ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 826/14375/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо відмови у відкритті бюджетного рахунку на Єдиному бюджетному рахунку Державної казначейської служби України у Національному банку України за письмовою заявою від 14.06.2018 року громадянину України, фізичній особі ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити певні дії - видати Наказ «Про порядок відкриття бюджетного рахунку на Єдиному бюджетному рахунку в Національному банку України для громадян України» Державної казначейської служби України на виконання вимог частини 1 статті 95 Конституції України, статей 1 та 43 Бюджетного кодексу України із врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України»;

- зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити певні дії - відкрити бюджетний рахунок (бюджетний рахунок, в тому числі з банківською платіжною карткою) на Єдиному казначейському рахунку в Національному банку України громадянину України, фізичній особі ОСОБА_1 в термін до 01.12.2018 року.

В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що позивач як громадянин України є учасником бюджетної системи України і має право на відкриття бюджетного рахунку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 10.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14375/18 (суддя Аблов Є.В.).

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 № 348 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", адміністративну справу №826/14375/18 повторно розподілено на суддю Качура І.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 19.06.2019 року прийнято адміністративну справу №826/14375/18 до провадження суддею Качуром І.А. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Державна казначейська служба України у встановлений судом строк надала відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що ознайомившись з адміністративним позовом вважає його необґрунтованим, безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню відповідно до положень викладених у відзиві.

Позивач в свою чергу надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що Положенням «Про Державну казначейську службу України» відповідач забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основу ведення єдиного казначейського рахунку відкритого у Національному банку України, зокрема здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків, а тому відповідач у своїй діяльності зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою від 14 червня 2018 року про відкриття Бюджетного рахунку на Єдиному казначейському рахунку в Державному Казначействі України для громадян України та субрахунку клієнту - громадянину України.

Державна казначейська служба у своїй відповіді від 06.07.2018 року №15-13/41-10892 на заяву позивача повідомила, що статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство забезпечує обслуговування бюджетних коштів. Процедура відкриття рахунків в органах Казначейства регламентована Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 року №758 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 року за №1206/21518.

Вважаючи відповідь відповідача протиправною та такою, що розуміє під собою відмову у відкритті рахунку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України створене Указом Президента України "Про Державне казначейство України" від 27 квітня 1995 р. N 335 (Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України N 209/2006 від 13.03.2006 р.) з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1396 від 18 листопада 1996 р. "Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України" Кабінет Міністрів України постановив запровадити починаючи з 1 лютого 1997 року поетапне виконання державного бюджету за видатками через територіальні органи Державного казначейства.

Згідно з Указом Президента України N 676/2005 від 20.04.2005 р. та прийнятою на його виконання постановою Кабінету Міністрів України N 983 від 24.09.2005 р. "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів України" Державне казначейство було реорганізовано шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів України.

Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1232 від 21.12.2005 р. "Питання Державного казначейства України", визначило основні завдання Державного казначейства. Згідно з вказаним Положенням до них належить:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, що передбачає:

• розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

• контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань та проведенні платежів за цими зобов`язаннями;

• в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

• ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;

2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку;

3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших надходжень;

6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;

12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов`язані із:

• здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

• відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

• відповідністю платежів узятим зобов`язанням та бюджетним асигнуванням;

• витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

• дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;

• дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

• дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

• закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель";

• здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;

16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;

17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;

18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов`язані із роботою його територіальних органів;

19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;

20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для виконання покладених на нього завдань та функцій Казначейство має право:

1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;

2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;

5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства;

6) надавати послуги (у тому числі платні), пов`язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;

8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;

9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;

10) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.

Порядок реалізації зазначених вище повноважень Державного казначейства України закріплений в інших актах законодавства України. Зокрема, з приводу розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів та безспірного списання коштів з рахунків, відкритих в органах Державного казначейства, див. коментар до статті 25 Бюджетного кодексу України. Повернення Державним казначейством України коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших надходжень, здійснюється, зокрема, відповідно до таких нормативно-правових актів:

• Податкового кодексу України;

• Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) платникам податків, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України N 58/78/22 від 03.02.2005 р.;

• Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України N 226 від 10.12.2002 р.

Згідно з Положенням про Державне казначейство України Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства. Відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 р. N 332, територіальними органами Казначейства є Головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління), які утворюються Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром фінансів за поданням голови Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України зазначається значення наступних термінів:

бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування;

розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету;

одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;

Відповідно до Положення «Про Державну казначейську службу України» казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів.

Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, рахунки відкриваються згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим у порядку, встановленому відповідно до законодавства.

У цьому Порядку нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів;

бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями) - рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень в частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії;

бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами - рахунки для здійснення операцій з бюджетними асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів. Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами поділяються на особові рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів, реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, рахунки одержувачів бюджетних коштів, рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках та кредитуванню, рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами;

депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для операцій з коштами, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням;

інші бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації для здійснення операцій з обслуговування внутрішніх і зовнішніх боргових зобов`язань держави та в інших випадках, визначених нормативно-правовими актами;

небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів;

особові рахунки - рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку руху коштів, виділених із загального та/або спеціального фондів місцевих бюджетів для розподілу між розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів, а також відокремленими структурними підрозділами розпорядників коштів місцевих бюджетів;

рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках та кредитуванню - рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів для здійснення загальнодержавних видатків та кредитування;

рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів - рахунки, які відкриваються для обліку операцій з фінансування бюджетів, передбачених законом про Державний бюджет України та рішеннями про місцеві бюджети;

рахунки одержувачів бюджетних коштів - рахунки, які відкриваються одержувачам бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету загального та/або спеціального фондів для обліку операцій з виконання плану використання бюджетних коштів;

рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами - рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів для обліку руху коштів загального та/або спеціального фондів місцевих бюджетів за міжбюджетними трансфертами;

рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів;

реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів - рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів;

спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів - рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Бюджетним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес.

Враховуючи вищевикладене, бюджетні рахунки відкриваються відповідно до закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети виключно розпорядниками бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів.

Разом з тим, суд зазначає, позивач не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України і відповідно Казначейство не має законодавчо визначених підстав для відкриття позивачу бюджетного рахунку, в зв`язку з чим відмова Казначейства у відкритті бюджетного рахунку на думку суду законна та обґрунтована, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання видати наказ «Про порядок відкриття бюджетного рахунку на Єдиному бюджетному рахунку в Національному банку України для громадян України» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави.

Такий підхід відповідає принципу поділу влади, що встановлений Конституцією України та уособлений в інших нормативно-правових актах, який заперечує надання суду повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання видачі відповідачем наказу задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур