ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №607/18607/18

адміністративне провадження №К/9901/8863/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 607/18607/18

за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, прийняте 12 грудня 2018 року у складі судді Подлісної І.М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняте 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: головуючого Качмара В.Я., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Тернопільської міської ради (далі - Міська рада) в якому просила:

визнати акти Управління містобудування, архітектури та кадастру Міської ради від 16 березня 2016 року та 31 травня 2018 року №№ 191/14, 3514/14 відповідно (далі - Управління, Відмова №№ 191/14, 3514/14 відповідно), які порушують право позивача здійснити державну реєстрацію майна нечинними;

зобов`язати відповідача виконати свій обов`язок: скасувати, у порядку встановленому законом наведені вище Відмови Управління;

зобов`язати Управління виконати свій обов`язок: присвоїти адресний номер прийнятому до експлуатації об`єкту.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року вирішено:

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання акта Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 16 березня 2016 року №191/14, який порушує право позивача здійснити державну реєстрацію майна нечинними, скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі в цій частині.

В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Як встановлено, 31 липня 2009 року між відповідачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (далі - Договір), за пунктом 1 якого орендодавець (Міська рада) відповідно до її рішення від 30 квітня 2009 року № 5/26/81 (яким затверджено проект землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 0,0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0136 га (далі - Земельна ділянка), для будівництва та обслуговування Зупинки з об`єктом ТПП) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування Земельну ділянку. Договір укладено терміном на п`ять років з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2014 року (пункт 8 Договору).

24 листопада 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок ТПП по Адресі.

Актом готовності об`єкта до експлуатації від 22 лютого 2011 року № 588 підтверджено готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта Зупинки з об`єктом ТПП.

На підставі вказаного вище акта Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 03 березня 2011 року видано Сертифікат відповідності № ТП 000553, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Зупинки з об`єктом ТПП проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації.

З метою набути право власності на об`єкт нерухомого майна, будівлю, Зупинку з об`єктом ТПП 05 лютого 2016 року представником ОСОБА_1 від її імені до державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільського міського управління юстиції Підгорецької Н.В. (далі - Державний реєстратор) подано заву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі - Заява). Однак, рішенням Державного реєстратора від 24 березня 2016 року № 28922556 відмовлено у державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю, Зупинку з об`єктом ТПП за ОСОБА_1 , оскільки нею не усунуто обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, а саме не подано документ, що підтверджує присвоєння адресного номера об`єкту нерухомого майна.

Позивач через представника 16 лютого 2016 року звернулася до Центру надання адміністративних послуг Міської ради (далі - ЦНАП) із заявою № 36112 (далі - Заява № 36112) для одержання послуги: присвоєння адресного номера об`єкту нерухомості. Виконавцем вказаної послуги виступало Управління.

За наслідками розгляду Заяви № 36112 Управлінням 16 березня 2016 року прийнято Відмову № 191/14, яка мотивована тим, що оскільки Об`єкт ТПП, що знаходиться на Зупинці є тимчасовою спорудою, то відповідно до «Порядку присвоєння адресних номерів об`єктам нерухомості у м.Тернополі» затвердженого рішенням виконавчого комітету Міської ради від 28 листопада 2012 року № 1975 (далі - Порядок № 1975) не надаються адресні номера тимчасовим спорудам, а також адреси присвоюються об`єктам нерухомості, за якими закріплена земельна ділянка. Термін долученого Договору закінчився 30 квітня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2017 року залишеного без змін постановою Львівського господарського апеляційного суду від 11 травня 2017 року відмолено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міської ради про визнання Договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Крім того, не погодившись із Відмовою № 191/14 Управління позивач звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (далі - Суд) з позовом до Міської ради про визнання протиправними підстав відмови у присвоєнні адресного номера об`єкту ТПП, що викладені в рішенні Управління від 16 березня 2016 року № 191/14 та зобов`язання Управління присвоїти адресний номер об`єкту ТПП магазину «Христя», що знаходиться за Адресою (поблизу будинку № 18) у відповідності до вимог Інформаційної картки Н-14.2-14 «Присвоєння адресного номера об`єкту нерухомості, що розроблена на підставі Порядку № 1975.

Постановою цього Суду від 31 січня 2017 року у задоволенні наведених вище позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (далі - Постанова). Вказане судове рішення набрало законної сили 28 серпня 2017 року.

Разом з тим, 08 грудня 2017 року посилаючись на протиправність Відмови №191/17 ОСОБА_1 зверталась до Міської ради із Заявою в якій просила визнати за нею право на отримання адресного номера прийнятого до експлуатації об`єкта (Зупинки громадського транспорту з об`єктом ТПП) та прийняти рішення, яким визнати Відмову № 191/17 нечинною та зобов`язати начальника Управління присвоїти адресний номер прийнятому до експлуатації об`єкту.

У відповідь на таке звернення Міська рада з покликанням на Постанову листом від 04 січня 2018 року № 45/08 зазначила, що Відмова № 191/17 відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Через деякий час, 02 травня 2018 року представник позивача, повторно подав через ЦНАП до Управління заяву № 279053 (далі - Заява № 279053) для одержання послуги: присвоєння, зміна та анулювання адресного номера об`єкту нерухомості (новобудова) (Зупинки з об`єктом ТПП).

Проте, 31 травня 2018 року Управління у відповідь на Заяву №279053 вказало, що за результати повторного розгляду представлених копій документів та матеріалів щодо присвоєння адресного номера Об`єкту ТПП з Зупинкою Управління у листі від 16 березня 2016 року № 191/14 заявнику надано вичерпну відповідь по суті.

Пізніше, 09 липня 2018 року позивач знову зверталася до Міської ради із заявою про скасування Відмови № 191/14 на яку, отримала таку ж відповідь, що і попередня.

Вважаючи, що відповідач неналежним чином розглянув заяви позивача про визнання нечинною та скасування Відмови № 191/14, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявленими вище позовними вимогами.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради були відсутні правові підстави для присвоєння адресного номера об`єкту торгівельно-побутового призначення, а тому позивачу правомірно відмовлено у наданні вказаної адміністративної послуги.

Суд апеляційної інстанції, частково закрив провадження з огляду на те, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також, рішення суду мотивоване тим, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні заявлених у позові вимог щодо скасування Відмови № 3514/14 повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади. Позивачка не зверталася до Міської ради із вимогою про скасування Відмови № 3514/14, тому суд не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження Міської ради щодо вирішення питань про скасування оскаржуваного акта виконавчого органу Міської ради - Управління. Крім того, щодо вимоги про зобов`язання Управління присвоїти адресний номер прийнятому до експлуатації об`єкту, то така вимога заявлена до суб`єкта владних повноважень, який не залучений до справи в якості відповідача чи співвідповідача. При цьому, положеннями статті 48 КАС передбачено, що залучення до справи сторони відповідача чи співвідповідача здійснюється виключно судом першої інстанції. КАС не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

В частині закриття провадження у справі щодо оскарження рішення Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 16 березня 2016 року № 191/14 рішення апеляційного суду є правильним, оскільки ця вимога вже була предметом розгляду і є судове рішення з цього приводу, яке набрало законної сили.

Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року у справі № 607/11262/16-а у задоволенні наведених вище позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вказане судове рішення набрало законної сили 28 серпня 2017 року.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 «Положення про управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради» затвердженого рішенням Міської ради «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради» від 05 січня 2011 року № 6/4/51 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення про Управління) Управління є виконавчим органом Міської ради, підконтрольним та підзвітним міській раді, підпорядковане міському голові. Координацію діяльності управління здійснює заступник міського голови з питань діяльності ради.

Підпунктом 3.18 пункту 3 передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює наступні функції: присвоює адресний номер об`єктам нерухомості.

Щодо вимоги про зобов`язання Управління присвоїти адресний номер прийнятому до експлуатації об`єкту (Зупинці з об`єктом ТПП), то у розглядуваних відносинах така вимога заявлена до суб`єкта владних повноважень, який не залучений до справи в якості відповідача чи співвідповідача.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів, а не їх заміна.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Суд першої не провів заміну відповідача у справі, а суд апеляційної та касаційної інстанцій згідно з нормами КАС України позбавлений можливості усунути ці недоліки.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа №462/4769/17, адміністративне провадження №К/9901/52638/18).

Стосовно позовної вимоги зобов`язати відповідача виконати свій обов`язок: скасувати, у порядку встановленому законом оскаржені Відмови Управління суд виходить із такого.

ОСОБА_1 не зверталася до Міської ради із вимогою про скасування Відмови № 3514/14, а тому відсутні підстави для висновку про обов`язок ради розглядати це питання, а отже - і підстави для зобов`язання ради розглянути це питання, у тому числі і скасувати цю відмову. Позивачкою подавалась заява про скасування Відмови № 191/14, підстави правомірності прийняття якої були перевірені судом, згідно із Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року у справі № 607/11262/16-а.

До того ж, Порядок № 1975 (в редакції, рішення виконавчого комітету Міської ради від 17 серпня 2016 року № 692) - це єдиний функціональний механізм надання поштових адрес, що закріплює основні принципи присвоєння адрес, їх зміни та анулювання, основи ведення адресної бази даних містобудівного кадастру м. Тернополя.

За пунктом 8 розділу 4 Порядку № 1975 не надаються адресні номера, зокрема, тимчасовим спорудам.

Проте, як встановлено, позивач звернулась з метою присвоєння адресного номера об`єкту, що має статус об`єкта торгівельно-побутового призначення та відповідності до діючого законодавства є тимчасовою спорудою. Надані позивачем в обґрунтування своїх вимог Акт готовності об`єкта до експлуатації від 22 лютого 2011 року та сертифікат відповідності №ТП 000553 від 03 березня 2011 року, стосуються збудованого останньою об`єкта в цілому, а саме: зупинки громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення та жодним чином не засвідчують той факт, що вказаний об`єкт торгівельно-побутового призначення є нерухомим майном.

Також, у п. 3.3 Порядку № 1975 встановлено повний та вичерпний перелік документів, що долучаються до заяви про присвоєння адресного номера, відсутність яких, зокрема належно засвідченої копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, є підставою для відмови у присвоєнні адресного номера.

Як встановлено, термін дії договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт, закінчився 30 квітня 2014 року, а адресні номери присвоюються об`єктам нерухомості за якими закріплена земельна ділянка.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, в частині, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, у справі № 607/18607/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду