ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9662/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року, ухвалене суддею Недашківською К.М. у м. Рівне в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі №460/1415/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, у якій просив визнати протиправним та скасувати рішення №29/0330 від 27.03.2019, яким відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь в бойових діях; зобов`язати відповідача призначити з 04.10.2018 дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року адмістативний позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 27.03.2019 №29/0330 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях. Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 02 жовтня 2018 року дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішення мотивоване тим, що на момент звернення до відповідача позивачем були дотримані усі вимоги, передбачені пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058 для призначення дострокової пенсії за віком, а тому відмовляючи останньому в її призначенні відповідач діяв протиправно, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України«Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22.08.2018 №628 Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (ЄДРПОУ 40373305) № 16081120005012416 від 23.07.2019.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Абзацом другим частини 6 цього Порядку встановлено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області правонаступникомГоловним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є особою, на яку поширюються на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.12).

27.12.2018 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від про призначення йому пенсії за віком як учаснику бойових дій, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області прийнято рішення №29/0330 від 27.03.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Рішення мотивоване відсутністю правових підстав для призначення дострокової пенсії як учаснику бойових дій, з огляду на непідтвердженість відомостей про періоди участі ОСОБА_1 у бойових діях у Республіці Афганістан.

Зі змісту рішення пенсійного органу слідує, щр в долученій до заяви довідці Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату від 17.12.2018 №к/4429 зазначено, що у період з 22.06.1984 по 14.06.1985 позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період ведення бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку), проте не зазначено підстав видачі такої довідки. Також у військовому квитку позивача відсутні відомості про періоди його участі у бойових діях. Довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 30.08.2018 ОСОБА_1 знаходився на території Республіки Афганістан у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді стрілка вузлу зв`язку, однак у такій відсутня інформація про участь саме у бойових діях на цій території (а.с. 13).

Позивач, вважаючи рішення про відмову пенсійного органу у призначенні пенсіїпротиправним, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно з ч.1ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Згідно з п. 6ст. 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спірні правовідносини врегульованіЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі Закон №1058-IV).

Частиною 1 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 року №22-1 затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок № 22-1).

Так, пунктом 1.2 Порядку №22-1 визначено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 1.6 Порядку № 22-1).

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (п. 1.7 Порядку № 22-1).

До заяви про призначення пенсії за віком додаються, в тому числі, документи, які засвідчують особливий статус особи (пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1).

Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії скаржник обгрунтовує відсутністю докуметального підтвердження періоду (періодів) його участі у бойових діях.

Так, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, доповнено Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) розділом ХІV-І Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, пунктом 4 частини першої статті 115 якого передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком маютьвійськовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно допунктів 12та 13 статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно допункту 11 статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

В розумінні ст. 5 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. При цьому даною статтею передбачено, що Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Довідка про період (періоди) участі у бойових діях видається у порядку, який визначає Міноборони, за формою визначеною Додатком №2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Отже, для призначення дострокової пенсії військовослужбовцю після досягнення ним 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років до заяви про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Порядку №22-1 необхідно додати документи, які засвідчують особливий його статус, а саме: посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами, що на час звернення до пенсійного органу із відповідною заяву позивач досягнув 55-річного віку та у нього наявний трудовий стаж понад 25 років.

Згідно з записами військового квитка НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу з 05.06.1983 по 14.06.1985, з 22.06.1984 по 14.06.1985.

У розділі VІІ військового квитка зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині польова пошта 515-Б-22 з 22.06.1984 по 14.06.1985 і має право на пільги встановлені постановою Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року №59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» (а.с.10-11).

Згідно з довідкою Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату про проходження військової служби від 17.12.2018 №К/4429 ОСОБА_1 у період з 22.06.1984 по 14.06.1985 проходив військову службу в складі діючої армії в період ведення бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку) (а.с. 8).

Таким чином, наявними в матеріалах справи справи доказами підтверджуються участь ОСОБА_1 в бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини.

Щодо доводів скаржника про відсутність у довідці 17.12.2018 №К/4429 підстав її видачі, колегія суддів зауважує, що форма цієї довідки є затвердженою, відтак довідка від 17.12.2018 №К/4429 відповідає вимогам, передбаченими Порядком №637.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не доведена обґрунтованість рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем при зверненні із заявою про призначення дострокової пенсії було подано всі необхідні документи, які засвідчують його особливий статус, а саме: посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях, тобто дотримані умови, передбачені п.4 ч.1 ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пп.5 п. 2.1 Порядку №22-1 для призначення дострокової пенсії.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправним рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058, з дня, що настає за днем досягнення 55-річного віку, а саме з 02.10.2018.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі №460/1415/19 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Постанова складена в повному обсязі 11.12.2019.