ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2019 року

Київ

справа №823/1132/16

адміністративне провадження №К/9901/22735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №823/1132/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 8 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

в с т а н о в и в :

ПАТ "Звенигородкаагрохім" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області від 10.08.2016 №23-10-19/0215-195.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки акту перевірки від 25.07.2016 №23-10-19-0215 є безпідставними, а прийнята на підставі нього постанова є такою, що підлягає скасуванню, оскільки у 2015 - 2016 р.р. Товариством було підвищено заробітну плату працівникам, що свідчить про відсутність обов`язку щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати та, відповідно, відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено, з 23.07.2016 по 25.07.2016 посадовою особою управління Держпраці у Черкаській області проведено позапланову перевірку додержання ПАТ «Звенигородкаагрохім» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт №23-10-19/0215 від 25.07.2016, згідно висновків якого 7 працівникам, які на час перевірки працюють у штаті, та 4 працівникам, які звільнені, нарахування та виплата індексації заробітної плати в 2015, 2016рр. не проводилась, що є порушенням ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), ст.ст. 12, 33 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон № 108/95-ВР).

На підставі висновків акта перевірки, 10 серпня 2016 року начальником управління Держпраці у Черкаській області винесено постанову № 23-10-19/0215-195 про накладення на Товариство штрафу у розмірі 159 500,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Товариством постійно здійснювалось підвищення заробітної плати до розміру мінімальної заробітної плати, тому у останнього відсутній обов`язок для проведення індексації заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в позові, виходив з того, що ненадання до перевірки всіх необхідних документів, підписання акта перевірки без зауважень, є підставою для прийняття оскаржуваної постанови та притягнення Товариства до адмінвідповідальності за абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Суд переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як зазначено в ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та ст. 34 Закону № 108/95-ВР заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч. 2 ст. 2 Закону № 1282-XII).

Згідно зі ст.ст. 3, 4 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації зазначених положень, Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що в порушення викладених вище норм позивачем не здійснювалось індексації заробітної плати працівників коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VIII станом на 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно досліджених судом доказів, наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №25-осн від 22.12.2014 з 01.01.2015 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Відповідно до вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1300,00 грн.

Наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №10-осн від 23.03.2015 з 01.04.2015 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Згідно вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1400,00 грн.

Наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №18-осн від 22.06.2015 з 01.07.2015 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Згідно вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1500,00 грн.

Наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №22-осн від 24.08.2015 з 01.09.2015 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Згідно вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1600,00 грн.

Наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №31-осн від 28.12.2015 з 01.01.2016 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Згідно вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1750,00 грн.

Наказом ПАТ «Звенигородкаагрохім» №11-осн від 23.05.2016 з 01.06.2016 збільшено посадові оклади працівників та введено в дію відповідний штатний розпис. Згідно вказаного наказу, мінімальний місячний оклад складає 1950,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, підставою для відповідальності є факт порушення законодавства щодо оплати праці, а тому необґрунтованими є висновки апеляційного суду про наявність підстав для притягнення Товариства до відповідальності через ненадання на час перевірки всіх необхідних документів, на підтвердження обставин щодо підвищення заробітної плати працівникам , а також підписання директором акта перевірки без зауважень.

Оскільки у спірному періоді позивачем було здійснено підвищення посадових окладів, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Звенигородкаагрохім» не зобов`язане було нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати працівникам.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року - скасувати.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду