РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2019 року

м. Рівне

№460/1094/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Нечепорук Л.Ю.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

до

Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" (далі - ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", позивач) звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису від 21.03.2019 №472-14/06.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюваний припис є протиправним, складений без наявності передбачених законодавством України підстав, порушує право ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" на здійснення законної господарської діяльності.

Ухвалою суду від 08.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що у зв`язку з виявленими та зафіксованими у акті від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п (62) порушеннями Держгеонадрами було складено припис від 21.03.2019 №472-14/06.

Зазначеним приписом позивача зобов`язано усунути встановлені порушення у строк до 26.04.2019. ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" виявлені порушення не усунуто.

Предметом дослідження в даному провадженні є дотримання чинного законодавства відповідачем саме станом на дату прийняття оскаржуваного припису.

Особисте ставлення позивача до норм чинного законодавства не може розцінюватися як відсутність встановлених актом порушень. Оскільки позивачем не доведено факт недопущення таких порушень, то і правомірність оскаржуваного припису не викликає сумніву. Відповідно, підстави для визнання останнього протиправним та скасування немає.

Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, вказав, що твердження відповідача є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 01.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 07.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що в ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які на момент проведення перевірки не існували, не могли бути усунутими позивачем самостійно, або є безпідставними та необґрунтованими.

Зазначила, що позивачем було вжито всіх залежних від нього заходів ще до початку проведення відповідачем заходу екологічного контролю. Звернула увагу на ряд рішень Рівненського окружного адміністративного суду, якими встановлено обставини, що спростовують наявність у позивача порушень, визначених оспорюваним приписом.

Вважає, що оспорюваний припис винесений відповідачем всупереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню.

Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, інформації про причини неприбуття від відповідача не надходило.

Враховуючи положення ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У 2012 році ПрАТ "Рівнеазот" надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 30.05.2012 №5558 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-побутових потреб строком на 20 років (т.1 - а.с.62).

У період з 20.03.2019 по 21.03.2019 Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 28.11.2018 №450 "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України", наказу від 06.02.2019 №45 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2019 року", направлення від 07.03.2019 №412-14/06 (т.1 - а.а.с.28-31) проведено планову перевірку надрокористувача ПрАТ "Рівнеазот", за наслідками якої складено акт перевірки від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п (62) (т.1 - а.с.31-37).

У вказаному акті перевірки зафіксовано виявлені під час державного геологічного контролю ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Акт перевірки підписано представником позивача із наступними зауваженнями: "З висновками по акту не погоджуємось. Вважаємо, що перевірка проведена упереджено. Протягом встановленого чинним законодавством терміну буде надано письмові зауваження до акту".

26.03.2019 позивачем за вих.№878 надіслано відповідачу зауваження до акта перевірки (т.1 - а.с.38-41).

На підставі акта перевірки від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п (62) відповідачем було внесено позивачу припис від 21.03.2019 №472-14/06 про усунення відображених в акті порушень шляхом надання у строк до 26.04.2019 до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів, які підтверджують факт такого усунення (т.1 - а.с.42-43).

Вважаючи зазначений припис геологічного контролю протиправним, ПрАТ "Рівнеазот" звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V). Дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (ст.2).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень статті 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Положеннями статті 7 Закону №877-V також встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

Таким чином, що Державна служба геології та надр України уповноважена здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів - у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з припису відповідача від 21.03.2019 №472-14/06, під час перевірки ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" були виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері надрокористування:

1) відсутній акт про передачу розвіданого Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 26.10.2009 №1834, чим порушено вимоги статті 40 Кодексу України про надра та Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №114 (далі - Порядок №114);

2) не виконується вимоги п.5.3 Угоди про умови користування надрами від 30.05.2012 №5558 в частині дотримання вимог законодавства України чинних стандартів, правил, норм виконання робіт пов`язаних з користуванням надрами, забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а саме не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (питних підземних вод) Хотинського родовища, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та вимоги Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615);

3) не надано договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов. Не приведено у відповідність згідно із змінами законодавства пункт 9 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5558 від 30.05.2012, а саме: не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами в частині особливих умов (пункт 9 "Обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615") спеціального дозволу на підставі відміни виконання абзацу третього пункту 26 Порядку №615, чим порушено п.17 Порядку №615;

4) межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування, чим порушено статтю 93 Водного кодексу України;

5) не виконується п.3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5558 від 30.05.2012, а саме не виконуються умови від 01.06.2010 №1/02-7.12/3559 в частині погодження Плану видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11) відомчим водозабором ПрАТ "Рівнеазот" на 2019 рік з органами Держпраці, чим порушено статтю 51 Кодексу України про надра;

6) надрокористувач (ПрАТ "Рівнеазот") після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №5558 від 30.05.2012 (дія дозволу зупинена з 28.08.2017 відповідно до наказу Держгеонадр від 28.08.2017 №377). Відповідно до Звітних балансів використання підземних вод за 2017-2018 роки (Звітність за формою 7-гр) та Журналу обліку водопостачання водовимірювальними приладами та обладнанням (розпочатий 01.01.2017) видобуток у період з 29.08.2017 по 20.03.2019 склав 979,537 тис м куб, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та пункт 22 Порядку №615;

7) не виконано припис органу державного геологічного контролю, а саме: пункти 1, 2, 5 припису Держгеонадр України від 07.07.2016 №825-14/06 в частині нескладення акту про передачу родовища для освоєння відповідно до вимог Порядку №114, невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5558 від 30.05.2012 у зв`язку з виключенням абз.3 п.26 Порядку №615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами та невстановлення меж зон санітарної охорони органами місцевого самоврядування, чим порушено статтю 7 Закону №877-V;

8) не виконується ст.5.3 Угоди про умови користування надрами "дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм пов`язаних з користуванням надрами", а саме: на підставі ч.1 ст.8 та cт.11 Закону №877-V не надано відповідь на запит Держгеонадр від 20.03.2019 №464-14/06 у частині порушення особливих умов спеціального дозволу за користування надрами №5558 від 30.05.2012, якщо це не пов`язано з отриманням доходу у великих розмірах (ч.4 ст.57 КУпАП), чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та вимоги Порядку №615.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 1 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра, розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 6 та 7 Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 N114 (далі - Порядок №114) визначено, що передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

З матеріалів справи вбачається, що акт передачі Хотинського родовища підземних вод для промислового освоєння було складено ще 25.11.2012 (т.1 - а.с.44).

27.10.2016 представниками ДП «Українська геологічна компанія», яке проводило геологорозвідувальні роботи на родовищі, складено новий акт передачі родовища (т.1 - а.с.49), який підписаний усіма членами міжвідомчої комісії.

Зазначений акт надісланий позивачем органу геологічного контролю листом від 10.11.2016 №3867 (т.1 - а.с.50), згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 3301700552366 отриманий відповідачем 17.11.2016 (т.1 - з.б.а.с.52).

Отримання Державною службою геології та надр України вказаного акта підтверджується також листом від 03.02.2017 №2516/13/10-17 (т.1 - а.а.с.52-53), у якому відповідач зазначає: "Держгеонадра не здійснюють погодження передачі родовищ для промислового освоєння, тому повертаємо акт передачі Хотинського родовища для промислового освоєння (оригінал додається)".

Наявність акта підтверджено також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №817/839/18, яке набрало законної сили 16.07.2019 (т.1 - а.а.с.142-147).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Викладене свідчить про наявність у позивача акта передачі родовища для промислового освоєння, який було підготовлено, складено та підписано ще 27.10.2016, в той час як державний геологічний контроль, за наслідками якого складено оспорюваний припис, здійснювався у березні 2019 року.

Отже, зазначеного в пункті 1 оспорюваного припису порушення позивач не вчиняв, висновки акта перевірки у цій частині не відповідають фактичним обставинам.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 2 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Проведення оцінки впливу планованої діяльності на довкілля визначається Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 якого, планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 17 Закону №2059-VIII регламентовано, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 22 частини другої статті 3 Закону №2059-VIII, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону №2059-VIII, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки позивач на момент прийняття та набрання чинності Законом №2059-VIII (18.12.2017) вже здійснював вказану діяльність, а не лише планував її здійснення, то сфера застосування Закону №2059-VIII не поширюється на ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля експлуатації водозаборів підземних вод.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 17 Закону №2059-VIII, висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Закон України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР (далі - Закон №45/95-ВР), який був чинним до прийняття Закону №2059-VIII, передбачав, що об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (ч.1 ст.7).

Відповідно до статті 9 Закону №45/95-ВР, суб`єктами екологічної експертизи є: 1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; 3) інші державні органи, місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади відповідно до законодавства; 4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; 5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; 6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №45/95-ВР, державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

За змістом частини другої статті 14 Закону №45/95-ВР, відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області після розгляду матеріалів, поданих позивачем з метою узгодження отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування питних підземних вод Хотинського родовища, була підготовлена та затверджена «Екологічна картка водозабору Хотинського родовища підземних вод ВАТ "Рівнеазот" (т.1 - а.с.68).

Саме на підставі даної картки комісія з питань погодження надання надр у користування Мінприроди України прийняла рішення щодо підтвердження можливості надання спеціального дозволу на користування надрами ПАТ "Рівнеазот", про що позивача повідомлено листом від 02.11.2011 №21256/06/10-11 (т.1 - а.с.67).

Оскільки суб`єктами проведення екологічної експертизи не було зазначено у необхідності проведення такої експертизи на існуючому та діючому об`єкті - водозабір Хотинського родовища підземних вод ВАТ "Рівнеазот", то екологічна картка такого родовища є висновком експертизи.

Крім того, Державною службою геології та надр України при наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами від 30.05.2012 №5558 та проведенні геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів корисних копалин та їх затвердженні не було надано зауважень щодо екологічної карти як висновку експертизи чи його відсутності.

Пункт 5.3 Угоди про умови користування надрами від 30.05.2012 №5558 (т.1 - а.а.с.63-65) не передбачає обов`язку позивача проводити оцінку впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (питних підземних вод) Хотинського родовища. Не передбачено проведення такої оцінки і Програмою робіт, яка є додатком 2 до вказаної угоди (т.1 - а.с.66).

Таким чином, у позивача відсутні підстави для проведення оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (питних підземних вод) Хотинського родовища.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 3 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2016 між ПАТ "Рівнеазот" (Замовник), правонаступником якого є ПрАТ "Рівнеазот", та Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (Виконавець) укладено договір №40РК-16 про надання послуг з моніторингу та наукового супроводження надрокористування з видобування підземних вод Хотинського родовища, підписано календарний план надання послуг, підписано протокол узгодження договірної ціни, складено кошторис на виконання робіт, здійснено розрахунки (т.1 - а.а.с.73-77).

29.12.2017 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду №1 до договору від 22.12.2017 №40РК-16 (т.1 - а.с.78), якою, зокрема, визначено, що договір діє до закінчення дії Угоди про умови користування надрами від 30.05.2012 №5558, а саме до 30.05.2032.

Як зазначає позивач, на момент перевірки даний договір був у наявності, однак усної вимоги перевіряючих щодо його надання не було. Про існування договору та готовність його надати зазначалося також під час підписання акта перевірки, однак уповноваженими особами відповідача таку пропозицію було відхилено. Зворотного відповідачем суду не доведено.

Судом встановлено, що копію договору від 22.12.2016 №40РК-16 з додатковою угодою було надіслано ПрАТ "Рівнеазот" відповідачу як додаток №13 до зауважень від 26.03.2019 №878 до акту перевірки від 21.03.2019 №06-04/25/2019-11/п (62) (т.1 - а.а.с.38-41).

Викладене свідчить про наявність у позивача договору про надання послуг з моніторингу та наукового супроводження надрокористування з видобування підземних вод Хотинського родовища, який було укладено та підписано ще 22.12.2016, в той час як державний геологічний контроль, за наслідками якого складено оспорюваний припис, здійснювався у березні 2019 року. Проте, вищевказаний договір не запитувався уповноваженими особами відповідача, а повідомлення про проведення планової перевірки від 11.02.2019 №2846/03/14-19 (т.1 - а.с.79) не містило вимоги його надання, відтак, твердження відповідача щодо відсутності та ненадання позивачем такого договору не відповідає дійсності.

Необгрунтованим є також твердження відповідача, викладені в п.3 оспорюваного припису, про невнесення позивачем змін до спеціального дозволу на користування надрами від 30.05.2012 №5558 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, у зв`язку із виключенням абз.3 п.26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615), з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 3 пункту 26 Порядку №615 (в редакції, що діяла на момент отримання спеціального дозволу), проведення моніторингу та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та Угодою про умови користування надрами, здійснюються спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями.

Цей абзац продубльовано у підпункті 9 розділу "Особливі умови" Спеціального дозвіл на користування надрами від 30.05.2012 №5558.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №817/839/18, яке набрало законної сили 16.07.2019 (т.1 - а.а.с.142-147), встановлено, що 10.08.2016 ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" звернулося із заявою №2768 (т.1 - а.с.81) до Держгеонадр про внесення змін до спеціального дозволу від 30.05.2012 №5558 на користування надрами. Листом від 24.10.2016 №19871/13/12-16 (т.1 - а.а.с.82-83) Держгеонадрами повідомлено про відмову у внесенні змін до дозволу на підставі п.15 Порядку №615, хоча зміни, які необхідно було внести жодним чином не стосуються порушень, зазначених у Приписі №825-16/06.

Вказані обставини не підлягають доказуванню в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України.

Крім того, пунктом 17 Порядку №615 визначено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктами 8 і 10 цього пункту) документів або інформації Мінприроди за результатами оцінки впливу на довкілля у разі:

1) виключено;

2) зміни особливих умов та інших відомостей, зазначених у дозволі, в тому числі щодо продовження строку дії дозволу на строк його незаконного (безпідставного) зупинення та/або анулювання відповідно до рішення суду, що набрало законної сили;

3) зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів;

4) виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. № 865 (ЗП України, 1995 р., № 3, ст. 55) (при цьому у разі, коли було виявлено і затверджено запаси корисної копалини загальнодержавного значення, внесення змін до дозволу здійснюється після отримання погодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської ради);

5) виключено;

6) виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок;

7) утворення шляхом виділу з юридичної особи надрокористувача (крім суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків) юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому в користування ділянці надр за таких умов: частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи становитиме не менш як 50 відсотків; відсутність в надрокористувача на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу боргу із сплати рентної плати за користування надрами; наявність інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), який було проведено не пізніше ніж за 6 місяців до дати подання заяви про внесення змін до дозволу;

8) утворення господарського товариства, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій належить державі, у результаті реорганізації шляхом злиття;

10) реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до іншого державного підприємства.

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з: копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою); інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.

Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснюється органом з питань надання дозволу без внесення змін до дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що внесення змін до спеціального дозволу покладено законодавцем на відповідача як орган з питань надання такого дозволу, в той час як надрокористувач наділений лише правом на звернення до такого органу із заявою щодо внесення змін до спеціального дозволу.

Оскільки, відповідно до норм чинного законодавства, зміни у спеціальний дозвіл вносяться відповідачем, а не позивачем, то ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" на виконання п.3 оспорюваного припису, вжито усіх залежних від нього заходів щодо його усунення ще у 2016 році.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 4 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 93 Водного кодексу України, межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Аналіз даної правової норми дає підстави для висновку, що обов`язок встановлення меж зон санітарної охорони покладений не на підприємства, а виключно на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для твердження про порушення позивачем законодавства в частині невстановлення меж зон санітарної охорони та непогодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Крім того, суд зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою, де розташовані свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11 (Хотинського родовища питних підземних вод) відомчого водозабору ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" та межі зон санітарної охорони вказаних свердловин (перший пояс) встановлені "Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Публічному акціонерному товариству "РІВНЕАЗОТ" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області" (м.Рівне 2012), погоджені з Городоцькою сільською радою та управлінням Держземагенства у Рівненському районі. Технічна документація із землеустрою затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26.12.2012 №771 (т.1 - а.с.84).

Перший пояс зон санітарної охорони свердловин №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11 знаходиться в межах земельних ділянок, які надані позивачу в постійне користування та встановлені на місцевості відповідно до вказаної Технічної документації.

Відповідно до частини першої статті 93 Водного кодексу України, з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Другий та третій пояси зони санітарної охорони власного водозабору ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" (де розташовані свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11 Хотинського родовища технічних підземних вод) фактично виходять за межі земельних ділянок, відведених для постійного користування ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", охоплюють територію Городоцької сільської ради та не відводилися у постійне користування позивачу.

Не зважаючи на це, Держгеонадра наказом №377 від 28.08.2017 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" зупинено дію спеціального дозволу від 30.05.2012 №5558 та надано 30 календарних днів для усунення порушень (т.1 - а.с.85).

Вказаний наказ визнано протиправним та скасовано рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №460/669/19, яке набрало законної сили 17.09.2019 (т.1 - а.а.с.224-227).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №2024 від 18.12.1998 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів" та згідно зі ст.34 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2001 №2918-III (далі - Закон №2918-III), межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та органами державної санітарно- епідеміологічної служби.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV), проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб (пп. "д").

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Згідно зі статтею 26 Закону №858-IV, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до положень статті 37 Закону №2918-III, режим зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України, а забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання покладається:

у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання;

у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

У 2012 році документацією із землеустрою щодо складання документів для посвідчення права постійного користування земельною ділянкою, земельні ділянки, на якій розташовані свердловини водозабору ПАТ "РІВНЕАЗОТ", надані підприємству в постійне користування. Документація погоджена з Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області та Управлінням Держземагенства у Рівненському районі, затверджена розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації від 26.12.2012 №771.

Зазначеною документацією межі першого поясу зони санітарної охорони свердловин встановлені та винесені в натуру. Перший пояс свердловин спланований та огороджений. Правовий режим першого поясу зони санітарно, охорони особливого режиму санітарної охорони свердловин підприємством, суворо дотримується.

Перша зона санітарної охорони земельної ділянки встановлена ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" земельних ділянках, що не належать підприємству та не знаходяться ні у його власності, ні у його користуванні.

Друга та третя зони санітарної охорони знаходяться на земельних ділянках, що не належать підприємству та не знаходяться ні у його власності, ні у його користуванні.

Вказані обставини встановленні рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 у справі №918/219/18, яке набрало законної сили 13.11.2018 та переглянуте Верховним Судом 19.02.2019, а також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №460/669/19, яке набрало законної сили 17.09.2019 (т.1 - а.а.с.224-227). У силу вимог ч.4 ст.78 КАС України зазначені обставини доказування не потребують.

Отже, покладення на ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" відповідальності за невстановлення органами місцевого самоврядування меж санітарної охорони на територіях, які не належать позивачу, та вимога усунути порушення в останнього, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 5 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Статтею 51 Кодексу України про надра передбачено, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення здійснення господарської діяльності ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" звернулося до Управління Держпраці у Рівненській області з листом від 08.01.2019 №65 "Про погодження документації", у якому просило погодити Плани видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2,4,5,6,9,11) відомчим водозабором ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" на 2019 рік (т.1 - а.с.89).

Листом від 14.01.2019 №07-10/199 позивачу відмовлено у погодженні вказаних планів, оскільки Держгеонадрами тимчасово припинено дію Спеціального дозволу на користування надрами від 30.05.2012 №5558 (т.1 - а.с.90).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі №460/669/19 забезпечено позов ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" шляхом зупинення дії наказу Держгеонадр від 28.08.2017 №377 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 30.05.2012 №5558 до набрання законної сили рішенням суду у справі у справі №460/669/19 (т.1 - а.а.с.217-223).

Враховуючи наявність вищевказаного судового рішення, позивач повторно звернувся до Управління Держпраці у Рівненській області з листом щодо погодження документації від 18.04.2019 №1144 (т.1 - а.с.95).

10.05.2019 Управлінням Держпраці у Рівненській області погоджено План видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11) відомчим водозабором ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" на 2019 рік (т.1 - а.а.с.189-190).

Тобто, на момент проведення перевірки проект розробки родовища вже перебував на розгляді та погодженні у відповідному органі.

Суд вважає необґрунтованим віднесення до порушення позивача факту непогодження позивачем з органом Держпраці Плану видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11) відомчим водозабором ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" на 2019 рік, оскільки на момент проведення заходу екологічного контролю вказаний проект розробки родовища вже знаходився на розгляді в органі Держпраці та не був погоджений з причин, які не залежали від ПрАТ "РІВНЕАЗОТ". Суд зазначає, що неможливість такого погодження настала внаслідок дій власне відповідача, а позивачем було вжито всіх залежних від нього заходів ще до початку проведення заходу екологічного контролю

Викладене спростовує допущення ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" порушення, зазначеного у пункті 5 спірного припису.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 6 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Статтею 24 Кодексу України про надра визначено загальні права та обов`язки користувачів надр.

Разом з тим, пунктом 22 Порядку №615 врегульовано порядок зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Як вбачається з матеріалів справи, дію спеціального дозволу на користування надрами від 30.05.2012 №5558 було зупинено з 28.08.2017 наказом Держгеонадр від 28.08.2017 №377 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" (т.1 - а.с.85).

Підставою для зупинення дії спеціального дозволу стало, на переконання відповідача, невиконання ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" вимог припису від 07.07.2016 №825-14/06, виданого за наслідками геологічного контролю, оформленого актом від 06.07.2016 №06-05/25/2016-45/п 141).

Наказ від 28.08.2017 №377 визнано протиправним та скасовано рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №460/669/19, яке набрало законної сили 17.09.2019 (т.1 - а.а.с.224-227).

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" виконано всі вимоги припису від 07.07.2016 №825-14/06, виконання яких залежить саме від підприємства. Отже, підстави для зупинення дії спеціального дозволу, передбачених пунктом 22 Порядку №615 відсутні.

Відтак, обставини щодо відсутності підстав для зупинення дії спеціального дозволу на момент прийняття наказу від 28.08.2017 №377 встановлені в судовому порядку, а тому в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.

Викладене свідчить про те, що зазначені обставини також були відсутні і на момент проведення екологічного контролю у період з 20.03.2019 по 21.03.2019.

Крім того, частиною восьмою статті 7 Закону №877-V визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Тобто, припис, як розпорядчий документ, є вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства суб`єктом господарювання.

Всупереч викладеному пункт 6 оспорюваного припису не містить вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, а лише встановлює факт порушення, яке (на переконання відповідача) здійснене позивачем у минулому під час зупинення дії дозволу наказом від 28.08.2017 №377, який визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Враховуючи викладене та те, що на момент проведення екологічного контролю у період з 20.03.2019 по 21.03.2019 були відсутні підстави для зупинення дії спеціального дозволу, суд вважає, що пункт 6 оспорюваного припису не відповідає вимогам ч.8 ст.7 Закону №877-V.

Не відповідає вимогам ч.8 ст.7 Закону №877-V також і пункт 7 оспорюваного припису, як такий, що не містить вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, а лише встановлює факт порушень, які здійснені позивачем у минулому (невиконання вимог №№1, 2, 5 припису від 07.07.2016 №825-14/06).

Факт виконання ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" всіх вимог припису від 07.07.2016 №825-14/06 встановлено в судовому поряду рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №460/669/19, яке набрало законної сили 17.09.2019 (т.1 - а.а.с.224-227).

Крім того, пункт 7 оспорюваного припису фактично дублює вимоги відповідача, викладені у пунктах 3 та 4 такого припису.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 8 оспорюваного припису, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 8 Закону №877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.03.2019 о 14:00 органом геологічного контролю вручено позивачу запит від 20.03.2019 №464-14/06 (т.1 - а.с.130), згідно з яким відповідач просив у термін до 15:00год. 20.03.2019 надати письмову довідку за підписом уповноваженої особи ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" з інформацією щодо дати та місця народження, поштової адреси місця проживання (навчання), посади, сімейного стану, кількості утриманців, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), розміру отриманого доходу за період з 01.01.2019 по 20.03.2019, ОСОБА_1 , а також пояснення щодо невиконання п.3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5558 від 30.05.2012, а саме не виконуються умови від 01.06.2010 №1/02-7.12/3559, в частині погодження Плану видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11), відомчим водозабором ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", на 2019 рік з органами Держпраці.

20.03.2019 позивачем надано відповідачу письмову інформацію, викладену в листі за №828 (т.1 - а.с.131) щодо виконання п.3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5558 від 30.05.2012, за змістом якої позивачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо погодження вказаного Плану видобування питних підземних вод Хотинського родовища (свердловини №№ 2, 4, 5, 6, 9, 11), відомчим водозабором ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", на 2019 рік з органами Держпраці, ще до початку проведення відповідачем заходу екологічного контролю.

Водночас, позивачем не було надано інформацію в частині даних стосовно голови правління ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" ОСОБА_1 , оскільки така стосуються його персональних даних.

Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) регламентовано, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Статтею 32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст.16 Закону №2297-VI, порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.

Суб`єкт відносин, пов`язаний з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних. У запиті зазначається його мета, правові підстави та підтвердження того, що доступ до персональних даних відповідає повноваженням юридичної особи.

У силу вимог ч.2 ст.6, ст.ст.19, 120 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Аналогічну норму стосовно повноважень містить і ч.2 ст.25 Закону №2297-VI. Так, суб`єкти відносин, пов`язані із персональними даними, в тому числі володільці та треті особи, здійснюють свої повноваження в межах, установлених Конституцією та законами України.

При цьому органи державної влади мають право на безперешкодний і безоплатний доступ до персональних даних відповідно до їх повноважень (ч.4 ст.19 Закону №2297-VI).

З огляду на зазначене, у запиті третьої особи до володільця персональних даних про надання доступу до персональних даних мають бути підтвердження повноваження запитувача згідно із законом на отримання інформації відповідно до його компетенції, в тому числі інформації, що містить персональні дані.

Таким чином, запит на надання персональних даних подається запитувачем безпосередньо до володільця персональних даних, який повинен містити його мету, правові підстави та підтвердження того, що доступ до персональних даних відповідає повноваженням запитувача.

У розумінні Закону №2297-VI ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не є ні володільцем, ні розпорядником запитуваних відповідачем персональних даних ОСОБА_1 .

При цьому, у запиті органу геологічного контролю від 20.03.2019 №464-14/06 щодо надання письмової довідки за підписом уповноваженої особи ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" з інформацією щодо дати та місця народження, поштової адреси місця проживання (навчання), посади, сімейного стану, кількості утриманців, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), розміру отриманого доходу за період з 01.01.2019 по 20.03.2019, ОСОБА_1 , не зазначено його мети, правових підстав та підтвердження того, що доступ до персональних даних відповідає повноваженням запитувача.

Тобто, такий запит оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку.

Суд зазначає, якщо запит органу державного контролю щодо надання інформації, в тому числі і надання персональних даних, оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, то особа, у якої запитується інформація, звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення ч.2 ст.8 Закону №877-V, згідно з якими органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема, дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пункт 8 оспорюваного припису прийнято відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.8 Закону №877-V, оскільки встановлення строку для надання письмових пояснень в 1 (одну) годину не може свідчити про дотримання посадовими особами органу геологічного контролю ділової етики у взаємовідносинах із позивачем та, як наслідок, могло призвести до неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до такого суб`єкта господарювання.

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оспорюваного припису від 21.03.2019 №472-14/06, який, у свою чергу, не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, пропорційності, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності свого припису, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 1921,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.04.2019 №43110 (а.с.3а), а тому судові витрати в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (м.Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис від 21.03.2019 №472-14/06 .

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05607824) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.