ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2019 року

м. Полтава

Справа №440/3863/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (надалі - ТОВ "ВЕРСАЛІТ", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.08.19 №№ 1253490/42286597, 1253491/42286597, 1253503/42286597, 1253492/42286597, 1253506/42286597, 1253508/42286597, 1253489/42286597, 1253504/42286597 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.07.19 №№ 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, складені ТОВ "ВЕРСАЛІТ".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "ВЕРСАЛІТ" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 1, а.с. 199-201, 212-217/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірних рішень. Зауважив, що позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

3. Інші заяви учасників справи.

13.11.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог /т. 2, а.с. 93-96/. При цьому зазначив, що надані представником відповідачів відзиви на позов не містять належного обґрунтування підстав прийняття спірних рішень.

20.11.19 судом одержано заперечення на відповідь /т. 2, а.с. 98-99/, у якій представник відповідачів стверджував про те, що підставою для ухвалення рішень про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН слугувало не подання позивачем разом з письмовими поясненнями копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.19 відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.19 клопотання представника відповідачів про заміну відповідачів у справі задоволено. Замінено відповідача у справі з Головного управління ДФС у Полтавській області на Головне управління ДПС у Полтавській області; замінено другого відповідача у справі з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначення представником відповідачів у прохальній частині відзиву про розгляд справи за його участю не є клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідне клопотання не відповідає вимогам статті 167, частин п`ятої, сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (суборендодавець) та ТОВ "Технолайт-М" (суборендар) 1.07.19 укладено ряд договорів суборенди транспортних засобів, бурового обладнання та автокранів, за умовами яких суборендодавець зобов`язувався передати у строкове платне користування суборендарю транспортні засоби, механізми та обладнання, що належать йому на праві користування /т. 1, а.с. 27-28, 46-48, 67-69, 87-89, 108-110, 128-130, 148-149, 176-178/.

Передача в суборенду об`єктів, що є предметами вищеперелічених договорів, здійснена на підставі актів приймання-передачі від 1.07.19 /т. 1, а.с. 29, 49, 70, 90, 111, 131, 153-156, 180/.

31.07.19 сторонами підписано акти надання послуг суборенди, у яких визначено вартість цих послуг /т. 1, а.с. 30, 51, 72, 92, 113, 133, 157, 182/.

Того ж дня позивачем складені податкові накладні №№ 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13 щодо надання послуг суборенди /т. 1, а.с. 22, 41, 62, 82, 103, 123, 143, 171/.

2.08.19 дані податкові накладні надіслані позивачем для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанції №1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки вони відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /т. 1, а.с. 23, 42, 63, 83, 104, 124, 144, 172/.

6.08.19 позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 24-26, 43-45, 64-66, 84-86, 105-107, 125-127, 145-147, 173-175/.

Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 8.08.19 прийнято попередні рішення про реєстрацію зазначених вище податкових накладних у ЄРПН /т. 1, а.с. 203-210/.

Разом з цим, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 14.08.19 ухвалено рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН з огляду на не надання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні /т. 1, а.с. 222, 233, 247, т. 2, а.с. 10, 23, 36, 49, 67/.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій №1 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13, складених ТОВ "ВЕРСАЛІТ", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також вимог пункту 13 Порядку №117, адже у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18 (у редакції листа від 5.11.18), містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, фіскальний орган мав чітко вказати у квитанціях на конкретний вид критерію, визначений у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Окрім того, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку №117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Натомість, як зазначено у надісланих платнику податку квитанціях, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН слугувала їх відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних з підстав, не передбачених законодавством.

У порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13, складених ТОВ "ВЕРСАЛІТ", у ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 2.04.19 у справі №822/1878/18, від 21.05.19 у справі №815/2791/18, від 9.07.19 у справі №140/2093/18, від 30.07.19 у справі №320/6312/18, від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Стосовно посилань представника відповідачів на те, що на засіданні комісії регіонального рівня 26.10.18 ухвалено рішення про внесення ТОВ "ВЕРСАЛІТ" до "Журналу ризикових платників" ІТС "Податковий блок", що підтверджено витягом з протоколу №154 /т. 1, а.с. 220-221/, суд зазначає, що наведена обставина не відображена ні у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані в рішеннях про відмову у їх реєстрації та у будь-якому випадку не може бути визнана судом у якості достатньої підстави для зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Окрім того, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем подані контролюючому органу письмові пояснення разом з документами, передбаченими пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду цих документів комісією регіонального рівня ухвалено попередні рішення про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, тоді як Комісією ДФС України прийняті остаточні рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

При цьому у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, а саме - четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Суд також зауважує, що ДПС України на вимогу суду не надано витяг з протоколу засідання комісії центрального рівня щодо підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. У відзиві на позов представник відповідача обмежився цитуванням приписів абзацу четвертого пункту 14 Порядку №117 без належного обґрунтування підстав відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірних рішень критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Суд враховує, що дії платника податків зі складення податкових накладних за фактом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення податкових накладних від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 2.04.19 у справі №822/1878/18, від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13, складених ТОВ "ВЕРСАЛІТ", у ЄРПН.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13, складених ТОВ "ВЕРСАЛІТ", та, як наслідок, протиправність рішень контролюючого органу про відмову в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність таких накладних критеріям ризиковості платника податку, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 31.07.19 №№ 4, 5, 8 - 13, складені ТОВ "ВЕРСАЛІТ", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "ВЕРСАЛІТ" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 15368,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 10.10.19 №106 /т. 1, а.с. 3/.

Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /т. 1, а.с. 4/.

А оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень ДФС України в особі створеної нею Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, суд дійшов висновку, що сплачений ТОВ "ВЕРСАЛІТ" судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України як правонаступника ДФС України.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14 серпня 2019 року №№ 1253490/42286597, 1253491/42286597, 1253503/42286597, 1253492/42286597, 1253506/42286597, 1253508/42286597, 1253489/42286597, 1253504/42286597.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31 липня 2019 року №№ 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (код ЄДРПОУ 42286597; пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, Полтавська область, 36002).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (код ЄДРПОУ 42286597; пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, Полтавська область, 36002) судові витрати у розмірі 15368,00 грн (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень)

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба