ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2019 року

м. Дніпро

справа № 160/9733/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

- Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - Приватного підприємства «Раледа»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18

за позовом:

Приватного підприємства «Раледа»

до: про:

Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018р. Приватне підприємство «Раледа» (дале – ПП «Раледа») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – Держпраці) про скасування постанови. / а.с. 4-5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2018р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову /а.с. 19/

На виконання вимог вищезазначеної ухвали ПП «Раледа» було надано уточнений адміністративний позов /а.с. 21-25/ та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. за адміністративним позовом ПП «Раледа» до Держпраці) про скасування постанови було відкрито провадження в адміністративній справі №160/9733/18 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2/ .

Позивач, посилаючись у адміністративному позові, з урахуванням уточненої позовної заяви / а.с. 22-25/ на те, що посадовою особою відповідача було проведено інспекційне відвідування ПП «Раледа» в результаті якого відповідачем було зроблено висновки про порушення підприємством законодавства про працю щодо невиплати у період 2017-2018рр. індексації заробітної плати 5 працівникам позивача та щодо виплати заробітної плати працівнику ОСОБА_1 у цей період у розмірі меншому ніж мінімальна заробітна плата, що було відображено у акті №ДНІ987/24/АВ від 16.11.2018р., на підставі якого відповідачем було видано припис про усунення виявлених порушень від 27.11.2018р. та прийнято постанову №ДНІ987/24/АВ/МГ-ФС/794 від 06.12.2018р., якою за виявлені порушення до позивача застосовано штраф у розмірі 186150 грн.. Позивач вважає висновки відповідача та прийняту ним постанову від 06.12.2018р. необґрунтованою та безпідставною з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.3-1 Закону України «Про оплату праці» при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат, що свідчить про те, що цією нормою закону встановлено виключний перелік доплат, що не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, і індексація заробітної плати не входить до зазначеного переліку, тому включення ПП «Раледа» суми індексації заробітної плати до загального фонду оплати праці не може вважатися порушенням законів про працю. Крім того, відповідачем не було повідомлено позивача про дату розгляду справи про порушення законодавства про працю, що фактично позбавило представника позивача можливості брати участь у розгляді справи про накладення штрафу за порушення трудового законодавства. Просив суд скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу від 06.12.2018р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 06.12.2018р. в частині штрафу в розмірі 148920 грн., в решті позовних вимог відмовлено. (суддя Єфанова О.В.) /а.с. 179-182 том 1/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 21.05.2016р. в частині відмови у задоволенні частини заявлених ним позовних вимог, подав апеляційну скаргу / а.с. 108-111/, у якій посилаючись на те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, які стосуються нарахування штрафу з приводу порушення позивачем визначення розміру заробітної плати під час її виплати працівнику ОСОБА_1 , зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до невірного застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства щодо цієї частини позовних вимог, тому просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. в частині незадоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Раледа» у повному обсязі.

24.07.2019р. адміністративна справа №160/9733/18, разом з апеляційною скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 107/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019р. у справі №160/9733/18 апеляційна скарга ПП «Раледа» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 була залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 115/.

05.08.2019р. Третім апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Держпраці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 / а.с. 118-125/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 21.05.2019р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу / а.с. 118-125/, у яких посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи в частині задоволених позовних вимог щодо індексації заробітної плати працівників ПП «Раледа» було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття судом першої інстанції рішення про часткове задоволення позовних вимог з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. в частині задоволених позовних вимог та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019р. у справі №160/9733/18 Держпраці поновлено строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18, апеляційну скаргу залишено без руху на надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 131/.

Відповідачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги були усунуті / а.с. 134-137/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019р. відкрито апеляційну провадження за апеляційною скаргою Держпраці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 / а.с. 138/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин 15.10.2019р. / а.с. 139/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 140-142/.

04.09.2019р. Третім апеляційним адміністративним судом зареєстровано заяву ПП «Раледа» про виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019р. у справі №160/9733/18 щодо залишення апеляційної скарги ПП «Раледа» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у цій справі без руху / а.с. 142-150/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019р. відкрито апеляційну провадження за апеляційною скаргою ПП «Раледа» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 / а.с. 151/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин 15.10.2019р. / а.с. 152/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 153-154/.

У судовому засіданні 15.10.2019р. розгляд цієї адміністративної справи було відкладено на 13 годин 30 хвилин 26.11.2019р. / а.с. 157/, про що судом було повідомлено представників учасників справи / а.с. 158/.

Відповідач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу позивача / а.с. 162-166/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що позивачем безпідставно не було здійснено протягом 2017-2018р. доплату працівнику ОСОБА_1 до рівня встановленої у ці періоди мінімальної заробітної плати, що є порушенням норм чинного законодавства за яке до позивача обґрунтовано постановою Держправці від 06.12.2018р. було застосовано штраф, і підстави для скасування у цій частині постанови відсутні, а судом першої інстанції у цій частині позовних вимог прийнято обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні цієї частини позову.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача / а.с. 174-175/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовільнив позовні вимоги ПП «Раледа», які стосуються не здійснення нарахувань сум індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні 26.11.2019р.:

- представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача з урахуванням доводів письмового відзиву Держпраці на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, апеляційну скаргу Держпраці задовольнити, рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. в частині задоволених позовних вимог ПП «Раледа» скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі ;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача з урахуванням доводів письмового відзиву ПП «Раледа» на апеляційну скаргу, підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі позивача та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПП «Раледа» задовольнити, рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Раледа» у повному обсязі;

перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, посадовою особою відповідача було проведено інспекційне відвідування ПП «Раледа» за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН1987/24/АВ від 16.11.2018р. (далі –акт).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту / а.с. 45-49/ вбачається, що у ході перевірки виявлені певні порушення законодавства про працю, у тому числі:

- ст. 3, ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці», оскільки підприємство на протязі 20017-2018р. не проводило працівнику ОСОБА_1 доплату до рівня встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

- п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р., ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», оскільки підприємство не нараховувало та не виплачувало працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ярових ОСОБА_6 ., ОСОБА_5 індексацію заробітної плати пропорційно до відпрацьовано часу, право на проведення індексації у працівників виникло з червня 2017р.,

копія акту отримана директором ПП «Раледа» ОСОБА_7 , яким також зазначено, що акт підписано із запереченнями.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 27.11.2018р. винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН1987/24/АВ/П / а.с. 51/ у якому зазначено які саме порушення необхідно усунути ПП «Раледа», встановлено спосіб усунення цих порушень та надано строк – до 04.12.2018р., копія припису отримана головним бухгалтером ПП «Раледа» Магдаш Т.П.

Крім цього відповідачем у справі 23.11.2018р. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН1987/24/АВ/МГ/ІП / а.с. 53/, яким за результатами розгляду акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, № ДН1987/24/АВ від 16.11.2018р. прийнято рішення про призначення розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 09-00 годин 06.12.2018р. за адресою м. Дніпро, вул. Казакова буд. 3 каб. 412 та копія цього рішення була надіслана на адресу ПП «Раледа» 23.11.2018р. рекомендованим листом / а.с. 54-56/.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН1987/24/АВ від 16.11.2018р. щодо порушень ПП «Раледа» законодавства про працю відповідачем 06.12.2018р. прийнято постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ДНІ987/24/АВ/МГ-ФС/794, якою за виявлені порушення законодавства про працю на ПП «Раледа» накладено штраф у розмірі 186150 грн. / а.с. 58-59/ і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеної постанови відповідача / а.с. 58-59/ вбачається, що штраф за порушення законодавства про працю у розмірі 186150 грн. на ПП «Раледа» накладено через виявлені у ході інспекційного відвідування порушення законодавства про працю:

- ст. 3, ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці», яке полягає у тому, що підприємство на протязі 20017-2018р. не проводило працівнику ОСОБА_1 доплату до рівні встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

- п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р., ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», яке полягає у не нарахування та не виплаті працівникам ПП «Раледа» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , індексацію заробітної плати пропорційно до відпрацьовано часу, право на проведення індексації у працівників виникло з червня 2017р.,

які зафіксовані у акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН1987/24/АВ від 16.11.2018р.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, яка встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах, та є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати встановлюються відповідним Законом України про Державний бюджет та відповідно до таких законів на 2017р та 2018рр. розмір мінімальної зарплати було встановлено: з 1 січня 2017 року - 3200 грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що в ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що відповідно до штатних розписів, які затверджені директором ПП «Раледа» та введені в дію з 01.01.2017р. та 01.01.2018р. (відповідно) посадовий оклад на посаді начальника сільгоспцеху встановлено у розмірі 3000,00 грн., і цю посаду у цій періоди займав працівник ОСОБА_1 , якому відповідно до відомостей нарахування заробітної плати не було проведено доплату до рівня мінімальної заробітної плати, що є порушенням вимог ст. ст. 3, 3-1 Закону України «Про оплату праці» /а.с. 61-74 том 1/.

При цьому необхідно зазначити, що про наявність цього порушення та необхідність його усунення зазначає сам відповідач, який листом за вих. № 6 від 04.12.2018р. повідомляв відповідача про здійснення ним нарахування та виплати ОСОБА_1 до мінімальної заробітної плати / а.с. 75/.

Крім цього під час інспекційного відвідування було встановлено, що з червня 2017р. працівники ПП «Раледа» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мали право на нарахування індексації грошових доходів, але позивачем суми індексації грошових доходів (заробітної плат) цим працівникам у період з червня 2017р. не вплачувалась.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

Положеннями ст. 9 цього ж Закону передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.

Статтею 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України «Про оплату праці»).

Отже вищенаведене свідчить про те, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, положеннями ст. 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум дорівнював: з 0.01.2017р. -1600 грн., з травня 2017р. – 1684грн., з грудня 2017р. – 1762 грн.

У червні 2017 року, липні 2017 року та серпні 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 3,7 %, тому робітникам позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при «базовому» місяці - січень 2017 року, при повністю виконаній місячній нормі праці повинні нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати, яка складає:

у червні 2017 року 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

у липні 2017 року 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

у серпні 2017 року 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

У вересні 2017 року, жовтні 2017 року та листопаді 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 6,9%, тому цим робітникам повинні нарахувати та виплатити наступну суму індексації:

у вересні 2017 року 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

у жовтні 2017 року 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

у листопаді 2017 року 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

У грудні 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 10,2 %, тому вищезазначеним робітникам повинні нарахувати та виплатити наступну суму індексації:

у грудні 2017 року 1762 грн. х 10,2% = 179,72 грн.

Приймаючи до уваги, вищенаведене норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що починаючи з червня 2017 року право на нарахування індексації грошових доходів мали працівники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , але позивачем ці суми їм не були нараховані та виплачені, що є порушенням п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р., ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці».

При цьому необхідно зазначити, що вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду про те, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей, яка висловлена у постанові від 12.04.2018р. у справі №816/2325/16.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що наявність вищезазначених порушень ПП «Раледа» трудового законодавства, яка серед іншого була виявлена відповідачем у ході інспекційного відвідування та зафіксована у акті , знайшла своє підтвердження під час розгляду судом цієї справи.

Щодо визначення розміру штрафу за вищезазначені порушення трудового законодавства та розгляд відповідачем справи про порушення трудового законодавства відносно позивача колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем встановлені порушення ПП «Раледа» трудового законодавства відносно 5 працівників – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розмір мінімальної заробітної плати на момент прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача штрафу за порушення трудового законодавства, який встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» , становить 3723 грн., коефіцієнт встановлений абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України – 10, отже розмір штрафу який у даному випадку підлягає застосуванню – 10 х 3723 х 5=186150 грн.

Отже приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що оскільки факти порушення позивачем трудового законодавства, які зафіксовані у акті інспекційного відвідування, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а за такі порушення абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляді штрафу, тому відповідач, до компетенції якого віднесено здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання різних форм власності трудового законодавства, під час прийняття 06.12.2018р. постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ДНІ987/24/АВ/МГ-ФС/794, якою за виявлені порушення законодавства про працю на ПП «Раледа» накладено штраф у розмірі 186150 грн., діяв у межах повноваженть та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, яким під час розгляду справи судом доведено правомірність прийняття ним рішення, яке є предметом оскарження у справі.

Щодо посилань позивача під час розгляду справи в обґрунтування заявлених ним позовних вимог на порушення відповідачем порядку розгляду справи про накладення штрафу за порушення трудового законодавства відносно ПП «Раледа», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачу у справі було відомо про проведення відповідачем інспекційного відвідування та про виявлені у ході цього відвідування порушення трудового законодавства, а також про необхідність їх усунення та про наданий відповідачем для цього строк, що не заперечує позивач у листі за вих. №6 від 04.12.2018р. щодо виконання вимог припису відповідача № ДН1987/24/АВ/П проведені нарахування ОСОБА_1 до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2012 року (далі - Порядок), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.3 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд ( п. 4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Отже враховуючи, що акт № ДН1987/24/АВ складений 16.11.2018р., відповідач відповідно до вищенаведених вимог Порядку та у встановлений цим порядком строк направив на адресу суб`єкта господарювання - позивачу ПП «Раледа», рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН1987/24/АВ/МГ/ІП від 23.11.2018р. про призначення розгляду на 09-00 годин 06.12.2018р. рекомендованим листом (поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900067359718), яке отримано уповноваженою особою позивача 27.11.2018 р., тому відповідачем вжито усі заходи щодо повідомлення позивача ПП «Раледа» про розгляд справи, та відповідно до п. 7 Порядку розглянув справу у відсутність суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено, оскільки його поінформовано про розгляд справи відповідно до п. 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки факти порушення позивачем трудового законодавства, які зафіксовані у акті інспекційного відвідування, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а за такі порушення абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляді штрафу, тому відповідач, до компетенції якого віднесено здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання різних форм власності трудового законодавства, під час прийняття 06.12.2018р. постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ДНІ987/24/АВ/МГ-ФС/794, якою за виявлені порушення законодавства про працю на ПП «Раледа» накладено штраф у розмірі 186150 грн., діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, яким під час розгляду справи судом доведено правомірність прийняття ним рішення, яке є предметом оскарження у справі.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи, у їх сукупності, та враховуючи наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення про часткове задоволення позовних вимог ПП «Раледа» з порушенням норм чинного законодавства, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого судового рішення, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 21.05.2019р. у цій справі скасувати, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищенаведене, вважає, що заявлені позивачем вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому у задоволенні адміністративного позову ПП «Раледа» необхідно відмовити через його необґрунтованість та безпідставність.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Раледа» – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області– задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019р. у справі №160/9733/18 – скасувати.

Приватному підприємству «Раледа» у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 04.12.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко