Провадження № 22-ц/4808/1539/19

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано -Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О.

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2019 року, в складі судді Антоняка Т.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про стягнення коштів та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кредитної спілки «Експерс Кредит Юніон» про стягнення неповернутої суми додаткового пайового внеску у розмірі 536 948 грн 74 коп, неповернутої суми внесків до резервного капіталу у розмірі 295 00 грн 00 коп, моральної шкоди у розмірі 50 000 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивував тим, що за час членства в Кредитній спілці «Експрес Кредит Юніон», ним, як членом кредитної спілки впродовж 2014-2017 років було внесено внески в резервний капітал на загальну суму 295 000 грн.

У грудні 2018 року він подав на ім`я Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» заяву про добровільний вихід із кредитної спілки, в якій просив припинити його членство в спілці та здійснити розрахунок у строки та порядку передбаченому Статутом та внутрішнім положенням спілки.

Однак, згідно відповіді Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» від 29.01.2019 року його членство в КС «Експрес Кредит Юніон» було припинено на засіданні Спостережної ради ще 20.04.2018 року на підставі заяви про добровільний вихід з КС «Експрес Кредит Юніон», а також що всі його обов`язкові та інші внески, крім вступного внеску були повернуті у строки, визначені законом.

Позивач, посилаючись на безпідставне невиконання відповідачем зобов`язань по поверненню належних йому коштів, просив стягнути з КС «Експрес Кредит Юніон» неповернуту суму додаткового пайового внеску в розмірі 536 948 грн 74 коп, неповернуту суму внесків до резервного капіталу в розмірі 295 00 грн, моральну шкоду в сумі 50 000 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2019 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до КС «Експрес Кредит Юніон» про стягнення коштів та моральної шкоди закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та роз`яснено позивачу його право на звернення з даним позовом до господарського суду.

Ухвала суду мотивована тим, що спір у даній справі виник з корпоративних відносин члена кредитної спілки та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На вказану ухвалу суду представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник апелянта зазначив, що судом залишено поза увагою той факт, що усі корпоративні відносини між сторонами закінчились ще в квітні 2018 року, тому даний спір виник не із корпоративних правовідносин, а в наслідок юридичного факту, що має наслідком не виконані на даний час цивільно-правові зобов`язання КС «Експрес Кредит Юніон» перед позивачем.

Даний спір виник не у зв`язку із створенням, діяльністю чи припиненням діяльності кредитної спілки, а внаслідок наявності невиконаного цивільно-правового зобов`язання спілки перед позивачем, яке виникло в результаті настання юридичного факту – припинення 20.04.2018 року його членства у спілці.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача додаткових пайових внесків, добровільних членських внесків до резервного фонду та відшкодування моральної шкоди, а не оскарження правочинів щодо будь-яких корпоративних прав у спілці, а отже відсутні правові підстави для віднесення даного спору до господарської юрисдикції згідно п.4 ч.1 ст.20 ГПК України, тому спір має вирішуватись за правилами ЦПК.

На подану апеляційну скаргу представник КС «Експрес Кредит Юніон» подав відзив, у якому посилається на необґрунтованість вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, а також просив вирішити питання розподілу судових витрат тв. Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки понесені відповідачем судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи у суді першої та апеляційної інстанції.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача - КС «Експер Кредит Юніон» Жук Р.С. заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між ОСОБА_1 та КС «Експрес Кредит Юніон» виник з корпоративних відносин, а тому має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про стягнення з КС «Експрес Кредит Юніон» додаткового пайового внеску, внеску до резервного капіталу та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Встановлено, що ОСОБА_1 пред`явив позов до кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про стягнення неповернутої суми додаткового пайового внеску, неповернутої суми внесків до резервного капіталу та відшкодування моральної шкоди, тобто спір виник з приводу реалізації позивачем своїх прав як члена кредитної спілки та виконання кредитною спілкою свого обов`язку щодо повернення додаткового пайового і внеску в резервний капітал спілки після припинення його членства в спілці.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суб`єктами господарювання, згідно ст. 55 ГК України визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Глава 13 ГК України визначає особливості статусу інших суб`єктів господарювання, в тому числі кредитних спілок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 130 ГК України кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об`єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.

Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна.

Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Закон України «Про кредитні спілки» (далі - Закон) визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1 Закону кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 7, 8 ст. 10 Закону у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов`язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.

Члени кредитної спілки, згідно ст. 11 Закону, мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.

Відповідно до ст. 14 Закону вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

Майно кредитної спілки формується за рахунок: вступних, обов`язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки); плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності; доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інших надходжень, не заборонених законодавством. Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту (стаття 19 Закону).

Згідно ст. 20 Закону капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов`язань. Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов`язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

Частиною 3 ст. 21 Закону передбачено, що нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов`язкові пайові членські внески.

Частинами першою та третьою статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був членом Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон», ним сплачувалися додаткові пайові внески, а також членські внески в резервний капітал спілки, про що свідчать копії квитанцій від 16.04.2014 року №466, від 24.03.2014 року №224, від 17.02.2014 року №108, від 29.04.2014 року №613, від 23.06.2016 року №610, від 29.06.2016 року №616, від 29.06.2017 року №308, від 18.09.2015 року №116, від 20.07.2015 року №15 (а.с.7-9).

ОСОБА_1 , у зв`язку з виходом із членів КС «Експрес Кредит Юніон», надіслав на адресу спілки претензії щодо невиконання нею обов`язку визначеного Законом України «Про кредитні спілки» та Статутом спілки по поверненню йому додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу спілки.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо корпоративних правовідносини, а тому посилання апелянта на те, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є необґрунтованими.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому підстав для скасування ухвали суду не встановленою.

Посилання представника КС «Експрес Кредит Юніон» у відзиві на апеляційну скаргу щодо вирішення апеляційним судом питання розподілу судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки понесених відповідачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи у суді першої та апеляційної інстанції слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Із долученого представником відповідача акту №1/1 надання правової допомоги до Додаткової угоди №1 від 20 серпня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 року - адвокатським об`єднанням «Дефенсус» надано правову допомогу Кредитній спілці «Експрес Кредит Юніон», а саме - представництво інтересів клієнта у справі №344/9104/19 в суді першої інстанції, гонорар за надання правової допомоги в суді першої інстанції становить 20000 грн, вказана сума коштів згідно платіжного доручення №4703 від 29.11.2019 року відповідачем перерахована АО «Дефенсус».

Оскільки провадження у даній справі закрито судом першої інстанції, то саме до суду першої інстанції відповідач має право заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. Будь-яких доказів понесення витрат у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції представником відповідача суду не представлено, а том відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки понесених відповідачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її обґрунтованості не спростовують, а тому підстави для скасування ухвали суду не встановлено..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-383, 389 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2019 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

О.О. Томин