ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 913/879/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,

за участю секретаря судового засідання- Астапової Ю.В.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 13.05.2019 у справі

за позовом фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Новопсковської районної державної адміністрації, про визнання договору оренди землі поновленим,

(сторони попереджені належним чином про час і місце розгляду касаційної скарги, проте не скористалися своїм правом направити для участі у розгляді справи своїх повноважних представників),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2017 року Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Зеленський І. В. звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

1) визнання за ним права на поновлення договору оренди землі від 07.10.2011, укладеного між Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області (далі - Новопсковська РДА) та гр. Зеленським І. В;

2) визнання поновленим договору оренди земельної ділянки;

3) визнання укладеною, з дня набрання чинності рішення суду, додаткової угоди до договору оренди землі від 07.10.2011 про поновлення договору оренди землі.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.12.2016 та 06.02.2017 позивач на підставі частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до ГУ Держгеокадастру з листом - пропозицією, у якому просив внести зміни до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди з наступними умовами: встановити орендну плату в розмірі 8 % від нормативно - грошової оцінки землі, продовжити дію договору терміном на 7 років, усі інші умови договору залишаються незмінними. Лист - пропозицію отримано відповідачем 16.12.2016, про що свідчить відмітка на примірнику листа позивача. Однак відповідачем у місячний термін не було розглянуто лист - пропозицію. Після закінчення строку дії договору (з 10.02.2017) позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачувати орендну плату.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. На підставі відповідних розпоряджень Новопсковської райдержадміністрації, 07.10.2011 між Новопсковською РДА (орендодавець) та Зеленським І. В. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населеного пункту, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, належить до адміністративних меж Можняківської сільської ради (землі запасу).

2.2. Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 161,38 га, у тому числі рілля - 161,38 га.

2.3. Відповідно до пунктів 5, 9 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 515 931,86 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 24 764,73 грн на рік із розрахунку 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до місцевого бюджету Можняківської сільської ради

2.4. За змістом пункту 8 договору строк його дії становить 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

2.5. Договір набирає чинності після його підписання сторонами і державної реєстрації.

2.6. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Новопсковському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2012 № 44233004000950.

2.7. Згідно з розпорядженням голови Новопсковської райдержадміністрації від 29.10.2012 № 514 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу її у власність гр. ОСОБА_1 ", зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , власниці земельної частки (паю) із земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, належить до адміністративних меж Можняківської сільської ради (пункт 1 розпорядження); передано у власність гр. ОСОБА_1 ділянку ріллі АДРЕСА_3 загальною площею 7,2900 га, кадастровий № 4423383200:12:007:0065, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 2 розпорядження).

2.8. 18.04.2013 ФОП Зеленський І. В. звернувся до Новопсковської РДА із заявою про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація - 10.02.2012) у зв`язку із витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - громадянкою ОСОБА_1

2.9. 15.04.2013 Новопсковська РДА звернулася до Головного управління Держземагентства у Луганській області (далі - ГУ Держземагентства) (лист № 9-7/6-1157), в якому просила роз`яснити, чи має райдержадміністрація повноваження щодо внесення змін до договорів оренди землі, укладених до 01.01.2013 між райдержадміністрацією та громадянами, фізичними особами-підприємцями щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру знаходиться в межах сільських та селищних рад Новопсковського району.

2.10. 08.05.2013 Новопсковська РДА звернулася до ГУ Держземагентства (лист № 9-7/6-1346), у якому просила роз`яснити чи має райдержадміністрація повноваження щодо внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2012 реєстраційний № 442330004000950, та інших договорів оренди землі, укладених до 01.01.2013 між райдержадміністрацією і громадянами, фізичними особами-підприємцями, щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів.

2.11. 13.05.2013 Новопсковська РДА у листі № 3-106-5-07-37 повідомила Зеленському І . В. , що його заяву про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2012 у зв`язку з витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - ОСОБА_1 розглянуто на засіданні комісії, і поінформувала, що для внесення змін до договору оренди землі, укладеного 07.10.2011 (зареєстрованого 10.02.2012 за № 442330004000950), необхідно звернутися до ГУ Держземагентства.

2.12. У листах від 22.05.2013 № 8-2-1-30/3152 і від 14.06.2013 № 8-2-1-30/3943 ГУ Держземагентство повідомило Новопсковську райдержадміністрацію про те, що чинним законодавством не передбачено можливості будь-якого розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів іншими органами виконавчої влади або місцевого самоврядування та районними або обласними державними адміністраціями. На території Луганської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передає ГУ Держземагентства.

2.13. 26.05.2014 Відділ Держземагентства у Новопсковському районі Луганської області звернувся до ФОП Зеленського І. В. із листом № 01-01-16/675, в якому зазначив про необхідність звернутися до ГУ Держземагентства для перегляду орендної плати. У цьому листі зазначено про необхідність внесення змін до договору такого змісту: "Встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки до моменту набрання чинності нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель", з урахування пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України". Крім того, за змістом цього листа для визначення розміру орендної плати на виконання вимог статті 271 Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про оцінку земель" зобов`язано провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 154,0000 га.

2.14. Рішенням Новопсковської районної ради від 04.11.2016 № 9/11 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду Зеленському І. В., площею 154,0891 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді Новопсковського району Луганської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.15. У листі-повідомленні від 14.01.2016 № ДС-31-12-7777.5-184/18-16 ГУ Держземагентство повідомило, що відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 35 договору оренди землі, зареєстрованого 10.02.2012 № 442330004000950, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 154,0900 га (угіддя-рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Оскільки нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, на виконання вимог статті 271 Податкового кодексу України, статті 5 Закону України "Про оцінку земель" ФОП Зеленського І. В. зобов`язано провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у нього у користуванні згідно із договором. Одночасно повідомлено про доцільність встановлення річної орендної плати у розмірі 8 % нормативної грошової оцінки землі та перегляду строку дії договору, а також вказано про необхідність надати витяг з Державного земельного кадастру, технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затверджену у визначеному законом порядку, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та копію договору.

2.16. 14.12.2016 ФОП Зеленський І. В. звернувся до ГУ Держземагентства з листом про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація від 10.02.2012) щодо земельної ділянки площею 154,0891 га у зв`язку із виготовленням технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також просив внести зміни до договору стосовно терміну його дії, площі і встановити орендну плату у розмірі 8 %.

2.17. Відповіді на цей лист ФОП Зеленського І. В. ГУ Держземагентства не надано.

2.18. У подальшому, як установлено судами попередніх інстанцій, Зеленський І. В. звернувся до відповідача з листом - повідомленням від 04.11.2017, в якому просив підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 за № 44330004000950, проект якої було додано до листа.

2.19. ГУ Держгеокадастру у листі-повідомленні від 10.11.2017 № 31-12-0.3-4937/2-17 на підставі частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" повідомило про припинення договору оренди землі.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.01.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018, у задоволенні позову ФОП Зеленського І. В. до ГУ Держгеокадастру відмовлено.

3.2. Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 постанову від 24.04.2018 і рішення Господарського суду Луганської області від 22.01.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Касаційна інстанція зазначила, що суд першої інстанції, і це не взято до уваги судом апеляційної інстанції, не розглянув справу за заявленими позивачем вимогами з урахуванням зміни предмета позову. Також суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо підстав звернення ФОП Зеленського І. В. з відповідним позовом до суду, наявності заперечень орендодавця у поновленні договору, а отже виникнення у позивача, чи навпаки, права на звернення до суду з приводу поновлення договору оренди землі на підставі положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", з урахуванням зміненого у встановленому порядку предмета спору.

3.3. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Луганської області від 13.05.2019 (суддя Корнієнко В.В.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

3.4. Рішення мотивовано тим, що наведена в заяві про зміну предмету позову від 07.12.2017 редакція додаткової угоди про поновлення договору містить відмінні умови, ніж були передбачені договором (в договорі площа орендованої земельної ділянки складає 161,38 га, а у додатковій угоді - 154,0891 га; в договорі орендна плата на рік складає 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а у додатковій угоді - 3 %), що не дає підстав для визнання цієї додаткової угоди про поновлення договору укладеною в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах.

3.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (колегія суддів у складі: Сіверін В. І., Терещенко О. І., Слободін М. М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ФОП Зеленський І. В. у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Скаржник наголошує, що судами не враховано, що вимога про визнання права на поновлення договору оренди землі заявлена з урахуванням зміненої площі; судами не взято до уваги наукового висновку; суди не застосували частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з урахуванням того, що відповідач не скористався своїм правом і на протязі місяця не надав заперечень щодо пропозиції позивача.

Скаржник також зазначає про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся без участі позивача не повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи.

4.3. Крім того, ФОП Зеленським І. В. заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як такої, що містить виключну правову проблему. Скаржник наголосив на необхідності такої передачі зважаючи на потребу забезпечення розвитку права та формування єдиної правтозастосовчої практики.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо наявності проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право (але не покладає на нього обов`язку) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначеною у частині 5 статті 302 ГПК України, є наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Виключність правової проблеми слід оцінювати з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже виникли, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики з питань, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можна кваліфікувати як виключну правову проблему, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами, ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

Верховний Суд, оцінивши зміст касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що ця справа не містить виключної правової проблеми і передача її на розгляд Великої Палати Верховного Суду не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином клопотання задоволенню не підлягає.

4.4. Клопотання ФОП Зеленського І. В. про зупинення провадження у справі до "вирішення питання завершення кримінального судочинства за заявою ФОП Зеленський по кримінальному провадженні № 12019130510000273 від 21.09.2019" відхиляється, оскільки статтями 227, 228 ГПК України такої підстави для зупинення провадження у справі не передбачено. При цьому, відповідно до статті 75 ГПК, підставами звільнення від доказування, зокрема, є вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ГУ Держгеокадастру у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін. Відповідач зазначає, що згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той же строк, проте в даному випадку відбулась зміна меж земельної ділянки, тобто припинилось існування земельної ділянки загальною площею 161,38 га в дійсних межах, що виключає поновлення договору на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

6.3. Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

6.4. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки і орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності заперечення орендодавця проти поновлення цього договору, яке має бути надане протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди.

6.5. Наведеною нормою частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

6.6. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

6.7. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/1569/17.

6.8. Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання поновленим договору та визнання укладеною додаткової угоди до договору про поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

6.9. Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, наведена в позовній заяві редакція додаткової угоди про поновлення договору містить відмінні умови, ніж були передбачені договором, що не надає підстав для визнання цієї додаткової угоди про поновлення договору укладеною в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах і на той самий строк.

6.10. Доводи скаржника про порушення та неправильне застосування судами одночасно частин 4, 5, 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не приймаються до уваги з огляду на таке.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

Для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1 - 5 та частини 6 Закону України "Про оренду землі" є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону)).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем заявлені вимоги на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а у контексті поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6, такий договір може бути поновлений виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

6.11. Доводи скаржника про те, що нова земельна ділянка не формувалася, кадастровий номер не змінився, тобто предмет договору є той самий, орендна плата у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі є нормативно обґрунтованою, а зміна площі спірної земельної ділянки визнається відповідачем не спростовують встановленої судами обставини щодо звернення позивача із позовом про поновлення договору оренди на умовах, які відрізняються від умов договору та відповідно правильних висновків судів про неможливість поновлення в цьому випадку договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

6.12. Твердження скаржника про неврахування судами частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" стосовно того, що при поновленні договору оренди землі можуть бути змінені його умови не приймаються до уваги, оскільки продовження договірних відносин на змінених умовах регулюються частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як позов заявлено на підставі частини 6 цієї статті.

6.13. Посилання скаржника на те, що судами не надано обґрунтування наявному в матеріалах справи науковому висновку, є недоречним, оскільки надання судами обґрунтування наукових висновків чинним процесуальним законодавством не передбачено.

6.14. Щодо посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся без участі позивача не повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи колегія суддів відзначає таке.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від17.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Зеленського І. В. та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 визнано необґрунтованою заяву ФОП Зеленського І. В. про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Сіверіна В. І. у справі № 913/879/17 та зупинено провадження у справі № 913/879/17 для вирішення питання про відвід судді у порядку, визначеному статтею 39 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви ФОП Зеленського І. В. про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Сіверіна В. І. у справі № 913/879/17.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 поновлено апеляційне провадження та призначено розгляд справи до слухання на 23.09.2019. Слухання справи 23.09.2019 відбулось без участі повноважних представників особи, яка подала апеляційну скаргу - ФОП Зеленського І. В.

При цьому, примірник ухвали від 11.09.2019 було направлено ФОП Зеленському І. В. на адресу: АДРЕСА_2 а, яка була зазначена у тексті апеляційної скарги, на конверті, в якому надійшла ця апеляційна скарга, а також зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Суд звертає увагу також на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, про те, що "приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17". Відповідачем у тій справі, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, була фізична особа, в частині відкриття провадження про солідарне стягнення боргу з якої місцевий суд відмовив ухвалою. Апеляційний суд скасував цю ухвалу за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача на неї, про який (розгляд) відповідач, за висновком Великої Палати, не був належним чином повідомлений. Отже, у зазначеній справі особа не брала участі у розгляді справи взагалі і не була повідомлена про відкриття провадження або про час і місце розгляду ні місцевим, ні апеляційним судом, тобто не розглядається як сторона, якій відомо про судове провадження, і яка, за практикою ЄСПЛ, повинна в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

6.15. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення та постанову попередніх судових інстанцій прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Рішення та постанову попередніх судових інстанцій прийнято відповідно до норм чинного законодавства і має бути залишено без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 13.05.2019 у справі № 913/879/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя І. Кушнір

Суддя С. Могил