ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/9495/19

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Миськової О.В.

та за участю: представника позивача - Коки В.А.,

представника відповідача - Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гірник" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Гірник" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.07.2019 № 004275512 про застосування до ПП "Гірник" штрафу у розмірі 15743,12 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення у травні 2019 року камеральної перевірки ПП "Гірник" було опрацьовано фактично лише податкові накладні за лютий 2019 року. Зазначає, що саме 16.04.2019 була виписана податкова накладна по факту продажу автомобіля Vоlvо ХС 90 за №14, яка зареєстрована в ЄРПН 25.04.2019, тобто з дотриманням граничних термінів реєстрації, що підтверджується відповідною квитанцією. Податкова накладна за 28.02.2019 була складена помилково, у зв`язку з чим і було проведено коригування.

Ухвалою суду від 23.07.2019 було відкрите загальне позовне провадження у даній адміністративній справі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що контролюючим органом під час проведення перевірки не досліджувалися обставини, що слугували підставою для формування податкових накладних, оскільки позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновку акту камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Гірник" у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що податкові зобов`язання виникли 16.04.2019, що підтверджується копією виписки по рахунку від 16.04.2019, в підтвердження чого і була складена податкова накладна. Крім того, при поданні податкової звітності також зазначено здійснення господарської операції саме у квітні 2019 року. Станом на 28.02.2019 жодних податкових зобов`язань не виникало та факту постачання товару не відбулося. Таким чином, ПП "Гірник" вчасно виконало свої зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної, що свідчить про відсутність вини платника податку та незаконність застосування до нього наслідків несвоєчасної реєстрації. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у постановах від 30.01.2018 у справі №815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі №816/390/17, де зазначено про те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Гірник" з питання своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2019 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2019 №31/06-30-52-12-31.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту201.10статті201 Податкового кодексу Україниу зв`язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, виписаних та зареєстрованих підприємством. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1ст.120-1розділуІІ Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0042755212, згідно з яким до Приватного підприємства "Гірник" застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 15743 грн. 12 коп.

У запереченнях до акту про результати камеральної перевірки ПП "Гірник" просить визнати акт про результати камеральної перевірки від 30.05.2019 № 31/06-30-52-12-31 неправомірним та скасувати його.

Листом від 04.07.2019 №8926/6/06-30-51-10-80 відповідач розглянув лист-заперечення та повідомив позивача про те, що відсутні правові підстави щодо розгляду вказаних заперечень.

Позивач не погоджується із висновками, зазначеними в акті перевірки, і вважає протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0042755212.

Вирішуючи спір по суті, судом враховується таке.

Відповідно до підпункту14.1.60пункту14.1статті14 Податкового кодексу Україниєдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок 1246).

Так, судом встановлено, що 16.04.2019 ПП "Гірник" отримало кошти на свій розрахунковий рахунок за автомобіль у сумі 147000, 00 грн.

ПП "Гірник" 16.04.2019 виписало податкову накладну №4, але помилково у ній зазначено дату складання "28.02.2019" замість "16.04.2019" та 24.04.2019 її в установленому порядку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Самостійно виявивши дану помилку, ПП "Гірник" 25.04.2019 склало та зареєструвало розрахунок коригування №1 до податкової накладної від 28.02.2019 №4, а також відразу сформувало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.04.2019 №14.

У відповідності до п.44.1ст.44 Податкового кодексу Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.201.1статті201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10статті201 Податкового кодексу Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У той же час, відповідно до пункту120-1.1статті120-1 Податкового кодексу Українипередбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192та201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі:

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Таким чином, системний аналіз статті201, пункту120-1.1статті120-1 Податкового кодексу Українидає підстави для висновку про те, що лише порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу. При цьому, сама податкова накладна є фіксацією факту здійснення господарської операції та виникнення податкових зобов`язань платника податку. За відсутності первинного факту господарської операції податкова накладна складена бути не може.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0042755212 стали висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної від 28.02.2019 та розрахунку коригування до цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно обставин інкримінованого позивачу порушення його представник пояснив, що 24.04.2019 бухгалтером підприємства, який реєструє податкові накладні була зареєстрована податкова накладна №4 з невірною датою її складання, а саме: "28.02.2019", оскільки саме в цей день мала відбутись господарська операція щодо продажу автомобіля. Проте покупцем угода з купівлі - продажу автомобіля була перенесена на квітень місяць, тому реалізація автомобіля в лютому 2019 року не відбулася.

У свою чергу, ПП "Гірник" 16.04.2019 отримало кошти на свій розрахунковий рахунок за автомобіль у сумі 147000, 00 грн., у зв`язку з чим була сформована видаткова накладна №1 та податкова накладна від 16.04.2019 №14 та передана для реєстрації. 24.04.2019 бухгалтер, що проводить реєстрацію податкових накладних, помилково зареєстрував податкову накладну на підставі видаткової накладної від 28.02.2019, зазначивши цю ж дату.

Як встановлено судом, фіскальним органом сформовано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.04.2019, відповідно до якої: "Документ прийнято".

Разом з тим, позивач зазначає, що ним було допущено помилку при складанні вказаної податкової накладної, зокрема, замість дати її складання "16.04.2019" вказано помилково дату "28.02.2019".

У зв`язку з виявленням помилки у податковій накладній, ПП "Гірник" 25.04.2019 склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28.02.2019 за №4, який надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, ПП "Гірник" склало податкову накладну №14 з правильними реквізитами, зазначивши дату її виписки 16.04.2019, та зареєструвало її у відповідності до нормПодаткового кодексу України.

При цьому, позивачем податкову накладну від 16.04.2019 №14 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.04.2019, тобто в межах граничних строків її реєстрації.

Як встановлено судом, фіскальним органом сформовано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2019, відповідно до якої: "Документ прийнято".

Підсумовуючи викладене, суд може констатувати факт того, що господарська операція з відчуження автомобіля відбулась у квітні 2019 року, що підтверджується складеною видатковою накладною від 16.04.2019 №1 та надходженням коштів на рахунок позивача у цей же день, а тому саме з врахуванням цієї обставини і застосовує приписи Податкового кодексу України.

Отже, оскільки саме у квітні 2019 року відбулась господарська операція, яка призвела до виникнення податкових зобов`язань, у платника податку виник обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну від 16.04.2019 №14 і саме щодо цієї податкової накладної розпочинають дію нормиПодаткового кодексу Українивідносно обрахунку граничних строків її реєстрації.

Податкова накладна була складена на підставі дійсної господарської операції з поставки товару та містила всі необхідні обов`язкові реквізити, передбачені встановленою формою, однак в ній помилково було зазначено дату проведеної господарської операції.

При цьому, податкова накладна від 16.04.2019 №14 була зареєстрована підприємством в межах встановлених законом строків, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді відповідного штрафу.

Так, враховуючи те, що операція з реалізації товару 28.02.2019 не відбулась, а позивачем вчасно було виявлено помилку у даті податкової накладної, 25.04.2019 ним було зроблено розрахунок коригування №1 до податкової накладної від 28.02.2019 щодо її дати, та в цей же день сформовано та зареєстровано податкову накладну №14 з датою реалізації автомобіля.

Зважаючи на те, що Податковий кодекс України обов`язок зі складання податкової накладної та її реєстрації пов`язує виключно з фактом здійснення господарської операції та виникненням податкових зобов`язань, який за обставин даної справи мав місце тільки 16.04.2019 року, терміни на реєстрацію податкової накладної мають відраховуватись саме з огляду на цю дату. З цієї дати платником податку граничні строки для реєстрації податкової накладної були дотримані. Усі інші обставини не є такими, що свідчать про можливість обрахунку граничних термінів для реєстрації податкової накладної з будь-якої іншої дати.

Це у повній мірі стосується і тих обставин, що ПП "Гірник" двічі (у червні та у листопаді 2019 року) подавало уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, коригуючи свої податкові зобов`язання у лютому 2019 року та у квітні 2019 року. Остаточним наслідком такого коригування стало декларування податкових зобов`язань з операції по відчуженню автомобіля у квітні 2019 року.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Оскільки термін виправлення помилки не сплинув, ПП "Гірник" правомірно скористалось своїм правом на належне відображення у податковому обліку господарської операції відповідно до первинних бухгалтерських документів. До того ж, здійснення операції щодо реалізації товару у квітні 2019 підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва, відповідно до якого у розділі фінансові результати за І квартал 2019 року в графі "інші доходи" не задекларовані жодні показники, а згідно звіту про фінансові результати за І півріччя 2019 року в графі "інші доходи" облікована сума 131193,00 грн. (вартість продажу автомобіля без ПДВ).

Відтак, з огляду на те, що відповідачем була проведена камеральна перевірка і він не мав об`єктивної можливості встановити дійсні обставини та підстави для формування податкового обліку позивача, допущена останнім помилка щодо дати податкової накладної, яка була самостійно виправлена платником, а податкова накладна з правильною датою її складання була вчасно зареєстрована ПП "Гірник" по відношенню до тієї дати, з якою Податковий кодекс України пов`язує обов`язок її зареєструвати, суд дійшов висновку про відсутність факту порушення позивачем вимог податкового законодавства, зважаючи на що визнає рішення відповідача щодо застосування до позивача відповідальності шляхом накладення штрафу таким, що не відповідає ч. 2ст. 2 КАС України.

Частинами першої та другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем 02.07.2019 №0042755212, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 15743,12 грн., порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно з ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 16.07.2019 №220, підприємством під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката у сумі 5000,00 грн., слід зазначити таке.

Позивачем до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.01.2019, укладений з адвокатським бюро;

- попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат;

- платіжне доручення від 12.07.2019 №212, відповідно до якого "Кока енд партнерс Адвокатське бюро" отримано від ПП "Гірник" 5000,00 грн. за надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі актів виконаних робіт, а тому у суду відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надану правову допомогу саме у межах розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, суд зазначає, що надане платіжне доручення від 12.07.2019 №212 не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги, тобто вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме у даній адміністративній справі №240/9495/19, а цілком можуть бути понесені у зв`язку з наданням інших видів правничої допомоги, зазначених у розділу 2 договору.

Отже, витрати на правову допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Гірник" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) від 02.07.2019 №0042755212, яким до Приватного підприємства "Гірник" застосовано штраф у сумі 15743,12 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Приватного підприємства "Гірник" (вул. Миру, 91, с. Сліпчиці, Черняхівський район, Житомирська область, 12300, код ЄДРПОУ 32699188) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 02.12.2019

Суддя Н.М. Майстренко