Дата документу 10.12.2019 Справа № 331/2269/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №331/2269/17 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.
Провадження № 22-ц/807/2907/19 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 10» грудня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Ващенко З.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику та компенсації витрат частини доходів,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вимоги за яким протягом розгляду справи уточнювала, до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику та компенсації витрат частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 01 лютого 2016 року за безстроковим трудовим договором була прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 згідно з наказом від 01.02.2016 року № 2-К на посаду «Директор виконавчий» з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 17000,00 грн. на місяць.
За час роботи з 01.02.2016 року по 09.02.2016 року (9 календарних днів та 8 робочих днів) на посаді їй була нарахована заробітна плата за лютий 2016 року в сумі 10 285,71 грн.
10 лютого 2016 року їй на підставі листка непрацездатності серія АГШ № 253154 від 10.02.2016 року відповідно до наказу ФОП ОСОБА_2 від 19.02.2016 № 3-К було надано соціальну оплачувану відпустку по вагітності та пологах тривалістю 126 календарних днів.
В подальшому, з 15 червня 2016 року їй на підставі листка непрацездатності серія АГШ № 253520 від 28.04.2016 року (продовження листка непрацездатності серія АГШ № 253154 від 10.02.2016 року) відповідно до наказу ФОП ОСОБА_2 від 29.04.2016 року № 4-К було надано додаткову соціальну оплачувану відпустку по вагітності та пологах тривалістю 14 календарних днів.
Згідно з протоколом від 29.02.2016 року № 1 уповноваженої особи ФОП ОСОБА_2 сума нарахованої їй допомоги по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності серія АГШ № 253154 від 10.02.2016 року за 126 календарних днів за період з 10.02.2016 року по 14.06.2016 року становить 141 331,01 грн., згідно з протоколом від 29.04.2016 року № 2 уповноваженої особи ФОП ОСОБА_2 сума нарахованої позивачу допомоги по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності серія АГШ № 253520 від 28.04.2016 року (продовження) за 14 календарних днів за період з 14.06.2016 року по 28.06.2016 року становить - 15 844,28 грн.
ФОП ОСОБА_2 звернувся до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення ФССТВП з метою здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі за рахунок коштів фонду на суми 141 331,01 грн. та 15 844,28 грн.
На час звернення з позовом нарахована застрахованій особі допомога з тимчасової втрати працездатності з боку ФОП ОСОБА_2 їй не виплачена.
Також вважала, що у зв`язку з нездійсненням виплати має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 24 450,26 грн. та 1 933,00 грн.
На підставі зазначеного остаточно просила стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 10.02.2016 року по 14.06.2016 року в сумі 141 331,01 грн. та за період з 15.06.2016 року по 28.06.2016 року (продовження) в сумі 15 844,28 грн., а всього на суму 157 175,29 грн.; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 10.02.2016 року до 14.06.2016 року по момент фактичного розрахунку, що на дату розгляду та прийняття судового рішення становить в сумі 24 450,26 грн., та додатково за період з 15.06.2016 року до 28.06.2016 року по момент фактичного розрахунку, що на дату розгляду та прийняття судового рішення становить в сумі 1 933,00 грн., а всього на суму 26 383,26 грн.; судові витрати (судовий збір) пов`язані із розглядом даної справи в сумі 1 835,59 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_1 за період з 10.02.2016 року по 14.06.2016 року в сумі 141 331 грн. 01 коп. та за період з 15.06.2016 року по 28.06.2016 року в сумі 15 844 грн. 28 коп., а всього на суму 157 175 грн. 29 коп.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_1 за період з 10.02.2016 року до 14.06.2016 року по момент фактичного розрахунку, що на дату розгляду та прийняття судового рішення становить 24 450 грн. 26 коп.; за період з 15.06.2016 року до 28.06.2016 року по момент фактичного розрахунку, що на дату розгляду та прийняття судового рішення становить 1 933 грн., а всього на суму 26 383 грн. 26 коп.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1835 грн. 59 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незалучення до участі у розгляді справи, проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 , внесення до ЄРДР кримінального провадження №12016080020002581 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України – підробка документів, вчиненого ОСОБА_2 , зазначило, що ЗМВД було повідомлено ФОП ОСОБА_2 , що фінансування матеріального забезпечення буде здійснено після закінчення перевірки, між позивачем та управлінням не виникли правовідносини з приводу виплати матеріального забезпечення, а тому позивач не має право на стягнення матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в частині вимог про стягнення допомоги та компенсації за рахунок коштів Фонду соціального страхування відмовити.
ОСОБА _1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване рішення суду не порушує права, свободи та інтереси Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, матеріальне забезпечення громадян у зв`язку з втратою заробітної плати внаслідок вагітності та пологів здійснюється за рахунок бюджету Фонду.
ФОП ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що матеріальне забезпечення громадян у зв`язку з втратою заробітної плати внаслідок вагітності та пологів здійснюється за рахунок бюджету Фонду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення суду про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі та компенсацію втрати частини доходів за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі ст. 255 КЗпП України види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування.
За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Стаття 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачає виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як вид матеріального забезпечення та соціальних послуг. Згідно вказаної статті видом матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по вагітності та пологах.
За правилами ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до приписів ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Згідно частини 2 вказаної статті страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Відповідно до п.1ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування " страхувальник зобов`язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
За приписами п.2 ч.1 ст. 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування " застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування " визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування " визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку..
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про відпустки" фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з коштів державного соціального страхування.
Таким чином, джерелом фінансування допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а роботодавець при цьому фактично виступає посередником між Фондом та застрахованою особою, на якого законом покладається обов`язок своєчасно та в повному обсязі виплатити таку допомогу працівнику при настанні страхового ризику, а в подальшому ці витрати компенсуються йому Фондом.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з наказом від 01.02.2016 року №2-К ОСОБА_1 прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 за безстроковим трудовим договором на посаду «Директор виконавчий» з встановленням посадового окладу згідно штатного розпису в розмірі 17 000,00 грн. на місяць (т. 1 а.с. 100).
За час роботи з 01.02.2016 року по 09.02.2016 року (9 календарних днів та 8 робочих днів) на посаді Директор виконавчий ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за лютий 2016 року в сумі 10 285,71 грн., яка складається з наступних виплат: заробітна плата (оклад) за відпрацьований час з 01 по 09.02.2016 року - 6 476,19 грн.; доплата за роботу у вихідний день - 809,52 грн.; премія за своєчасне та якісне виконання дорученої роботи - 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 74).
19 лютого 2016 року наказом ФОП ОСОБА_2 № 3-К ОСОБА_1 на підставі листка непрацездатності серія АГШ № 253154 від 10.02.2016 року було надано оплачувану відпустку по вагітності та пологах з 10 лютого 2016 року по 14 червня 2016 року (т. 1 а.с. 14, 57).
29 квітня 2016 року наказом ФОП ОСОБА_2 №4-К ОСОБА_1 на підставі листка непрацездатності серія АГШ №253520 від 15.06.2016 року продовжено ОСОБА_1 оплачувану відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами з 15.06.2016 року по 28.06.2016 року (т. 1 а.с. 58, 73).
ОСОБА _1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на її користь допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі саме за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і саме за такого суб`єктного складу учасників справи її вирішено судом.
Виходячи з позовних вимог ОСОБА_1 , судовий розгляд без залучення до участі у справі уповноваженого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, є порушенням його прав та інтересів.
За приписами ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував та не звернув увагу на те, що залучення до участі у справі лише ФОП ОСОБА_2 з огляду на зміст позовних вимог призведе до неповноти з`ясування обставин у справі, не встановлення всіх фактичних обставин справи, які мають значення.
Відповідне управління Фонду соціального страхування України об`єктивно не могло надати пояснення з приводу обставин, викладених у позові.
Суд апеляційної інстанції в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості визначити суб`єктний склад учасників справи.
При цьому не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що зазначеним рішенням не порушуються права управління Фонду соціального страхування України.
До апеляційної скарги управління Фонду соціального страхування України надано копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року по справі №808/2671/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування, третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання винити дії – здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення по виплаті допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_1 , яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (а.с.149-157).
Вказаним рішенням було відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування, що свідчить про те, що позов було розглянуто за участю тих же самих осіб, та фактично з аналогічними позовними вимогами.
Крім того, матеріали справи містять ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О. від 16 травня 2019 року, якою задоволено скаргу начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області Пожидаєва І.В., на постанову слідчого про закриття кримінальної справи. Скасовано постанову слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Нікішиної О.М. від 25 липня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016080020002581 від 26.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України щодо можливого внесення завідомо неправдивих відомостей з метою заволодіння грошовими коштами Фонду соціального страхування (а.с.197-198).
З огляду на зазначене, суд першої інстанції передчасно вдався до оцінки та встановлення обставин справи замість ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позову у зв`язку з невизначенням позивачем в даній справі учасників справи відповідно до змісту позовних вимог.
На підставі зазначеного, рішення суду першої інстанції згідно з п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику та компенсації витрат частини доходів.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2017 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику та компенсації витрат частини доходів – відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 12 грудня 2019 року.
Головуючий
Судді :
