УХВАЛА

11 грудня 2019 року

Київ

справа №120/1408/19-а

адміністративне провадження №К/9901/33956/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №120/1408/19-а за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо непроведення нарахування та виплати у період з 25.01.2018 по 21.06.2018 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Донецько-Луганське регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.01.2018 по 21.06.2018;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення 21.06.2018 остаточного розрахунку при звільнені із військової служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Донецько-Луганське регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільнені із військової служби за період з 16.01.2019 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за період з 25.01.2018 по 21.06.2018.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення нарахування та виплати у період з 25 січня 2018 року по 21 червня 2018 року індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Донецько-Луганське регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.01.2018 по 21.06.2018. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 змінити в резолютивній частині.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах а-г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 займав посаду офіцера (оперуповноважений з протидії нелегальної міграції) першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Сартана) оперативно-розшукового управління, виходячи з наведеного посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції.

Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Окрім того, скаржником в касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи №120/1408/19-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Слід зауважити що , справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі відкриття касаційного провадження у справі судом касаційної інстанції (у цьому випадку - Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду) та виявлення в ході розгляду касаційної скарги підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.

Враховуючи, що питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується на стадії касаційного розгляду справи, тобто після відкриття провадження по справі, Суд позбавлений процесуальної можливості щодо розгляду даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328,333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №120/1408/19-а.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

С.А. Уханенко