ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 справа № 914/1151/19

м .Львів

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Антонича 22”, м.Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-2 Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-3: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департамент житлового господарства інфраструктури Львівської міської ради

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”

про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності

Суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Бегляров Г.Л. – голова правління ОСББ; Телішевський І.Д. – адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Карасюк М.В. – представник

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Паращич В.П. - представник;

від третьої особи-3: не з`явився

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Антонича 22” до Львівської міської ради, до Виконавчого комітету Львівської міської ради, до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.04.2016р. №241 про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 5,5кв.м, позначене від літ.XXIV, згідно з поверховим планом 1-го поверху та експлікацією Інвентаризаційної справи №1291 на будинок №22 по вул.Антонича, 22 в м.Львові, наданими Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” 20.08.2018р., визнання незаконним та скасування запису про право власності №14613303 про реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, пл.Ринок, 1, м.Львів) на приміщення першого поверху під літ.XXIV, загальною площею 5,5кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927796146101, адреса: Львівська область, м.Львів, вул.Антонича Б.- АДРЕСА_1 ., будинок 22, зареєстроване 17.05.2016р. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 19.06.2019р. позов залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків. 03.07.2019р. за вх.№27140/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.07.2019р. відкрито провадження у справі №914/1151/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів залучено: Департамент житлового господарства інфраструктури Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” та підготовче засідання призначено на 24.07.2019 року.

19.07.2019р. за вх.№29990/19 в документообігу суду зареєстровано подані Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради пояснення на позов з долученими доказами скерування їх примірника іншим учасникам справи.

22.07.2019р. за вх.№30054/19 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на пояснення третьої особи-2 з долученими до неї доказами скерування її примірника іншим учасникам справи.

23.07.2019р. за вх.№30183/19 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказу – копії поверхового плану 2-го поверху будинку по вул.Антонича, 22 у м.Львові з доказами скерування примірника клопотання з додатком іншим учасникам справи.

23.07.2019р. за вх.№30185/19 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про витребування в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради доказів.

23.07.2019р. за вх.№30186/19 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 24.07.2019р. витребувано додаткові документи, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 18.09.2019р.

01.08.2019р., за вх.№31426/19, в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем-3 відзив на позовну заяву з додатковими доказами та доказами скерування його примірників іншим учасникам справи. Відзив не підписаний представником УКВ ДЕР ЛМР О.Яворською.

22.08.2019р., за вх.№35072/19, в документообігу суду зареєстровано подані третьою особою-2 на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2019р. копії документів реєстраційної справи №927796146101 на приміщення першого поверху під літерою XXIV, за адресою: АДРЕСА_2 .Львів АДРЕСА_3 Антонича Б.-1, буд.22.

04.09.2019р., за вх.№36506/19, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, яка судом задоволена, що підтверджується відміткою про ознайомлення повноважного представника позивача з матеріалами справи.

09.09.2019р., за вх.№37008/19, в документообігу суду зареєстровано подані відповідачами-1,2 пояснення на позов.

18.09.2019р., за вх.№38301/19, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на пояснення відповідачів-1,2 з доказами скерування її примірника іншим учасникам справи.

18.09.2019р., за вх.№38302/19, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив відповідача-3 з доказами скерування її примірників іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 18.09.2019р. витребувано додаткові документи та підготовче засідання відкладено на 30.09.2019р.

23.09.2019р. за вх.№38912/19 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи копії статуту ОСББ “Антонича 22” та копії рішення виконкому ЛМР №448 від 13.06.2016р.

25.09.2019р. за вх.№39338/19 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання, у якому позивач просить суд не розглядати клопотання про призначення судової експертизи.

26.09.2019р. за вх.№39758/19 в документообігу суду зареєстровано надіслану ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” при супровідному листі №4464 від 26.09.2019р. інвентаризаційну справу на будинок, що знаходиться по вул.Антонича, 22 в м.Львові.

27.09.2019р. за вх.№39821/19 в документообігу суду зареєстровано подані Сихівською районною адміністрацією при супровідному листі №34-6727 від 26.09.2019р. витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 30.09.2019 відкладено підготовче засідання на 07.10.2019

04.10.2019р. за вх.№41138/19 в документообігу суду зареєстровано подану представником відповідачів-1,2 заяву про надання витребуваних судом документів.

04.10.2019р. за вх.№41141/19 в документообігу суду зареєстровано подане представником відповідачів-1,2 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника через його зайнятість в іншому судовому процесі.

04.10.2019р. за вх.№41202/19 в документообігу суду зареєстровано подані Сихівською районною адміністрацією при супровідному листі №34-6963 від 04.10.2019р. витребувані судом документи, які належним чином засвідчені.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відхилено клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№41141/19 від 04.10.2019р.) закрито підготовче провадження у справі №914/1151/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2019.

30.10.2019 за вх.№44876/19 від позивача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи опису робіт (послуг) з надання професійної правничої допомоги та копії платіжного доручення про оплату позивачем за професійну правничу допомогу та просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою суду від 30.10.2019 відкладено розгляд справи на 25.11.2019.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Позивач та його повноважний представник в судове засідання 25.11.2019 з`явилися, позовні вимоги підтримали. В ході проведення судового засідання на стадії судових дебатів представником позивача подано акт приймання виконаних робіт від 09.10.2019 (зареєстрований в системі документообігу суду за вх.№49138/19), а також проголошено промову в судових дебатах, яку просив суд долучити до матеріалів справи (зареєстровану в системі документообігу суду за вх.№49137/19).

Відповідачі-1,2 явки повноважних представників в судове засідання 25.11.2019 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи під розписку.

Відповідач-3 явку представника в судове засідання 25.11.2019 забезпечив, позовні вимоги заперечив.

Третя особа-2 явку представника в судове засідання 25.11.2019 забезпечила, позовні вимоги заперечила.

Треті особи-1,3 явки повноважних представників в судове засідання 25.11.2019р. не забезпечили, поважності причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

За результатами дослідження наданих сторонами та третіми особами доказів та матеріалів справи, пояснень представників сторін та третіх осіб, суд встановив таке:

Позиція позивача:

25 червня 2016 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 22» (додаток № 1), яке об`єднує власників (співвласників) квартир у будинку № 22 на АДРЕСА_4 Антонича АДРЕСА_5 м. Львові (надалі - ОСББ).

26 серпня 2016 року було створено комісію з приймання-передачі житлового комплексу зазначеного будинку (додаток №2), а 14 листопада 2016 року складено Акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу ЛКП «Старий Сихів» на баланс ОСББ «Антонича 22» (додаток № 3).

26 грудня 2016 року наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури (додаток № 4) затверджено Акт приймання-передачі житлового комплексу на вул. Б-І. Антонича, 22 м. Львів з балансу ЛКП «Старий Сихів» Сихівської районної адміністрації на баланс ОСББ «Антонича 22» (далі - Акт).

Згідно з п. 1 зазначеного Акту «Загальні відомості», кількість поверхів у будинку - 9, кількість сходових кліток - 4.

Згідно з п. 2 «Відомості про площу житлового комплексу (його частини), кв. метрів», загальна площа будинку складає 12185,8 кв.м, житлова площа квартир - 5171,2 кв.м., загальна площа квартир - 8994,9 кв.м. Загальна площа допоміжних приміщень - 3190,9 кв.м., у тому числі сходові клітки - 936,0 кв.м; сміттєкамери - 16,5 кв.м, горища - 1100,0 кв.м, підвали - 1078,4 кв.м. «Нежитлове приміщення 5.5 кв.м договір оренди з УКВ № С-9515-15 від 31.03.15 по 26.03.2018 (орендар Грабінська) - не передається на баланс ОСББ». Отже, при передачі на баланс ОСББ житлового комплексу не було передано приміщення площею 5,5 кв.м., що було пояснено наявністю укладеного договору оренди цього приміщення.

Позивач зазначає, що в п. 2 Акту це приміщення фігурує як «нежитлове», а площа сміттєкамер зазначена в розмірі 16,5 кв.м, що відповідає площі трьох сміттєкамер. Разом з тим, згідно з п. 5 Акту, в підпункті «Інші відомості про домоволодіння» зазначено: «Сміттєкамера в 4-му під`їзді в оренді Управління комунальної власності згідно договору оренди № С-9515-15 від 27.03.2015 р. Орендар ОСОБА_1 , площа - 5,5 кв.м».

Таким чином, в зазначеному Акті міститься невідповідність стосовно кількості сміттєкамер та їх загальної площі. В дійсності житловий комплекс будинку № 22 на вул. Антонича, 22, має в своєму складі чотири сміттєкамери площею по 5,5 кв.м кожна (відповідно до чотирьох під`їздів у будинку), а їхня загальна площа становить 22 кв.м.

Крім того, використання терміну «нежитлове приміщення» в п. 2 Акту, на думку позивача, є по суті підміною понять, оскільки, відповідно до статті 1 Закону України від 14.05.2015 р. №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на відміну від нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, допоміжні приміщення, зокрема й сміттєкамери, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Тобто, категорії цих приміщень відрізняються одне від одного як за функціональним призначенням, так і за юридичним статусом. А згідно з частиною другою статті 10 Закону України від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Технічні паспорти на допоміжні приміщення не оформляються. Вони лише фіксуються в переліку (експлікації) допоміжних приміщень в інвентаризаційних справах на житловий комплекс.

Таким чином, застосування в зазначеному Акті терміну «нежитлове приміщення» є неправомірним, і до складу житлового комплексу будинку № 22 на вул. Антонича входять лише квартири та допоміжні приміщення.

19 квітня 2018 року з вимогою приведення у відповідність до чинного законодавства України документації, яка стосується спільного майна житлового комплексу на вул. Антонича, 22 у м. Львові, а також приймання-передачі цього багатоквартирного будинку з балансу ЛКП «Старий Сихів» на баланс ОСББ «Антонича 22», позивачем було скеровано звернення на адресу заступника міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства п. Бабака С. Б., який своїм підписом затвердив акт приймання-передачі зазначеного житлового комплексу.

Позивачем, 12 червня 2018 року звернення аналогічного змісту було скеровано на адресу начальника Управління комунальної власності Львівської міської ради п. Свистун І. В..

У відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 09.07.2018 р. № 25-466 на звернення позивача повідомлялося, що приміщення на першому поверсі під літ. XXIV, загальною площею 5,5 кв.м, внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, і зазначалося, що ОСББ «Антонича 22» може звернутися до Міністерства юстиції України чи його територіального органу з метою оскарження рішень державних реєстрацій або безпосередньо до суду шляхом подання позовної заяви.

У зв`язку з цим позивач звернувся із запитами в Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»), а також до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на приміщення першого поверху під літ. XXIV в будинку № 22 на вул. Антонича у м. Львові. В отриманій відповіді ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 20.07.2018 № 2502 повідомлено, що станом на 29.12.2012 р. реєстрація права власності на приміщення сміттєкамери XXIV площею 5,5 кв.м 4-го під`їзду за адресою: м. Львів, вул. Антонича, 22 в інвентаризаційних матеріалах бюро відсутня. А в інформаційній довідці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2018 р. № 132283343 повідомляється, що власником зазначеного приміщення є Львівська міська рада, форма власності - комунальна. Рішення про державну реєстрацію від 23.05.2016 за №29704766 приміщення першого поверху під літ. XXIV будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , було прийняте державним реєстратором Мельник І. Б. за результатами розгляду рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 241 від 01.04.2016 року.

Таким чином позивачу стало відомо, на підставі яких документів відбулося протизаконне, як він стверджує, відчуження допоміжного приміщення - сміттєзбірника 4-го під`їзду зі складу житлового комплексу будинку № 22 на вул. Антонича у м. Львові з переведенням цього приміщення у комунальну власність.

При цьому, аналогічно до вищезазначеного Акту приймання-передачі житлового комплексу на вул. Б.-І. Антонича, 22, має місце підміна понять також і в Рішенні виконкому Львівської міської ради №241 від 01.04.2016 р., в якому відсутнє зазначення того, що приміщення першого поверху під літ. XXIV є сміттєкамерою. При цьому міститься посилання на технічні характеристики приміщення в технічному паспорті, складеному Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО») 26.12.2014 за інвентарним № 1291.

На запит депутата Львівської міської ради п. Телішевського І.З. щодо зазначеного технічного паспорта та підстав для його складання з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - УКВ ДЕР ЛМР) надійшло повідомлення від 06.06.2019 № 4-2301-7286 разом з копією зазначеного тех. паспорта від 26.12.2014 № 1291 та копією довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 20.04.2016 № юр2/270.

В реквізитах технічного паспорту зазначено, що він складений на «нежитлове приміщення сміттєпроводу XXIV за адресою: м. Львів, вул. Антонича, № 22». Таким чином, стверджує позивач, спростовується твердження, яке міститься в тексті Рішення виконкому ЛМР (додаток № 10) про те, що це приміщення нібито не є допоміжним.

Крім того, в повідомленні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 2875 від 20.08.2018 р. на ім`я голови правління ОСББ «Антоноча 22» зазначено: «ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» повідомляє про те, що, згідно Вашого листа від 15.08.2018р. вих. № 09, виготовлено завірену ксерокопію 1-го поверху 4-го під`їзду будинку № 22 на вул. Антонича м. Львів, та сторінку з експлікацією приміщень загального користування будинку, яка свідчить про те, що приміщення під інд. XXIV площею 5.5 кв.м. є смітгєзбірником 4-го під`їзду вищевказаного будинку (додатки №№ 14, 15 та 16). Крім того, згідно з цією ж експлікацією, житловий комплекс зазначеного будинку налічує ще 3 (три) сміттєзбірника, позначених літ. номерами VI, XII та XVIII площею по 5,5 кв.м кожний, що також підтверджує невідповідність даних у вищезазначеному Акті стосовно загальної площі сміттєкамер.

Ця інформація цілком відповідає матеріалам інвентаризаційної справи на будинок № 22 на вул. Антонича в м. Львові (квартал 1291), завірена ксерокопія якої також була надана ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» згідно з повідомленням № 2876 від 12.09.2018 р. (додаток № 17).

Відповідно, сміттєзбірником є об`єкт нерухомого майна, який згідно з інформаційною довідкою Держреєстру, має реєстраційний номер 927796146101 і був переведений у комунальну власність рішенням про державну реєстрацію від 23.05.2016 за №29704766. Отже, стверджує позивач, очевидним є те, що дані на зазначене приміщення, які містяться в тексті Рішення виконкому Львівської міської ради №241 від 01.04.2016р., не відповідають дійсності.

Також особливої уваги заслуговує та обставина, що сміттєзбірник на першому поверсі 4-го під`їзду будинку № 22 на вул. Антонича у м. Львові був переданий Управлінням комунальної власності в оренду Грабінській С.З. без відома та згоди на те співвласників зазначеного будинку ще 27.03.2015 р., тобто за рік до того, як 01.04.2016 р. з порушенням законодавства було прийняте Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №241 щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності на зазначене приміщення.

У цьому зв`язку позивач зазначає, що Конституційний Суд України рішенням від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 (справа № 1-2/2004) дійшов висновку, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (пункт 1.1).

Виходячи з викладеного, позивач вважає незаконним прийняття Рішення виконкому Львівської міської ради № 241 від 01.04.2016 р.

Також вважає незаконними дії державного реєстратора, яким, як вважає позивач, порушено вимоги частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ, зокрема, не було здійснено перевірки відомостей Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», яке проводило оформлення та реєстрацію прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.

Також незаконними вважає позивач дії Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради по укладенню договору оренди № С-9515-15 від 27.03.2015 р. з орендарем ОСОБА_2 С.З. без відома та згоди на те співвласників будинку № 22 по вул. Антонича, 22, м. Львів.

07 вересня 2018 року на адресу Міністра юстиції України Петренка П.Д. позивачем була скерована скарга на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, у якій зокрема зазначалося, що, згідно з частиною другою статті 10 Закону України від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Зазначений будинок перебуває на балансі ОСББ, яке об`єднує власників квартир, що володіють сумісною приватною власністю житлового комплексу будинку, а допоміжне приміщення - сміттєкамера 4-го під`їзду площею 5,5 кв.м, за адресою вул. Антонича, 22 у м. Львові незаконно зареєстроване як об`єкт комунальної власності.

Крім того, зазначено, що вказане приміщення має забезпечувати експлуатацію та побутове обслуговування будинку, у ньому проходять комунікації теплопостачання та водовідведення, а отже незаконно зареєстроване право власності Львівської міської ради створює перешкоди для належного технічного обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, порушує право спільної сумісної власності власників (співвласників) квартир та допоміжних приміщень багатоквартирного будинку та наші законні інтереси.

Відтак позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01 квітня 2016 року № 241 про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 5,5 кв.м, позначене під літ. XXIV, згідно з поверховим планом 1-го поверху та експлікацією Інвентаризаційної справи № 1291 на будинок № 22 по вул. Антонича, 22, у м. Львові, наданими Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 20 серпня 2018 року (арк. 11 експлікації); визнати незаконним та скасувати запис про право власності № 14613303 про реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради (Ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, пл. Ринок, 1, м. Львів) на приміщення першого поверху під літ. XXIV, загальною площею 5,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927796146101, адреса Львівська обл., м. Львів, вулиця Антонича Б.-І., будинок АДРЕСА_6 , зареєстроване 17 травня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позиція відповідача-1 та відповідача-2:

Представник відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні 30.10.2019р. позовні вимоги не заперечив. У поясненнях, відповідачі зазначають, що Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009р. вказано про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них змін, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення; ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. При вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Позиція відповідача-3:

Відповідач, у строки зазначені судом, належно оформленого відзиву на позову заяву не подав.

Позиція третьої особи-1:

Третя особа-1 пояснення на позову заяву не подала.

Позиція третьої особи-2:

Третя особа-2 проти заявлених позовних вимог заперечує повністю, зазначаючи, що державну реєстрацію прав на спірний об`єкт здійснено у встановленому порядку на підставі передбачених законодавством документів, а тому, на думку третьої особи, запис про реєстрацію права комунальної власності є законним та правомірним. Крім того, відповідач-3 проти позовних вимог заперечує, оскільки спірний об`єкт нерухомого майна є нежитловим приміщенням, право власності на яке не виникає у мешканців квартир в результаті їх приватизації. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи-3:

Третя особа-3 пояснення на позову заяву не подала.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (аналогічні положення щодо непорушності права власності та підставного набуття зафіксовано також у ст.ст. 321, 328 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України).

Частиною першою ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Відповідно до п.6 ч.1ст.1 України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, спільне майно багатоквартирного будинку – приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Стаття 5 цього ж Закону унормовує, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Згідно з абз.3 ст.1 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно зі статтею 1 Закону “Про приватизацію державного житлового фонду”, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004р. №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011р. №14-рп/2011.

Слід зазначити, що Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004р. у справі №1-2/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011р. № 14-рп/2011 додатково роз`яснено: “ 1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року N 2482-ХІ1 зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.”

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відтак, співвласники багатоквартирних будинків є спільними власниками допоміжних приміщень в їхніх будинках.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Статуту ОСББ «Антонича 22», останнє уповноважене захищати права співвласників багатоквартирного будинку в судах.

Згідно технічного паспорта на спірне приміщення, таке, згідно його найменування, є приміщенням сміттєзбірника. Даний технічний паспорт був у розпорядженні виконкому ЛМР на час прийняття спірного рішення № 241 від 01 квітня 2016 p.. Тобто, відповідачу 2 достовірно було відомо, що дане приміщення належить до допоміжних і не може бути нежитловим приміщенням, як самостійним об`єктом нерухомого майна, належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир та нежитлових приміщень і не може належати до комунальної власності, а відтак, таке право комунальної власності не це приміщення не може бути зареєстроване.

Даний технічний паспорт був у розпорядженні державного реєстратора, який достовірно знав, ознайомившись з технічним паспортом, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням в багатоквартирному будинку, тобто не є самостійним об`єктом нерухомого майна, а відтак, не може бути зареєстровано право власності на нього, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». Згідно поверхового плану першого поверха будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львова , який знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи даного будинку, спірне приміщення сміттєзбірника під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. знаходиться поряд з шахтою ліфта та сходовою кліткою. Згідно поверхового плану другого поверху будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львова , який знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи даного будинку, безпосередньо над спірним приміщенням сміттєзбірника під літ. XXIV площею 5,5 кв.м., також поряд з шахтою ліфта та сходовою кліткою, знаходиться приміщення під літ. XX площею 3 кв.м., в якому є умовне позначення сміттєпровода. Поверховий план першого поверху одночасно є поверховим планом інших поверхів - з 3-го по 9-й, в них лише відрізняються номери квартир, зазначених в таблиці поверхового плану 2-го поверха. Згідно експлікації приміщень першого поверху (зворот аркуша 11 інвентаризаційної справи), призначення приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. - сміттєзбірник. Згідно експлікації приміщень другого поверху (зворот аркуша 17 інвентаризаційної справи), призначення приміщення під літ. XX площею 3 кв.м. - сміттєзбірник. На арк.. 218 інвентаризаційної справи на будинок знаходиться лист Управління комунальної власності ЛМР № 2302-вих483 від жовтня 2016 р. до ОКП ЛОР БТІ та ЕО, в якому вимагається виготовити технічний паспорт та надати довідку про те, що перечислені в цьому листі приміщення є ізольованими, не є житловими і не є допоміжними в багатоквартирних будинках. В переліку приміщень в цьому листі під № 3 зазначено спірне приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. по вул.. Антонича,22 у м. Львові. На арк.219 інвентаризаційної справи на будинок знаходиться другий примірник довідки ОКП ЛОР БТІ та ЕО № 2/270 від 20.04.2016 р. про те, що спірне приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. по вул.. Антонича АДРЕСА_7 22 у АДРЕСА_2 . Львові є ізольованим, не є житловим і не є допоміжним. Копії першого примірника даної довідки знаходяться серед документів, на підставі яких було прийнято рішення виконкому ЛМР № 241 від 01 квітня 2016 р., та в матеріалах реєстраційної справи. Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, видачі такої довідки не передували жодні обстеження та вивчення матеріалів самої інвентаризаційної справи, з яких вбачається (з поверхових планів та експлікацій), що дане приміщення є сміттєзбірником, тобто є допоміжним, а відтак, не може бути нежитловим приміщенням, як самостійним об`єктом нерухомого майна, а належить, як допоміжне, до спільної сумісної власності всіх власників квартир будинку. На арк. 227 інвентаризаційної справи на будинок знаходиться інформаційний запит позивача від 06.08.2018 р. в ОКП ЛОР БТІ та ЕО про надання копії поверхового плану 1-го поверху будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львові та експлікацій до нього, з яких вбачалося б, що приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. є сміттєкамерою (сміттєзбірником) 4-го під`їзду будинку. На арк. 228 інвентаризаційної справи на будинок знаходиться інформаційний запит позивача від 15.08.2018 р. в ОКП ЛОР БТІ та ЕО про надання довідки та копії поверхового плану 1-го поверху будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львові та експлікацій до нього, з яких вбачалося б, що приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. є сміттєкамерою (сміттєзбірником) 4-го під`їзду будинку. На арк.. 229 інвентаризаційної справи на будинок знаходиться другий примірник довідки ОКП ЛОР БТІ та ЕО № 2875 від 20.08.2018 р. про те, що на лист позивача від 15.08.2018 р. надаються копії поверхового плану 1-го поверху будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львові та експлікацій до нього, з яких вбачається, що спірне приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. по вул.. Антонича,22 у м. Львові є сміттєзбірником 4-го під`їзду будинку. Копія першого примірника даної довідки долучена позивачем до матеріалів справи. З даної довідки вбачається, що її видачі передувало дослідження матеріалів інвентаризаційної справи (поверхового плану та експлікацій), з яких видно, що спірне приміщення є сміттєзбірником, тоді як при видачі вищевказаної довідки № 2/270 від 20.04.2016 р. для Управління комунальної власності ЛМР ( як слідує зі змісту довідки) таке дослідження не проводилося. Тому, відомості у довідці ОКП ЛОР БТІ та ЕО № 2/270 від 20.04.2016 р., виданій для Управління комунальної власності ЛМР, яка разом з технічним паспортом послужила підставою для прийняття рішення виконкому ЛМР № 241 від 01 квітня 2016 р., є недостовірними, суперечать матеріалам справи, матеріалам інвентаризаційної справи, дійсному стану будинку, а відтак, не можуть оцінюватись судом як належні та допустимі докази у даній справі. Вищевказані докази незаперечно підтверджують той факт, що спірне приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. є сміттєкамерою (сміттєзбірником) 4-го під`їзду будинку по вул.. Антонича,22 у м. Львові, тобто, належить до допоміжних приміщень, а отже належить до спільної сумісної власності власників квартир будинку, і не може належати до комунальної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, які передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); неподільне майно - це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання, що забезпечують функціонування жилого будинку.

Матеріалами у справі не підтверджується (і на наявність таких доказів не посилаються учасники справи), що спірне приміщення є нежитловим, оскільки зі стадії проектування житлового будинку призначалося для торговельних потреб непромислового характеру (розміщення магазинів, офісів тощо).

Відповідно до ст.19 цього закону в тій же редакції, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального; неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню; загальне майно перебуває в спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку ' а побутового обслуговування його мешканців (колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщеннязагального користування (в т.ч. допоміжні), несучі, огороджукввальні, несуче- огороджувальні конструкції будинку тощо, які обслуговують більше одного житлового чи нежитлового приміщення.

Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.

Оцінивши наявні у справі докази, матеріали інвентаризаційної справи суд приходить до висновку, що спірне приміщення під літ. XXIV площею 5,5 кв.м. по вул.. Антонича АДРЕСА_6 у АДРЕСА_2 . Львові є сміттєзбірником 4-го під`їзду будинку, таке його функціональне призначення, закладене ще при проектуванні будинку, до цього часу не змінювалося, право спільної сумісної власності на нього виникло у власників квартир з моменту приватизації і переходило за відповідними правочинами щодо відчуження квартир до їх нових власників, таке право спільної сумісної власності не було припинене у встановленому законом порядку. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлення належності приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, позивачу не потрібно доводити право власності на це Приміщення, оскільки за наявності у нього статусу допоміжного приміщення, воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку, представником яких виступає позивач (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 22.11.2018р. у справі №904/1040/18, яка розміщена в Єдиному реєстрі судових.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 ст.74 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Отже, з огляду на встановлені у справі обставини щодо належності Приміщення до спільної сумісної власності спільного майна власників квартир у багатоквартирному будинку, рішення відповідача-2 №241 від 01.04.2016р. підлягає визнанню недійсним та скасуванню, як таке, що порушує права позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування запису про право власності про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м.Львова в особі відповідача-1 також підлягають до задоволення.

Позовні вимоги про визнання незаконними рішення відповідача-2 та запису про право власності про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м.Львова в особі відповідача-1 підлягають до задоволення шляхом визнання їх недійсними у відповідності до п.6 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача-3, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, суд зазначає наступне.

Предметом позову є визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01 квітня 2016 року № 241 про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 5,5 кв.м, позначене під літ. XXIV, згідно з поверховим планом 1-го поверху та експлікацією Інвентаризаційної справи № 1291 на будинок № 22 по вул. Антонича, 22, у м. Львові, наданими Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 20 серпня 2018 року (арк. 11 експлікації); визнати незаконним та скасувати запис про право власності № 14613303 про реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради (Ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, пл. Ринок, 1, м. Львів) на приміщення першого поверху під літ. XXIV, загальною площею 5,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927796146101, адреса Львівська обл., м. Львів, вулиця Антонича Б.-І., будинок 22, зареєстроване 17 травня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Отже, належними відповідачами за позовними вимогами є Львівська міська рада та Виконавчий комітет Львівської міської ради. Позивачем не заявлено безпосередніх вимог до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Відтак, позов в частині заявлених позовних вимог до відповідача-3 не підлягає до задоволення.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (надалі по тексту – “Суд”), який зазначив, що згідно зі ст.19 Конвенції, його функції полягають у забезпеченні Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї. Зокрема, питання помилок щодо фактів та права, які начебто були припущені національним судом, не належить до компетенції Суду доти, доки такі помилки не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією (див. Garcia Ruiz v. Spain). Більше того, тоді як ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів чи способу їх оцінки. Це питання регулюється, головним чином, національними законодавством та судами. Суд нагадує, що хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди аргументувати прийняті ними рішення, це не можна розуміти як вимогу надавати вичерпну відповідь на кожне питання, підняте стороною під час судового розгляду справи.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що учасниками справи не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт належності Приміщення до допоміжних приміщень, позовні вимоги до відповідача-1 та відповідача-2 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав:

1) платіжне доручення №95 від 03.06.2019р. про сплату судового збору в розмірі 3842,00грн.;

2) опис робіт (послуг) з надання професійної правничої допомоги адвокатом Телішевським І.Д. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Антонича 22” згідно договору про надання правової допомоги №22/07/2019 від 22.07.2019;

3) акт приймання виконаних робіт від 09.10.2019.

4) платіжне доручення №112 від 17.10.2019р. про оплату за надання послуг з правової допомоги, згідно договору №22/07/2019 від 22.07.2019 у розмірі 5000,00грн.;

Враховуючи вищевказане, загальна сума судових витрат, докази понесення яких наявні в матеріалах справи, становить 8842,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно абз.3 п.4.1. Постанови Пленуму ВГС України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” №7 від 21.02.2013р., у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З підстав наведеного, оскільки спір у цій справі виник з вини відповідача-1 та відповідача-2, то судові витрати у справі в розмірі 8842,00грн., слід покласти на відповідача-1 та відповідача-2 порівну, а саме по 4421,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01 квітня 2016 року № 241 про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 5,5 кв.м, позначене під літ. XXIV, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Антонича, будинок 22.

3. Визнати недійсним та скасувати запис про право власності № 14613303 про реєстрацію права комунальної власності Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, пл. Ринок, 1, м. Львів) на приміщення першого поверху під літ. XXIV, загальною площею 5,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927796146101, адреса Львівська обл., м. Львів, вулиця Антонича Б.-І., будинок АДРЕСА_6 , зареєстроване 17 травня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

4. Відмовити в частині заявлених позовних вимог до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код: 25558625).

5. Стягнути з Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код: 04055896) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Антонича 22” (79049, м.Львів, вул.Б.-І. Антонича, 22, буд.22; ідентифікаційний код: 40600735) судові витрати у розмірі 4421,00 грн.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код: 26256622) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Антонича 22” (79049, м.Львів, вул.Б.-І. Антонича, 22, буд.22; ідентифікаційний код: 40600735) судові витрати у розмірі 4421,00 грн.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2019р.

Суддя Кітаєва С.Б.