У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 грудня 2019 року місто Київ

справа № 824/133/2019

провадження № 2-к/824/71/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року у справі № 100/2018 за позовом товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року товариство з додатковою відповідальністю "РичФілд" (далі - ТДВ "РичФілд") звернулося до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 23 листопада 2018 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України у місті Києві в складі судді Вінокурової Л.Ф. у справі № 100/2018 за позовом ТДВ "РичФілд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" (далі - ТОВ "ІР-Агроторг") прийнято рішення про стягнення з ТОВ "ІР-Агроторг" на користь ТДВ "РичФілд" 32 000 доларів США, попередньо сплачених за товар, який не був поставлений, 2 496 доларів США в рахунок витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 34 496 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року набрало законної сили, боржником не оскаржено, є обов`язковим для його виконання з дати його винесення і не вимагає додаткових актів для набрання ним законної сили.

Посилаючись на викладене, ТДВ "РичФілд" просило суд постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року, а також видати виконавчий лист.

В судовому засіданні представники ТДВ "РичФілд" - Бевз В.В., Глухов В.В. підтримали подану заяву та просила її задовольнити.

Представник ТОВ "ІР-Агроторг" - Талащенко В.Є. в судовому засіданні заперечував проти надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду та просив відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

З матеріалів справи убачається, що 24 січня 2017 року між ТДВ "РичФілд" (покупець) та ТОВ "ІР-Агроторг" (продавець) укладено контракт № 11/17-ER, за умовами якого продавець зобов`язався постачати, а покупець прийняти і оплатити продукти харчування вироблені в Україні.

Пунктом 9 контракту передбачено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку із ним, зокрема, ті, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (місто Київ) відповідно до його Регламенту (за винятком пункту 3 статті 52 Регламенту). Арбітражний суд складається з одноосібного арбітра, мова арбітражного розгляду - російська, місце проведення засідання арбітражного суду - місто Київ (Україна).

У травні 2018 року ТДВ "РичФілд" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до ТОВ "ІР-Агроторг" про стягнення попередньо сплачених грошових коштів за товар, який не був поставлений, у розмірі 32 000 доларів США.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року позов ТДВ "РичФілд" задоволено. Стягнуто з ТОВ "ІР-Агроторг" на користь ТДВ "РичФілд" 32 000 доларів США, попередньо сплачених за товар, який не був поставлений, 2 496 доларів США в рахунок витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 34 496 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів".

Відповідно до положень статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Статтею 478 визначено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих,

які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

При цьому тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Судом установлено, що ТДВ "РичФілд" звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення в межах встановленого законом строку, заявником до заяви додано документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК України, на час звернення до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року набрало законної сили, є остаточним для сторін та підлягає негайному виконанню, боржник був належним чином повідомлений про арбітражний розгляд, надавав свій відзив на позовну заяву, арбітражне застереження недійсним не визнавалося, а рішення винесено арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, в установленому порядку не скасоване.

Аналізуючи наведене, підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на виконання арбітражного рішення судом не встановлено.

Заперечення ТОВ "ІР-Агроторг" стосовно того, що у боржника не виник обов`язок поставки товару у зв`язку з неповною передоплатою за нього, не надання ТДВ "РичФілд" оригіналів доказів під час арбітражного розгляду та несплата останнім арбітражного збору при зверненні з позовом

не заслуговують на увагу.

Заява про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається у визначених межах і суд не може входити в обговорення правильності рішення по суті, вносити будь-які зміни до його змісту. Суд перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

Тобто доводи боржника фактично є запереченням щодо рішення арбітражного суду по суті вимог, проте з огляду на положення статті 478 ЦПК України не є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Таким чином, заява ТДВ "РичФілд" про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року підлягає задоволенню.

За результатом розгляду заяви з ТОВ "ІР-Агроторг" на користь ТДВ "РичФілд"підлягає стягненню судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 474, 477 479, 482 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноособового арбітра Вінокурової Л.Ф. від 23 листопада 2018 року у справі № 100/2018 за позовом товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" про стягнення заборгованості.

Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 листопада 2018 року у справі № 100/2018 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" (Україна, 36011, місто Полтава, вулиця Пушкіна, 42, офіс 106; код ЄДРПОУ 40163927) на користь товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" (Республіка Білорусь, 220039, місто Мінськ, вулиця Чкалова, будинок 14, приміщення 2, офіс 209А; обліковий номер платника 190485468) 32 000 доларів США, попередньо сплачених за товар, який не був поставлений, 2 496 доларів США в рахунок витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 34 496 доларів США.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" на користь товариства з додатковою відповідальністю "РичФілд" судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 4 грудня 2109 року.

Суддя Я.В. Головачов