09.12.2019

Справа №664/2462/19

Провадження № 2/664/1131/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2019 року м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської області в складі: суддя Никифоров Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Приватбанк» про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства «Приватбанк» в якому просив стягнути з відповідача на його користь збитки за не нарахування надбавки за депозитами разом з втраченою вигодою в сумі 4770,00 грн. станом на 16.10.2019 року та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 12210,00 грн.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем 15.09.2015 року було укладено договір банківського вкладу за №SAMDNWFD007081223550 відповідно до умов якого він передає відповідачу кошти для розміщення на депозитному вкладі в сумі 50000,00 грн. строком на 366 днів, до 15.06.2016 року включно, з щомісячним нарахуванням 25% річних та нарахуванням відсотків на вкладі «до запитання» в розмірі 1% річних без можливості дострокового повернення суми вкладу, крім того, 16.09.2015 року ним було укладено інший договір, за №SAMDNWFD0070813328400, до умов якого він передає відповідачу кошти для розміщення на депозитному вкладі в сумі 200000,00 грн. строком на 366 днів, до 16.06.2016 року включно, на таких же умовах.

Позивач зазначає, що умовами цих договорів було передбачено виплату надбавки в розмірі 0,5% до відсоткової ставки при продовженні вкладу на новий термін, але відповідач не нарахував та не виплати вказану надбавку на суму 4770,00 грн., крім того, цими діями йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 12210,00 грн.

Справу розглянуто судом без повідомлення сторін на підставі наявних матеріалів, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, оскільки клопотань про виклик сторін в судове засідання заявлено не було.

Відповідач, яку роз`яснено право подати відзив на позовну заяву шляхом надіслання на його адресу копії ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву у встановлений законом строк не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем 15.09.2015 року було укладено договір банківського вкладу за №SAMDNWFD007081223550 відповідно до умов якого він передає відповідачу кошти для розміщення на депозитному вкладі в сумі 50000,00 грн. строком на 366 днів, до 15.06.2016 року включно, з щомісячним нарахуванням 25% річних та нарахуванням відсотків на вкладі «до запитання» в розмірі 1% річних без можливості дострокового повернення суми вкладу, крім того, 16.09.2015 року ним було укладено інший договір, за №SAMDNWFD0070813328400, до умов якого він передає відповідачу кошти для розміщення на депозитному вкладі в сумі 200000,00 грн. строком на 366 днів, до 16.06.2016 року включно, на таких же умовах.

Зазначене підтверджується копіями зазначених договорів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За змістом ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Пунктом 5 постанови Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» зобов`язано припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, що унеможливлює діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та міста Севастополя - філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з пунктом 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Пунктом 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

На підтвердження внесення суми вкладів позивачем надано виписки за договорами, але зазначені виписки, як випливає зі змісту наведених вище нормативних актів, не можуть бути визнані належним підтвердженням внесення позивачем готівки для її зарахування на вкладні рахунки, а тому вимоги закону щодо письмової форми договорів банківського вкладу від 15.09.2015 року та від 16.09.2015 року дотримано не було, відповідно, положення цих договорів є нікчемними та не створюють правових наслідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку. що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення договорів банківського вкладу, а тому в задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, якому відмолено в задоволенні позову, звільнений від сплати судового збору, отже, судовий збір стягненню не підлягає та відноситься за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1058, 1059, 1060 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 274, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Дата складення рішення: 09.12.2019.

Суддя Є.О. Никифоров