ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 823/798/17

адміністративне провадження № К/9901/19996/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/798/17

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду (головуючого судді: В. О. Гаврилюк) від 06 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. А. Губська, А. Б. Парінов, О. О. Беспалов) від 26 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області № 1112 від 24 квітня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП», наказ № 115 о/с від 24 квітня 2017 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що відповідачем було грубо порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230). Зокрема, під час проведення службового розслідування у ОСОБА_1 не відбирались письмові пояснення; висновок службового розслідування затверджений без отримання від позивача письмового пояснення (або за відсутності акту про його відмову в наданні письмового пояснення). Натомість, відповідачем використано пояснення, надані позивачем під час складання матеріалів адміністративного правопорушення, до видання письмового наказу начальника про призначення службового розслідування (початку службового розслідування). Крім того, позивач зазначає, що його звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності, що прямо заборонено нормами трудового законодавства.

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області № 1112 від 24 квітня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП».

визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 115 о/с від 24 квітня 2017 року про звільнення позивача з 24 квітня 2017 року з посади інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області за пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 25 квітня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 22 листопада 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на скаргу до 22 грудня 2017 року.

6. 08 грудня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 12 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 823/798/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 529/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 22 січня 2010 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

15. 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 07 листопада 2015 року № 1 о/с).

16. 06 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 06 грудня 2016 року № 216 о/с).

17. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 142972 від 24 квітня 2017 року, ОСОБА_1 24 квітня 2017 року о 03-58 год. в м. Черкаси по вул. Смілянська, 139, керував автомобілем «Ауді А-6», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, поведінка що не відповідає обстановці.

18. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 146454 від 24 квітня 2017 року, ОСОБА_1 24 квітня 2017 року о 03-50 год. в м. Черкаси керував автомобілем «Ауді А-6», д.н. НОМЕР_1 , по вул. Смілянська, 139, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь, газон, після чого здійснив наїзд на інформаційно-вказівний знак.

19. 24 квітня 2017 року відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн за керування транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).

20. Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24 квітня 2017 року № 1111 призначено службове розслідування у зв`язку із порушенням інспектором відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1. службової дисципліни, у тому числі скоєння ним адміністративних правопорушень.

21. 24 квітня 2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області Лютим В. В. затверджено висновок службового розслідування у зв`язку із вчиненням інспектором відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, у тому числі скоєння адміністративних правопорушень.

22. Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24 квітня 2017 року № 1112 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП», за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» щодо обов`язку водія знати і неухильно дотримуватись цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилось у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливому ставленні до колег по службі, висловлювань ненормативної лайки на адресу останніх, недотриманні норм професійної та службової етики, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби, інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . вирішено звільнити зі служби в поліції.

23. На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 24 квітня 2017 року № 1112 та подання управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області від 24 квітня 2017 року відповідачем видано наказ від 24 квітня 2017 року № 115/ о/с, згідно з яким 24 квітня 2017 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України) Закону України «Про Національну поліцію».

24. Вважаючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

25. Також судами встановлено перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності 24 квітня 2017 року підтверджується копією листка непрацездатності серії АДЗ № 346985.

26. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2017 року, у справі № 712/5241/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Судове рішення у справі № 712/5241/17 набрало законної сили 31 липня 2017 року.

27. Окрім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2017 року, у справі № 712/5249/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Судове рішення у справі № 712/5249/17 набрало законної сили 18 серпня 2017 року.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування та оформлення його результатів, що виключає можливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, незважаючи на наявність доказів, якими підтверджується факт порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Касаційна скарга обґрунтована тим, що 24 квітня 2017 року позивач скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, скоєння дорожньо-транспортної пригоди, перебування з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду, нанесення тілесних ушкоджень поліцейському, виявлення неповаги та принизливе ставлення до громадян - мали місце і є несумісними з проходженням служби в поліції. Така поведінка дискредитує звання працівника поліції та суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підриває довіру громадян як до працівника поліції, так і до органів поліції в цілому, принижує їх авторитет.

В рамках службового розслідування, яке проводило Головне управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 24 квітня 2017 року відмовився від надання пояснення відповідно до статті 63 Конституції України. При цьому, пославшись на правову позицію Верховного Суду України від 16 жовтня 2016 року скаржник зауважує, що небажання порушника надати пояснення не перешкоджає дисциплінарного стягнення.

Окрім того, скаржник вказує, що відповідачу не було відомо, що в момент звільнення позивача зі служби в поліції останній перебував на лікарняному, оскільки позивач нікого не повідомляв про перебування на лікарняному, лист непрацездатності ним не здавався, що не заперечується самим позивачем, а тому безпідставним є посилання суду обставину про звільнення в період тимчасової непрацездатності.

Враховуючи викладене, скаржник уважає, що жодного порушення процедури проведення службового розслідування не допущено, оскільки:

- розслідування проводилося на підставі письмового наказу ГУНП в Черкаській області № 1111 від 24 квітня 2017 року, який виданий до видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- 24 квітня 2017 року (в рамках службового розслідування ГУНП в Черкаській області) ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України відмовився від надання пояснень;

- висновок службового розслідування затверджений після отримання письмових пояснень ОСОБА_1 ;

- за результатами службового розслідування видано наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, скаржник вважає, що службове розслідування проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ та правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

32. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. Відповідно до статті 18 частини першої Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

35. Згідно статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

36. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

37. Пунктом 4 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

38. Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширюється на поліцейських дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

39. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

40. Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

41. Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

42. Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

43. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

44. Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що начальник призначає службове розслідування з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

45. Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

46. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 № 1179 затверджено «Правила етичної поведінки поліцейських» (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

47. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

48. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

49. Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

50. Разом з тим, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.

51. Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

52. Відповідно до пп. 2.2.5. Інструкції № 230, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

53. Пунктом 2.5 Інструкції № 230 передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

54. Згідно з п. 2.6. Інструкції № 230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

55. Відповідно до п. 5.1. Інструкції № 230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

56. Згідно з п. 8.1. Інструкції № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

57. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

58. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою притягнення позивача згідно з наказом від 24 квітня 2017 року № 1112 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» щодо обов`язку водія знати і неухильно дотримуватись цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил етичної поведінки поліцейських, який полягав у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за фактом якого складено протоколи про адміністративне правопорушення.

59. Водночас, за наслідками розгляду справи № 712/5241/17 постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2017 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Судове рішення у справі у справі № 712/5241/17 набрало законної сили 31 липня 2017 року.

60. Окрім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2017 року, у справі № 712/5249/17, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Судове рішення у справі у справі № 712/5249/17 набрало законної сили 18 серпня 2017 року.

61. З урахуванням положень частини четвертої статті 72 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлені судом, зокрема, у постанові по справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення проступку і вина позивача у його скоєнні є обов`язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду.

62. Аналогічні положення містяться у частині шостій статті 78 КАС України.

63. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд підкреслює, що факт вчинення позивачем проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - є доведеним. Тобто спору щодо того, чи вчинив позивач проступок - немає, натомість у цій справі спірний наказ про звільнення з органів поліції Суд оцінює в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.

64. Так, обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим і у цьому випадку було обов`язком ГУНП в Черкаській області врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації.

65. Верховний Суд не має обґрунтованих підстав уважати, що за встановлених в цій справі обставин відповідач свого обов`язку не виконав. У цьому зв`язку потрібно зауважити, що позивача - працівника поліції, визнано винним у тому, що він перебував за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду, допустив негідну поведінку. Такий проступок, на думку Верховного Суду, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема щодо заборони керування в стані алкогольного сп`яніння, є категорично неприпустимим, особливо для працівника поліції.

66. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № п/811/1470/16 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цих висновків.

67. Щодо посилання судів попередніх інстанцій на необ`єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження, оскільки всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача (небажання особи надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення), проведено аналіз інших документів тощо.

68. При цьому, посилання судів попередніх інстанцій на порушення відповідачем пункту 6.3. Інструкції № 230 та статті 14 Дисциплінарного статуту, не впливає на правильне вирішення даної справи по суті, оскільки не спростовує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

69. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних наказів у частині звільнення позивача зі служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об`єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.

70. Що ж стосується звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності, Суд виходить з такого.

71. Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

72. Крім того, частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

73. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

74. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року в справі № 21-250а13 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цих висновків.

75. Матеріалами справи підтверджено, що з згідно з даними листка тимчасової непрацездатності серії АДЗ № 346985 позивач з 24 квітня 2017 року до 03 травня 2017 року був тимчасово непрацездатним, у той же час він був звільнений зі служби 24 квітня 2017 року, тобто в період тимчасової непрацездатності, а тому в цьому випадку порушене право позивача підлягає захисту шляхом зміни дати звільнення, тобто після закінчення періоду непрацездатності, а саме з 04 травня 2017 року.

76. Отже, частково задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанції повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

77. За змістом частин 1, 2, 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

78. Частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

79. Отже, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог та зміни дати звільнення позивача з займаної посади.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 823/798/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Змінити наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 24 квітня 2017 року № 115 о/с в частині дати звільнення ОСОБА_1 , уважати звільненого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області з 04 травня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов