ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа № 820/3401/17
адміністративне провадження № К/9901/46822/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (колегія у складі суддів: Заічко О.В., Бідонька А.В., Шляхової О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2018 року (колегія у складі суддів: Калиновського В.А., Калитки О.М., Кононенко З.О.) у справі № 820/3401/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нертус» (надалі позивач, Товариство) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром» (надалі другий позивач) звернулись до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дії податкового органу щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкових накладних та визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкових накладних протягом операційного дня, коли їх надіслано засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄДРПН.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії податкового органу щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних є протиправними, оскільки посилання відповідача у даному випадку на приписи статті 102 Податкового кодексу України суперечать положенням статті 192 даного кодексу, які не містять будь - яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунків коригувань у ЄРПН.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в даному випадку, особами, які звернулися до суду, було невірно обрано спосіб захисту своїх прав, яким останні мали на меті зміни свого майнового стану у зв`язку з поверненням коштів за укладеним договором та, фактично, повернення їх у первісний стан.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачі подали касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що між позивачами укладено договір доручення №03/01 від 3 січня 2011 року. Відповідно до цього договору, повірений - ТОВ «Харків Хімпром» зобов`язаний здійснити від імені та за рахунок довірителя ТОВ «Нертус» юридичні дії - придбати для довірителя обладнання, відповідно до специфікації № 1, а довіритель в свою чергу зобов`язувався забезпечити повіреного необхідними для виконання доручення коштами.
На виконання договору між сторонами проведено розрахунки - та у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну від 24 травня 2013 року № 54, податкову накладну від 11 червня 2013 року № 15, податкову накладну від 18 лютого 2013 року № 63 та податкову накладну від 5 лютого 2013 № 10.
Факт реєстрації податкових накладних встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано податковим органом у запереченні проти адміністративного позову.
Також між позивачами 1 січня 2013 року укладено додаткову угоду № 6 про продовження строків позовної даності, якою строк дії договору продовжено до 31 січня 2016 року. В подальшому ТОВ «Нертус» направлено вимогу до ТОВ «Харків Хімпром» про повернення грошових коштів, яка виконана ТОВ «Харків Хімпром».
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовується податковим органом, що на даний час ТОВ «Харків Хімпром» повернуло кошти на рахунки ТОВ «Нертус» в повному обсязі.
ТОВ «Нертус» 1 серпня 2017 року за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в ЄРПН подано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 18 лютого 2013 року № 63 та від 5 лютого 2013 року № 10 у Єдиному реєстру податкових накладних та 3 серпня 2017 року до податкових накладних від 11 червня 2013 року №15, від 24 травня 2013 року № 54.
Проте ТОВ «Нертус» відповідачем відмовлено у прийнятті документів розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Як встановлено з відповідних квитанцій № 1, копії яких наявні у справі, причиною відмови стало порушення вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 - дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Аналогічно процедура реєстрації податкових накладних та коригувань до їх показників встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Згідно із пунктом 3 даного Порядку, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування. У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем) таких послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:
- постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
- отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).
Згідно пункту 6 Порядку, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарі в відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому могли бути визначені податкові зобов`язання з ПДВ, платник не може відкоригувати податкові зобов`язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому, а тому відповідач, відмовляючи у реєстрації розрахунків коригувань, на підставі статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку та зазначаючи, що дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування, діяв в межах законодавства.
Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції, оскільки податкові накладні, хоча і складені до 1 лютого 2015 року, проте зареєстровані в Реєстрі, що встановлено судами попередніх інстанцій.
В свою чергу пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України (станом на дату направлення квитанції №1) встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, зміст даного пункту регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.
Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином даний пункт регламентує лише діяльність податкового органу, в зв`язку з цим він не може бути використаний для регулювання спірних правовідносин.
Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Дана норма не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків корегування зобов`язань з ПДВ.
Отже норми податкового законодавства, на які посилається податковий орган, не передбачають обмежень у часі коригування кількісних і вартісних показників, а тому дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладених розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправними.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, а відтак касаційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром» задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2018 року у справі № 820/3401/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром».
Визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних від 24 травня 2013 року № 54, від 11 червня 2013 року № 15, від 18 лютого 2013 року № 63, від 5 лютого 2013 року № 10.
Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкових накладних від 24 травня 2013 року № 54, від 11 червня 2013 року № 15, від 18 лютого 2013 року № 63, від 5 лютого 2013 року № 10 протягом операційного дня, коли їх було надіслано ТОВ "Нертус" засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄДРПН.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду
