши у відкритому засіданні матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , на підставі пункту першого частини другої статті 31, статей 34, 35, 40, 41, 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прийняла рішення за № 061/ДПР-13, за яким поведінку адвоката Мерцалової визначено як систематичне порушення нею Правил адвокатської етики та вирішила за систематичне вчинення дисциплінарних проступків, а саме: за порушення порядку в судовому засіданні, сперечання з судом та висловлювання, що принижують честь і гідність суду 12 вересня 2012 року при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_23 обвинуваченої за частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України; за порушення порядку в судовому засіданні, сперечання з судом та висловлювання, що принижують честь і гідність суду при захисті інтересів підсудної ОСОБА_18 20 вересня 2012 року; за порушення порядку в приміщенні суду та не етичне ставлення до фельдшера ОСОБА_38 27 листопада 2012 року при наданні медичної допомоги підсудній ОСОБА_22 ; за порушення порядку в судовому засіданні, сперечання з прокурором та висловлювань, що принижують честь і гідність прокурора ОСОБА_40 як учасника судового процесу 12 вересня 2012 року по справі ОСОБА_23 , 20 вересня 2012 року по справі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_39 застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 438, видане Волинською обласною КДКА згідно із рішенням № 6/11 11.02.2010р.) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.

27. 02 липня 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області, розглянувши у відкритому засіданні матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , констатувала правильність висновку дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики, вищевказані факти є дисциплінарними проступками та адвокат ОСОБА_1 вірно притягнута до дисциплінарної відповідальності.

28. У рішенні зазначено, що адвокат ОСОБА_1 на неодноразові запрошення на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області не з`явилась.

29. На підставі наведеного та керуючись статтею 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області вирішила за систематичне вчинення дисциплінарних проступків застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисципліне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльні строком на 6 місяців.

30. 08 липня 2013 року супровідним листом за № 59 копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року про дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльні строком на 6 місяців була направлена на адресу адвоката ОСОБА_1 (із врахуванням вихідних (неробочих) днів).

31. Адвокат ОСОБА_1 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року про порушення дисциплінарної справи відносно неї та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 за систематичне вчинення дисциплінарних проступків дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців, в яких ставиться питання про скасування вищезазначених рішень.

32. Скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року мотивована тим, що дисциплінарна справа порушена без проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, що передбачено частиною один статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

33. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року мотивована тим, що в рішенні не викладені мотиви його прийняття та воно не підписано головуючим, ні членами палати, які брали участь у засіданні.

34. Розглянувши доводи вищезазначених скарг адвоката ОСОБА_1, пояснення, матеріали, які надійшли з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, та матеріали, витребувані Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення за № ІІ-020/2014 від 14 березня 2014 року, відповідно до якого, враховуючи доведеність вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, які є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області дійшла правильного висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 систематичного порушення правил адвокатської етики та необхідність накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців за пунктом 3 частини другої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зазначила про безпідставність посилання на пункт перший частини другої цієї статті Закону.

35. Водночас, Комісія вирішила скаргу на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 23 квітня 2012 року залишити без задоволення, а скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення визнано такою, що підлягає частковому задоволенню та змінити рішення, виключивши з резолютивної частини «за сперечання з прокурором та висловлювання, що принижують честь і гідність прокурора ОСОБА_40 як учасника судового засідання 12 вересня 2012 року по справі ОСОБА_23 , 20 вересня 2012 року по справі ОСОБА_18 та інших». В решті рішення залишено без змін.

36. Не погоджуючись із рішеннями Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи від 23 квітня 2013 року, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014, позивач звернулася з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

37. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

40. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

41. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 08 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

42. Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

43. Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

44. За змістом пункту 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.

46. Вказане стягнення, за правилами частини другої статті 31 цього Закону може застосовуватись виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку, 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності, 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

47. Згідно з частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

48. Відповідно до статті 40 цього Закону, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

49. Питання прийняття рішення у дисциплінарній справі врегульовано статтею 41 вказаного Закону, за змістом якого за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

50. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи (стаття 42 Закону).

51. Відповідно до статті 43 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17 листопада 2012 року, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно. В ході судового розгляду справи адвокат не повинен намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами; робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи; подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні; посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в судових дебатах - крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів; порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу. Схиляння адвокатом підзахисного, сторін в процесі та свідків до давання завідомо неправдивих пояснень та показань або експертів до надання завідомо неправдивих висновків - категорично забороняється.

52. Статтею 50 Правил адвокатської етики визначено етичні аспекти відносин адвоката з іншими особами.

VI. Позиція Верховного Суду

53. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи від 23 квітня 2013 року, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014.

55. При цьому, судами встановлено відсутність в діях вказаних дисциплінарних органів порушень положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення дисциплінарної процедури відносно позивача.

56. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та повне і об`єктивне їх дослідження, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які підтримані і судом апеляційної інстанції, щодо того, що членами дисциплінарної палати було проведено ретельну перевірку відомостей, викладених в повідомленнях про дисциплінарні проступки позивача, з боку цих органів відсутні порушення Закону в частині відібрання пояснень у позивача членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та опитування ним осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримання за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідної для проведення перевірки інформації, при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи.

57. Судами також встановлено, що про дату та час засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, на якому розглядалося питання про порушення дисциплінарної справи, ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання нею такого поштового повідомлення 18 квітня 2013 року.

58. Крім цього, суди встановили, що адвокат ОСОБА_1 порушила вимоги статей 43, 50 Правил адвокатської етики та дисциплінарні органи правильно встановили факти вчинення позивачем порушення Правил адвокатської етики.

59. Ці обставини не оскаржуються в касаційному порядку.

60. Водночас, суди зауважили про невірну кваліфікацію дій позивача та порушення відповідачами при цьому вимог статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: застосування до позивача дисциплінарного стягнення за систематичне вчинення дисциплінарних проступків, в той час як Законом не визначено таку підставу для зупинення права адвоката на зайняття адвокатською діяльністю.

61. Неправильна кваліфікація відповідачами спірних дій позивача стала підставою для скасування судами попередніх інстанцій рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014.

62. Крім цього, суди дійшли висновку про наявність підстав для скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи від 23 квітня 2013 року в частині порушення дисциплінарного справи стосовно позивача за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у повідомленні прокурора міста Тернівки Тарнавського Т. , оскільки протоколи судових засідань від 12 вересня 2019 року не містять доказів некоректного поводження адвоката ОСОБА_1 по відношенню саме до обвинувача - помічника прокурора ОСОБА_40 , а Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в рішенні від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014 вказала на відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 за цим фактом та скасувала в цій частині рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року.

63. Однак, Верховний Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції помилковими та безпідставними з огляду на таке.

64. Суд першої інстанції надав неправильну оцінку правомірності рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи від 23 квітня 2013 року в частині порушення дисциплінарного справи стосовно позивача за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у повідомленні прокурора міста Тернівки Тарнавського Т. та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для його скасування у вказаній частині, оскільки, виходячи зі змісту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та принципів і правил здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, відсутність ознак дисциплінарного проступку у кожному конкретному випадку та відсутність, у зв`язку з цим, підстав для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення, так само як і такий висновок Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не свідчить про відсутність підстав або протиправність відкриття за цим фактом дисциплінарного провадження. Адже, саме під час розгляду дисциплінарної справи, за результатами проведеної перевірки відомостей можливо дійти висновку про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. При цьому, порушення дисциплінарної справи не має однозначним наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

65. Більше того, судом першої інстанції було встановлено, що відомості, на підставі яких в подальшому Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було надано оцінку спірному факту як такому, що не містить ознак дисциплінарного проступку в діях позивача, отримані в межах дисциплінарного провадження на запит Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15 травня 2013 року, тобто після прийняття Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області рішення від 23 квітня 2013 року про порушення дисциплінарної справи за цим фактом.

66. Вказане, на думку Верховного Суду, свідчить про те, що це рішення в означеній частині Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області прийнято в межах та на підстав наданих їй повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування відсутні.

67. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ці обставини та не виправив помилку, допущену судом першої інстанції щодо правової оцінки правомірності спірного рішення дисциплінарної палати, у зв`язку з чим це рішення було помилково скасовано без законних підстав для цього.

68. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині є такими, що ухвалені необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

69. Крім цього, Верховний Суд констатує помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014 з підстав неправильної кваліфікації дій позивача та застосування до неї стягнення не передбаченого статтею 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з огляду на таке.

70. Нормами Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов`язок суду оцінити наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі, зокрема їх всебічного та повного дослідження.

71. Однак, суд першої інстанції, помилку якого не виправив і суд апеляційної інстанції, під час розгляду справи надав оцінку вказаним рішенням відповідачів лише виходячи з їх резолютивних частин, здійснивши виключно їх буквальний аналіз без дослідження змісту цих актів суб`єктів владних повноважень в цілому.

72. У зв`язку з цим, суди безпідставно не звернули увагу на те, що спірні рішення мотивовані відповідачами виключно встановленням фактів систематичного порушення позивачем як адвокатом Правил адвокатської етики.

73. Верховний Суд, констатує, що зміст цих рішень відповідачів свідчить про застосування до позивача спірного дисциплінарного стягнення саме за порушення позивачем як адвокатом Правил адвокатської етики, натомість в цих рішеннях відсутні висновки, які б давали підстави вважати застосування вказаного дисциплінарного стягнення за вчинення позивачем повторного протягом року дисциплінарного проступку, оскільки з них не вбачається дослідження обставин повторності чи наявності у позивача діючих дисциплінарних стягнень протягом цього періоду часу, натомість наведено аналіз доказів неодноразової (систематичної) неетичної поведінки позивача, зокрема, та переважно в межах встановлених фактів в даному дисциплінарному провадженні.

74. Водночас, рішення судів попередніх інстанцій, на противагу їх висновкам за результатами розгляду даної справи, містять констатування правильності висновків відповідачів щодо підтвердження фактів вчинення позивачем як адвокатом проступків, які свідчать про порушення нею Правил адвокатської етики.

75. Крім цього, суди не звернули увагу на те, що за змістом позовної заяви вбачається безсумнівне розуміння позивачем застосування до неї спірного виду дисциплінарного стягнення саме за систематичне порушення нею Правил адвокатської етики.

76. Оскільки конструкція статті 31 Закону свідчить про те, що систематичне порушення Правил адвокатської етики є скоєнням адвокатом протягом відповідного періоду декількох порушень з цим складом, що і відбулося в даному випадку, та відповідачі в межах дисциплінарного провадження належним чином дослідили докази вчинення позивачем таких проступків, про що надали в достатньому обсязі обґрунтування в спірних рішеннях з точним визначенням пунктів Правил, порушення яких допущено позивачем, тому Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про помилковість кваліфікації відповідачами дій позивача та застосування до неї стягнення за дії, за які Законом не визначено можливості його застосування.

77. На думку Верховного Суду, така формальна неточність при достеменному встановленні всіх фактичних обставин порушення позивачем Правил адвокатської етики та відсутність при цьому неоднозначного тлумачення змісту спірних рішень не може бути підставою для скасування правомірних рішень відповідачів лише з цих підстав та є надмірним формалізмом.

78. При цьому, Верховний Суд враховує, що в оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року міститься вказівка лише на статтю 31 цього Закону, без посилання на будь-який пункт її другої частини, а в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014 зазначено пункт третій статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

79. За цих обставин, оскільки висновки відповідачів щодо порушення позивачем Правил адвокатської етики знайшли своє підтвердження, спірні дії позивача мають ознаки вказаного дисциплінарного проступку та є підставою для застосування оспорюваного виду дисциплінарного стягнення, тому Верховний Суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних рішень дисциплінарних органів та відсутність підстав для їх скасування та, відповідно, для задоволення позову в цій частині.

80. Отже, Верховний Суд вважає, що задовольняючи частково адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанції повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення ними незаконних рішень.

81. Отже, доводи касаційної скарги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

82. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, та виходячи з положень статті 351 цього Кодексу, Верховний Суд вбачає підстави для скасування цих судових рішень в частині задоволення позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині.

VII. Судові витрати

83. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

3. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 квітня 2013 року №055/ДПП-13 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у повідомленні прокурора м. Тернівки Тарнавського Т. про прояв неповаги адвоката ОСОБА_1 відносно прокурорів, підтримуючих державне обвинувачення в Тернівському міському суді Дніпропетровської області, відмовити.

4. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року щодо застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за систематичне вчинення дисциплінарних проступків та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 березня 2014 року №ІІ-020/2014 відмовити.

5. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова