Справа № 461/3023/18 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/811/179/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:79

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.

розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи умісті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова в складі судді Городецької Л.М. від 04 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» Степанової Наталії Вікторівни, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 04 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» Степанової Наталії Вікторівни, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору. Зазначає, що 16 січня 2018 року вона була ознайомлена з персональним письмовим попередженням про наступне вивільнення та листом від 05.01.2018 №02-18/15-1 (з переліком вакантних посад в ПАТ «НСТУ»), однак особистий підпис про ознайомлення не проставляла оскільки списки вакантних посад їй не надавались. 26 березня 2018 року їй було надано перелік вакантних посад та при ознайомленні із переліком вакантних посад, нею було обрано посаду «звукорежисера Центральної дирекції м. Київ, Управління пересувних телевізійних станцій» для переведення, про що власноруч проставлено особистий підпис (про що свідчить пропозиція від 26.03.2018 року). 27.03.2018р. засіданням Комісії у Центральній дирекції ПАТ «НСТУ», враховуючи відомості з її особистої справи було встановлено, що вона не може бути проведена на обрану посаду, оскільки її кваліфікація не відповідає кваліфікаційним вимогам для заняття вищевказаної посади. Разом з тим, ця посада «звукорежисера Центральної дирекції м. Київ, Управління пересувних телевізійних станцій» була їй запропонована відповідачем як вакантна і як така, яку вона могла займати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду. Вказує, що роботодавець не виконав однієї з умов гарантованих позивачу право на працю, та не запропонував їй посади які вона могла займати відповідно до її кваліфікаційного рівня. Крім того, вважає, що при проведенні скорочення не було враховано наявність у неї переважного права на залишення на посаді, оскільки таке питання взагалі не досліджувалось, адже комісія з визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи, була створена лише на папері. З її протоколу не вбачається, які критерії підлягали дослідженню, чи були опрацьовані особові справи працівників на наявність переваг залишенні на роботі. Комісія лише одним реченням констатує про відсутність у неї переважного права на залишенні на роботі, при цьому без жодної мотивації такого висновку. Вказує, що всупереч положенням ст. 42 КЗпП України, відповідачем при вирішенні питання про переважне право на залишення на роботі не було здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягали звільненню (переведенню). Таким чином, відповідачем недодержано процедуру вивільнення працівників у разі скорочення штату працівників, оскільки при вирішенні питання про її переважне право на залишення на посаді не було перевірено наявність у неї більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці у порівнянні з іншими працівниками. Вважає, що серед працівників, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу, вона має переважне право на залишення на роботі. Таким чином, відповідач не врахував, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається особам, які мають переважне право на залишення на посаді. Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв даний аргумент до уваги та вважав правомірним її звільнення, яке проведене всупереч відсутності згоди профспілкового комітету. Також зазначає, що рішення про її звільнення за ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України повинно було бути прийнято 16.03.2018р. після закінчення 2-х місячного строку з моменту повідомлення про майбутнє вивільнення, а не 29.03.2018р. оскільки це суперечить самому попередженню, яким встановлено строк у два місяці. З наведеного слідує, що її звільнення на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України є необґрунтованим, проведеним з порушенням процедури звільнення, відповідно не може вважатися законним і наказ про таке звільнення, а відтак вона підлягає поновленню на роботі. Вважає, що стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про розглядсправи заучастю сторінта узв`язку зцим відкладеннярозгляду справи,колегія суддіввважала необґрунтованимта таким,що дозадоволення непідлягає,оскількивказане клопотання не містять деталізованих обґрунтувань щодо проведення судового засідання за участі сторін, а апелянтом звернуто увагу на конкретні обставини у позовній заяві та апеляційній скарзі, які на її думку слід дослідити суду.

Те, що процедура письмового провадження не суперечить, окрім вимог чинного ЦПК України, також і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вбачається із рішення Європейського суду з прав людини Лавренов проти України від 16 січня 2018 року (Заява №51924/14), зокрема пунктів 9-11 вказаного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також інших заяв колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змістуоскаржуваного рішеннявбачається,що судпершої інстанції,посилаючись,зокрема,на п.1ч.1ст.40,ст.ст.42,49-2 КЗпПУкраїни,п.19Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 6листопада 1992року «Пропрактику розглядусудами трудовихспорів»,ст.141ЦПК Українита відмовляючив задоволенніпозову виходивз того, що позивачу направлено персональне письмове попередження від 16 січня 2018 року про наступне вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у ПАТ «НСТУ» з посади звукорежисера першої категорії відділу звукорежисерів. Наказом т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» Степанової Н. від 29.03.2018 року №41-к ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Суд встановив, що у ПАТ «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату та чисельності працівників. Відповідачем здійснено усі необхідні заходи для дотримання процедури проведення змін в організації виробництва і праці у ПАТ «НСТУ», зокрема, проведено спільні консультації з профспілковими організаціями, що діють в ПАТ «НСТУ», за результатом яких було розроблено та схвалено відповідний комплекс заходів щодо пом`якшення умов скорочення штату та чисельності працівників при реформуванні ПАТ «НСТУ»; до державної служби зайнятості було направлено листа №02-18/15 щодо проведення у ПАТ «НСТУ» змін в організації виробництва і праці; у центральній дирекції та структурних підрозділах створено відповідні комісії з визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи. Таким чином, будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивачка посилалася, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання звільнення незаконним та поновлення її на роботі. Оскільки суд не встановив порушень законодавства при звільненні позивачки з роботи, тому прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Інші доводи позивача цих висновків не спростовують. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вирішив віднести судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи; обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими не доведені.

26.04.2018р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України», третя особа ОСОБА_3 т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», Первинна профспілкова організація філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», у якому просила суд:

- скасувати наказ т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» Степанової Н. від 29.03.2018р. № 41-к, як протиправний;

- поновити ОСОБА_1 на посаді звукорежисера 1 категорії відділу звукорежисерів у філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» з 3 квітня 2018 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтуваннявимог зазначила,що з1986року вонапрацювала звукорежисеромЛьвівської облтелерадіокомпанії,яка зчасом булареформована уфілію ПАТ«НСТУ «Львівськарегіональна дирекція».З 1жовтня 2015року працювалана посадізвукорежисера 1категорії відділузвукорежисерів.Наказом т.в.о.менеджера філіїЛьвівської регіональноїдирекції ПАТ«НСТУ» СтепановоїН.від 29.03.2018року №41-кїї булозвільнено узв`язку іззміною ворганізації виробництваі праці,на підставіп.1ч.1ст.40КЗпП України.Вважає наказпро їїзвільнення неправомірним,винесеним безвідповідної нате правовоїпідстави,а звільненнянезаконним танеобґрунтованим,з оглядуна наступне.У наказіпро звільненнявідповідач покликаєтьсяна рішенняправління ПАТ«НСТУ» від21.12.2017року (протокол№32),яким започаткованопроцес масовогоскорочення (всередньому на45%)працівників філій відокремленихпідрозділів ПАТ«НСТУ».Однак,на їїдумку,Правління немало праваприймати рішенняпро масовескорочення працівниківбез затвердженняНаглядовою РадоюПАТ «НСТУ»єдиної концепціїрегіонального мовлення.Техніко-економічиеобгрунтування рішенняПравління щодозмін ворганізації виробництваі праці,підписане директоромвиконавчим Центральноїдирекції ПАТ«НСТУ» О.Лієвим,є абсолютнонеобгрунтованим.Зокрема,в ТЕОвзагалі нейдеться прозміни ворганізації виробництваі праці,а лишепро скороченнякількості працівниківв середньомуна 45%:з 4403,75одиниць до1976одиниць.Як одназ основнихпідстав зазначаєтьсянедофінансування,яке полягаєв невиконанніПравлінням вимогзаконодавства.У ЗаконіУкраїни «Пробюджет Українина 2017рік» вказано,що НСТУбуде дофінансованаза підсумкамипіврічного звіту.З достовірнихджерел відомо,що щеу грудні2017року такогозвіту небуло.Немає жодногозвіту зазвітні періоди2017року іу відкритомудоступі.І вЗаконі України«Про бюджетУкраїни на2018рік» єта жсама теза:дофінансування ПАТ«НСТУ» будездійснене запідсумками першогопівріччя 2018року.Також вТЕО абсолютновідсутні економічнірозрахунки чисельностіпрацівників,задіяних утехнологічних процесахосновного виробництва,а такожне вказано,за якиминормативами навантаженняна 1працівника буловизначено,що длящоденного виготовленняу кожнійфілії 3годин телепередач,3годин радіопередач,трансляції 24год.телевізійного і3год радіомовленнядостатньо штатуу кількості80-90осіб.Відповідно до«Методики визначенняштатної чисельностіобласної тарегіональної державнихтелерадіокомпаній»,схваленої рішеннямколегії Держкомтелерадіовід 31липня 2008р.№ 8/27,для вищезазначенихобсягів виробництвау середньостатистичнійрегіональній філіїмає працювати109працівників,задіяних утелевізійному виробництві(1год.новин,1год.студійних прямоефірнихпередач,1год.постановочних,художніх передачі документалістики)і 36працівників,задіяних урадіовиробництві (1год.новин,1,5год.студійних прямоефірнихпередач,0,5год.монтажних передач).Усього 145осіб.У методицірекомендоване такерічне навантаженняна 1працівника:20годин власноготелевізійного виробництваабо 50годин власногорадіовиробництва,також застосованівагові коефіцієнтидля виробництвапередач різногоформату ітипу від0,8до 3.Стверджує,що ПравлінняПАТ «НСТУ»навіть ненамагалось розробитизапобіжні заходищодо недопущеннязвільнення працівниківв обсягах,що перевищують3%від їхзагальної чисельності(п.8.2.3колективного договору),і неузгоджувало зпрофспілковими органамисвоє рішення,викладене упротоколі №32.Рішенням Правління ПАТ «НСТУ» згідно з протоколом засідання N926 від 20.11.2017 р. (за місяць до появи протоколу №32 про масове скорочення працівників) без будь-якого обгрунтування і без будь-яких пояснень із 8 грудня 2017 року до структури відокремлених підрозділів-філїй додається ще одне творчо-виробниче об`єднання «Бюро телерадіоновин», і штат філій збільшується на 73-78 посадових одиниць. Рішенням Правління ПАТ «НСТУ» згідно з протоколом №31 від 20.12.2017 р. скорочуються 2993 вакантні посади, а вже наступного дня Правління приймає чергове рішення (протокол №32) про введення в дію з 02.04.2018 року нової структури і штатних розписів відокремлених підрозділів філій із зазначенням кількості посад від 74 до 110 одиниць. В протоколі №32 відсутні такі документи, як структура і штатний розпис, які затверджувались. Таким чином, вищевикладене доводить, що масове скорочення працівників філій ПАТ «НСТУ» до 02.04.2018 року є незаконним, необгрунтованим, а тому відповідно до статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації внесли пропозицію про скасування заходів, пов`язаних з вивільненням працівників до 02.04.2018 року, а саме про визнання недійсними рішень Правління ПАТ «НСТУ» з цих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1.10.2015 року прийнята на посаду звукорежисера 1 категорії 16 тарифу відділу звукорежисерів у Філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», що підтверджується записом у трудовій книжці (т.1 а.с 9-10).

19 січня 2017 року, в порядку передбаченому частиною другою статті першої Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», було утворено ПАТ «НСТУ». При цьому, обласні державні телерадіокомпанії були перетворені у Філії ПАТ «НСТУ», які діють на підставі відповідних Положень про філію.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 № 57 затверджено форму штатного розпису та типового штатного розпису. Так, відповідно до цих форм, штатний розпис це організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру компанії чисельність відділів, співробітників, а також розмір їхньої заробітної плати.

Підпунктом 15 пункту 66 статуту ПАТ «НСТУ» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1039, встановлено, що Правління ПАТ «НСТУ» затверджує структуру та штатний розпис Телерадіокомпанії.

21.12.2017 року Правлінням ПАТ «НСТУ», було розглянуто питання затвердження та введення в дію нової структури та штатного розпису компанії.

Правлінням приймалося рішення про затвердження і введення в дію загальної структури і штатного розпису компанії в цілому. Філії ж не мають статусу окремої юридичної особи, а є лише відокремленими структурними підрозділами компанії.

Структура та штатний розпис ПАТ «НСТУ» затвердженні та введенні в дію з 02.04.2018 року, як відповідні організаційно-розпорядчі документи, що відображають структуру компанії, чисельність відділів, співробітників, а також розмір їхньої заробітної плати, затверджені і оформлені.

У тексті протоколу засідання Правління ПАТ «НСТУ» від 21.12.2017 № 32, відображено, що штатна чисельність працівників у «Львівській регіональній дирекції»становить 96 посад, що відповідає штатному розпису філії ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція», введеного в дію 02.04.2018 р. у кількості96 штатних одиниць,затвердженого рішенням Правління ПАТ «НСТУ» від 21 грудня 2017 р. № 32.

Відповідно до пункту 70 Статуту ПАТ «НСТУ», Голова правління в межах повноважень, визначених цим Статутом, законодавством та внутрішніми документами Телерадіокомпанії, організовує роботу та виконання рішень правління.

На виконання рішення Правління від 21.12.2017 р. Головою Правління видано наказ ПАТ «НСТУ» від 21.12.2017 р. № 469 «Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами і організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ «НСТУ».

Адміністрацією ПАТ «НСТУ» було подано профспілковим організаціям, членами яких є працівники ПАТ «НСТУ» та посади яких підпадають під скорочення, відповідні листи (з додатками списком посад по категоріям, які підпадають під скорочення, копією техніко-економічного обґрунтування рішення правління ПАТ «НСТУ» щодо змін в організації виробництва і праці у Центральній дирекції та відокремлених структурних підрозділах (філіях) ПАТ «НСТУ».

Із копії листа ПАТ «НСТУ» від 26.12.2017 № 02-18/4533 вбачається, що зазначену інформацію, було доведено Первинній профспілковій організації філії ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція».

В Центральній дирекції та відокремлених структурних підрозділах ПАТ «НСТУ» (в тому числі і в філії ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція» створено відповідні Комісії з визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи, якими було опрацьовано особові справи працівників, на наявність переваг залишенні на роботі.

Як вбачається із наказу філії ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція» від 09.01.2018 № 1, до складу Комісії був залучений Голова профспілкового комітету ППО «Львівська регіональна дирекція».

Із листа Центральної дирекції ПАТ «НСТУ» від 05.01.2018 р. № 02-18/15-1, вбачається, що усім філіям надано перелік вакантних посад в ПАТ «НСТУ».

Комісією повідомлено працівників про майбутнє скорочення з одночасним ознайомленням з переліком усіх наявних в ПАТ «НСТУ» вакантних посад та пропонуванням переведення на відповідні (за кваліфікацією, досвідом роботи та станом здоров`я працівника) посади.

З матеріалів справи, також, вбачається, що позивачці направлено персональне письмове попередження від 16 січня 2018 року про наступне вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у ПАТ «НСТУ» з посади звукорежисера першої категорії відділу звукорежисерів (а.с.11).

З Акту від 16.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 з наказом «Про створення комісії та організацію заходів в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників)» від 09.01.2018 року №01, з листом від 05.01.2018 р.№02-18/15-1 та переліком вакантних посад у ПАТ «НСТУ» станом на 16.01.2019р. та з персональним попередженням про наступне вивільнення ознайомилася, однак поставити особистий підпис про ознайомлення відмовилася.

З пропозицією до персонального письмового попередження від 22 березня 2018 року ОСОБА_1 ознайомилася, про що проставила особистий підпис, однак обрати відповідну вакантну посаду відмовилася.

26 березня 2018 року, за результатом повторного ознайомлення із переліком вакантних посад, позивачкою було обрано посаду «звукорежисера Центральної дирекції м. Київ, Управління пересувних телевізійних станцій» для переведення, про що власноруч проставлено особистий підпис (про що свідчить пропозиція від 26.03.2018 року).

27 березня 2018 року засіданням Комісії у Центральній дирекції ПАТ «НСТУ», враховуючи відомості з особової справи ОСОБА_1 , було встановлено, що вона не може бути переведена на обрану нею посаду, оскільки її кваліфікація не відповідає кваліфікаційним вимогам для заняття вищевказаної посади (що стверджується копією витягу з протоколу).

Наказом т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» Степанової Н. від 29.03.2018 року №41-к ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2ст. 40 Кодексу(КЗпП України) встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Пленум ВерховногоСуду Україниу п.19Постановивід6листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» (зі змінами) вказав, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 травня 2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до статті 492 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України може бути ліквідація або реорганізація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Оскільки обов`язокщодо працевлаштуванняпрацівника покладаєтьсяна власниказ дняпопередження провивільнення додня розірваннятрудового договору,за змістомч.3ст.49-2КЗпПУкраїни роботодавецьє таким,що виконавцей обов`язок,якщо працівниковібули запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Саме до такого розуміння цих норм зводяться, також, і правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від: 1 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15, 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15, які є обов`язковими для застосування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка неодноразово зверталася з вимогою про надання переліку вакантних посад та відповідачем дійсно неодноразово позивачці надавався перелік вакантних посад, який існував станом на 05.01.2018р. та 15.03.2018 р.

Крім цього, як вбачається із пропозиції від 26.03.2018 року, позивачка дала згоду на переведення на посаду звукорежисера Центральної дирекції м. Київ, Управління пересувних телевізійних станцій цього ж 26.03.2018 року.

Як вбачається з протоколу засідання комісії для визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередження про майбутнє вивільнення з роботи ПАТ «НСТУ» від 27.03.2018 року позивачці було відмовлено у переведенні на обрану нею посаду з підстав невідповідності кваліфікаційним вимогам, про що вказано вище.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, після 27.03.2018 року та до 29.03.2018 року (день звільнення позивачки) позивачку не було поінформовано про відмову в переведенні на обрану нею посаду у зв`язку із невідповідністю кваліфікаційним вимогам та не пропонувалося інших посад, які б відповідали наявній у неї кваліфікації та іншим вимогам, а також іншої роботи, яку б вона могла виконувати з врахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я.

Окремо, про те, які саме із переліку вакантних посад із врахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я, має можливість обрати позивачка, не вказувалося у жодному із наданих їй переліків посад.

Тому, слід вважати, що позивачці не належним чином було запропоновано усі вакантні посади на період з 16.01.2018р. по 29.03.2018р. і відповідно не виконано вимоги закону щодо надання можливості працівнику, що вивільняється у зв`язку із скороченням посади, працевлаштуватися на цьому ж підприємстві, тобто бути забезпеченою роботою.

Відповідно до наведеного, безпідставним слід вважати формулювання у оспорюваному наказі про те, що позивачка звільняється «…у зв`язку з відмовою від запропонованих її інших, відповідних до наявної в неї спеціальності та кваліфікації вакантних посад та відмовою від інших запропонованих їй вакантних посад у ПАТ «НСТУ», які не відповідають спеціальності та кваліфікації, але передбачають роботу, яку ОСОБА_1 змогла би виконувати з врахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я, у порядку передбаченому частиною третьою статті 49-2 КЗпП України», оскільки позивачкою була обрана посада, яка не відповідала її кваліфікаційним вимогам, про що вона поінформована не була та після цього можливості обрати іншу посаду, їй не надано.

Будь-яких відмов від інших посад чи іншої роботи, наданих позивачці, матеріали справи не містять.

Зважаючи на вказане рішення суду підлягає скасуванню, а позов відповідно задоволенню, а саме слід скасувати наказ про звільнення та поновити ОСОБА_1 на посаді звукорежисера 1 категорії відділу звукорежисерів у філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», як такий що винесений з порушенням (не дотриманням) процедури звільнення позивачки встановленої законом. Також, слід поновити позивачку на роботі на займаній нею посаді.

Відповідно, також, підлягає до задоволення і вимога про стягнення з філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.03.2018 року і по день постановлення рішення (ст. 235 КЗпП України) в розмірі 101477,46 грн., виходячи з такого розрахунку, зробленого на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Заробітні плати позивачки за останні два повні відпрацьовані місяці (грудень 2017 року та січень 2018 року (Довідки відповідача Т.2 а.с. 11) 12148,84грн./фактична кількість відпрацьованих робочих днів у цей період (51) = середньо денна заробітна плата 238,21 грн. Х на кількість робочих днів з 30.03.2018 року по 12.12.2019 року день поновлення позивача на роботі за рішенням суду 426 днів = 101477,46 грн. без врахування податків та інших обов`язкових платежів, які слід відрахувати та сплатити під час виконання рішення суду.

Відповідно до задоволених вимог позову та скарги слід вирішити питання судових витрат.

Так, слід стягнути з відповідача в дохід держави 1719,57 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2579,35 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції, зважаючи на задоволення немайнової вимоги про поновлення на роботі (704,80 грн. перша інстанція, 1057,20 грн. апеляційна інстанція), майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (1014,77 грн. - перша інстанція, 1522,15 грн. апеляційна інстанція).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про розглядсправи заучастю сторінта узв`язку зцим відкладеннярозгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 грудня 2018 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» Степанової Наталії Вікторівни, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Наказ т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» від 29.03.2018р. № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді звукорежисера 1 категорії відділу звукорежисерів Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» на користь ОСОБА_1 101477,46грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «НаціональнаСуспільна ТелерадіокомпаніяУкраїни» вособі філіїПАТ «НСТУ«Львівська регіональнадирекція»в дохід держави 1719,57 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2579,35 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Реквізити для стягнення судового збору в дохід держави:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду

Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра