ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

Львів

№ 857/9331/19 857/9549/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, головуючий суддя – Кухар Н.А., ухвалене о 16:25 год. у м. Львові, повний текст якого складено 12.08.2019 року, та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, головуючий суддя – Кухар Н.А., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року позивач – ТзОВ «Аква Фауна» звернулося в суд з позовом до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа - Державна казначейська служба України, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправним дії Жовтневої об`єднаної Державної податкової інспекція ГУ ДФС У Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення Жовтневої об`єднаної Державної податкової інспекція ГУ ДФС У Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна", як платника ПДВ та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року; зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) відновити Товариство з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” в реєстрі платників податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму; зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) прийняти від Товариство з обмеженою відповідальністю " Аква Фауна " податкову звітність з податку на додану вартість; зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) прийняти від Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" податкову звітність платника спеціального сільськогосподарського режиму; визнати протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" у визнанні та укладенні Договору про визнання електронних документів; зобов`язати Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області визнати та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна"Договір про визнання електронних документів; зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) подати до органу Державного казначейства України подання (висновок), про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" з державного бюджету 4000000 (чотири мільйони) гривень перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року; зобов`язати Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (Код ЄДРПОУ: 39620182) направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Фауна" подання (висновок), про повернення з державного бюджету 4000000 (чотири мільйони) гривень перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що місце реєстрації Товариства не змінювалось, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому правові підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів відсутні; відповідно до поданої до контролюючого органу податкової звітності Товариство декларувало операції щодо постачання сільськогосподарських товарів/послуг й не зверталось із заявами про анулювання свідоцтв платника ПДВ та платника спеціального сільськогосподарського режиму, а тому відсутні підстави й для анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ та спеціального сільськогосподарського режиму. Крім того, зазначало, що за відсутності правових підстав сплатило до бюджету суму грошового зобов`язання у розмірі 4 000 000 грн., яка після звернення до відповідача 1 із заявою про повернення помилково сплаченого податку та всупереч статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПК України) залишилась неповернутою. Також, позивач вважав протиправною відмову відповідачем 2 в укладенні договору про визнання електронних документів, який ним було надіслано останньому у зв`язку із зміною Товариством адреси місцезнаходження та переходом на облік до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” про визнання електронних документів №281220151 від 28.12.2015 року; визнано протиправним та скасовано рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року; зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області відновити Товариство з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” в реєстрі платників податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму; зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” податкову звітність з податку на додану вартість; зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” податкову звітність платника спеціального сільськогосподарського режиму; визнано протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” у визнанні та укладенні договору про визнання електронних документів; зобов`язано Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області визнати та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” договір про визнання електронних документів; зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області подати до органу Державного казначейства України подання (висновок) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” з Державного бюджету України 4 000 000,00 грн., перерахованих згідно з платіжним дорученням №120 від 29.01.2016 року; зобов`язано Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області направити Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” подання (висновок) по повернення з Державного бюджету України 4 000 000,00 грн. перерахованих згідно з платіжним дорученням № 120 від 29.01.2016 року.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 року касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №813/708/16 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Судом попередньої інстанції проведено заміну відповідачів з Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на належного - Головне управління ДФС у Миколаївській області та з Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на належного – ГУ ДФС у Львівській області.

17 липня 2019 року представником позивача було подано до суду заяву про зміну та уточнення позовних вимог у якій просять суд визнати протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, правонаступник Головне управління ДФС у Миколаївській області - щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, правонаступник Головне управління ДФС у Миколаївській області - про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року; визнати протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступник Головне управління ДФС у Львівській області - в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна”; зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” платника податку на додану вартість з 01.03.2014 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” заборгованість бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000 грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” про визнання електронних документів № 281220151 від 28.12.2015 року; визнано протиправним та скасовано рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму від 28.01.2016 року; визнано протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна”; зобов`язано Головне управління ДФС у Миколаївській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” платника податку на додану вартість з 01.03.2014 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” заборгованість бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000 грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року.

Додатковим судовим рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Лягіна 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” (Миколаївська область, Вітовський район, с. Степова Долина, вул. Чкалова,69, код ЄДРПОУ 38822789) судові витрати в сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Також не погоджуючись з додатковим судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Миколаївській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове судове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні стягнення судових витрат відмовити.

Свою апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області на рішення суду від 31.07.2019 року обґрунтовує тим, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, в ході проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача не підтверджено факту знаходження останнього за адресою: Львівська АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 район, м. Городок, вул. Львівська, 659-А, відтак правомірно відмовлено в укладені договору про визнання електронних документів. При цьому апелянт зазначає, що зобов`язання укласти договір про визнання електронних документів відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, а суд не вправі перебирати на себе такі повноваження.

У своїй апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області на додаткове судове рішення суду від 15.08.2019 року зазначає те, що сума судового збору, яка стягнута з останнього є значно більшою, ніж слід було стягнути.

В судовому засіданні представник ГУ ДФС у Львівській області підтримав подану апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ГУ ДФС у Миколаївській області, вважає оскаржені рішення та додаткове рішення суду незаконними та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційних скаргах.

Представник позивача заперечив проти апеляційних скарг, вважає оскаржене рішення та додаткове судове рішення суду законними та обґрунтованими та просив апеляційні скарги залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.03.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Договір про визнання електронних документів № 230320164 від 23.03.2016 року, відповідно до інформації з квитанції № 1 документ збережено на центральному рівні реєстраційний номер: 9041506962 та діючий Договір відсутній, також відсутні будь які застереження щодо підпису та сертифікату директора, однак згідно квитанції № 2 документ не прийнято з формулюванням “місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру”. (т. 1, а.с. 121-126).

В матеріалах справи міститься договір суборенди від 10.02.2016 року укладений між ТОВ “Мерез” та позивачем за яким орендар передав а суборендар прийняв в суборенду приміщення площею 20 кв.м. за адресою Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, 659а. (т. 1, а.с. 136-137).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 23.02.2016 року, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” зазначено: 81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 659 А. (т. 1, а.с. 12).

Начальником Городоцької ОДПІ прийнято рішення про відмову в укладенні договору про визнання електронних документів, оскільки місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, про що Центральним порталом прийому звітності ДФС України надіслано платнику квитанцію №2 від 28.03.2016 року. Крім того було вказано, за результатами проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТзОВ “Аква Фауна”, Головним оперативним управлінням ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області отримано пояснення від ФОП ОСОБА_1 від 15.02.2016 року № 15/02 згідно яких станом на 15.02.2016 року договір оренди з ТзОВ “Аква фауна” за адресою Городоцький район, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, буд. 659-А не укладався.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як встановлено статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 цього Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Частиною першою статті 10 Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.

Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” регулює основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2008 року № 320/15022, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку.

Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку визначено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв`язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З матеріалів справи, зокрема квитанції №2 від 28.03.2016 року видно, що підставою для відмови в прийнятті договору про визнання електронних документів стала виявлена помилка щодо місцезнаходження юридичної особи, а саме не відповідає відомостями Єдиного державного реєстру ст. 17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

У вказаній квитанції №2 від 28.03.2016 року відсутнє посилання на те, які саме відомості не відповідають Єдиному державному реєстру та ст.ст. 17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, що свідчить про необґрунтованість відмови в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна”.

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна” та відповідачем-2 був спір, щодо визнання недійсними змін до установчих документів позивача, щодо зміни юридичної адреси (справа № 813/458/16) в якій відповідач-2 саме оспорював зміну юридичної адреси позивача: Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, 659 а.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі №813/458/16 в задоволенні адміністративного позову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронний цифровий підпис”, “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “;Про телекомунікації”, визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу. Відповідно до пункту 2 Порядку №557, договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

В свою чергу порядок укладання Договору визначено розділом ІІІ Порядку №557. Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №557, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2008 року № 320/15022, не містить такої вимоги, як не відповідність відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ст.ст. 17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про визнання протиправною відмову Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в укладенні договору про визнання електронних документів Товариству з обмеженою відповідальністю “Аква Фауна”.

Щодо правомірності винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно із ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дана норма передбачає відшкодування всіх судових витрат позивача при задоволенні позову за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу, що зміна позовних вимог відбулась із зв`язку із зміною законодавства України під час тривалого розгляду даної справи, що не можна кваліфікувати як зменшення позовних вимог.

Із квитанції №92413 від 30.07.2019 року видно, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 19 210,00 грн., однак при ухвалені рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Таким чином наявні всі підстави для винесення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в повному обсязі, а доводи апеляційної скарги щодо неправомірності такого рішення є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Щодо задоволення решти позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, та зазначає наступне.

28 грудня 2015 року між позивачем та Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області укладено договір № 281220151 про визнання електронних документів. У пункті 1 даного договору вказано, що предметом договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. (т. 3, а.с. 180-181).

04.01.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано, а відповідачем-1 прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток № 5 та додаток № 9, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.181-188).

15.01.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області новий Договір про визнання електронних документів № 150120161 від 15.01.2016 року. Проте, згідно інформації отриманої з квитанції №1, видно, що такий договір не прийнято з формулюванням : “Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 28.12.2015 року № 281220151”, також надано інформацію: “Інформація - сертифікат директора із діючого договору є чинним: ЄДРПОУ: “ 38822789”, ДРФО: “ 3154918037”, №’Е760940600000000000000000000000000000001', видавець: 'UA-36865753-0114' 'АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"', найменування: ' ОСОБА_2 '”. (т. 3, а.с. 187-189).

19-22.01.2016 року позивачем, засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на реєстрацію податкові накладні: №253/2/ від 31.12.2015 року Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №254/2/ від 31.12.2015 року Покупець: ТОВ "Екстра Бізнес Плюс", №256/2/ від 31.12.2015 року Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №19/2/ від 14.01.2016 року Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", №7/2/ від 20.01.2016 року Покупець: ТОВ "Софт Солюшнз", документи не прийняті з формулюванням “Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності”.

З метою переукласти новий договір 09.02.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, новий Договір про визнання електронних документів № 090220161 від 09.02.2016 року, договір не прийнято з формулюванням : “Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 28.12.2015 року № 281220151” також надано інформацію: “Інформація - сертифікат директора із діючого договору є чинним: ЄДРПОУ: '38822789', ДРФО: '3154918037', №'01000000000000000000000000000000069460е7', видавець: 'UA-36865753-0114' 'АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"', найменування: ' ОСОБА_2 .'” (квитанція долучена до м/с).

Відтак, станом на 09.02.2016 року система прийняття електронної звітності визнавала договір від 28.12.2015 року № 281220151 діючим та чинним посилений сертифікат підпису директора, однак не приймала на реєстрацію податкові накладні, укладення нового договору було неможливим.

22.02.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток № 9 (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг) декларацію не прийнято з формулюванням: “Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789', серійний №:'0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_2 .')” також в цей же день подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та додаток 4 (Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку 012 - Звітний новий у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до, бюджету) декларацію не прийнято з формулюванням: “Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: '38822789', серійний №:'0100000000000000000000000000000006979704', виданий ' ОСОБА_2 ')”

Подані позивачем вищенаведені докази засвідчують дату 22.02.2016 року з якої система Центрального порталу прийому звітності ДФС України перестала приймати документи за цифровим підписом директора ТзОВ "Аква Фауна".

Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція) визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі. Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно із п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів від 28 грудня 2015 року № 281220151 є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Відповідно до п. 3 розділу 6 договору №281220151 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (п. 4 розділу 6 договору №281220151).

Пунктом 1 розділу 5 договору № 281220151 встановлено, що у разі виникнення спірних питань, пов`язаних із автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, зацікавлена Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причин своєї вимоги та зазначення дати і номера електронного документа, що є предметом спору.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем -1 не надано належних доказів того, що позивачу направлялось письмове повідомлення в порядку, передбаченому п. 1 розділу 5 договору № 281220151.

Таким чином, при розірванні договору № 281220151 про визнання електронних документів контролюючий орган діяв не на підставі й не в межах наділених законодавцем повноважень, та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

В ході судового розгляду справи відповідачем - 1 не надано жодних доказів на підтвердження автоматичного розірвання договору 14.01.2016 року, у зв`язку з недійсним сертифікатом директором підприємства, а відтак у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТзОВ “Аква Фауна” про визнання електронної звітності, а доводи позивача про неправомірність одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 20.02.2018 року у справі №820/363/17 у подібних правовідносинах

Крім цього, як зазначено у витягу із реєстру платників податків та стверджується відповідачем - 1, 28.01.2016 року відповідачем було скасовано реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму із зазначенням причини - надання декларацій про відсутність поставок та на підставі підпунктів “а” і “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України за ініціативою платника.

Відповідно до підпунктів “а” і “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті “а” пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах “б” - “з” пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Отже, анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту “а” пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за обставин подання заяви про таке анулювання, а на підставі підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України (за рішенням податкового органу) у разі неподання платником декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту

Крім цього, пунктом 209.1 статті 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (пункт 209.6 статті 209 ПК України).

У відповідності до пункту 209.11 вказаної статті Кодексу якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткуванні, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно із пунктом 209.12 статті 209 ПК України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації. За наявності підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб`єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Позивачем подано до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області засобами телекомунікаційного зв`язку податкової звітності з ПДВ, яка прийнята контролюючим органом 04.01.2016 року декларація з податку на додану вартість, додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), додаток № 9 (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг), Документ доставлено до районного рівня 1420 Жовтнева ОДПІ ГУ ДФС У Миколаївській обл. 04.01.2016 в 14:46:42, Реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 , що засвідчено квитанцією № 2 (долучено до м/с). Відповідно до поданої декларації з ПДВ і в додатку 9 до декларації (Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)) відображено, що за останній звітний рік були операції щодо постачання сільськогосподарських товарів/послуг і їх питома вага складає 100%. При цьому, що саме додаток ДС9 вказує на те, що протягом останніх 12 місяців позивачем здійснювалося постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Також в матеріалах справи є Витяг від 01.02.2019 року щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1159622 на запит від 01.02.2016 року № 1159622 в п. 3 якого зазначено, що загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку складає 125 336 632,66 грн. (сто двадцять п`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 28.01.2016 року, що значно перевищує суму необхідну для реєстрації платника ПДВ визначену статтею 181 Податкового кодексу України.

Таким чином, у відповідача - 1 станом на 28.01.2016 року не було жодних документально підтверджених підстав визначених підпунктами “а” і “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України для скасування реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість та платника спеціального сільськогосподарського режиму, відтак контролюючий орган при прийнятті рішення щодо позивача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 4 000 000 грн., перерахованих згідно платіжного доручення №120 від 29.01.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 ПК України).

Згідно з пунктами 43.3, 43.5, 43.6 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов”язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Такі висновки Верховного Суду викладені в постанові від 02.04.2019 року у справі №805/2615/15 – а.

З матеріалів справи видно, що 29.01.2016 року позивачем здійснено платіж в розмірі 4 000 000,00 грн. (чотири мільйони гривень 00 копійок) згідно платіжного доручення № 120 з призначенням платежу: *; 101; 38822789 Поповнення ПДВ рахунку за ТзОВ "Аква Фауна"(код 38822789) перераховано до бюджету повністю.

Також 01.02.2019 року отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 1159622 на запит від 01.02.2016 № 1159622 в п. 3 (Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку) якого вказано суму 125 336 632,66 грн. (сто двадцять п`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 28.01.2016 року.

10.02.2016 року був отриманий Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 10162328 на запит від 10.02.2016 № 10162328 в п. З (Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку) якого вказано суму 129 336 632,66 (сто двадцять дев`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 66 копійок) станом на 29.01.2016 року тобто сума коштів перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року зараховано на електронний рахунок з поточного рахунка ТзОВ "Аква Фауна"(код 38822789).

Дані докази засвідчують те, що кошти в розмірі 4 000 000,00 грн., (чотири мільйони гривень 00 копійок) були зараховані на електронний рахунок з поточного рахунка ТзОВ "Аква Фауна"(код 38822789) вже після дати скасування (28.01.2016 року) Відповідачем-1 реєстрації позивача платником податку на додану вартість та спростовують твердження Відповідача-1 про те, що в позивача відсутня переплата з податку на додану вартість.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ "Аква Фауна" звернулося до Державної фіскальної служби Жовтневого району із заявою про повернення 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, перерахованих згідно платіжного доручення № 120 від 29.01.2016 року. (Т1, а.с.89).

Враховуючи факт невиконання контролюючим органом з 29.01.2016 року покладеного на нього законодавством обов`язку щодо подання до органу Казначейства висновку про повернення надміру сплаченого податку, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність у позивача законного права на повернення сум надміру сплаченого податку на додану вартість, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав до задоволення адміністративного позову та правомірність винесення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення та додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення та додаткового рішення суду, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на них слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №813/708/16 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Л. Я. Гудим

судді

О. М. Довгополов

В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 13.12.2019 року.