ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2019 року

Київ

справа №127/22965/16-а

адміністративне провадження №К/9901/34071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 127/22965/16-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу від 21 жовтня 2016 року,-

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 17 січня 2017 року, прийняте в складі головуючого судді Прокопчук А.В.,

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В. М., суддів Граб Л.С. Білої Л.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. В жовтні 2016 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - позивач, УПФУ в м. Вінниці) звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (УДВС ГТУЮ у Вінницькій області), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в якому просило:

1.1 скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню від 21 жовтня 2016 року за № 49393405 в сумі 5100 грн.

2. На обґрунтування позову зазначило, що 21 жовтня 2016 року УПФУ в м. Вінниці отримало постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу на Управління від 21 жовтня 2016 року в розмірі 5 100 грн. Постанова винесена в зв`язку з невиконанням постанови Вищого адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі № К800/18842/14, К800/19718/14 за позовом ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити певні дії.

3. УПФУ в м. Вінниці з вищевказаною постановою не погоджується та вважає її безпідставною, необґрунтованою через відсутність підстав для накладення штрафу. Так, на час накладення штрафу, рішення виконане фактично в повному обсязі. Також позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові не вказано, в чому саме полягає невиконання рішення суду та чим воно підтверджено. Враховуючи вищевикладене, УПФУ в м. Вінниці для захисту своїх прав та законних інтересів звернулося до суду з даним позовом та просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за № 49393405 від 21 жовтня 2016 року в сумі 5 100 грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року по справі № К/800/18842/14, К/800/19718/14, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, касаційну скаргу УПФУ в м. Вінниці задоволено частково: 4.1. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2014 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасовано.

4.2. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. 4.3. Визнано неправомірною відмову УПФУ в м. Вінниці щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 1 січня 2012 року щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4.4. Зобов`язано УПФУ в м. Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 1 січня 2012 року по 2 червня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 80% розміру грошового утримання судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, згідно з частиною третьою статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням різниці, яка була виплачена.

4.5. Зобов`язано УПФУ в м. Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 3 червня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 90% розміру грошового утриманні судді відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду Вінницької області без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням різниці, яка була виплачена. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

5. 17 листопада 2015 року на виконання вищевказаного рішення Вінницьким міським судом Вінницької області позивачу було видано виконавчий лист.

6. 19 листопада 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області, було відкрито виконавче провадження за даним виконавчим листом (постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2015 року ВП № 49393405).

7. Однак, за неодноразовими заявами УПФУ в м. Вінниці, проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 127/31359/13-а відкладалося.

8. Листом від 26 січня 2016 року УПФУ в м. Вінниці повідомило відповідача про виконання рішення суду та просило закрити виконавче провадження.

9. З вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду від 22 квітня 2016 року №3117/02.2-27/9 вбачається, що 19 лютого 2016 року була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження, якою зобов`язано УПФУ у місті Вінниці виконати рішення Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року по справі № К/800/18842/14, К/800/19718/14 в повному обсязі, в термін до 06 травня 2016 року.

10. Позивачем 06 травня 2016 року було надіслано лист до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області, в якому зазначено, що УПФУ у місті Вінниці виконано наведене вище рішення суду, що підтверджується копіями матеріалів пенсійної справи, а саме протоколом від 21 січня 2016 року № 155711 з якого вбачається, що кошти на виконання рішення суду були виплачені з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, у зв`язку з чим просив закінчити виконавче провадження в даній справі.

11. 17 травня 2016 року державним виконавцем було повторно надіслано вимогу щодо виконання рішення суду, зі змісту якої вбачається, що станом на 17 травня 2016 року у відповідача відсутня відповідь боржника з підтверджуючими документами щодо повного фактичного виконання рішення суду, оскільки боржником при проведені перерахунку не виплачено всі кошти (162908,23 грн.), що підтверджується рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року № 127/3740/16-ц, яким у задоволенні позову УПФУ в м. Вінниці до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 162908,23 грн. було відмовлено. З урахуванням вищезазначеного, позивача зобов`язано виконати рішення №127/31359/13-а в повному обсязі, в термін до 27 травня 2016 року.

12. Відповідно до листа Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 19 липня 2016 року № 08-00-019-20759, головним спеціалістом відділу контролю за правильністю призначення, перерахунку і виплати адресних державних соціальних допомог і пенсій було перевірено пенсійну справу ОСОБА_1 та встановлено, що позивач при розрахунку боргу за попередній період враховано виплачені суми та грошове утримання. Обчислення доплати по рішенню суду проведено з врахуванням виплачених сум за вислугу років відповідно до довідки ГУПФ у Вінницькій області.

13. 21 жовтня 2016 року за невиконання рішення суду по справі №127/31359/13-а старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. винесено постанову про накладення на управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці штрафу в розмірі 5100,00 грн.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

15. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що рішення суду в справі №127/31359/13-а позивачем не виконано в повному обсязі, а отже старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. від 21 жовтня 2016 року на УПФУ в м. Вінниці правомірно накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання вказаного рішення суду.

ІV. Касаційне оскарження

16. Не погодившись з постановою суду першої та апеляційної інстанцій, УПФУ в м. Вінниці подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 30 березня 2017 року.

17. У касаційній скарзі УПФУ в м. Вінниці зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права, а саме:

17.1. Судами не враховано лист Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 19 липня 2016 року № 08-00-019-20759, в якому встановлено, що обчислення доплати по рішенню суду проведено ОСОБА_1 з врахуванням виплачених сум за вислугу років відповідно до довідки ГУПФ у Вінницькій області.

17.2. Також заявник касаційної скарги посилається на той факт, що державний виконавець в оскаржуваній постанові одночасно посилається норми статті 89 Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV та статтю 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, що на думку заявника касаційної скарги свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

17.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняте нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Клопотання про виклик у судове засідання відсутнє.

18. 17 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Мойсюк М.І. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 127/88965/16-а з Вінницького районного суду Вінницької області.

19. 31 травня 2017 року справа № 127/88965/16-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

21. 05 березня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого судді Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрілець Т.Г.

22. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 528/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., судді Кашпур О.В., Уханенка С.А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

24. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

27. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно зі статтею 1 Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (чинного на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29. Відповідно до статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

30. Частиною другою статті 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

31. Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (чинного на момент прийняття постанови про накладання штрафу, далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

VІ. Позиція Верховного Суду

32. Суд касаційної інстанцій наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

33. З наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавче провадження № 49393405 майже рік не виконувалося позивачем у повному обсязі.

35. Позивачем не надано до судів попередніх інстанцій належних та допустимих доказів виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року в справі № К/800/18842/14, К/800/19718/14 у повному обсязі.

36. Також судами першої та апеляційної інстанції правильно не взято до уваги інформацію викладену у листі Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 19 липня 2016 року № 08-00-019-20759, щодо правильного обчислення позивачем доплати ОСОБА_1 із врахуванням виплачених сум за вислугу років, оскільки вказаний лист не підтверджує виконання позивачем постанови Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року в справі № К/800/18842/14, К/800/19718/14, а отже є не належним та не допустимим доказом в справі в розумінні статті 70 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що під час винесення оскаржуваної постанови про накладання штрафу за неповне виконання рішення суду державний виконавець діяв у порядку та у спосіб визначений Конституцій України та Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

38. Доводи касаційної скарги стосовно одночасного застосування державним виконавцем в оскаржуваній постанові норм статті 89 Закону № 606-XIV та статті 75 Закону № 1404-VIII не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваної постанови підлягав застосуванню Закону № 1404-VIII, а посилання державним виконавцем у вказаній постанові на норми статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» не впливає на факт наявності підстав для накладання на позивача штрафу за невиконання рішення суду.

39. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої та апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VIІ. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 17 січня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року в справі № 127/22965/16-а залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді О.В. Кашпур

С.А. Уханенко