ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2019 року 17 год. 47 хв.

Справа № 280/3930/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: адвокат Притула С.В.,

від відповідача: Клочкова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача при проведенні нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб за 2018 рік на нежитлові обєкти нерузхомості, а саме на нежитилову будівлю молочно - товарної ферми (ЛІТ А-1) площею 1601,34 кв.м, що розташована за адресою: Промислова зона, 1, с. Заливне Новомиколаївського району Запорізької області , що належить позивачу в період з 01.01.2018 по 31.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідолення рішення №0015021-5907-0813 від 13.03.2019.

Позов обґрунтований тим, що 13.03.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було прийняте податкове повідомлення- рішення № 0015021-5907-0813, за яким у відповідності з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ГІК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуване фізособами, які є власниками нежитлової нерухомості на загальну суму 5961,77 грн. На думку позивача, відповідач не мав права нараховувати податок на належне позивачу в 2018 році нежитлове нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю свиноферми загальною площею 1601,34 кв.м., що розташована за адресою: Промислова зона 1, с. Заливне Новомиколаївського району Запорізької області, оскільки ставка оподаткування по такому виду нерухомого майна складає 0,00 грн. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 09.09.2019 о/об 12 год. 30 хв.

03.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №36482) поданий відзив на позовну заяву. Проти задоволення позову заперечує, та зазначає, що податкове повідомлення- рішення про сплату суми податку було розраховано на підставі ставок встановлених рішенням № 10 від 22.12.2017 Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. Також відповідач зазначає, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником не веде підприємницької діяльності, а отже не може використовувати нерухоме майно безпосередньо у такій діяльності. Довідка №331, копія якої долучена позивачем до позовної заяви видана виконавчим комі тетом Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області лише 29.07.2019, тобто вже у наступному податковому періоді, позивач також ніяк не підтвер джує використання нерухомого майна безпосередньо у сільськогосподарській діяльності зокре ма у податковому періоді за який було нараховане оскаржуване податкове повідомлення- рішення. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

05.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №36815) подані додаткові заперечення на позов, в яких зазначено, що згідно із такою класифікацією об`єктів нежитлової нерухомості затверджені ставки податку Терсянською сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області на 2018 рік. Як свідчать обставини справи, враховуючи вимоги зазначених вище норм Податкового ко дексу України, 62/100 частин (1601,34 кв.м) нежитлової будівлі, а саме молочно-товарної ферми загальною площею 2582,8 кв.м за адресою: Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Заливне, промислова зона, буд. 1 підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Ухвалою суду від 09.09.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 25.12.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.11.2019 виправлено помилку у даті до якої зупинено провадження по справі до 25.11.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 15.04.2019 справа прийнята до провадження суддею Сацьким Р.В. Призначено підготовче засідання на 14.05.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.05.2019 відкладено підготовче засідання на 12.06.2019 о/об 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.06.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 29.08.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.11.2019 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 25.11.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 25.11.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, після наданих сторонами клопотань про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у цей же день.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2006, виданого Терсянською сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 рахується нежитлова будівля, молочна-товарна ферма за адресою: Запорізька обл. Новомиколаївський р., с. Заливне, Промислова зона, буд. 1 , у розмірі 62/100, загальна площа якої складає 2582,8 кв.м.

ГУ ДФС у Запорізькій області проведено розрахунок податку на нерухоме майно та згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 ст.266 Податкового кодексу України вине сено стосовно фізичної особи ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 № 0015021-5907-0813 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме май но, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік на суму 5961,77 гривень.

Податкове повідомлення - рішення про сплату суми податку було розраховано на підставі ставок встановлених рішенням № 10 від 22.12.2017 Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12.2014, яким, зокрема, викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Перелік будівель, які не є обєктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зазначений у підпункті 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно з пунктом "ж" цього підпункту не є обєктом оподаткування: "будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності".

Буквальний зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме обєкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто звільняється від оподаткування об`єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності.

Додатковою обовязковою умовою для звільнення від оподаткування є приналежність такого обєкта сільськогосподарському товаровиробнику.

Таке розуміння правової норми відповідає висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справах №806/2461/17 та №806/2676/17, де колегією суддів Касаційного адміністративного суду зауважено, що системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є обєктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є, зокрема, те, що така умова як звязок обєкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами "е" та "і", на відміну від пункту "є". Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має привязку або до статусу субєкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ("д"), субєкти господарювання малого та середнього бізнесу ("е"), сільськогосподарський товаровиробник ("ж"), громадські організації інвалідів та їх підприємства ("з"), релігійні організації ("и"), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ("ґ"), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ("і"), будівлі промисловості ("є") тощо).

Виходячи з положень Державного класифікатора будівель та споруд Коди продукції сільського господарства та пов`язані з цим послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Підрозділом 01.41 ДК 016:2010 визначено вид сільськогосподарської продукції - худоба велика рогата молочних порід, жива, та сире молоко великої рогатої худоби молочних порід.

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК Україна до будівель, споруд сільсько господарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогоспо дарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандар тизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 належать до класу 1271 «Будівлі сільського сподарського призначення, лісівництв та рибного господарства. Цей клас включає підклас 1271.1 - «Будівлі для тваринництва» (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свинофер ми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідни ки).

Таким чином такий обєкт нежитлової нерухомості, кваліфікується як споруда сільськогосподарського призначення.

Що стосується поняття "сільськогосподарський товаровиробник", то суд зауважує на тому, що визначення сільськогосподарського товаровиробника, як юридичної особи, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання, наведене у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, застосоване бути не може, позаяк воно прямо передбачене лише для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу, тобто виключно для застосування такого спеціального податкового режиму, як спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" №2238-III від 18.01.2001, сільськогосподарським товаровиробником називає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

А за термінологією Закону України "Про сільськогосподарський перепис" №575-VI від 23.09.2008 виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно - правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності. В свою чергу, домогосподарство це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Відповідно до цього, в розумінні чинного законодавства нерухоме майно, яке використовує позивач призначене для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Окремо слід зауважити, що від оподаткування звільняються будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а не лише ті, які належать таким товаровиробникам саме на праві власності.

Судом встановлено, що позивач у своєму особистому селянському господарстві займається зберіганням сільськогосподарської продукції, що підтверджено довідкою Терснянської сільскої ради Новомиколаївського району Запорізької області №331 від 29.07.2019.

Відповідно до статті 7 Закону України №742-IV, члени особистого селянського господарства мають право: самостійно господарювати на землі; передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону; укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років; реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам; самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва; відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку; бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами; отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії; надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства; використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки; отримувати дорадчі послуги; брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм; об`єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України; проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.

Вказана норма визначає такий обсяг прав, якими фактично володіє сільськогосподарський виробник.

З системного аналізу правових норм вбачається, що споруди, які використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.

Таким чином, у спірних правовідносинах підстави для справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутні; позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єкта нерухомого майна - «молочно - товарна ферма» загальною площею 2582,8 кв.м, що розташований за адресою Запорізька обл. Новомиколаївський р., с. Заливне, Промислова зона, буд. 1, оскільки займається зберіганням сільськогосподарської продукції.

На переконання суду, позивач має ознаки «сільськогосподарського товаровиробника», оскільки використовує належні йому на праві власності та користування землі в особистому селянському господарстві в порядку Закону України №742-IV, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винприйняте на підставі рішенням № 10 від 22.12.2017 Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, яким встановлено ставки справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До розрахунку суми податкового зобов`язання застосовано ставку податку - 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року бази оподаткування.

Зважаючи на попередній висновок суду про те, що у спірних правовідносинах підстави для справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутні, до позивача не застосовуються норми розділу пп. 1.1 цього рішення.

Пунктом 10.3. статті 10 ПК України встановлено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 ПК України).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3. статті 12 ПК України).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 ПК України).

Відповідно до підпункту 12.4.3. пункту 12.4. статті 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

За правилами пункту 12.5. статті 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Проте, відповідно до пункту 4 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIIIвід 20.12.2016, установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Тобто, фіскальний орган при визначенні суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний податковий період 2017 року може застосовувати ставки податку, що встановлені рішенням органу місцевого самоврядування у цьому ж 2017 році.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, фіскальним органом не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в порядку статті 77 КАС України, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1536,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1416750658.1 від 22.07.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) при проведенні нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб за 2018 рік на нежитлові об`єкти нерузхомості, а саме на нежитлову будівлю молочно - товарної ферми (ЛІТ А-1) площею 1601,34 кв.м, що розташована за адресою: Промислова зона, 1, с. Заливне Новомиколаївського району Запорізької області, що належить ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ), в період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідолення рішення №0015021-5907-0813 від 13.03.2019 Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 05.12.2019.

суддя Р.В. Сацький