ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/8012/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.

суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б.

за участю секретаря: Закревської І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест», місцезнаходження юридичної особи: вулиця Бастіонна, 14а, офіс 42, місто Київ, яке здійснює господарську діяльність за адресою: вулиця Петра Радченка, 27-29 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: місто Київ, вулиця Петра Радченка, 27-29.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку ТОВ «Укрбуд Інвест» щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача на об`єкті за адресою: вулиця Петра Радченка, 27-29 в Солом`янському районі у місті Києві, за результатами якої складено акт від 06 лютого 2019 року №46 (акт №46), відповідно до змісту якого в ході проведеної перевірки посадовими особами позивача виявлено 30 порушень ТОВ «Укрбуд Інвест» вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме: 1. пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України (надалі - ППБУ) - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT); 2. пункту 10 розділу ІІ ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в який необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також не указано, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі; 3. пункту 15 розділу ІІ ППБУ - усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки (протипожежні інструктажі); 4. пункту 11 розділу ІІ ППБУ - працівники об`єкта не дотримуються встановленого протипожежного режиму; 5. пункту 4.9. глави 4 розділу VII ППБУ - біля в`їздів на будівельний майданчик відсутні плани з нанесеними на них будівлями і спорудами, що будуються, а також допоміжними будівлями і спорудами, в`їздами, під`їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв`язку; 6. пункту 2.33 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не пітверджено проведення розрахунків часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»; 7. пункту 4.5. глави 4 розділу VII ППБУ - розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану, опрацьованому у складі проекту організації будівництва; 8. пункту 4.47. глави 4 розділу VII ППБУ - до початку основних будівельних робіт на будові не забезпечено протипожежне водопостачання від пожежних гадрантів на водогінній мережі або резервуарів (водойм); 9. пункту 4.7 глави 4 розділу VII ППБУ - на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан; 10. пункту 2.9. глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для всіх приміщень (тимчасових, мобільних споруд) виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (надалі - НПАОП 40.1-1.32-01); 11. пункту 4.48 глави 4 розділу VII ППБУ - будинки, що зводяться не забезпечено первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 кв.м площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 кв.м - 2 вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском; 12. пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах; 13. пункту 1.11 глави 1 розділу IV ППБУ - місце прилягання світильників у тимчасових, мобільних будинках та спорудах до облицювання стелі не захищено негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1; 14. пункту 1.1. глави 1 розділу IV ППБУ - проводи і кабелі зовнішньої електропроводки не у усіх випадках прокладено у мобільні споруди з ущільненням. Уводи в ці будівлі не виконано крізь стіни в кабельних проходках таким чином, щоб вода не могла накопичуватися в проходці і проникати всередину будівлі; 15. пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не підтверджено проведення замірів опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 16. пункту 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в мобільних будівлях; 17. пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); 18. пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в побутових приміщеннях (мобільних будівлях) не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 19. пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в мобільних будівлях допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; 20. пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в мобільних будівлях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); 21. пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в мобільних будівлях допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією; 22. пункту 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ - в мобільних будинках допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра в мобільних будинках; 23. пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в мобільних будинках допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; 24. пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається в мобільних будинках відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра; 25. частини 5 статті 55, частини 1 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 5.5. ДБН В. 1.1.-7 - не проведено оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку; 26. пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити не в повному обсязі забезпечені засобами пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2*2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.); 27. пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не всі наявні вогнегасники пройшли технічне обслуговування; 28. частини 5 статті 55, частини 1 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 7.3.14 ДБН В.1.1.-7 - на третьому поверсі ширина сходової площадки менша за ширину маршу (будинок №3); 29. частини 5 статті 55, частини 1 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 8.14 ДБН В.1.1.-7 - відстань від об`єкта будівництва до найближчого пожежного депо по дорогах загального користування перевищує 3 км; 30. пункту 4.17 глави IV розділу IIV ППБУ - на території будівництва допускається розведення багаття та куріння.

Окрім акту від 06 лютого 2019 року №46, позивачем також було складено: припис від 12 лютого 2019 року №49 із вимогою усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в строк до 12 березня 2019 року (направлений рекомендованим листом від 12 лютого 2019 року та отриманий ТОВ «Укрбуд Інвест» 01 березня 2019 року за вх. №71, згідно відмітки); протокол від 13 лютого 2019 року КИ №097400/42 у відношенні ОСОБА_1 , посадової особи ТОВ «Укрбуд Інвест» відповідального за протипожежний стан, про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення; постанову від 13 лютого 2019 року КИ №092400/42, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. При цьому, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення останній визнав у повному обсязі, відповідно до зазначених у протоколі обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення.

Оскільки, виявлені позивачем порушення свідчили про те, що об`єкт - приміщення та території будівництва ТОВ «Укрбуд Інвест» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у відповідності до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду із адміністративним позовом щодо застосування заходів реагування по відношенню до об`єкта відповідача.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував зокрема тим, що більшість порушень, виявлених посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві, була усунута відповідачем згідно наданих останнім доказів. У той же час, на думку суду не всі перелічені у відповідному акті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створювали реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосовування відповідних заходів реагування до відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон №877-V).

Загальні вимоги з приводу здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 4 Закону №877-V.

Статті 5 та 6 Закону №877-V стосуються планових і позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) відповідно.

Процедура оформлення розпорядчих документів органів державного нагляду визначені статтею 7 Закону №877-V.

Зокрема, приписами частини сьомої вказаної статті передбачено, складання приписів щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Як вже зазначалось вище, у відношенні відповідача за результатами здійснення відповідного заходу позивачем було складено та видано припис від 12 лютого 2019 року №49 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який отримано ТОВ "Укрбуд Інвест" 01 березня 2019 року.

Даний припис відповідачем не оскаржувався, а враховуючи подані докази на усунення виявлених позивачем порушень, та як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем не заперечувались обставини щодо допущення більшості виявлених під час перевірки порушень.

Згідно частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України №877-V у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів проти пожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 4, 10 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

За приписами частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на усунення окремих виявлених позивачем порушень на об`єкті ТОВ "Укрбуд Інвест", відповідач надав слідуючі докази.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 1 акта №46: територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) відповідачем зазначено, що ним вивішені знаки на видимих місцях на висоті 2-2,5 метри від рівня підлоги як у середині, так і поза приміщеннями, що підтверджується наданими суду копіями фотокарток (Т.1, арк. 128-135).

Щодо порушень, зазначених у пунктах 2, 3, 4 акта №46 - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в який необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також не указано, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки (протипожежні інструктажі), працівники об`єкта не дотримуються встановленого протипожежного режиму - відповідачем надано суду копію інструкції для працівників охорони, охоронців будівлі (об`єкта) щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта, що охороняється за адресою: місто Київ, вулиця Радченка 27-29, з якою ознайомлені працівники та проведено інструктаж з питань пожежної безпеки, а також надано копію наказу №18/1 від 14 березня 2017 року «Про встановлення протипожежного режиму та призначення відповідального за пожежну безпеку» (Т.1, арк. 136-139,140-142,143).

Щодо порушення, зазначеного у пункті 5 акта №46: біля в`їздів на будівельний майданчик відсутні плани з нанесеними на них будівлями і спорудами, що будуються, а також допоміжними будівлями і спорудами, в`їздами, під`їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв`язку - відповідач зазначив, що оскільки площа земельної ділянки під розміщення житлового комплексу не перевищує 5 гектарів, то на відповідача не розповсюджується обов`язок дотримання пункту пункту 4.9. глави 4 розділу VII ППБУ.

Враховуючи, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що територія будівництва дорівнює 5 га та більше, суд із посиланням на пункт 4.9 глави 4 розділу VII ППБУ погодився з твердженнями відповідача щодо відсутності з його боку пункту 4.9. глави 4 розділу VII ППБУ.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 6 акта №46 - не пітверджено проведення розрахунків часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования», відповідач зазначив, що пункт 2.33 глави 2 розділу ІІІ ППБУ стосується виключно утримання вже побудованих та зданих в експлуатацію будівель, споруд та території, в даному випадку це недобудована будівля, а не готова до експлуатації та утримання обслуговуючою організацією будівля, тому вказаний пункт не може бути застосований до відповідача.

При цьому, відповідач також зазначив, що кількість евакуаційних сходових кліток, їх ширина, висота, та незадимлюваність забезпечена згідно всіх діючих державних будівельних норм та правил. Проектна документація на будівництво житлового будинку пройшла всі необхідні погодження та експертизи у встановленому законодавством порядку, чим, за доводами відповідача, підтверджено достатність та відповідність шляхів евакуації, тому, за доводами відповідача, необхідності проведення додаткових розрахунків, після отримання експертного звіту «Укрдержекспертизи» від 02 квітня 2019 року №3-360-17-ЕП/КО, який підтвердив відповідність проекту вимогам всіх діючих норм та правил, відповідач не вбачає.

Стосовно порушення, зазначених у пунктах 7, 9 акта №46: розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану, опрацьованому у складі проекту організації будівництва, на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан - відповідач надав підтвердження розміщення будівель мобільного типу відповідно до затвердженого будгенплану (Т.1, арк. 144-151).

Щодо порушення, зазначеного у пункті 10 акта №46: для всіх приміщень (тимчасових, мобільних споруд) виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (надалі - НПАОП 40.1-1.32-01), відповідач зазначив, що на будівельному майданчику відсутні будівлі мобільного типу, або тимчасові, які використовуються відповідачем як виробничі чи складські будівлі, вказані твердження відповідача не спростовані позивачем, а тому враховуючи положення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про недоведеність з боку позивача наявності у відповідача цього порушення вимог ППБУ.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 11 акта №46: будинки, що зводяться не забезпечено первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 кв.м площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 кв.м - 2 вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском, відповідач послався на те, що будівельний майданчик та мобільні споруди були забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, що затверджені ППБУ, про що надав платіжні доручення про придбання вогнегасників саме на цей об`єкт, а також копії фотокарток, з яких вбачається наявність цього інвентаря на будівельному майданчику та у мобільних спорудах (Т.1, арк. 180,185).

Щодо порушення, зазначеного у пункті 13 акта №46 - місце прилягання світильників у тимчасових, мобільних будинках та спорудах до облицювання стелі не захищено негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1, відповідачем на підтвердження усунення вказаного порушення надано матеріали фотофіксації (Т.1, арк.152-154).

Щодо порушення зазначеного у пункті 14 акта №46 - проводи і кабелі зовнішньої електропроводки не у усіх випадках прокладено у мобільні споруди з ущільненням. Уводи в ці будівлі не виконано крізь стіни в кабельних проходках таким чином, щоб вода не могла накопичуватися в проходці і проникати всередину будівлі, суд зазначає, що на підтвердження усунення цього порушення, відповідачем суду надано матеріали фотофіксації (Т.1, арк. 155), а враховуючи, що позивачем не конкретизовано, в яких саме мобільних будинках були виявлені зазначені порушення, суд прийшов до висновку, що такі порушення дійсно були усунуті відповідачем, про що останнім надані відповідні докази.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 15 акта №46 - не підтверджено проведення замірів опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, відповідач надав копії відповідних протоколів перевірки опору петлі «фаза-нуль», протоколів опору ізоляції електропроводки, силових кабелів та електродвигунів напруги до 1000 В, протоколу виміру опору розтікання струму контуру захисного заземлення та перевірки наявності ланцюга між заземленням та заземленим елементом (Т.1, арк. 156,157-164), що свідчить про відсутність з боку відповідача порушення пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 16 акта №46 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в мобільних будівлях, відповідач з вказаним порушенням не погодився, посилаючись при цьому на те, що чинним законодавством дозволяється використання тимчасових електромереж під час проведення будівельних робіт.

Так, у відповідності до пункту 1.8. глави 1 розділу IV ППБУ улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Враховуючи, що перевірка дотримання пожежної та техногенної безпеки посадовими особами позивача проводилась саме на об`єкті будівництва, тобто, в місцях проведення будівельних робіт, суд прийшов до висновку, що з боку відповідача відсутні порушення пункту 1.8 глави 1, розділу IV ППБУ.

Щодо порушення, зазначено у пункті 17 акта №46 - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), відповідач надав суду матеріали фотофіксації, з яких вбачається усунення вказаного порушення (Т.1, арк. 173,174).

Щодо порушення, зазначених у пунктах 18-24 акта №46 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в побутових приміщеннях (мобільних будівлях) не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; в мобільних будівлях допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; в мобільних будівлях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); в мобільних будівлях допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією; в мобільних будинках допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра в мобільних будинках; в мобільних будинках допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; допускається в мобільних будинках відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра, відповідачем надано суду матеріали фотофіксації, які підтверджують усунення вказаних порушень (Т.1, арк. 152-154, 164, 175, 176, 177, 186, 187, 188).

Щодо порушення, зазначеного у пункті 25 акта №46, зокрема, порушення частини п`ятої статті 55, частини першої статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 5.5. ДБН В. 1.1.-7 щодо не проведення оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку, відповідач зазначив, що зазначені норми законодавства України не зобов`язують його виконувати будь-які заходи щодо оцінювання вогнестійкості будівельних конструкцій будинку, а тому вважає доводи позивача в цій частині необґрунтованими.

У відповідності до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно з частиною першою статті 57 Кодексу цивільного захисту України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Пунктом 5.5. ДБН В.1.1.-7:2016 передбачено, що при впровадженні в практику будівництва будинків з конструктивними системами, для яких неможливо визначити ступінь вогнестійкості рішення щодо віднесення їх до певного ступеня вогнестійкості, слід приймати за результатами оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку в цілому або частини такої конструктивної системи. Оцінювання вогнестійкості може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В цих норм або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18.

Таким чином, наведені вище норми законодавства України покладають обов`язок щодо забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд у тому числі й на забудовника.

Оскільки відповідач, згідно матеріалів справи, є забудовником об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Петра Радченка, 27-29, тобто, є особою, на яку покладено обов`язок щодо забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд, а частиною першою статті 57 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 5.5. ДБН В.1.1.-7:2016 не встановлено обов`язку саме забудовника щодо проведення оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку, вказане дозволило суду дійти висновку про відсутність з боку відповідача порушень частини п`ятої статті 55, частини першої статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 5.5. ДБН В. 1.1.-7 станом на момент проведення позивачем перевірки.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 26 акта №46 - пожежні щити не в повному обсязі забезпечені засобами пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2*2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.), відповідачем надані матеріали фотофіксації, з яких вбачається, що вказані порушення усунуті останнім в повному обсязі (Т.1, арк. 184,178,180,181).

Щодо порушення, зазначеного у пункті 27 акта №46 - не всі наявні вогнегасники пройшли технічне обслуговування, відповідач з вказаним порушенням не погодився, зазначивши, що усі вогнегасники, які знаходяться на території будівельного майданчику, придатні для використання та постійно оновлюються.

При цьому, суд звернув увагу, що позивачем не зазначено, а судом не встановлено та не вбачається з матеріалів справи, яким саме чином та у який спосіб посадові особи позивача встановили не проходження технічного обслуговування наявних на території будівельного майданчику вогнегасників, тобто, позивачем не доведено факту наявності з боку відповідача вказаного порушення ППБУ.

Щодо порушення, зазначеного у пункті 28 акта №46 - частини п`ятої статті 55, частини першої статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 7.3.14 ДБН В.1.1.-7 - на третьому поверсі ширина сходової площадки менша за ширину маршу (будинок № 3), відповідач зазначив, що станом на момент проведення перевірки посадовими особами позивача, вказані роботи не були завершені та були виконані частково, станом на теперішній час сходові марші та площадки виконані на третьому поверсі повністю та у відповідності до затвердженої проектної документації, про що відповідачем надано суду матеріали фотофіксації (Т.1, арк. 189-193).

Варто наголосити, що в контексті вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів критично оцінює подані відповідачем докази на усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства та зазначає, що з наданих фототаблиць, неможливо достеменно встановити місце, дату і час фотофіксації, а також приналежність зафіксованих фотоматеріалів саме до об`єкту, який перевірявся позивачем.

Крім того, щодо порушення, вказаного у пункті 29 акта №46, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів затвердження та погодження у профільному комітеті ДСНС України будівництва пожежного депо за адресою об`єкта будівництва, а наявність експертного звіту, на який вказував відповідач, не спростовує доводів позивача щодо перевищення відстані на 3 км від об`єкта будівництва до найближчого пожежного депо по дорогах загального користування.

За порушення під номером 6 в акті №46 суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до пункту 2.33 глави 2 розділу ІІІ ППБУ для об`єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що наявність у відповідача проектної документації на будівництво житлового будинку, всіх необхідних погоджень та експертизи, не позбавляє його обов`язку щодо розрахунку часу евакуації людей у разі пожежі, оскільки пожежа може виникнути не лише у вже побудованому та зданому в експлуатацію будинку, але й на об`єкті будівництва, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача в частині відсутності порушення, передбаченого пункту 2.33 глави 2 розділу ІІІ ППБУ.

Обґрунтованими є посилання позивача на недотримання відповідачем пункту 4.47 глави 4 розділу VII ППБУ, в якому зазначено, що до початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм). Пожежні депо, пости, передбачені проектом, повинні влаштовуватись у першу чергу будівництва, використання їх під інші потреби забороняється.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку, чим порушив пункт 4.47 глави 4 розділу VII ППБУ, а посилання на те, що вказані мережі знаходяться на балансі у комунального підприємства "Київводоканал" не звільняє від обов`язку щодо забезпечення протипожежного водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або резервуарів (водойм) на території будівництва.

Помилковими є висновки суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача порушень пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ, оскільки підтвердженням виконання його вимог згідно абзацу першого пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ є саме акт проведення прихованих робіт, тобто наявність відповідного акту законодавчо передбачена.

Колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду в постанові від 19 вересня 2019 року по справі №826/19328/16 (провадження №К/9901/54825/18) зазначила, що вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

Також, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року по справі №580/31/19 (провадження №К/9901/24831/19) вказано, що ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Слід звернути увагу, що у відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у вищезгаданих постановах, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення вважав за необхідне зазначити, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що у позовній заяві позивачем було надано роз`яснення щодо виявлених на об`єкті відповідача порушень, які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей.

Зокрема щодо порушень, зазначених під пунктами 6, 8, 12 акта №46, позивач в описі можливих негативних наслідків вказав: відсутність розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі не дає змоги переконатись в безпечності проектних рішень щодо параметрів шляхів евакуації, що в свою чергу в разі виникнення надзвичайної ситуації збільшує ризик отримання травм для людей, та створить перешкоди для їх евакуації; відсутність протипожежного водопостачання може призвести до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі; не підтвердження правильності виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Щодо порушення під пунктом 29 акта №46 - відстань від об`єкта будівництва до найближчого пожежного депо по дорогах загального користування, що перевищує 3 км, що є порушенням вимог пункту 8.14 ДБН В.1.1.-7:2016, слід зазначити, що таке порушення призводить до збільшення часу слідування на пожежу та до пізнього прибуття пожежно-рятувальних підрозділів, що сприяє великому розвитку та розповсюдженню пожежі та дії її небезпечних факторів на людей.

Під час розгляду справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача надав завірені копії акту готовності об`єкта до експлуатації від 25 листопада 2019 року, плану першого поверху будівництва житлових будинків в м. Києві по вул. Петра Радченка та матеріали фотофіксації. Однак, у своїх поясненнях не підтвердив усунення порушення у повному обсязі та вказав, що поданими документами передбачено будівництво пожежного депо, а саме будівництво знаходиться на завершальному етапі.

Колегія суддів оцінюючи подані докази підкреслює, що згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, акт готовності об`єкта до експлуатації не є документом, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, на противагу зареєстрованій у встановленому порядку декларації або сертифікату.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не усунені порушення правил пожежної безпеки, які у своїй сукупності ускладнять порядок гасіння пожежі, у зв`язку з відсутністю водопостачання, та оперативну ліквідацію пожежно-рятувальними підрозділами надзвичайної ситуації, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації можуть спричинити розповсюдження пожежі на інші приміщення, що створить загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають та працюють в приміщеннях відповідача.

Згідно частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (пункт 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія робить висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест», місцезнаходження юридичної особи: вулиця Бастіонна, 14 а, офіс 42, місто Київ, яке здійснює господарську діяльність за адресою: вулиця Петра Радченка, 27-29 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: місто Київ, вулиця Петра Радченка, 27-29.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2019 року.

Головуючий - суддя: Л.Т. Черпіцька

Судді : Я.Б. Глущенко

О.Є. Пилипенко