Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 712/4259/17

провадження № 61-15146сво18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Черкаська міська рада,

третя особа - виконавчий комітет Черкаської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 11 вересня 2017 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, третя особа - виконавчий комітет Черкаської міської ради, про забезпечення службовим житлом.

Позовна заява мотивована тим, що Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 його, призначено на посаду судді Соснівського районного суду м. Черкас.

Згідно з наказом голови Соснівського районного суду м. Черкас від 29 вересня 2016 року № 34-о його визнано таким, що приступив до виконання обов`язків судді цього суду з 03 жовтня 2016 року.

Місце його проживання з 19 листопада 2013 року зареєстровано у м. Києві, а тому після призначення на посаду судді він разом із членами своєї сім`ї (у складі дружини та двох малолітніх дітей: дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у середині жовтня 2016 року переїхав до м. Черкас, де після складення присяги судді 16 грудня 2016 року приступив до виконання професійних обов`язків. Не маючи фінансової можливості придбати у м. Черкасах житло у власність, він із сім`єю змушений був тимчасово проживати у своїх знайомих.

Позивач вказав, що відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законодавець не передбачив якихось строків для забезпечення судді службовим житлом після призначення на посаду, тому такий обов`язок покладено на орган місцевого самоврядування.

Після призначення на посаду судді він потребував і досі потребує поліпшення житлових умов, тому, керуючись статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звернувся до Черкаської міської ради з письмовою заявою невідкладно забезпечити його та членів його сім`ї службовим житлом у м. Черкасах, яке відповідало б нормам законодавства України.

15 грудня 2016 року йому надано письмову відповідь за підписом заступника міського голови з питань виконавчих органів Черкаської міської ради Гура С. В., відповідно до якої вільних квартир у фонді службового житла в м. Черкасах немає, а також поінформовано, що до Програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Черкас на 2017 рік буде внесено пропозицію про придбання житла для надання його в подальшому суддям як службового.

Така відповідь, на думку позивача, не відповідає вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», свідчить про бездіяльність Черкаської міської ради щодо забезпечення його службовим житлом персонально та порушує його житлові права, гарантовані статтею 138 вищевказаного Закону.

Він із сім`єю забезпечений житлом у м. Києві за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), але розташування його житла настільки віддалене від місця роботи, що за змістом пункту 8 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37, він автоматично вважається особою, яка потребує поліпшення житлових умов та має право на негайне забезпечення службовим житлом у м. Черкасах Черкаською міською радою.

Оскільки до складу його сім`ї входять чотири особи: він, дружина та двоє малолітніх дітей однієї статі, то він має право на забезпечення як мінімум двокімнатною службовою квартирою житловою площею не менше 54,60 кв. м (13,65x4).

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати Черкаську міську раду на час здійснення ним повноважень судді Соснівського районного суду м. Черкас надати йому та його сім`ї (4 особи) службове житло у м. Черкасах, у вигляді двокімнатної службової квартири житловою площею не менше 54,60 кв. м, яка відповідає всім вимогам житлового законодавства України та придатна для проживання, і вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 88 ЦПК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 11 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що порушення права позивача на отримання службового житла не було, оскільки перебування позивача на квартирному обліку та незабезпечення його службовим житлом без з`ясування та обґрунтування обставин не є свідченням того, що відповідач порушив житлові права позивача всупереч вимогам статті 48 Конституції України.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав, що оскільки глава 3 ЖК України «Користування службовими жилими приміщеннями» та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37, встановлюють загальні правила надання службових приміщень, а також з огляду на відсутність законодавчо закріпленого механізму реалізації права судді на забезпечення службовим житлом як особливого права, яке дає перевагу перед іншими особами, що внесені у чергу та не отримали службові приміщення, правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 11 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення судових рішень, які суперечать принципу верховенства права.

Зокрема, суди не застосували до спірних правовідносин положення статей 118, 119 ЖУ Української РСР (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 5, 8, 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР від 4 лютого 1988 року № 37 та пункту 56 Переліку категорій працівників, яким передбачено надання службових жилих приміщень.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що суддя має бути забезпечений житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, що мають право на позачергове отримання, є безпідставними, оскільки позивач просив надати саме службове житло і не посилався на надання житла поза чергою.

Також зазначав про різну практику розгляду Верховним Судом вказаної категорії справ, зокрема, аналогічний позов у справі № 591/1620/17 було задоволено і залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016ОСОБА_1 призначено на посаду судді Соснівського районного суду м. Черкас.

Відповідно до наказу голови Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2016 року № 34-0 ОСОБА_1 визнано таким, що приступив до виконання обов`язків судді Соснівського районного суду м. Черкас з 3 жовтня 2016 року.

Місце проживання ОСОБА_1 з 19 листопада 2013 року зареєстровано у м. Києві, тому після призначення на посаду судді він разом із членами сім`ї (у складі дружини та двох малолітніх дітей - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у середині жовтня 2016 року переїхав до м. Черкас, де після прийняття присяги 16 грудня 2016 року приступив до виконання своїх професійних обов`язків.

15 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаської міської ради з письмовою заявою, у якій просив невідкладно забезпечити його та членів його сім`ї службовим житлом у м. Черкасах, яке відповідало б усім нормам законодавства України.

Відповідно до відповіді Черкаської міської ради від 15 грудня 2016 року № 14980-01-10 за підписом заступника міського голови з питань виконавчих органів Черкаської міської ради Гура С. В. вільних квартир у фонді службового житла в м. Черкаси відсутні. Повідомлено про те, що до Програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Черкас на 2017 рік буде внесено пропозицію на придбання житла для надання його в подальшому суддям як службового.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 6 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року справу передано на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що існує різне застосування положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» від 2 вересня 2015 року № 767, статей 43, 46 ЖК Української РСР судовими колегіями Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 6 червня 2018 року у справі № 591/1620/17, в якій касаційний суд виходив із положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус і статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» від 2 вересня 2015 року № 767 дійшов до висновку про можливість передати службове жиле приміщення судді, без урахування положень статей 43, 46 ЖК Української РСР.

Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у складі іншої колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 591/1620/17 (касаційне провадження

№ 61-21874св18), що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Аналіз норми матеріального права та їх застосування

Згідно зі статтею 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (який був чинний до 30 вересня 2016 року) після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.

Відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (чинного на даний час) після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири (частина перша статті 118 ЖК Української PCP).

Облік службових приміщень в усіх будинках незалежно від їх приналежності здійснюється виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, який прийняв рішення про включення житлового приміщення в число службових.

Відповідно до статті 121 ЖК Української PCP порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Орган, який надає службові жилі приміщення суддям, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Особи, яким може бути надано службові жилі приміщення, визначений в Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення», який до 2 вересня 2015 року не містив посади судді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 767 «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» (далі - Перелік) внесені зміни до пункту 56 цього Переліку і викладено його в такій редакції: судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, які потребують поліпшення житлових умов; члени Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів; працівники Конституційного Суду України - керівники структурних підрозділів, їх заступники, головні консультанти, головні спеціалісти Секретаріату, радник Голови, наукові консультанти та помічники суддів; працівники апарату судів загальної юрисдикції, секретаріату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь, Національної школи суддів на час виконання ними службових обов`язків.

Разом з тим у статті 43 ЖКУкраїнської PCP зазначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Це правило поширюється і на осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, в тому числі і судді, призначені на роботу в іншу місцевість та у зв`язку з цим включені виконкомом місцевої ради в окремий список осіб, які мають право на позачергове отримання житла.

Статтею 46 ЖКУкраїнської PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою.

Частиною першою статті 46 ЖКУкраїнської PCP передбачено надання жилого приміщення поза чергою інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Згідно з частиною другою статті 46 ЖК Української РСРпоза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.

Для осіб, обраних на виборну посаду, коли це пов`язано з переїздом в іншу місцевість, чинним законодавством не встановлено строк, у який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Отже, оскільки статтею 46 ЖК Української РСР не встановлено строк і переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями поза черговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то суддя повинен бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла, раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 3 червня 2015 року у справі № 6-390цс15.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 червня 2018 року у справі № 591/1620/17, (провадження № 61-21874св18), в якій касаційний суд, виходячи з положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус і статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» від 2 вересня 2015 року № 767, дійшов висновку про можливість передати службове жиле приміщення судді без урахування положень статей 43, 46 ЖК Української РСР.

Висновок щодо касаційної скарги та судових рішень

У силу положень частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки у статті 46 ЖК Української РСРта будь-якою іншою нормою права для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед усіма іншими категоріями позачерговиків, то їх необхідно забезпечувати житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла, раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин вищевказані норми матеріального права та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Висновки про правильне застосування норм права

Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.

Оскільки у статті 46 ЖК Української РСР не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то їх необхідно забезпечувати житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 403 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 11 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: В. С. Висоцька

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

В. І. Крат

Є. В. Синельников

М. Є. Червинська