ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 грудня 2019 року

м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/3070/18

Головуючий у першій інстанції – Коваленко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1233/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарями: Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки»,

відповідачі: Державне підприємство «СЕТАМ», Чернігівська філія Державного підприємства «СЕТАМ», Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Геотехнічний інститут», ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» до Державного підприємства «СЕТАМ», Чернігівської філії Державного підприємства «СЕТАМ», Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними,

місце ухвалення рішення суду – м. Прилуки,

час проголошення рішення – 9 год. 44 хв.

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ТОВ «БУ-1 Прилуки» звернулось з позовом до ДП «СЕТАМ», Чернігівської філії ДП «СЕТАМ», Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, ОСОБА_1 , в якому просило: визнати недійсними електронні торги, проведені 20 липня 2018 року з реалізації нерухомого майна – нежитлового приміщення загальною площею 407,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 353268 від 20 серпня 2018 року; визнати недійсними та скасувати заявку на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року та акт державного виконавця про проведені електронні торги; визнати недійсним правочин із купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 407,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що був укладений шляхом проведення 20 серпня 2018 року електронних торгів та оформлений протоколом № 353268 із застосуванням наслідків недійсності правочину, а саме, повернути вказане нерухоме майно ТОВ «БУ-1 Прилуки».

У мотивування заявлених вимог зазначало, що електронні торги з реалізації належного товариству на праві приватної власності нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено з численними порушеннями вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Зокрема, позивач посилався на те, що у заявці на реалізацію арештованого майна всупереч ч. 5 розділу 2 Порядку та ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» зберігачем нерухомості безпідставно було зазначено ОСОБА_4 , хоча за указаними вище нормами закону зберігачем арештованого майна мав бути призначений чинний на дату проведення виконавчих дій директор ТОВ «БУ-1 Прилуки» ОСОБА_5 .

Позов містить також посилання на те, що процедура підготовки та проведення електронних торгів, встановлена Порядком, не була дотримана в цілому, зокрема, ТОВ «БУ-1 Прилуки» не було повідомлено належним чином про призначення оцінювача, вартість об`єкта нерухомості, що унеможливило своєчасне оскарження проведеної ним оцінки майна, яка суттєво занизила вартість об`єкта нерухомості, внаслідок чого останній реалізовано за ціною 930 500 грн, у той час як дійсна ціна даного об`єкту за висновком від 07 вересня 2018 року становить 1 604 355 грн. Позивач, не володіючи інформацією про оцінку свого майна та виставлення його на реалізацію через електронні торги, не мав реальної можливості щодо контролю дій за реалізацією свого майна, яке було продано протиправним чином.

Товариство указувало також, що його не було повідомлено про факт проведення електронних торгів та наголошувало на порушенні черговості стягнення, оскільки було звернуто стягнення на нерухоме майно при наявності великої кількості рухомого майна (спецтехніки та автомобілів), на яке першочергово згідно з вимогами ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» мало бути звернуто стягнення державним виконавцем. Крім того, оскаржуваний протокол проведення торгів від 20 серпня 2018 року не підписаний переможцем, що свідчить про порушення оформлення відповідачами кінцевих результатів електронних торгів.

Рішенням від 01 липня 2019 року Прилуцький міськрайонний суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «БУ-1 Прилуки» до ДП «СЕТАМ», Чернігівської філії «СЕТАМ» про визнання електронних торгів від 20 серпня 2018 року із продажу нерухомого майна (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 407,3 кв.м) недійсними шляхом визнання недійсним та скасування протоколу проведення торгів від 20 серпня 2018 року № 353268.

Відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «БУ-1 Прилуки» до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину із купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 407,3 кв.м, що був укладений шляхом проведення 20 серпня 2018 року електронних торгів та оформлений протоколом № 353268 від 20 серпня 2018 року із застосуванням наслідків недійсності правочину – повернення нерухомого майна ТОВ «БУ-1 Прилуки».

Закрив провадження у справі щодо позовних вимог ТОВ «БУ-1 Прилуки» до Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про визнання недійсним та скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року та акту державного виконавця про проведення електронних торгів.

В апеляційній скарзі ТОВ «БУ-1 Прилуки», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги щодо визнання електронних торгів від 20 липня 2018 року недійсними.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги преюдиційні висновки, викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, відносно позовних вимог, які безпосередньо пов`язані з тими, що розглядаються у даній справі. Заявник посилається на те, що указаною постановою було визнано протиправними дії Прилуцького ВДВС під час проведення 20 серпня 2018 року електронних торгів відносно використання звіту про незалежну оцінку майна від 26 червня 2018 року, на яких було реалізовано нежиле приміщення по АДРЕСА_1 , а також було скасовано процесуальні документи, складені в процесі (заявка на реалізацію майна від 02 липня 2018 року) та за наслідками їх проведення (акт про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки», від 04 вересня 2018 року).

Представник скаржника зазначає, що наведеним вище судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено порушення вимог закону стороною правочину під час його здійснення, а отже це є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними, але районним судом, без урахування правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 759/2467/15, наведені обставини та вимоги закону проігноровані.

Наголошує на тому, що всупереч вимог ст.ст. 9, 11, 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у звіті від 26 червня 2018 року про незалежну оцінку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє посилання про особистий огляд оцінювачем предмета оцінки. Оскільки ключі від нежитлового приміщення знаходились у нового керівника товариства ОСОБА_5 , саме він міг здійснити офіційний допуск оцінювача або державного виконавця до приміщення у період проведення оцінки майна, проте такого дозволу він не надавав і до нього з таким проханням ніхто не звертався. Беручи до уваги те, що непроведення особистого огляду об`єкта оцінки оцінювачем є порушенням законодавчо визначеної процедури, дії державного виконавця по використанню звіту від 26 червня 2018 року є протиправними, а визначена у звіті вартість майна – недійсною.

Звертає увагу на недотримання державним виконавцем вимог ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», що призвело до неповідомлення позивача про проведену оцінку нерухомого майна. Документи щодо проведення електронних торгів виконавчим органом надсилались ТОВ «БУ-1 Прилуки» за невірною адресою, у зв`язку з чим товариство було позбавлене права оскаржити звіт про оцінку майна у встановленому порядку. Хоча суд першої інстанції підтримав позицію позивача та прийняв надані докази щодо недостовірності оцінки вартості майна, проте безпідставно відхилив відповідні позовні вимоги, які ґрунтуються на цих доказах.

Указує, що судом в оскаржуваному рішенні зазначено про протиправність призначення зберігачем майна ОСОБА_4 , як ще одну підставу порушення процедури проведення електронних торгів, проте знову ж таки зроблено безпідставний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Зауважує на тому, що доказів отримання ОСОБА_4 постанови про опис та арешт майна від 13 вересня 2017 року матеріали справи не містять. Також відсутня і розписка останнього про те, що він погодився бути зберігачем майна.

Товариство не погоджується з мотивами відмови у задоволенні позовних вимог, зокрема, з хибним посиланням суду про те, що позивач не скористався своїми правами щодо заявлення позовних вимог до належних відповідачів, у тому числі шляхом заявлення клопотань про їх залучення. Стверджує, що товариством було залучено до участі у справі про визнання електронних торгів недійсними всіх відповідачів із зазначенням, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, змісту конкретних позовних вимог щодо кожного конкретного відповідача, тому посилання суду, як на підтвердження своєї позиції, на постанову Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 295/2557/17-ц, є просто цитуванням норм, оскільки у зазначеній справі відмова у задоволенні позову була обґрунтована тим, що позивач не залучив усіх відповідачів щодо предмету спору.

Вважає хибним висновок суду про обрання позивачем неналежного способу захисту, ураховуючи те, що з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, що дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання правочинів недійсними, зокрема, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. У даному випадку відповідачами не було дотримано процедури підготовки та проведення електронних торгів, у зв`язку з чим порушені майнові права та інтереси позивача – боржника у виконавчому провадженні. Крім цього дії відповідачів призвели й до порушення загальних принципів публічних торгів – прозорості, конкурентності та вигідності, отже обраний позивачем спосіб захисту порушених прав відповідав нормам чинного законодавства (ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України).

Апеляційна скарга також містить посилання про порушенням районним судом процесуальних норм. Зокрема, всупереч приписам ч.ч. 1, 2 ст. 255 ЦПК України, суд закрив провадження в частині позовних вимог шляхом винесення судового рішення, а не ухвали, процитувавши при цьому указану норму ЦПК у довільному тлумаченні. Крім того, про наявність підстав, які зумовили закриття провадження в частині позовних вимог, суду першої інстанції було відомо ще 11 березня 2019 року (подання клопотання про залучення до матеріалів справи повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року), проте з цього часу суд не вчинив жодних процесуальних дій з приводу повідомленої інформації.

На думку позивача, посилання суду в оскаржуваному рішенні про те, що відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, є абсолютним викривленням фактичних обставин справи, оскільки зазначені особи неодноразово були відсутніми під час розгляду даної справи і під час проведення судових дебатів 01 липня 2019 року, коли з`ясовувалась думка сторін щодо позовних вимог, присутніми не були.

У наданому відзиві Прилуцький МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Доводи відзиву зводяться до того, що у рамках виконавчого провадження № 31807196, боржником у якому є ТОВ «БУ-1 Прилуки», 18 січня 2018 року накладено арешт на майно боржника – спірну нежитлову будівлю площею 407,3 кв.м, яке було передане на зберігання ОСОБА_4 , який станом на 18 січня 2018 року згідно з інформацією з ЄДР являвся керівником товариства. Станом на день подачі позову ОСОБА_4 із заявою про передачу описаного майна іншому зберігачу не звертався.

Представник відповідача указує, що призначення суб`єкта оціночної діяльності, проведення оцінки нерухомого майна та ознайомлення сторін із результатами визначення вартості було проведено у повній відповідності зі ст.ст. 20, 57 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.ст. 5, 15, 18, 19 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Зазначене підтверджується врученням 12 липня 2018 року боржнику рекомендованого листа, неодноразовим ознайомленням директора товариства Пічугіна О.Ю. з матеріалами виконавчого провадження, у яких вже був наявний звіт про незалежну оцінку майна від 26 червня 2018 року.

Зазначає, що вся кореспонденція для ТОВ «БУ-1 Прилуки», відповідно до вимог ст.ст. 28, 57 ЗУ «Про виконавче провадження», направлялась за адресою: АДРЕСА_1 , яка і була зазначена у виконавчих документах. Заяв боржника відносно іншої поштової адреси, на яку необхідно надсилати документи виконавчого провадження з урахуванням ч. 4 ст. 19 Закону, до відділу не надходило.

Звертає увагу на те, що твердження позивача про неправильність визначеної у звіті вартості майна є безпідставними, оскільки дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

На думку відповідача, доводи позивача відносно порушення черговості звернення стягнення на майно боржника є також необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавцем були вчинені всі передбачені законом заходи. Так, з 2012 року – часу, з якого зведене виконавче провадження перебуває на виконанні, на реалізацію було передано все виявлене рухоме та нерухоме майно боржника шляхом складання актів опису й арешту майна, передачі майна на реалізацію. Зареєстроване за боржником майно, яке фактично не було виявлено, оголошено у розшук. У матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні декларації про доходи та майно боржника, які ТОВ «БУ-1 Прилуки» повинно було подавати відповідно до п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», але останнім не подавались.

Також указує, що розподіл коштів після реалізації нежитлової будівлі був проведений згідно з вимогами закону. Так, станом на дату формування заявки на реалізацію арештованого майна до складу зведеного виконавчого провадження входило 16 виконавчих проваджень на загальну суму 255 414,15 грн. У період з 03 липня по 03 вересня 2019 року (дату надходження коштів від реалізації майна на електронних торгах) до відділу надійшло ще 25 виконавчих документів на загальну суму 252 677,29 грн, виконавчі провадження по яким були приєднані до складу зведеного виконавчого провадження. 31 серпня та 03 вересня 2019 року на депозитний рахунок відділу надійшли кошти від реалізації нерухомого майна (спірної нежитлової будівлі) на загальну суму 883 975 грн, які у подальшому були розподілені відповідно до положень ст.ст. 45, 46 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме, 546 561,72 грн – у рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню (з урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження), а 337 413,28 грн – перераховано на рахунок боржника відповідно до ч. 6 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

У наданому відзиві ДП «СЕТАМ», не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Доводи відзиву зводяться до того, що електронні торги з реалізації лоту № 295779 відбувалися у чіткій відповідності з Порядком реалізації арештованого майна, згідно з приписами якого за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність зазначеної у заявці інформації відповідають посадові особи відділу ДВС, тобто, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється.

Представник ДП «СЕТАМ» зазначає, що порушення положень ЗУ «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи ДВС. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім цього, визначення вартості майна не входить до предмету доказування у справі про визнання електронних торгів недійсними, про що акцентував Верховний Суд у своїй постанові від 02 травня 2018 року (п. 46) у справі № 910/10136/17.

На думку представника, ураховуючи приписи ст. 16 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», судами не можуть братись до уваги посилання позивача на незаконність дій державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватись в межах розгляду справи про визнання електронних торгів недійсними, а тільки в межах розгляду скарги на дії державного виконавця.

Звертає увагу на те, що за правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, позивач повинен довести належними доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, і ці порушення вплинули на результати торгів під час їх проведення, проте ТОВ «БУ-1 Прилуки» жодних доказів на підтвердження зазначених у позові доводів надано не було.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.

Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що 20 серпня 2018 року електронні торги були проведені з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна. В обґрунтування наведеного указав, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ТОВ «БУ-1 Прилуки» про здійснення 26 червня 2018 року оцінки спірного нерухомого майна та ознайомлення позивача з результатами такої оцінки, у зв`язку з чим останній був позбавлений права оскаржити даний звіт у встановленому порядку.

Також, взявши до уваги висновок про вартість майна від 07 вересня 2018 року, згідно з яким вартість нежитлового приміщення становить 1 604 355 грн, висновок судової оціночної-будівельної експертизи від 28 травня 2019 року, за якою ринкова вартість спірного об`єкту є 2 028 297 грн, та копію рецензії від 30 жовтня 2018 року із вказівкою на те, що звіт про оцінку нерухомого майна від 26 червня 2018 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам та оціночним процедурам, районний суд зазначив, що продаж на електронних торгах 20 серпня 2018 року належного ТОВ «БУ-1 Прилуки» нерухомого майна за завідомо заниженою ціною призвела до порушення вимог чинного законодавства відносно процедури проведення оцінки нерухомого майна.

Суд погодився із доводами позову про те, що у заявці від 02 липня 2018 року зберігачем нерухомого майна мав би бути зазначений повноважений на дату вчинення виконавчих дій директор ТОВ «БУ-1Прилуки» ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 , який жодного відношення до розпорядження та управлінням майном товариства не мав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «БУ-1 Прилуки» до ДП «СЕТАМ», Чернігівської філії ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, визначив спосіб захисту своїх порушених прав шляхом заявлення окремих позовних вимог до кожного з відповідачів, і такий спосіб, з урахуванням положень ст.ст. 50, 51 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду, є невірним, оскільки у справах про визнання електронних торгів недійсними в якості відповідачів мають залучатися всі сторони правочину, а не заявлятися окремі позовні вимоги до кожного з відповідачів. Суд визначив, що позивач своїми правами щодо заявлення позовних вимог до належних відповідачів, у тому числі шляхом заявлення клопотань про їх залучення, не скористався.

Районний суд констатував, що оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року скасовано акт про проведення електронних торгів, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі в частині позовних вимог до Прилуцького МРВ ДВС про скасування акту про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки», від 04 вересня 2018 року підлягає закриттю.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24 лютого 2009 року ТОВ «БУ-1 Прилуки» належало на праві приватної власності нежиле приміщення площею 407,3 кв.м, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Зазначена інформація підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 49, 50).

З довідки Прилуцького МРВ ДВС вбачається, що станом на 02 липня 2018 року у даному відділі виконавчої служби на виконанні знаходилось зведене виконавче провадження № 31807196, до складу якого входило 16 виконавчих проваджень, про стягнення з ТОВ «БУ-1 Прилуки» на користь фізичних та юридичних осіб боргу на загальну суму 255 414,15 грн (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до виконавчих документів, які перебували на примусовому виконанні у Прилуцькому МРВ ДВС у складі зведеного виконавчого провадження, стягувачами за якими були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші, адреса боржника ТОВ «БУ-1 Прилуки» зазначалась: м. Прилуки, вул. Київська, 307 (т. 1 а.с. 140-142, т. 3 а.с. 238, 239, 241-269).

За час перебування на виконанні зведеного виконавчого провадження № 31807196 на реалізацію було передано виявлене державним виконавцем майно боржника, що підтверджується заявками на реалізацію арештованого рухомого майна за період з 2014 по 2018 роки (т. 1 а.с. 152-162).

Рухоме майно, яке згідно з відомостями реєструючих органів було зареєстровано за боржником ТОВ «БУ-1 Прилуки», але фактично не виявлено державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій, було оголошено в розшук на підставі постанови про розшук майна боржника від 17 червня 2016 року (т. 1 а.с. 149).

У процесі зведеного виконавчого провадження № 31807196 18 січня 2018 року державним виконавцем була винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою було описано та накладено арешт на нежиле приміщення загальною площею 407,3 кв.м (реєстраційний номер 26541096), що знаходиться у АДРЕСА_1 . Адреса боржника ТОВ «БУ-1 Прилуки» зазначена: м. Прилуки, вул. Індустріальна, 2 (т. 1 а.с. 129).

Указаною постановою відповідальним зберігачем арештованого майна був призначений керівник ТОВ «БУ-1 Прилуки» ОСОБА_4 , який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час вчинення цієї процесуальної дії обіймав дану посаду з 21 грудня 2015 року (т. 1 а.с. 130-132).

Іншою постановою від 07 травня 2018 року заступником начальника Прилуцького МРВ у ході виконання виконавчого провадження № 31807196 була винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на нерухоме майно, зокрема, на нежиле приміщення загальною площею 407,3 кв.м, розташоване по АДРЕСА_1 у межах суми боргу 740 285,94 грн (т. 1 а.с. 78).

Відповідно до протоколу 1-18 загальних зборів учасників ТОВ «БУ-1 Прилуки» від 14 червня 2018 року за результатами розгляду звіту по діям керівника товариства було вирішено призначити директором ТОВ «БУ-1 Прилуки» з 14 червня 2018 року ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 45-47).

Постановою від 21 червня 2018 року посадовою особою Прилуцького МРВ ДВС на підставі ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_7 було призначено суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 31807196 про стягнення з ТОВ «БУ-1 Прилуки» боргу на користь стягувачів – юридичних осіб (т. 1 а.с. 80). В цей же день копію указаної постанови було направлено боржнику за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 79).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, виготовленого 26 червня 2018 року СОД ФОП « ОСОБА_7 », ринкова вартість об`єкта оцінки – нежилого приміщення, загальною площею 407,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ становить 933 944, 5 грн (т. 1 а.с. 81-109).

Листом від 26 червня 2018 року учасників виконавчого провадження було повідомлено про оцінку арештованого майна та роз`яснено, що у разі незгоди з результатами визначення вартості майна вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення (т. 1 а.с. 111).

Указане поштове відправлення було отримане ТОВ «БУ-1 Прилуки» 12 липня 2018 року (т. 1 а.с. 112).

02 липня 2018 року начальником Прилуцького МРВ ДВС на адресу Чернігівської філії ДП «СЕТАМ» була направлена заявка на реалізацію арештованого майна, яке описане та арештоване у зведеному виконавчому провадженні № 31807196 із загальною сумою боргу 255 414,15 грн, боржником у якому є ТОВ «БУ-1 Прилуки», а стягувачами – ПАТ «Геотехнічний інститут», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 16-18). Майном, що передається на реалізацію, зазначено нежиле приміщення загальною площею 407,3 кв.м, яке знаходиться у АДРЕСА_1 . Зберігачем майна указаний ОСОБА_4 , форма реалізації – електронні торги.

Проведення перших електронних торгів з продажу нежилого приміщення по АДРЕСА_1 було призначено на 30 липня 2018 року, проте торги не відбулися через те, що від жодного учасника не надійшло цінових пропозицій, що зафіксовано протоколом від 30 липня 2018 року за № 348608 (т. 1 а.с. 24).

20 серпня 2018 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги з продажу спірного нежитлового приміщення. Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 20 серпня 2018 року № 353268 переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , який запропонував за відповідний лот найвищу ціну – 930 500 грн, з яких 46 525 грн – винагорода організатора торгів та 883 975 грн сума, яку необхідно було перерахувати на рахунок продавця (т. 1 а.с. 25-26).

04 вересня 2018 року заступником начальника Прилуцького МРВ ДВС був складений акт про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме, нежилого приміщення загальною площею 407,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 лютого 2009 року (т. 1 а.с. 116).

31 серпня та 03 вересня 2018 року на депозитний рахунок відділу виконавчої служби надійшли кошти від реалізації нерухомого майна на загальну суму 883 975 грн, які у подальшому були розподілені наступним чином: 546 561,72 грн – перераховано в рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 31807196 (в тому числі виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) та 337 413,28 грн – перераховано на рахунок боржника.

07 вересня 2018 року ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення, загальною площею 407,3 кв.м, по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 2 а.с. 191).

Згідно з висновком про вартість майна від 07 вересня 2018 року, наданим позивачем суду першої інстанції, ТОВ «Оціночна компанія «Конкордія» було визначено ринкову вартість нежитлового приміщення загальною площею 407,3 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_1 , яка становить 1 604 355 грн (т. 1 а.с. 27).

За висновком експерта № 5109/5110/18-24 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 28 травня 2019 року ринкова вартість об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 407,3 кв.м, станом на 21 травня 2019 року становить 2 028 297 грн (т. 3 а.с. 183-195). У висновку експерт констатував про те, що виконану оцінку нерухомого майна, що складена суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_7 » у звіті про оцінку нерухомого майна від 26 червня 2018 року, можливо охарактеризувати як недостовірну, а саме як таку, що має недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, що й призвело до викривлення кінцевого результату.

Постановою від 05 лютого 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року та частково задовольнив позовні вимоги ТОВ «БУ-1 Прилуки» до Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнав протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо використання звіту від 26 червня 2018 року про незалежну оцінку нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення, власником якого є ТОВ «БУ-1 Прилуки», реєстраційний номер майна 26541096, загальною площею 407,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного ФОП ОСОБА_7

Визнав протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо оформлення та направлення до ДП «Сетам» (Чернігівської філії ДП «Сетам») заявки на реалізацію арештованого майна № 18-43/18027 від 02 липня 2018 року.

Визнав протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо оформлення та направлення переможцю торгів ОСОБА_1 , організатору торгів ДП «Сетам» та стягувачам ОСОБА_2 , ПАТ «Геотехнічний інститут», ОСОБА_8 , Прилуцькому ОУ ПФУ, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_3 акту від 04 вересня 2018 року про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки».

Скасував заявку на реалізацію арештованого майна Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області № 18-43/18027 від 02 липня 2018 року.

Скасував акт Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки» від 04 вересня 2018 року. В іншій частині позовних вимог – відмовив (т. 3 а.с.114-123).

Звернувшись з позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, ТОВ «БУ-1 Прилуки» зазначало, що органом виконавчої служби та ДП «СЕТАМ» були допущені численні порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом МЮУ № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів та рухомого майна.

Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст. 57 Закону.

За змістом ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості здійснюється виконавцем. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання.

Частиною 5 цієї статті визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості або чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається повідомленою з результатами визначення вартості чи оцінки майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеному у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі – зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Участь у справі кількох позивачів і (або відповідачів допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів чи відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ст. 50 ЦПК України).

Як свідчать положення ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволення позову.

Мотивуючи рішення, що оскаржується, суд першої інстанції, констатувавши порушення законодавства, допущені під час проведення електронних торгів, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених товариством вимог з огляду на те, що ТОВ «БУ-1 Прилуки» у резолютивній частині позовної заяви виклало окремі позовні вимоги до окремих відповідачів, що, на думку суду, є неправильно обраним способом захисту, оскільки в якості відповідачів у справах про визнання електронних торгів недійсними мають залучатись всі сторони правочину – державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

Такий висновок колегія суддів вважає невірним і погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції занадто формалізовано підійшов до вирішення спору, указавши, що позивач обрав невірний спосіб захисту. На думку апеляційного суду, зважаючи на доводи позову і його кінцеву вимогу про визнання електронних торгів недійсними, а також те, що всі визначені законом відповідачі брали участь у справі, подавали пояснення і заперечення, урахувавши специфіку правовідносин та завдання цивільного судочинства, якими є вирішення цивільних справ, суд першої інстанції мав усі підстави для вирішення спору по суті. Пославшись при цьому на правові позиції Верховного Суду, районний суд не врахував, що вони сформовані у справах, де склад відповідачів був неповним, тобто за суб`єктним складом справи не є тотожними.

Апеляційний суд не погоджується також і з викладеними судом першої інстанції висновками щодо наявності численних порушень законодавства при проведенні електронних торгів, зважаючи на таке.

Посилаючись на те, що зберігачем арештованого майна державним виконавцем призначено ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , який на час проведення торгів очолював товариство, позивач не зазначає, як це вплинуло на процедуру проведення торгів. Колегія суддів вважає слушними доводи відзиву Прилуцького міськрайонного ВДВС на апеляційну скаргу, за якими на час вчинення виконавчої дії – складення постанови про опис і арешт майна боржника (спірної нежитлової будівлі), яка відбулась 18 січня 2018 року, керівником товариства за даними інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був ОСОБА_4 . Матеріали виконавчого провадження та цивільної справи не містять даних про те, що позивач звертався до державного виконавця з заявою про передачу майна іншому зберігачу.

Поза увагою суду першої інстанції при вирішенні даного спору залишились також положення ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», за якими призначення суб`єкта оціночної діяльності входить до компетенції державного виконавця. Встановлено, що 21 червня 2018 року ним було винесено постанову про призначення експерта - суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, копію якої того ж дня направлено сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією (т. 1 а.с. 79), що не суперечить положенням ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

26 червня 2018 року рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження було надіслано повідомлення про проведену оцінку нерухомого майна (т. 1 а.с. 111) та роз`яснено, що у разі незгоди з результатами визначення вартості майна вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. Указане поштове відправлення було отримане ТОВ «БУ-1 Прилуки» 12 липня 2018 року за адресою : АДРЕСА_1 , (т. 1 а.с. 112).

Вирішуючи питання щодо належності повідомлення позивача про результати оцінки нерухомого майна, апеляційний суд виходить з того, що за змістом положень ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» сторона вважається ознайомленою з результатами вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому листі або за місцем фактичного проживання чи перебування такої особи, достовірно встановленою виконавцем. Так, матеріали даної цивільної справи та зведеного виконавчого провадження містять копії виконавчих листів про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших певних коштів із зазначенням у них адреси боржника ТОВ «БУ-1 Прилуки»: м. Прилуки, вул. Київська, 307 (т. 1 а.с. 140-142, т. 3 а.с. 238, 239, 241-269). Крім цього, з огляду на тривалість виконання судових рішень за зведеним виконавчим провадженням, останнє містить багато інших документів (листів, позовних заяв, тощо) із зазначенням адреси товариства саме по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 143-146). Отже, виконавцем згідно з вимогами ЗУ «Про виконавче провадження» було направлено результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчих листах зведеного виконавчого провадження та місцем фактичного перебування юридичної особи, достовірно ним встановленою.

Таким чином, доводи позову про необхідність повідомлення товариства про результати оцінки нерухомого майна за юридичною адресою, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не ґрунтуються на вимогах ЗУ «Про виконавче провадження», який є спеціальним нормативним актом, що регулює процедуру та порядок вчинення виконавцем певних дій в ході виконання судового рішення.

Апеляційний суд не вважає також преюдиційним для даної справи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, якою скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року та частково задоволено позовні вимоги ТОВ «БУ-1 Прилуки» до Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо використання звіту від 26 червня 2018 року про незалежну оцінку нерухомого майна: нежилого приміщення, власником якого є ТОВ «БУ-1 Прилуки», реєстраційний номер майна 26541096, загальною площею 407,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного ФОП ОСОБА_7 ; визнано протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо оформлення та направлення до ДП «Сетам» (Чернігівської філії ДП «Сетам») заявки на реалізацію арештованого майна № 18-43/18027 від 02 липня 2018 року; визнано протиправними дії Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо оформлення та направлення переможцю торгів ОСОБА_1 , організатору торгів ДП «Сетам» та стягувачам ОСОБА_2 , ПАТ «Геотехнічний інститут», ОСОБА_8 , Прилуцькому ОУ ПФУ, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_3 акту від 04 вересня 2018 року про проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ТОВ «БУ-1 Прилуки», з огляду на таке.

Частинами 4 та 5 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Всупереч вимогам процесуального законодавства, яке регламентує оскарження дій державного виконавця, до участі у справі за адміністративним позовом ТОВ «БУ-1 Прилуки» до Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії не були залучені не лише стягувачі за виконавчим провадженням: ОСОБА_2 , ПАТ «Геотехнічний інститут», ОСОБА_8 , Прилуцький ОУ ПФУ, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , відносно яких товариством заявлялись вимоги, а і ДП «Сетам» та переможець торгів ОСОБА_1 , щодо яких указаним судовим рішенням вирішено питання про їхні права і обов`язки.

Отже, встановлені у постанові адміністративного апеляційного суду обставини не являються преюдицією для вирішення даної справи з огляду на суб`єктний склад сторін. Відповідно всі надані сторонами при вирішенні даного спору докази та заперечення аналізуються судом з точки зору їх достатності, достовірності, належності та допустимості.

З урахуванням наведеного вище апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог товариства про визнання недійсними і скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року № 18-43/18027 та акту державного виконавця про проведення електронних торгів з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Є слушними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч положень ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрив провадження у справі в частині позовних вимог рішенням суду, а не ухвалою. Але враховуючи те, що колегія суддів позбавлена можливості ухвалити рішення в частині позовних вимог, які судом першої інстанції по суті не вирішено, питання закриття провадження у справі в частині мало бути вирішено ухвалою, і підстави для закриття провадження, на думку суду, відсутні, справу за позовом ТОВ «БУ-1 Прилуки» до ДП «Сетам», Прилуцького МР ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області, ОСОБА_1 в частині вимог про визнання недійсними і скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року № 18-43/18027 та акту державного виконавця про проведення електронних торгів слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Виходячи з наведеного вище, апеляційним судом за обставинами даної цивільної справи встановлено, що державним виконавцем з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» було призначено оцінювача та направлено позивачу звіт про оцінку нерухомого майна, але на час проведення електронних торгів товариство своїм правом оскаржити оцінку майна не скористалось. На думку апеляційного суду, про обізнаність позивача щодо результатів оцінки нерухомого майна свідчить також факт неодноразового (27 червня 2018 року, 13 липня 2018 року) ознайомлення керівника ТОВ «БУ-1 Прилуки» Пічугіна О.Ю. з матеріалами зведеного виконавчого провадження, в якому вже була наявна проведена оцінка нерухомого майна, та скарга, подана ТОВ «БУ-1 Прилуки» в порядку господарського судочинства 24 липня 2018 року, на дії державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням № 31807194 від 03 липня 2012 року щодо визначення вартості та оцінки майна суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «БУ-1 Прилуки» та використання оцінки в межах зведеного виконавчого провадження, яка ухвалою господарського суду від 25 липня 2018 року повернута без розгляду з посиланням на непідвідомчість та відсутність повноважень представника (т. 1 а.с. 138, 139)

Є безпідставними доводи позову про порушення державним виконавцем черговості звернення стягнення на майно з посиланням на наявність численного рухомого майна товариства, оскільки з наданих державним виконавцем доказів (т. 1 а.с. 152-162) вбачається, що на реалізацію було передано виявлене державним виконавцем майно боржника, що підтверджується заявками на реалізацію арештованого рухомого майна за період з 2014 по 2018 роки, а рухоме майно, яке згідно з відомостями реєструючих органів було зареєстровано за боржником ТОВ «БУ-1 Прилуки», але фактично не виявлено державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій, було оголошено в розшук на підставі постанови про розшук майна боржника від 17 червня 2016 року (т. 1 а.с. 149). Крім цього, як свідчить відзив Прилуцького міськрайонного ВДВС, після реалізації рухомого майна виконавчою службою у березні та червні 2018 року передавались на реалізацію інші належні товариству нежитлові будівлі.

Аналіз положень ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на електронних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правила проведення прилюдних торгів в даному випадку визначені Порядком реалізації арештованого майна. Цим Порядком визначено, що електронні торги – це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, та передбачено певні правила проведення цих торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; правила, які регулюють сам порядок проведення торгів; і ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, а отже, є правочином. Такий висновок узгоджується й з нормами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акту державного виконавця про проведені торги.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, що в свою чергу узгоджується з висновками, викладеним у постанові ВСУ від 24 жовтня 2012 року в справі № 6-116цс12.

Таким чином, посилання позивача на занижену оцінку майна, що підтверджується висновком експерта № 5109/5110/18-24 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 28 травня 2019 року та наведені судом першої інстанції ці аргументи на користь визначення порушеного права позивача правового значення для правильного вирішення спору не мають і не можуть бути підставою для задоволення вимоги ТОВ «БУ-1 Прилуки» про визнання електронних торгів недійсними. Крім цього, експерт оцінював вартість спірного нерухомого майна не на час проведення торгів, а на час складення експертного висновку.

Колегія суддів погоджується з доводами відзиву на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ», за якими жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не викладено та за обставинами справи не доведено. Матеріалами справи не спростовано, що ДП «Сетам» розмістив інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, наданих відповідним органом ДВС. Перевірка документів на відповідність вимогам законодавства організатором за нормами чинного законодавства не здійснюється. Підприємство здійснювало визначені процедурою дії щодо реалізації нерухомого майна і дотрималось вимог щодо повідомлення учасників про проведення електронних торгів та самої процедури їх проведення. Таким чином, не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так і надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватись в межах розгляду справи про визнання електронних торгів недійсними, а тільки в межах скарги на дії державного виконавця.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Чернігівська філія ДП «СЕТАМ» не є юридичною особою, а отже в силу положень ст. 48 ЦПК України не може бути відповідачем у даній справі. Позивач помилково заявив, а суд першої інстанції розглянув заявлені до філії позовні вимоги, тому провадження у справі в частині вирішених позовних вимог ТОВ "БУ-1 Прилуки" до Чернігівської філії ДП «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. ст. 255 ЦПК України.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у вирішеній судом першої інстанції частині вимог ТОВ «БУ-1 Прилуки» через недоведеність порушеного права позивача. Справу в частині позовних вимог про визнання недійсними і скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року № 18-43/18027 та акту державного виконавця про проведення електронних торгів слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ч. 1 ст. 377, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 1 липня 2019 року – скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» до Державного підприємства «СЕТАМ», Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів з продажу нерухомого майна недійсними шляхом визнання недійсним та скасування протоколу проведення торгів від 20 серпня 2018 року №353268, визнання недійсним правочину з купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 407,3 кв.м, що укладений шляхом проведення електронних торгів 20 серпня 2018 року та оформлений протоколом № 353268, із застосуванням наслідків недійсності правочину – відмовити.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» до Державного підприємства «СЕТАМ», Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 в частині вимог про визнання недійсними і скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 02 липня 2018 року № 18-43/18027 та акту державного виконавця про проведення електронних торгів – направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Провадження у справі в частині вирішенння позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" до Чернігівської філії Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними – закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 6 грудня 2019 року.

Головуюча: Судді: