Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 760/20304/17

провадження № 61-41563св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2018 року у складі судді Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ «СК «УСГ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у задоволенні позову ПАТ «СК «УСГ» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2018 року у прийнятті апеляційної скарги ПАТ «СК «УСГ» відмовлено.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги до розгляду, суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від 12 лютого 2018 року № 0118-92. Представником позивача до апеляційної скарги не додано документа, на підтвердження повноважень як керівника або члена виконавчого органу ПАТ «СК «УСГ», а відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, представник не є адвокатом, а отже, ОСОБА_2 не мала повноважень на представлення інтересів ПАТ «СК «УСГ» в апеляційному суді.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У серпні 2018 року ПАТ «СК «УСГ»звернулось до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись напорушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на відсутність у представника повноважень на представлення інтересів позивача у суді апеляційної інстанції, не врахував, що справа віднесена до малозначних.

У січні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , поданий його представником - адвокатом Рачуком О. О., в якому останній просив закрити касаційне провадження у справі, а у разі відсутності підстав для закриття касаційного провадження - залишити касаційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 на час звернення до суду з апеляційною скаргою не була адвокатом, а тому суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту першого частини п`ятої статті 357 ЦПК України та відмовив у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі.

У лютому 2019 року надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу від ПАТ «СК «УСГ», в якому скаржник просив задовольнити вимоги касаційної скарги у повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до змісту частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ «СК «УСГ» підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ «СК «УСГ», реалізуючи право на апеляційне оскарження, звернулось через свого представника Шидловську С. В., яка діяла на підставі довіреності, із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частиною четвертою статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Таким чином, у цивільному процесуальному законі передбачені випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Зокрема, це стосується представництва у малозначних справах.

Відповідно до частини шостої статті 6 ЦПК України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

За частиною четвертою указаної статті, у редакції, яка була чинною на час вирішення апеляційним судом питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ «СК «УСГ», спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відніс справу до малозначної та розглядав її у порядку спрощеного позовного провадження.

Про це свідчить зміст ухвали суду першої інстанції від 05 лютого 2019 року про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження, а також ухвали від 06 лютого 2019 року, якою суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін, визначив, що з огляду на предмет та ціну позову вказана справа має ознаки малозначної справи.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Отже, справа, рішення суду першої інстанції у якій ПАТ «СК «УСГ» оскаржує в апеляційному порядку, визнана малозначною.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу ПАТ «СК «УСГ», вважаючи, що з січня 2018 року представництво особи (юридичної або фізичної) в суді апеляційної інстанції в усіх справах здійснює виключно адвокат.

Натомість у справі встановлено, що ПАТ «СК «УСГ» подало апеляційну скаргу на судове рішення у справі, яка віднесена до малозначної, скарга підписана представником, який діє на підставідовіреності від імені юридичної особи, що відповідає нормам статей 60-62 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

Відповідно до частини шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не може вважатись законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції оскаржується у касаційному порядку в справі, яка визнана малозначною, Верховний Суд відхиляє клопотання представника відповідача - ОСОБА_3 про закриття касаційного провадження з огляду на те, що касаційна скарга подана представником позивача, який не є адвокатом.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2018 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко