у .н. 415/8368/19
н.п. 2-о/415/946/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
з участю секретаря судового засідання Васильєвої В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту реєстрації шлюбу та факту народження дітей, -
В С Т А Н О В И В:
Заявники звернулись до суду з заявою, в якій просять встановити факт реєстрації шлюбу громадянина України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, з громадянкою України ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганську, з встановленням прізвища « ОСОБА_3 для ОСОБА_4 та прізвища « ОСОБА_5 » для дружини ОСОБА_6 та встановити факт народження хлопчиків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Луганську Україна, у громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Луганська, яка перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженцем м. Луганська.
Представник заявників у судове засідання не з`явилась, заявлені вимоги підтримала, справу просила розглядати за її відсутності та відсутності заявників.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29 листопада 2014 р. між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб з видачею свідоцтва про укладання шлюбу. Прізвище після реєстрації шлюбу було встановлено « ОСОБА_9 » для ОСОБА_4 та прізвища « ОСОБА_5 » для дружини ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 у громадянки України ОСОБА_2 в м. Луганську у Луганському обласному перинатальному центрі Луганської обласної клінічної лікарні народився хлопчик ОСОБА_7 , про що зазначеною установою був наданий витяг з історії розвитку новонародженого №406 від 25.06.2015 р. Також, заявницею було отримане свідоцтво про народження, де батьками хлопчика зазначені заявники.
ІНФОРМАЦІЯ_9 у громадянки України ОСОБА_2 в м. Луганську у Луганському обласному перинатальному центрі Луганської обласної клінічної лікарні народився хлопчик ОСОБА_8 , про що зазначеною установою був наданий витяг з історії розвитку новонародженого №58 від 04.02.2019 р. Також, заявницею було отримане свідоцтво про народження, де батьками хлопчика зазначені заявники.
Луганським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області 06.09.2019 р. було відмовлено у державній реєстрації народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки «реєстрація народження ОСОБА_7 проводилась вже без використання Державного реєстру актів цивільного стану громадян», а відносно ОСОБА_8 «наданий документ – свідоцтво про народження (медичне свідоцтво про народження) видане на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, не відповідає встановленій формі документів відповідно до чинного законодавства України та не є підставою для проведення державної реєстрації народження, про що видані Відмови у проведенні державних реєстрацій народжень ОСОБА_10 та Даміра №2487/18.19-31 та №2486/18.19-31 відповідно.
Крім того, заявником 05.06.2019 р. до Луганського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області була подана заява про проведення державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та видачу Свідоцтва, встановленої законодавством України, форми.
Про наявність фактичних шлюбних відносин свідчить Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції від 29.11.2014 р.
Листом №2488/18.19-113 від 06.09.2019 р. Луганським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області було відмовлено у державній реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , оскільки надане заявником «Свідоцтво про шлюб громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , видане 29.11.2014 р. відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, серії НОМЕР_1 є недійсним і не створює правових наслідків».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Згідно з положеннями ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно ч.ч.1-2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398 від 01.07.2010р. - для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 315 ч.2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України,може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2014) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Луганськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 № 2268-VІІІ (далі - Закон № 2268-VІІІ) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Так, статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
При цьому статтею 9 вказаного Закону визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки", якими зазначено, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.".
Тобто, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Встановлення факту укладання шлюбу заявників необхідне для отримання свідоцтва про шлюб українського зразка.
Встановлення факту народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 синів заявників, необхідне для отримання свідоцтв про народження українського зразка.
Враховуючи вищенаведене, практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження особи для реалізації її майнових та особистих немайнових прав, встановлення факту укладання шлюбу необхідне для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Згідно з положенням п.4 ст.13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.
Згідно ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо документи про народження дитини відсутні то державна реєстрація її народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст.21 ч.1, ч.3 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
На підставі ст.10 ч.4, 9 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Суд вважає, що оскільки дія органів державної реєстрації актів цивільного стану у м. Луганську колись буде відновлена, за аналогією закону до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч.3 ст.21 СК України. Тобто реєстрація шлюбу органами невизнаної «ЛНР» до відновлення органів ДРАЦС України не може не мати однакові правові наслідки з релігійним обрядом укладання шлюбу, оскільки ст.24 ч.2 Конституції України забороняє дискримінацію за релігійною ознакою. З цього недвозначно витікає, що атеїсти не повинні перебувати у гіршому становищі ніж віруючі особи тільки тому, що, наприклад, парафіяни церкви Сатани (офіційно існуюча у США церква) мають можливість укласти шлюб шляхом проведення релігійного обряду, а атеїсти ні.
Також подібна преференція релігійному обряду є надмірним втручанням у приватне життя заявників, які з огляду на те, що згідно ст.35 ч.3 Конституції України церква відділена від держави, вимушені йти до неї тільки тому, що держава на законодавчому рівні не визнає інших варіантів визнання укладання шлюбу у випадку такого укладання поза передбаченими законодавством реєструючими органами.
Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 315 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 про встановлення факту реєстрації шлюбу та факту народження дітей задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу громадянина України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, з громадянкою України ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську, ІНФОРМАЦІЯ_10 у м. Луганську, із встановленням прізвища « ОСОБА_3 для ОСОБА_4 та прізвища « ОСОБА_5 » для дружини ОСОБА_6 .
Встановити факт народження хлопчика ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у м. Луганську Україна, у громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Луганська, яка перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженцем м. Луганська.
Встановити факт народження хлопчика ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у м. Луганську Україна, у громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Луганська, яка перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженцем м. Луганська.
Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення..
Суддя :
