ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року м. Київ № 640/24437/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до

Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування платіжної вимоги, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженні № 53314543, визнати протиправною та скасувати платіжну вимогу від 05.12.2019 № 53314543З на суму 32 692 796,78 гривень, зобов`язати відповідача повернути виконавчі документи стягувачам.

Ухвалою від 11.12.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із встановленням недоліків позову.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати перерахування грошових коштів стягувачам за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні № 53314543.

Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що дії відповідача мають очевидно протиправний характер, оскільки вчинення виконавчих дій щодо позивача заборонено. Також, позивач посилається на те, що у разі задоволення позовних вимог захист порушених прав буде значно ускладнений, адже за час розгляду справи грошові кошти, які були стягнуті відповідачем будуть розподілені між стягувачами у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд, враховуючи залишення без руху позовної заяви, разом з якою подано дане клопотання та можливість розгляду заяви до пред`явлення позовної заяви, вважає за необхідне розглянути та вирішити заяву про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії справи.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 826/16365/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд повинен проаналізувати та оцінити доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення. Суд звертає увагу заявника, що такі ознаки не мають окреслених меж, тоді як вони повинні свідчити про таку протиправність поза обґрунтованим сумнівом.

У даному випадку, зазначені позивачем доводи не є очевидно протиправними, а тому така протиправність може бути встановлена судом лише під час розгляду справи по суті.

Також, суд не вважає, що захист прав та інтересів позивача може бути значно ускладнений у разі задоволення позовних вимог у справі, оскільки позивачем не надано доказів того, що спірна платіжна вимога була задоволена банківською установою та грошові кошти були переведені на рахунок виконавця.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150-154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити повністю.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Суддя О.П. Огурцов