ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

м.Київ

справа №820/2070/18

провадження №К/9901/22743/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі Василя Івановича

на окрему ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 (головуючий суддя Лях О.П., судді Бегунц А.О., Бартош Н.С.)

у справі № 820/2070/18

за позовом ОСОБА_1

до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі Василя Івановича,

третя особа: ОСОБА_2

про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В. І. щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом "Про розгляд заяви" від 21.02.2018 № Г-633/0-1328/0/95-18;

визнати неправомірним та скасувати рішення в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом від 21.02.2018 № Г-633/0-1328/0/95-18;

визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. з прийняття відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки 6322884000:04:000:0100 на вірний (достовірний) кадастровий номер 6322886500:04:000:1000 в документі "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1 кварталі 2018 року на території Харківської області" затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 № 258;

зобов`язати начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області повторно розглянути, в установленому ст. 118 Земельного кодексу України порядку, клопотання ОСОБА_1 від 16.01.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного клопотання відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В. І. з приводу невирішення по суті письмового клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2018 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області; зобов`язано в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчу В.І. розглянути повторно та вирішити по суті письмове клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2018 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області з урахуванням даного рішення суду; визнано неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. по прийняттю відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки 6322884000:04:000:0100 на вірний (достовірний) кадастровий номер 6322886500:04:000:1000 в документі "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1 кварталі 2018 року на території Харківської області" затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 № 258".

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18 залишено без змін.

4. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі В.І. на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №820/2070/18.

5. 15.03.2019 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18 в частині повторного розгляду та вирішення по суті письмового клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2018 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

6. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 було залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої відповідачем на виконання рішення суду у справі № 820/2070/18.

7. ОСОБА_1 з ухвалою суду не погодився, тому звернувся з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.

8. Окремою ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №820/2070/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019; визнано неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18 в частині повторного розгляду та вирішення по суті письмового клопотання позивача від 26.01.2018 стосовно надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

9. В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранча В.І. з окремою ухвалою суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати окрему ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №820/2070/18 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2019 відкрито провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач допустив невиконання судового рішення, що в свою чергу свідчить про бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення, яка виразилася у неналежній реалізації управлінської функції у спосіб прийняття наказу чи розпорядження.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що відповідачем є посадова особа державного органу, а не сам державний орган, а отже, посадова особа держгеокадастру не наділена самостійними повноваженнями щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою або відмови у наданні дозволу, оскільки це є повноваженням саме державного органу, тому відповідачем не було допущено бездіяльності.

13. Відповідач вказує, що в мотивувальній частині ухвали невірно вказано про те, що на час звернення до суду із заявою про визнання неправомірною бездіяльності відповідача з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 в частині повторного розгляду та вирішення по суті письмового клопотання позивача рішення суду відповідачем не виконано. За посиланням скаржника, відповідачем не надавалося суду апеляційної інстанції жодних пояснень з цього питання.

14. Крім того, відповідач зазначає, що в резолютивній частині Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 не було зазначено, в якій формі має бути надана відповідь після повторного розгляду клопотання позивача, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про допущення бездіяльності відповідача з виконання судового рішення.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

16. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

17. За вимогами ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території Україна

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

19. Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

20. Положеннями ч. 6 ст. 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.

21. Згідно з ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Положенням ч. 4 цієї ж статті встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

22. У цій справі суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи частково позов, суди визнали протиправною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі В.І. з приводу не вирішення по суті письмового клопотання позивача від 26.01.2018 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 02.01.2019 Г-16312/0-26/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, за підписом в.о.начальника Саранчі В.І. повідомило позивача про повторний розгляд його заяви у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18, зазначивши про те, що за інформацією Міського управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2018 №1471/422-18-0.23.021 зазначена позивачем земельна ділянка на доданих графічних матеріалах знаходиться у приватній власності третьої особи, а тому управління відмовляє в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Одночасно в листі зазначено, що відповідна відмова не позбавляє можливості позивача обрати вільну земельну ділянку та звернутися до Головного управління Держгеокадастру з відповідним клопотанням та доданими графічними матеріалами з урахуванням вимог ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі № 820/2070/18 в добровільному порядку.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за підписом в.о. начальника Саранчі В. І. від 06.03.2019 №Г-188/0/12,2-316/0/21-19 позивача повідомлено про виконання в добровільному порядку зазначеного рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судового збору.

24. У рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18 було зазначено про те, що владний суб`єкт не приймав рішення по суті письмового звернення позивача ані у формі наказу, ані у формі розпорядження, а лише надав письмову відповідь про розгляд заяви.

25. Згідно з п. 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600, в редакції, яка була чинна до 06.08.2019, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, вищевказаними положеннями визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

26. У порушення норм чинного законодавства, за наслідками повторного розгляду заяви позивача у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі №820/2070/18, відповідачем відмовлено у наданні дозволу листом, а не наказом чи розпорядженням, як було встановлено судовим рішенням у цій справі.

27. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавство та не враховано висновки, викладені в судових рішеннях у справі №820/2070/18, що вказує про правомірність прийняття судом апеляційної інстанції окремої ухвали за результатами судового контролю за виконанням судового рішення.

28. Окремо слід зазначити, що внаслідок повторного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою відповідач мав надати оцінку клопотанню та доданим документам на предмет відповідності вимогам ст. 118 ЗК України.

Відповідач при повторному розгляді клопотання позивача зазначив про те, що відповідна земельна ділянка вже знаходиться у приватній власності третьої особи.

У випадку, якщо позивач не погоджується з переданням у власність цієї земельної ділянки третій особі, він може звернутися у порядку цивільного судочинства з відповідним позовом.

29. Доводи касаційної скарги щодо того, що відповідачем є посадова особа державного органу, а не сам державний орган є необґрунтованими, оскільки судовими рішеннями у цій справі було зобов`язано саме посадову особу повторно розглянути клопотання позивача, а зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що така посадова особа не виконала покладеного зобов`язання у відповідності до чинного законодавства та висновків судів у цій справі.

Посилання відповідача на те, що апеляційний суд помилково вказав про те, що відповідач не заперечував щодо фактичного виконання рішення суду оцінюється Верховним Судом критично, оскільки вказаний недолік апеляційного суду не призвів до прийняття невірного судового рішення і не може бути підставою для його скасування.

30. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що окрема ухвала суду апеляційної інстанції в порядку ст. 249, 383 КАС України відповідає нормам матеріального права, а доводи касаційної скарги не спростовують вірних висновків суду апеляційної інстанції.

31. Оскільки Верховний Суд залишає без змін окрему ухвалу суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі Василя Івановича - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №820/2070/18 - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб