ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

Київ

справа №540/2403/18

адміністративне провадження №К/9901/22477/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/2403/18

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року ( головуючий суддя: Дубровна В.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Запорожан Д.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань праці, в якому просив:

1.1. скасувати наказ від 15 листопада 2018 року №81-кт про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірний наказ відповідача неправомірним, оскільки він прийнятий на підставі необґрунтованих і помилкових висновків дисциплінарної комісії, оскільки позивач дисциплінарного проступку не скоїв.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3.1. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

3.2. Скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 15 листопада 2018 року №81-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

3.3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання актів органів державної влади, а саме: пунктів 3, 4 та 5 Порядку № 509, а тому відсутні законні підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

ІІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з вказаним рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, просить скасувати ці судові рішення.

4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що Порядком № 509 не передбачена можливість відкладення розгляду справи про накладення штрафу після того, як на призначену дату слухання прибув повідомлений належним чином представник підприємства та після фактичного початку розгляду справи про накладення штрафу по суті.

4.2. Разом з тим, зауважує, що, на його думку, судами не взято до уваги, що приймаючи рішення про перенесення розгляду справи, позивач вийшов за межі наданих йому повноважень.

4.3. Крім цього, вказує на те, що недотримання вимог Порядку № 509 є порушенням прав суб`єкта господарської діяльності та підставою для скасування постанови про накладення штрафу в судовому порядку.

5. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, за змістом якого останній висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів попередніх інстанцій з проханням залишити ці судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Відповідачем подано відповідь на відзив позивача, в якій вказано на відсутність законодавчо визначених підстав та повноважень у позивача відкладати початий розгляд справи та зазначено про те, що такі дії позивача вчинено з порушенням Порядку № 509.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

7. 08 липня 2015 року наказом Державної служби України з питань праці №52-кт ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ГУ Держпраці у Херсонській області.

8. У період з 16 по 26 березня 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Херсонській області Горовою О.Р. проведено інспекційне відвідування ЗАТ «Облжитлопостачторг», за результатами якого складено акт від 26 березня 2018 року №21-01-282/051 та на адресу товариства винесено припис №21-01-282/051-035 про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

9. 05 квітня 2018 року, за результатами розгляду вказаного вище акту інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 26 березня 2018 року №21-01-282/051, начальник Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_1 ухвалив рішення №8 щодо розгляду справи про накладення штрафу, яким призначив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ЗАТ «Облжитлопостачторг» на 10.00 год. 20 квітня 2018 року.

10. 20 квітня 2018 року заступником голови правління ЗАТ «Облжитлопостачторг» на ім`я начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області подано заяву, в якій останній, посилаючись на погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я, просив перенести розгляд справи про накладення штрафу.

11. Вказана заява була задоволена начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області та розгляд справи відкладено (перенесено), продовжено строк розгляду справи на 10 днів та призначено розгляд справи за погодженням зі сторонами на іншу дату - 02 травня 2018 року.

12. 02 травня 2018 року за результатами розгляду справи, на підставі акту інспекційного відвідування від 26 березня 2018 року №21-01-282/051 щодо порушень ЗАТ «Облжитлопостачторг» законодавства про працю (частини 6 статті 95 КЗпП України), начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області (тобто позивачем) винесено постанову №21-01-282/051-18с про накладення на ЗАТ «Облжитлопостачторг штрафу в сумі 74460,00 грн.

13. 14 вересня 2018 року директором Департаменту з питань праці Дегнерою І.А. на ім`я голови Державної служби України з питань праці службову подано службовку записку з пропозицією розглянути питання доцільності ініціювання дисциплінарного провадження відносно посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області стосовно того, що у Департаменті перебуває на розгляді скарга ЗАТ «Облжитлопостачторг» від 06 серпня 2018 рок №2018/08-02-50 на дії посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області.

14. 17 вересня 2018 року головою Державної служби України з питань праці прийнято наказ №471-к «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 », яким наказано відкрити дисциплінарне провадження щодо начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_1

15. 21 вересня 2018 року позивачем на ім`я голови дисциплінарної комісії Державної служби України з питань праці надані письмові пояснення, до яких було додано копію рішення про розгляд справи від 05 квітня 2018 року №8; повідомлення про розгляд справи від 06 квітня 2018 року №01-08/1/839; копію заяви ОСОБА_2 від 20 квітня 2018 рок; копію постанови про накладення штрафу від 02 травня 2018 року №21-01-232/051-18с; копію супровідного листа від 05 травня 2018 року; копію пояснювальної записки ОСОБА_3 та копію витягу з журналу реєстрації сигналізації.

16. 18 жовтня 2018 року голова Державної служби України з питань праці надав голові дисциплінарної комісії Державної служби України з питань праці пояснення, що дисциплінарне провадження щодо начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_1 відкрито у зв`язку з надходженням службової записки директора департаменту з питань праці Держпраці Дегнери І.А. від 14 вересня 2018 року, яка подана на підставі скарги ЗАТ «Облжитлопостачторг» від 06 серпня 2018 року №2018/08-02-50 на дії посадових осіб Головного управління, тому викладені у вищевказаному листі ЗАТ «Облжитлопостачторг» факти свідчать про можливо неналежне виконання завдань, покладених на Головне управління.

17. 06 листопада 2018 року дисциплінарною комісією Державної служби України з питань праці складено Висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_1

18. 07 листопада 2018 року головою дисциплінарною комісії на ім`я голови Державної служби України з питань праці складено Подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області, яким рекомендовано за неналежне виконання актів органів державної влади, відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», застосувати до начальника Головного управління ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

19. 09 листопада 2018 року, на виконання окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 09 листопада 2018 року, ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин, викладених в інформаційній довідці по матеріалам дисциплінарного провадження.

20. 15 листопада 2018 року, ознайомившись з результатами дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 надав пояснення на ім`я Голови Державної служби України з питань праці щодо незгоди з ними, серед іншого, додатково вказав, що дисциплінарна комісія перебирає на себе функції суду щодо визнання процедури проведення розгляду справи порушеною. При цьому, наголосив, що постанова про накладення штрафу на ЗАТ «Облжитлопостачторг» не оскаржена в судовому в порядку, також дії або бездіяльність посадових осіб товариством не оскаржувались.

21. 15 листопада 2018 року наказом голови Державної служби України з питань праці №81-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за незабезпечення належного виконання вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, в частині визначення дати для прийняття рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на ЗАТ «Облжитлопостачторг», встановлення дати розгляду справи, а також перенесення дати розгляду справи, керуючись статтею 17, пунктом 5 частини другої статті 65 та пунктом 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», за неналежне виконання актів органів державної влади оголошено догану ОСОБА_1 , начальнику Головного управління Держпраці у Херсонській області.

22. Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

27. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

27.1. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

28. Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну службу», державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язку державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

29. Частиною першою статті 8 Законом України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

30. Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про державну службу», особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

31. Відповідно до статті 62 Закону України «Про державну службу», державний службовець також зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею цього Закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

32. Частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

33. Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

34. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарним проступком є, зокрема, порушення Присяги державного службовця.

35. Частинами першою, п`ятою статті 66 Законом України «Про державну службу» визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

36. Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

37. Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

38. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другі цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

39. Частинами першою, другою статті 69 Закону України «Про державну службу» встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

40. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

41. Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

42. Відповідно до частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

43. Згідно з частиною третьою статті 73 Закону України «Про державну службу», результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

44. Частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

45. Пунктами 6,7 статті 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

46. Відповідно до статті 75 Законом України «Про державну службу», перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

47. Згідно зі статтею 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

48. Відповідно до статті 77 Закону України «Про державну службу», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

49. Порядок та процедура накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення встановлені Порядком №509, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року.

50. Цей Порядок №509 також визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

51. Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

52. Пунктом 3 цього ж Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

53. Згідно з пунктом 4 Порядку №509, справа про накладення штрафу розглядається у 15-денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

54. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункт 5 Порядку №509).

55. Згідно із приписами пункту 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

56. Відповідно до пункту 8 Порядку №509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

VI. Позиція Верховного Суду

57. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

58. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження.

60. Підставою для накладення на ОСОБА_1 , згідно наказу від 15 листопада 2018 року №81-кт, дисциплінарного стягнення у вигляді догани став висновок дисциплінарної комісії відповідача щодо неналежного виконання позивачем актів органів державної влади, а саме: незабезпечення дотримання вимог Порядку №509, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року, в частині визначення дати для прийняття рішення щодо розгляду справи, встановлення дати розгляду справи, а також перенесення дати розгляду справи.

61. При цьому судами було встановлено, що у період з 16 по 26 березня 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Херсонській області Горовою О.Р. було проведено інспекційне відвідування ЗАТ «Облжитлопостачторг», за результатами якого складено акт інспекційного відвідування від 26 березня 2018 року №21-01-282/051 та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 26 березня 2018 року №21-01-282/051-035.

62. 05 квітня 2018 року, розглянувши вказаний вище акт інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 26 березня 2018 року №21-01-282/051, начальник Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_1 прийняв рішення №8 щодо розгляду справи про накладення штрафу, яким одночасно призначив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ЗАТ «Облжитлопостачторг» на 10.00 год. 20 квітня 2018 року.

63. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що розгляд справи позивачем призначено в межах п`ятнадцятиденного строку, визначеного пунктом 4 Порядку №509.

64. 20 квітня 2018 року заступником голови правління ЗАТ «Облжитлопостачторг» на ім`я начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області подано письмову заяву, в якій останній, посилаючись на незадовільний стан здоров`я та неможливість фізично брати участь у роботі комісії, просив перенести розгляд справи про накладення штрафу.

65. Реагуючи на зазначене вище клопотання, позивач, будучи уповноваженою особою, задовольнив цю заяву та прийняв рішення про продовження строку розгляду справи на 10 днів, призначивши розгляд справи на 02 травня 2018 року.

66. Вказані обставини сторонами не заперечувались.

67. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем під час розгляду вказаної справи було дотримано строки її розгляду, встановлені Порядком № 509, та те, що прийняття позивачем рішення про призначення розгляду справи 05 квітня 2018 року та рішення за результатами її розгляду 02 травня 2018 року ухвалені в межах цих строків.

68. При цьому, суди правильно вказали, що відкладення розгляду справи на вказану вище дату здійснено позивачем виключно на вимогу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка, в свою чергу, зазначила поважні причини неможливості своєї участі у розгляді справи, тобто з належних підстав та у межах повноважень, а тому в його діях відсутні порушення та відсутні підстави для застосування до нього спірного дисциплінарного стягнення. Заборону щодо відкладення розгляду такої справи Порядок № 509 не містить.

69. Крім того, судами правильно враховано, що постанова №21-01-282/051-18с про накладення на ЗАТ «Облжитлопостачторг» штрафу у розмірі 74460,00 грн від 02 травня 2018 року товариством оскаржена не була, є чинною.

70. За цих обставин Верховний Суд вважає, що суди дійшли правильного висновку про відсутність в діях позивача порушень, за які до нього застосовано спірне дисциплінарне стягнення, а тому оскаржуваний позивачем наказ є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

71. Таким чином, Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій правильними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

72. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

73. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

74. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року залишити без задоволення.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова