open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

04.12.2019 р. справа №520/11586/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 01.11.2019р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 04.11.2019 р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 20.11.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області з приводу неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи; 2) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області з приводу відмови у проведенні перерахунку пенсії з 25.04.2019 р. відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; 3) зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25.04.2019 р. державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019; 4) винесення окремої ухвали про порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що терУПФУ протиправно відмовлено у призначенні пенсії за зверненням від 06.08.2019 р. у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження спеціальних військових зборів з 25.04.2019 р.

22.11.2019 р. від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов, який містив вимоги про: 1) визнання протиправними бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області щодо неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи та дій щодо відмови у проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 25.04.2019 р. відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; 2) зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25.04.2019 р. державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019, за визначеної Законом і Конституційним Судом України формулою розрахунку "виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року" у розмірі 20.865,00грн. (4173х5).

З цього приводу суд зазначає, що ч.7 ст.47 КАС України запроваджено застереження, у силу якого у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Між тим, заявником не подано до суду доказів направлення матеріалів уточненого позову від 22.11.2019р. відповідачу.

А відтак, розгляд та вирішення спору по суті здійснюється за первинно заявленими позовними вимогами.

Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області (далі за текстом - владний суб"єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що відсутні підстави для перерахунку пенсії заявнику виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, оскільки Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку якого і отримує пенсію заявник. такий алгоритм не передбачений.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у якості військовозобов`язаного, викликаного на спеціальні військові збори.

Відповідно до медичних документів заявник одержав захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, набув статусу інваліда 2 групи.

03.09.2001р. заявнику була призначена пенсія за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На теперішній час заявник одержує пенсію у порядку згаданого Закону виходячи з 80% грошового забезпечення та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», яку виплачує Управління.

06.08.2019р. заявник звернувся до відповідача як владного суб`єкта із заявою довільної форми з приводу призначення з 25.04.2019 р. пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

За наслідками вирішення порушеного заявником питання владний суб`єкт листом від 05.09.2019 р. №4336/М-14 надав відповідь, у якій було зазначено, що заявник отримує пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а стосовно можливості та доцільності призначення пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» йому належить звернутися до відділу обслуговування громадян за місцем проживання.

Вважаючи таку поведінку владного суб`єкта протиправною бездіяльністю, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий на зміну Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відносно заявника підлягають застосуванню також норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, суд зважає, що положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначають виключно підстави призначення пенсії.

А тому у питаннях процедури (механізму) призначення пенсії слід керуватись у першу чергу положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково регламентована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).

Зокрема, п.4.1 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

За приписами п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, обов`язок тероргану ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії шляхом прийняття окремого письмового рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви за формою згідно з додатком 2 до Порядку №22-1.

Подання ж громадянином заяви довільної форми не виключає можливості вирішення терорганом ПФУ порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення згідно з ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У силу ч.4 ст.242 КАС України суд зважає на правовий висновком постанови Верховного Суду від 11.06.2019р. по справі №206/7230/16-а (адміністративне провадження №К/9901/22352/18, К/99901/22351/18), де указано, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

06.08.2019р. заявником до тероргану ПФУ було подане звернення, яке не відповідає формі за Порядком №22-1.

Відтак, дане звернення було правомірно вирішено Управлінням у порядку Закону України «Про звернення громадян», що з огляду на форму звернення заявника не суперечить ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пунктам 4.1 розділу IV, 4.3 розділу IV Порядку №22-1.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.

Окрім того, суд вважає за можливе у порядку ч.6 ст.7 КАС України застосувати до спірних правовідносин загальні визначення змісту рішення, дії та бездіяльності владного суб`єкта, котрі наведені у п.п.1, 2 і 3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України та згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

Відмова ж владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Суд відзначає, що оскаржений заявником лист від 05.09.2019р. не може бути кваліфікований у якості рішення владного суб`єкта, позаяк цей документ є письмовою відповіддю на звернення громадянина у порядку Закону України "Про звернення громадян".

Як вже зазначалось раніше, у спірних правовідносинах адміністративний орган не мав обов`язку прийняти за результатом вирішення звернення заявника саме рішення, так як заявник не звертався у належній процедурі.

А тому неприйняття такого рішення не є ані бездіяльністю адміністративного органу, ані відмовою адміністративного органу.

У свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 44, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» реалізація особою суб`єктивного права на соціальний захист у формі призначення пенсії поставлена законодавцем у залежність від події письмового звернення до тероргану ПФУ з приводу призначення нового виду пенсії.

Така подія у спірних правовідносинах взагалі відсутня, адже 06.08.2019р. заявник звернувся до адміністративного органу у порядку Закону України "Про звернення громадян", а не у порядку ст.ст.44 і 45 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відсутність події звернення громадянина об`єктивно зумовлює відсутність правових підстав для прийняття адміністративним органом рішення про призначення пенсії.

Стосовно наявності у пенсійного органу обов`язку здійснити автоматичне призначення пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд зазначає, що відповідно до абз.1 п.4-7 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Отже, п.47 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прямо передбачено перерахунок пенсії у порядку саме названого закону, а не будь-яких інших актів законодавства.

Проте, ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено визначення розміру пенсії не у порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а за окремою спеціальною процедурою.

Указане виключає можливість автоматичного (тобто без подання особою звернення належної форми) переведення особи на будь-яку іншу пенсію, розраховану не на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, положення п.4-7 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» містять посилання на норми п.4-3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Між тим, підтверджені матеріалами справи обставини призначення заявнику пенсії у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війської служби, та деяких інших осіб", а не у порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призводять до відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин п.4-7 розділу ХV останнього із згаданих законів.

І як вже зазначалося раніше, з заявою встановленої форми стосовно переведення з одного виду пенсії на інший позивач у спірних правовідносинах не звертався.

Отже, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до висновку про відсутність у заявника порушеного права у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відсутність порушеного права (ущемленого інтересу) є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Передбачених ст. 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали під час судового розгляду не виявлено, отже відповідна вимога позивача залишається судом без задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.

Джерело: ЄДРСР 86130827
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку