ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2019 року

м. Полтава

Справа №440/4538/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання дій незаконними та неправомірними, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича (надалі - відповідач, Приватний виконавець Ярошенко К.Ю.), у якому просив:

визнати дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та неправомірними;

скасувати постанову від 6.11.19 про відкриття виконавчого провадження №60510863.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність дій приватного виконавця та постанови про відкриття виконавчого провадження від 6.11.19 №60510863 з огляду на відсутність підстав для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, адже боржник зареєстрований та проживає у м. Лубни Полтавської області, майна у м. Києві не має. За твердженням позивача, про відповідні обставини було відомо стягувачу та приватному виконавцю, а також безпосередньо зазначено у виконавчому написі нотаріуса. Відтак, на переконання позивача, відкриття виконавчого провадження Приватним виконавцем Ярошенко К.Ю. суперечить приписам частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

2. Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин, відсутність заперечень відповідача з приводу позовних вимог ОСОБА_1 кваліфікується судом як визнання Приватним виконавцем Ярошенком К.Ю. позову.

3. Позиція третьої особи.

Третя особа письмових пояснень на позов та відзив до суду не надала.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація".

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 30.10.19 видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за договором від 22.03.19 №190322-5247-1, укладеним нею з ТОВ "ФК "Фінанс інновація", у розмірі 13350,00 грн /а.с. 90/.

5.11.19 ТОВ "ФК "Фінанс інновація" подано Приватному виконавцю ОСОБА_2 заяву про примусове виконання зазначеного виконавчого напису /а.с. 86/. При цьому у заяві зазначено про наявність у боржника рахунку №225589, відкритого 22.03.19 у валюті гривня у ТОВ "ФК "Фінанс Інновація", що розташований за адресою: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 4, оф. 520.

6.11.19 Приватним виконавцем Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження №60510863 /а.с. 93-94/.

Копію постанови надіслано боржнику 7.11.19, що підтверджено наявними у матеріалах виконавчого провадження копіями списку згрупованих поштових відправлень з відміткою календарного штемпеля пошти та фіскального чеку /а.с. 101-102/.

Позивач отримала копію цієї постанови 18.11.19, що підтверджено копією поштового конверта та даними сервісу відстеження поштового відправлення /а.с. 28, 31/.

Не погодившись з діями відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та постановою від 6.11.19, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 названого Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 2.06.16 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (надалі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

А відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2.04.12 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону №1404-VIII.

Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

ОЦІНКА СУДОМ ДОВОДІВ СТОРІН

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, в силу положень частини другої статті 24 Закону №1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось учасниками справи, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у м. Лубни Полтавської області, а приватний виконавець ОСОБА_2 має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі м. Києва.

У виконавчому написі нотаріуса від 30.10.19 №3478 зазначено адресу реєстрації та фактичного проживання боржника - м. Лубни Полтавської області /а.с. 90/. Ця ж адреса зазначена у договорі від 22.03.19 №190322-5247-1 та заяві ТОВ "ФК "Фінанс інновація" про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса.

Приймаючи зазначений виконавчий документ до виконання відповідач виходив з того, що у заяві про примусове виконання стягувачем повідомлено про наявність у боржника рахунку №225589, відкритого ТОВ "ФК "Фінанс інновація" (б-р Вацлава Гавела, 4, оф. 520, м. Київ, 03124) 22.03.19 у валюті гривня.

На цій підставі приватний виконавець Ярошенко К.Ю. дійшов висновку про знаходження на території м. Києва майна боржника - рахунку №225589 та, як наслідок, наявність підстав для відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку повідомленим сторонами обставинам, суд виходить з того, що надані відповідачем матеріали виконавчого провадження не містять доказів відкриття ОСОБА_1 рахунку №225589.

Наведене є підставою для висновку, що приватний виконавець на момент вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не володів достовірною інформацією про наявність у боржника майна на території м. Києва, а відповідне рішення ґрунтується виключно на повідомленні стягувача про відкриття рахунку без надання належних доказів вчинення відповідної дії.

До того ж, суд зауважує, що ТОВ "ФК "Фінанс інновація" не є банківською установою, а матеріали виконавчого провадження не містять доказів наявності коштів на рахунку № НОМЕР_1 .

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

А згідно зі статтею 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Отже, майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України є грошові кошти (у т.ч., у формі записів на рахунках у банках).

Наявність рахунку в банку чи іншій фінансовій установі, місцезнаходження якої зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів, оскільки матеріалами виконавчого провадження не підтверджено як відкриття рахунку, так і наявність на ньому коштів, належних ОСОБА_1 .

Наявність самого рахунку, за відсутності на ньому коштів чи інших цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може вважатися майном громадянина, адже тільки матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення.

За відсутності документального підтвердження наявності на момент відкриття виконавчого провадження №60510863 на рахунку №225589 грошових коштів, належних боржнику, суд вважає необґрунтованим прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження.

Аналогічної позиції дотримується Другий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у постановах від 25.07.19 у справі №520/1523/19, від 26.09.19 у справі №520/7562/19, від 17.10.19 у справі №440/2483/19.

Правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 10.09.18 у справі №905/3542/15, не може бути застосований до спірних відносин, оскільки такі не є релевантними. Так, відповідні висновки Верховного Суду, наведені у згаданому рішенні, обумовлені наявністю грошових коштів на банківських рахунках боржника, тоді як в цій справі сторонами не доведено як факт відкриття рахунку №225589, так і наявність на ньому коштів, належних боржникові. До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що приватний виконавець був обізнаний з наявністю таких коштів на момент відкриття виконавчого провадження.

Так само, у листі Міністерства юстиції України від 11.06.18 надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження №60510863 у межах виконавчого округу м. Києва.

Водночас відповідачем також не надано відзив на позов, що розцінено судом як визнання позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, беручи до уваги підтвердження належними доказами факту реєстрації місця проживання позивача у м. Лубни Полтавської області та з огляду на відсутність доказів наявності у позивача майна на території м. Києва, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим, суд зауважує, що у спірних відносинах права позивача порушені рішенням приватного виконавця у формі постанови від 6.11.19 про відкриття виконавчого провадження №60510863, а не діями щодо прийняття зазначеної постанови.

Зважаючи на те, що спірна постанова є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Ярошенка К.Ю. від 6.11.19 про відкриття виконавчого провадження №60510863.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та неправомірними дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, суд враховує, що у спірних відносинах права позивача порушені рішенням відповідача у формі постанови від 6.11.19 про відкриття виконавчого провадження №60510863. Визнання даної постанови протиправною та її скасування є належним і достатнім способом захисту прав позивача, адже визнання протиправними дій приватного виконавця жодним чином до відновлення таких прав та законних інтересів не призведе.

Відтак, у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 18.11.19 №69 /а.с. 6/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 7/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення даного спору стало протиправне рішення відповідача про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання дій незаконними та неправомірними, скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича від 6 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60510863.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича щодо відкриття виконавчого провадження відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 . Музейний, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 01001) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя О.О. Кукоба