КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року м.Київ № 320/5318/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та просить суд:

визнати протиправною відмову у вклеюванні фотографії до паспорта, у зв`язку з досягненням 45 - річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

зобов`язати вклеїти фотографію до паспорта, у зв"язку з досягненням 45 - річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку звернувся до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, однак отримав відмову у зв`язку з тим, що через прострочення строку звернення для вклеювання нової фотокартки, паспорт зразка 1994 року підлягає обміну на електронну ID-картку.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.

Засобами поштового зв`язку 04.11.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та вважає таким, що задоволенню не підлягає.

20 листопада 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням ним 45 - річного віку звернувся до відповідача з проханням вклеїти фотографію у паспорт громадянина України у формі книжечки, однак Васильківським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, однак міграційний орган повідомив позивача, що відповідно до чинного законодавства, для вклеювання до паспорта зразка 1994 року фотокартки при досягненні 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, заявник зобов`язаний подати заяву про вклеювання фото, паспорт і дві фотокартки протягом тридцяти календарних днів після досягнення відповідного віку, а оскільки після досягнення 45-річного віку ОСОБА_1 не звернулась до територіального підрозділу Державної міграційної служби для вклеювання нової фотокартки в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку, то у відповідача відсутні законні підстави для вклеювання у паспорт позивача фотокартки по досягненню 45-річного віку.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з п.п. 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції, що діяла станом на 19.08.2018), обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; закінчення строку дії паспорта; непридатності паспорта для подальшого використання; досягнення 25- чи 45-річного віку особою, яка має паспорт зразка 1994 року (за бажанням).

Відповідно до п. 21 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виповнилось 45 років 17.10.2018, тому він повинен був звернутись до територіального управління Державної міграційної служби України з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 17.10.2018.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та з відповіді Васильківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на звернення позивача, з такою заявою позивач звернувся перший раз лише у квітні 2019 року, тобто з порушенням строку.

При цьому, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження того факту, що позивач повідомив Васильківський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про свою відмову від можливого обміну паспорта, відмовою від обробки її персональних даних матеріали справи не містять.

03.10.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», якою внесено зміни до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженому зазначеною постановою: у п. 6: п.п. 6 викласти в такій редакції: «якщо особа досягла 25 - чи 45 - річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток».

Згідно з п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції, що діяла станом на 29.11.2018, обмін паспорта здійснюється у разі:

зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);

виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

закінчення строку дії паспорта;

непридатності паспорта для подальшого використання;

якщо особа досягла 25 - чи 45 - річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;

наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

З урахуванням зазначеного, з 05.10.2018, якщо особа досягла 25 - чи 45 - річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що з відповідною заявою про вклеювання нової фотокартки у паспорт громадянина України в формі книжечки позивач звернувся з порушенням встановленого місячного строку, а також те, що жодних доказів на підтвердження того факту, що позивач повідомив Васильківський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про свою відмову від можливого обміну паспорта, відмовою від обробки її персональних даних матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у вклеюванні нової фотокартки відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду було визначено наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме:

позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

відповідач - територіальні органи ДМС України;

предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Разом з цим, в адміністративній справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли з приводу вклеювання фотокартки після досягнення 45 - ти річного віку.

Таким чином, враховуючи висновки суду, що позивачу не було відмовлено у видачі паспорта громадянина Україна у формі книжечки, а було відмовлено вклеїти до паспорта у формі книжечки фотокартку, суд приходить до висновку, що дана адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 не має ознак зразкової справи № 806/3265/17, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі у даному випадку застосуванню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90,139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.