Справа № 582/388/19

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2019 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В.Д., за участю секретаря судового засідання Коваль В.В., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами загального позовного провадження позов ОСОБА_1 , смт Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_3 , смт Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», м. Суми, про поділ квартири, набутої під час шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом до відповідача ОСОБА_3 та просить ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину квартири, загальною площею 59,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та вирішити питання розподілу судових витрат по справі.

Позов обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі із 06.09.2003. Під час шлюбу 08.06.2004 між ними, як сім`єю в особі відповідача ОСОБА_3 , та Сумським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву укладено кредитну угоду №403, відповідно до якої їм був наданий (прямий) адресний цільовий кредит на квартиру площею 59,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком повернення 30 років з дня укладення кредитного договору. Після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 за цією кредитною угодою сторонам була надана пільга, а саме безвідсотковий кредит, згідно умов кредитного договору. 18.06.2006 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу між ними була домовленість, що квартира, яка надана саме сім`ї, буде нами подарована сину після отримання ним паспорту громадянина України. 10.01.2019 сином сторін ОСОБА_4 отримано паспорт громадянина України. Після отримання паспорту сином позивач звернулася до відповідача із метою реалізації домовленості. Але відповідач відмовився переоформити квартиру на сина. Позивач вважає, що строки позовної давності за цим спором не пройшли, оскільки фактично спір виник із січня 2019 року, коли син досяг 14 -річного віку, а відповідач відмовився виконувати умови їх спільної угоди. З огляду на вказані обставини позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частку спірної квартири.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги підтримали повністю із наведених у позові підстав. Крім того, просили визнати сторони солідарними боржника за кредитною угодою.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, зазначив, що ніякої угоди із позивачем після розірвання шлюбу не було. Квартиру вважає своєю власністю, оскільки там проживає, сплачує платежі за кредитною угодою.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що є правонаступником Сумського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, у судове засідання не прибув, але є належним чином повідомленим про час, дату, місце розгляду справи. У поясненнях по суті позову просить прийняти рішення на розсуд суду, а також просить визнати сторони солідарними боржниками за кредитною угодою (а.с.92).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що сторони з 06.09.2003 перебували у шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.13).

08.06.2004 між Сумським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім`єю, в особі відповідача ОСОБА_3 , було укладено кредитну угоду №403, з урахуванням складу сім`ї з двох осіб (а.с.20-24).

Згідно п. 1.1 розділу 1 кредитного договору відповідно до Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001р. №584, Сумське регіональне відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву від імені Держави надало Позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у розмірі 58026,00 грн. на будівництво (реконструкцію) житла загальною площею 59,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком повернення 30 років з дня укладення кредитного договору.

Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.12.2004 (а.с.17).

У зв`язку із народженням дитини сторонам була надана пільга - безвідсотковий кредит, згідно умов кредитного договору.

Із копії технічного паспорту вбачається, що квартира по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 , розмір частки - ціла, документ про право власності - свідоцтво про право власності видане Недригайлівською селищною радою 16.02.2005 року (а.с.36).

18 серпня 2006 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.06.2014 (а.с.14).

Зміна прізвища позивача підтверджується копією свідоцтва про укладення її шлюбу та зміни прізвища після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_5 » (а.с.12).

Допитані у судовому засідання свідки ОСОБА_6 , жителька с. Вільшана, та ОСОБА_7 , жителька м. Суми, пояснили, що сторони оформили кредит в інтересах сім`ї, за спільні кошти робили ремонт. Свідок ОСОБА_7 також пояснила, що їй відома домовленість між сторонами, що після розлучення квартира буде подарована їхньому сину, а про це говорила їй позивач.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, Сумське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», на запит суду надала пояснення, що кредитну угоду № 403 від 08.06.2004 року було укладено на підставі поданих позичальником документів у відповідності до вимог Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою КМУ від 29.05.2001р. (надалі - Положення), кредитну угоду було укладено із сім`єю в особі позичальника ОСОБА_3 (склад сім`ї на момент отримання кредиту 2 особи: позичальник та його дружина ОСОБА_1 ). У випадку поданням одиноким молодим громадянином, позичальнику не можливо було би надати кредит в такому розмірі та на таку житлову площу, оскільки згідно п.20 Положення 20 розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) житла визначається регіональним управлінням Фонду виходячи з норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім`ї та додатково 20 кв. метрів на сім`ю (далі - нормативна площа), вартості будівництва (реконструкції) житла за цінами, що діють на час укладення кредитного договору, та витрат на страхування в період будівництва (реконструкції) житла без урахування першого внеску позичальника. Оскільки сім`я позичальника склала 2 особи нормативна площа була 2*21+20=62 кв.м. (додаток 1 до кредитної угоди). У випадку отримання кредиту однією особою нормативна площа була б 1*21+20 = 41 кв.м. (а.с.124).

У своїх пояснення третя особа також просить визнати сторони солідарними боржника перед кредитором, бо станом на 01.07.2019 сума залишку по кредитній угоді складає 21733,78 грн. Свою позицію обгрунтовує тим, що оскільки між колишнім подружжям існує спір щодо квартири, отриманої родиною, яка складалась на момент отримання з позивача та відповідача, а потім й їх спільної дитини, існують ризики для кредитора у вигляді невиконання відповідачем зобов`язань за кредитною угодою.

Так, відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно умов кредитної угоди №403 від 08.06.2004, а саме п. 4.2.5 позичальник зобов`язується у місячний термін з моменту виникнення змін у статусі та складі сім`ї (народження, смерть, одруження, розлучення, зміна місця роботи тощо) подавати фонду відомості про такі зміни, а також про зміну місця свого постійного проживання.

Так, всупереч зазначеному обов`язку сторони порушили умови кредитної угоди, не повідомивши кредитора про розлучення.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

За таких обставин, суд, вирішуючи спір виходить з того, що квартира придбана сторонами під час у шлюбу за кредитною угодою в інтересах сім`ї, сторони мають одинакові зобов`язання щодо погашення боргу за кредитною угодою, то зазначене майно підлягає залишенню у спільній частковій власності сторін з визнанням за позивачем права на 1/2 частки зазначеного майна.

Що стосується доводів відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності та здійснення виключно ним погашення заборгованості за кредитом, що не може бути підставою визнання за позивачем права власності на частку квартири, суд зазначає наступне. Враховуючи, що кредитна угода була укладена відповідачем в інтересах сім`ї, на квартиру за площею розрахованою на двох осіб, сума заборгованості за якою ще не погашена, сторони не повідомили Сумське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про зміни у сімейному стані (факту розлучення), чим порушили умови кредитної угоди, позивач не може бути позбавлена частки квартири, а перебіг строку позовної давності відповідно до ст. 74 СК України взагалі не почався, оскільки самі ж сторони є боржниками за кредитною угодою, зобов`язання за якою на час розгляду справи не виконані.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , смт Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_3 , смт Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», м. Суми, про поділ квартири, набутої під час шлюбу, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину квартири, загальною площею 59,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 51 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України від 15.12.2017, до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повне рішення складено 09 грудня 2019 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко