Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 р. № 520/8863/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,

за участі:

представника відповідача Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просила суд рішення №0036405706 ГУ ДФС у Харківській області від 01 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф та пеню в розмірі 8104,45 грн. за період з 20.08.2013 року по 08.04.2015 року скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення №0036405706 ГУ ДФС у Харківській області від 01 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення на Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення №0036405706 від 01 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску, яким застосовано до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф та пеню в розмірі 8104,45 грн. за період з 20.08.2013 року по 08.04.2015 року.

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулась з даним позовом до суду.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі по тексту - Закон України № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 3 ч.1 статті 7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція № 449) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України № 435 14.04.2015 року (далі по тексту - Порядок №435) визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів).

Згідно з п.16 розділу II Порядку №435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, в тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Згідно із ч. 2, ч.3 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (пп. 4 п.2 розділу IV Інструкції №449).

Згідно витягу з інформаційної системи «Податковий блок» наданого відповідачем ОСОБА_1 перебувала на обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (КВЕД - _ 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів) з 10.08.2007 року по 20.05.2019 року.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків позивача за кодом бюджетної класифікації « 71040000» станом на 31.12.2013 року обліковується заборгованість у розмірі 37,96 грн.

Позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, в якому визначено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 9944,76 гривень.

Доказів сплати вказаної суми протягом року позивачем до суду не надано.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків позивача за кодом бюджетної класифікації « 71040000» станом на 31.12.2014 року сума недоїмки складала 9982,72 грн. 14.01.2015 року позивачем сплачено 10030,55 грн.

В подальшому, позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, в якому визначено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 14495,58 грн. Позивачем 08.04.2015 року сплачено суму в розмірі 16000 грн.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків позивача за кодом бюджетної класифікації « 71040000» станом на 08.04.2015 року переплата складала 1504,42 грн.

Також, відповідачем надано розрахунок до оскаржуваного у даній справі рішення.

Відповідно до п.2. ч.11 ст. 25 Закону України № 2464-VI передбачено застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків до 01.01.2015 та 20 відсотків з 01.01.2015

Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону України № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. (ч. 13 ст. 25 Закону України).

Згідно з п. 2 розділу VІІ Інструкції №449 при цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Так, рішенням №0036405706 від 01 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску до позивача зачстосовано штраф у розмірі 998,28 грн. за період з 20.08.2013 року по 21.10.2014 року, у розмірі 3897,40 грн. за період 21.01.2015 року до 08.04.2015 року та пеню у сумі 4207,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган під час винесення рішення №0036405706 від 01 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому таке рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо відсутності повноважень у органу ДФС перевіряти нарахування, сплату, займатися адмініструванням єдиного соціального внеску до 01.10.2013 року, суд зазначає наступне.

З 1 жовтня 2013 року Міністерство доходів і зборів України розпочало процедуру адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яке пов`язано з набранням чинності законами України від 04 липня 2013 року № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи».

ДФС України листом від 13.11.2018 року №35188/7/99-99-13-03-02-17 погодила надання повноважень на виконання функцій, зокрема, передбачених законодавством з питань сплати єдиного внеску начальнику Київського управління ГУ ДФС Клімовій O.E. та у свою чергу ГУ ДФС видано 14.11.2018 року наказ № 8464 «Про надання повноважень», а саме: щодо підписання рішень про застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок відповідно до ст.25 Закону №2464.

При цьому, рішення №0036405706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску прийнято 01 квітня 2019 року. Тобто, на час прийняття оскаржуваного рішення у податкового органу були наявні повноваження перевіряти нарахування, сплату, займатися адмініструванням єдиного соціального внеску.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача.

Щодо посилань позивача на порушення органом ДФС строків прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне

Відповідно до п. 13 розділу VІІ Інструкції №449 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Тобто, строк давності для прийняття оскаржуваного рішення не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 13.12.2019 року.