ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1940/19

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ»

про зобов`язання вчинити дії

За участю секретаря судового засідання (пом. судді) Круковської Р.І.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Поддимай А.Б. (ордер ХВ № 1730000263 від 21.10.2019 року);

від відповідача: Божок Д.В. (ордер КС № 503308 від 05.09.2019 року);

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом учасника ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від надання позивачу, як учаснику Товариства, для ознайомлення документів про діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (далі - Товариство) за період з 2016 року по 2019 рік, та від проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства за період з 2016 року по 2018 рік.

Крім того, позивач в позові зазначає про необхідність участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ».

В обґрунтування необхідності залучення третьої особи позивач зазначає, що 22.04.2019 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» було укладено Договір № 305-А про надання аудиторських послуг, а саме проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за період з 2016 року по 2018 рік, відтак у випадку задоволення позовних вимог, аудит буде здійснено безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ», що може вплинути на права та обов`язки останнього.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1940/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 року.

Також, відповідно до ч.1 ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ».

03.09.2019 року позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, третьою особою надано пояснення щодо позову.

В підготовчому судовому засіданні 04.09.2019 року оголошено ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на 11.09.2019 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено представників сторін під розписку. Про наступне судове засідання третю особу повідомлено ухвалою від 04.09.2019 року.

11.09.2019 року відповідачем подано клопотання про надання додаткового строку для подачі відзиву на позов, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 11.09.2019 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/1940/19 на 16.09.2019 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено представників сторін під розписку. Про наступне судове засідання третю особу повідомлено ухвалою від 11.09.2019 року.

16.09.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким осатаній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.09.2019 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 16.09.2019 року не з`явилися.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання 16.09.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2019 року.

В судовому засіданні 09.10.2019 року розгляд справи відкладався на 23.10.2019 року.

В судовому засіданні 23.10.2019 року в розгляді справи оголошувалась перерва на 28.10.2019 року.

В судовому засіданні 28.10.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, представник третьої особи в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 28.10.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, ОСОБА_1 (позивач) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (відповідача) з часткою у статутному капіталі у розмірі 25%, що в грошовому еквіваленті складає 4 500 000,00 грн.

Позивач в позові зазначає про порушення його прав, як учасника відповідача, на отримання інформації про діяльність Товариства.

Зі змісту ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Позивач пояснив, що п.п. 5.1.4. Статуту ТОВ «БК «Княжичі», затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «БК «Княжичі» від 29.06.2016 року за номером запису про реєстрацію 13541070014006407, було передбачено, що учасники Товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність Товариства. На вимогу Учасника Товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи Зборів.

Однак, Статут 2016 року було визнано недійсним та скасовано його державну реєстрацію постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 року у справі № 911/2634/17. Тобто чинною редакцією Статуту, починаючи з 27.03.2019 року й на момент звернення до суду, є Статут ТОВ «БК «Княжичі», затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «БК «Княжичі» від 20.09.2012 року, номер запису про реєстрацію 13391050007004143 (далі - Статут 2012 року).

Оскільки Статут 2012 року не містить порядку надання учаснику інформації про діяльність товариства, слід керуватися відповідними нормами законодавства.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства можуть у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства.

Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України (яка була чинною на момент першого звернення позивача до відповідача з запитами про надання інформації учаснику) на вимогу учасника товариство зобов`язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства.

Аналогічні приписи передбачені п. «г» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», який був чинним на момент звернення позивача до відповідача з запитами про надання інформації учаснику.

Позивач зазначає, що тричі направляв відповідачу запити про надання інформації: запит від 26.09.2017 року, запит від 21.03.2018 року та запит від 19.03.2019 року.

Звертаючись з наведеними запитами, позивач просив відповідача надати інформацію про фінансово-господарську діяльність ТОВ «БК «Княжичі», зокрема: річну звітність ТОВ «БК «Княжичі» за 2016-2018 роки, яка складається з річного балансу, звіту про фінансово-господарську діяльність Товариства; розшифрування основних засобів на останню звітну дату, протоколи Зборів за 2016 - 2019 роки - у строк не пізніше 7-ми днів з моменту отримання запиту про надання інформації та/або повідомити Заявника про дату та час надання Товариством можливості для ознайомлення із вказаними вище документами.

Однак, всі три запити були залишені без відповіді та без задоволення, відповідач протягом двох років ігнорує запити та порушує право позивача на отримання інформації про діяльність Товариства.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо порушення прав позивача, як учасника Товариства, на проведення аудиту фінансової звітності, позивач зазначив, що протягом двох років, поки відповідач порушує корпоративні права позивача, останньому стали відомі факти, що свідчать про зростання боргів Товариства, а саме:

- стягнення з відповідача 19 877,46 грн. боргу зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на користь ГУ ДФС у Київській області на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року у справі № 810/2259/18;

- пред`явлення позову колишньою дружиною директора Товариства - ОСОБА_2 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про стягнення заборгованості з Товариства в сумі 15 908 028,40 грн. (справа № 359/7955/17);

- видання Товариством в особі директора ОСОБА_5 простих векселів на ім`я колишньої дружини директора Товариства ОСОБА_2 на суму 8 900 000 грн.. Один з векселів на суму 1 200 000,00 грн. був пред`явлений до виконання, відкрито виконавче провадження про стягнення з Товариства вказаної суми на користь колишньої дружини Директора Товариства.

Детальний опис обставин, також міститься в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2019 року у справі № 359/1043/19.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються органами доходів і зборів, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією) (ч. ч. 2, 3 ст. 90 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб`єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб`єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб`єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб`єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов`язковий аудит).

Підстави для обов`язкового проведення аудиту передбачені у статті 8 цього ж Закону, в якій зокрема передбачено, що проведення аудиту є обов`язковіш також в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до ст. 41 України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг (ч. 2 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Позивач зазначає, що зважаючи на зростання боргів, відсутність інформації про діяльність Товариства, він, як учасник, який володіє часткою у розмірі 25% статутного капіталу Товариства, вирішив скористатися своїм правом для проведення аудиту фінансової звітності Товариства, для чого уклав з ТОВ «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ» (далі також - виконавець аудиту) Договір про надання аудиторських послуг № 305-А від 22.04.2019 року (далі - Договір про аудит).

За умовами Договору про аудит виконавець аудиту зобов`язується надати аудиторські послуги у формі аудиту фінансової звітності Товариства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства.

Пунктом 4.2. Договору про аудит передбачено, що протягом 5 днів з моменту підписання Договору ОСОБА_1 сплачує виконавцю аудиту 5 000,00 грн. в якості попередньої оплати.

24.04.2019 року позивач сплатив визначену Договором про аудит суму попередньої оплати, що підтверджується квитанцією № 18.

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Позивач зазначає, що як того вимагає ч. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», він звертався до Товариства з запитами про надання копій документів для проведення аудиту фінансової звітності Товариства, визначених у Додатку № 1 до Договору про аудит.

24.04.2019 року позивач надіслав перший запит про аудит з додаванням оригіналу примірника Договору про аудит на адресу місцезнаходження Товариства (відповідача). Однак, лист із запитом повернувся позивачу за закінченням терміну зберігання.

14.05.2019 року позивач повторно направив запит на адресу місцезнаходження Товариства (відповідача). Лист також повернувся у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

У зв`язку з тим, що відповідач не отримує листи за адресою місцезнаходження, 20.06.2019 року представник позивача відправила запит за допомогою кур`єрської служби ТОВ «Нова Пошта» на адресу місцезнаходження Товариства, експрес - накладна № 59000429821731 .

Пізніше працівники ТОВ «Нова Пошта» телефоном повідомили, що директор Товариства ОСОБА_5 відмовляється від отримання надісланих документів. Це також підтверджується роздруківкою з веб-сайту ТОВ «Нова Пошта».

Оскільки, обов`язок надання документів для аудиту покладається законом на виконавчий орган, яким є директор ОСОБА_5 , 20.06.2019 року позивач направив ще 2 запити особисто директору на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_5 та адресу фактичного проживання, тобто на всі відомі позивачу адреси. Однак, листи з запитами повернулися у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Таким чином, позивач зазначає, що здійснив 5 спроб вручити Товариству та його виконавчому органу - директору запит про надання копій документів для проведення аудиту фінансової звітності, однак відповідач ухиляється від отримання поштової кореспонденції, чим стає на заваді реалізації позивачем свого права на проведення аудиту.

У зв`язку з чим, позивачем подано позов до суду про захист своїх корпоративних прав та інтересів, в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача надати позивачу для ознайомлення інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі», а саме: протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2019 роки, річну звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2018 роки, яка складається з річного балансу, звіту про фінансово-господарську діяльність Товариства; розшифрування основних засобів.

Також, позивач в позові просить зобов`язати відповідача забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» можливість проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, а саме: відповідно до додатку № 1 до Договору № 305-А від 22.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ».

В ході розгляду спору третьою особою - аудиторською фірмою підтримано позовні вимоги та надано пояснення по суті позовних вимог, третя особа зазначає про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, їх відповідність ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка закріплює право учасника на проведення аудиту фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), якщо він володіє 10% і більше статутного капіталу.

Третьою особою надано пояснення, що правові засади здійснення аудиторської діяльності визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність», а з 01.10.2018 року Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб`єктами. Стандарти аудиту є обов`язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб`єктами господарювання.

Так, пунктом 1.4 укладеного з позивачем Договору передбачено, що перевірка буде здійснюватися відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, прийнятих Аудиторською палатою України в якості національних. Ці стандарти вимагають від Виконавця дотримання етичних вимог, а також планування та виконання аудиту з метою отримання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень. Аудит передбачає виконання процедур з метою отримання аудиторських доказів стосовно сум і розкриття інформації у фінансовій звітності. Аудиторська перевірка також включає оцінку прийнятності використаних облікових політик та достатності облікових оцінок, здійснених управлінським персоналом Замовника, а також оцінювання подання фінансових звітів у цілому. Надана Замовником інформація, а також отримані в ході перевірки дані будуть досліджуватись на наявність та одночасно на відсутність суттєвих розбіжностей між показниками звітності та даними бухгалтерського обліку Замовника. Виконавець на основі чинного законодавства України, існуючого досвіду та знань самостійно визначає форми, методи та напрямки надання послуг.

З 01.07.2018 року згідно з рішенням Аудиторської палати України № 361 від 08.06.2018 року в якості національних стандартів аудиту застосовуються Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2016-2017 років, перекладені українською мовою (далі - MCA).

Міжнародні стандарти аудиту (MCA 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту»), які є обов`язковими до застосування, вимагають, щоб аудитор здійснював професійне судження та зберігав професійний скептицизм протягом планування і виконання аудиту, зокрема:

- Ідентифікував і оцінював ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки виходячи з розуміння суб`єкта господарювання та його середовища, включаючи внутрішній контроль суб`єкта господарювання;

- Отримував достатні та прийнятні аудиторські докази щодо існування суттєвих викривлень, розробляючи та виконуючи відповідні дії у відповідь на оцінені ризики;

- Формулював думку про фінансову звітність, виходячи з висновків, зроблених на основі отриманих аудиторських доказів.

MCA 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту» надано визначення аудиторським доказам, а саме: аудиторські докази - це інформація, яку використовує аудитор при формуванні висновків, на яких грунтується аудиторська думка. До аудиторських доказі належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності та інша інформація.

Обов`язковою умовою проведення аудиту є забезпечення аудитора доступом до всієї інформації, яка є важливою для складання фінансової звітності, а також необмеженим доступом до працівників суб`єкта господарювання, від яких аудитор вважає за потрібне одержати аудиторські докази.

Третя особа зазначає, що ухилення відповідача від дотримання законних вимог позивача про забезпечення доступу до фінансових документів Товариства унеможливлює проведення аудиту відповідно до Договору № 305-А від 22.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ», та свідчить про порушення прав ОСОБА_1 як учасника цього Товариства.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, посилаючись на неотримання від позивача наведених в позові запитів, які стосувались надання інформації про діяльність Товариства.

Відповідач вважає, що посилання позивача на факт умисного ігнорування запитів позивача, чим порушилися його корпоративні права, є необгрунтованим та непідтвердженим належними доказами.

Також, відповідач заперечував наявність у позивача підстав вимагати проведення аудиту фінансової звітності, оскільки згідно положень п. 9.1. Статуту ТОВ «БК «Княжичі» (в редакції 2012 року) зазначено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу Товариства здійснюється Ревізійною комісією.

З огляду на зміст п. 9.9. Статуту ТОВ «БК «Княжичі» (в редакції 2012 року) призначення аудиторської перевірки має здійснюватись за рішенням Загальних зборів учасників.

Окрім того, згідно положень п.9.10, Статуту ТОВ «БК «Княжичі» (в редакції 2012 року) зазначено, що на вимогу будь-кого з учасників Товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної діяльності Товариства.

У зв`язку з чим, відповідач зазначає, що позивачем не було дотримано положень Статуту ТOB «БК «Княжичі» (в редакції 2012 року), Загальні збори товариства не скликатись, у зв`язку з чим питання щодо контролю за фінансовою діяльністю товариства шляхом проведення аудиту не розглядалось. Таким чином, права позивача, як учасника Товариства на проведення аудиту фінансової звітності жодним чином порушено не було, оскільки питання контролю за фінансовою діяльністю Товариства здійснюються на підставі рішення Загальних зборів товариства на підставі прийнятого на них рішення щодо проведения аудиту, а не шляхом звернення до суду з позовом про зобов`язання вчинити дії.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами пояснення та докази, судом встановлено наступне.

Факт звернення позивача, як учасника, який володіє 25% статутного капіталу відповідача щодо надання йому документів про діяльність товариства та необхідність проведення аудиторської перевірки, підтверджується матеріалами справи. Зокрема, факт надіслання листів позивача на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується відповідними (наявними в матеріалах справи) поштовими чеками та описами вкладення.

Неотримання відповідачем листів позивача, надісланих на офіційну адресу місцезнаходження (внаслідок відсутності за адресою місцезнаходження чи ухилення від отримання кореспонденції), не обґрунтовує викладених у відзиві заперечень щодо факту звернення позивача в установленому порядку з відповідними вимогами до Товариства.

Як визначено в Листі ВГСУ від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов`язання (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Таким чином, відповідач був повідомлений про наявність запиту учасника товариства про необхідність проведення аудиту та надання фінансових документів, однак не виконав вказані вимоги.

Як визначено ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

2. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Таким чином, наведене в п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право учасника отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, випливає і гарантується законом і не залежить від умов Статуту.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем вимог та умов, наведених в ст.41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема, володіння часткою понад 10%, укладення Договору з аудиторською фірмою та звернення до відповідача з вимогами про надання документів, необхідних для проведення аудиту.

Також, судом досліджено та встановлено, що ст. 43 (ч.1) Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено перелік документів, які повинно зберігати товариство, а саме:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Частиною 4 відповідної ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Дослідивши позовні вимоги, судом встановлено, що наведений в прохальній частині позову перелік документів є деталізованим і конкретизованим, в той же час, в повній мірі відповідає наведеному в ст.43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» переліку документів, які товариство повинно зберігати і до яких зобов`язане забезпечити кожному учаснику (його представнику) доступ та на вимогу учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів.

Наведений в прохальній частині позову перелік документів також узгоджено в Додатку № 1 укладеного у у відповідності до ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» між позивачем та ТОВ «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ» Договору про надання аудиторських послуг № 305-А від 22.04.2019 року.

З огляду на ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право учасника, який володіє понад 10% статутного капіталу, вимагати проведення аудиту випливає з відповідної норми законодавства і не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб, чи від доцільності проведення такої перевірки. Натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг в силу прямої вказівки закону, і не залежить від рішення загальних зборів.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, позивач має право на отримання інформації про господарську діяльність товариства, відповідних документів, в межах наведеного в ч.1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» переліку та проведення аудиторської перевірки Товариства, учасником якого з часткою понад 10% він є. В свою чергу, ухилення відповідача (в будь-який спосіб) від виконання заонних вимог позивача та забезпечення умов для проведення аудиторської перевірки на вимогу позивача, суперечить ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідно порушує реалізацію учасником його корпоративного права на управління товариством, яке підлягає захисту у судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, які відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі щодо зобов`язання відповідача надати позивачу для ознайомлення інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі», а саме: протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2019 роки, річну звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2018 роки, яка складається з річного балансу, звіту про фінансово-господарську діяльність Товариства, розшифрування основних засобів; зобов`язання відповідача забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» можливість проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, а саме: відповідно до додатку № 1 до Договору № 305-А від 22.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ».

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 3 842,00 грн. Щодо вимог позивача про відшкодування йому витрат на пересилання поштових відправлень на суму 200 грн., факт понесення відповідних витрат позивачем не підтверджено, тому такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» про зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 34902269) надати для ознайомлення учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 34902269), а саме: протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2019 роки, річну звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» за 2016-2018 роки, яка складається з річного балансу, звіту про фінансово-господарську діяльність Товариства; розшифрування основних засобів.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 34902269) забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ДЕ ВІЗУ» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, будинок 10, офіс 11, код ЄДРПРОУ 2160176) можливість проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 34902269) та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, а саме: відповідно до додатку № 1 до Договору № 305-А від 22.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Фірма «ДЕ ВІЗУ»:

3.1. Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (далі - Товариство) зі всіма змінами та доповненнями;

3.2. Установчий договір Товариства (за наявності);

3.3. Протоколи Загальних зборів учасників про створення Товариства та за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.4. Документи про державну реєстрацію Товариства та реєстрацію в податкових органах (виписка, витяг);

3.5. Документи про організаційну структуру Товариства;

3.6. Положення про керівні органи та структурні підрозділи Товариства, посадові інструкції;

3.7. Штатний розпис Товариства та всі зміни, які відбулись за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.8. Документи про обрання/призначення керівних органів Товариства та головного бухгалтера (протоколи, накази);

3.9. Копія паспорта та ідентифікаційного коду керівника та головного бухгалтера;

3.10. Документи про облікову політику Товариства, чинні на 01.01.2016 року та всі зміни, які відбувались за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.11. Робочий план рахунків;

3.12. Фінансову звітність Товариства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.13. Податкову звітність з податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ, ПДФО та інших податків, які складались Товариством за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.14. Інформацію про відкриті банківські рахунки Товариства;

3.15. Виписки з рахунків банків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.16. Колективний договір за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.17.Положення про оплату праці, преміювання;

3.18. Реєстр договорів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.19. Реєстр судових справ; інформація щодо стану розгляду, перелік судових рішень, прийнятих не на користь Товариства, ймовірність та суми можливих збитків за різними сценаріями розгляду справ;

3.20. Інформацію про дату проведення незалежної оцінки майна Товариства та звіти про оцінку (за наявності);

3.21. Реєстр договорів позики, кредиту, безповоротної фінансової допомоги, виданих Товариством векселів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.22. Договори, укладені Товариством, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, та документи про їх виконання;

3.23. Загальну оборотно-сальдову відомість по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.24. Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків в розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.25. Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти модернізації (дообладнання) (03-2), акти списання (03-3, 03-4), прибуткові та видаткові накладні, довідки КБ-2В, акти КБ-3, акти приймання-передачі нематеріальних активів, свідоцтва на торгові марки за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.26.Оборотно-сальдові відомості (журнали-ордери) та картки рахунків в розрізі субрахунків по рахунках 20 «Запаси», 22 «МШП», 26 «Готова продукція», 28 «Товари», норми видачі форменого одягу та спецодягу, прибуткові та видаткові накладні, подорожні листи, лімітно-забірні картки, акти списання, видаткові накладні за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.27. Оборотно-сальдові відомості (журнали-ордери) та картки рахунків за субрахунками по рахунку 23 «Незавершене виробництво» (в розрізі підрозділів та видів виробництва), звіти з виробництва, лімітні картки, накладні на внутрішнє переміщення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.28. Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов`язань Товариства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.29. Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків за субрахунками по рахунках 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Дебіторська заборгованість з різними дебіторами», 63 «Кредиторська заборгованість за постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», а також картки вказаних вище рахунків, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), звіти про використання грошових коштів виданих в підзвіт, акти за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.30. Реєстр дебіторської та кредиторської заборгованості із зазначенням дати виникнення, терміну прострочення. Інформацію по дебіторській заборгованості щодо якої минув строк позовної давності чи прийнято рішення про неможливість стягнення заборгованості (із зазначенням сум заборгованості). Інформацію по кредиторській заборгованості, яка не була погашена Товариством та за якою минув строк позовної давності (із зазначенням сум заборгованості);

3.31. Інформацію про наявність/відсутність нарахування резерв сумнівних боргів. Якщо резерв сумнівних боргів нараховується, зазначити яким методом. Вказати суму сумнівної дебіторської заборгованості станом на 31.12.2016 року та 31.12.2018 року.

3.32. Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передачі майна до статутного капіталу за період 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.33. Оборотно-сальдові відомості (журнали-ордери) та картки за субрахунками по рахунках 65 «Розрахунки за соціальним страхуванням», 66 «Розрахунки із оплати праці» (за субрахунками), відомості нарахування та виплати заробітної плати, штатні розписи, табелі обліку робочого часу, трудові угоди, контракти, накази на відрядження та навчання, накази на матеріальні заохочення та інші виплати, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.34. Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунку 64 «Розрахунками за податками та зборами», субрахунки - 641, 643, 644 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.35. Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;

3.36. Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунку 90 «Собівартість» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року,

3.37. Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші операційні витрати», 97 «Інші витрати» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 34902269) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн. 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.11.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін