ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/121/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2019

у складі колегії суддів: Пономаренка Є. Ю. (головуючого), Суліма В. В., Дідиченко М. А.

у справі за позовом: першого заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради

до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради

про стягнення 813 781,55 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. 28.01.2019 перший заступник прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради звернувся з позовом до Комунального підприємства Шляхрембуд Сумської міської ради про стягнення на користь Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради пені в розмірі 813 781,55 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що всупереч умовам укладеного між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради договору про закупівлю робіт за державні кошти від 26.06.2017 № 80/17 відповідач частково виконав будівельні роботи на суму 8 489 310, 00 грн та стверджував, що вартість несвоєчасно виконаних будівельних робіт становила 1 510 690,00 грн, а тому, позивач зобов`язаний стягнути з відповідача пеню в розмірі 813 781,55 грн.

3. В обґрунтування підстав для подання позову, прокурор зазначив, що здійснення представництва прокурором інтересів держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради викликано необхідністю захисту порушених інтересів держави, оскільки вказаним органом не вжито жодних заходів, спрямованих на стягнення штрафних санкцій.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.02.2019 № 920/121/19 відкрито провадження у справі № 920/121/19 за позовом заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради до Комунального підприємства Шляхрембуд Сумської міської ради про стягнення на користь Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради пені в розмірі 813 781,55 грн.

5. 25.02.2019 представником відповідача подано відзив та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

6. 04.03.2019 першим заступником прокурора Сумської області подано до місцевого господарського суду пояснення, в яких додатково обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у цій справі та заперечення проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

7. Як встановлено судом першої інстанції 02.11.2018 та 29.11.2018 прокуратурою Сумської області надсилались листи-запити до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради з метою надання інформації щодо факту можливого неналежного виконання Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради зобов`язань за договором від 26.06.2017 № 80/17 на виконання робіт на об`єкти капітального ремонту.

8. 06.12.2018 Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради листом надано відповідь, що умови вищезазначеного договору не порушувались, а тому відсутні правові підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру.

9. Прокуратурою Сумської області 21.01.2019 повідомлено Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради про подання позову в інтересах держави в особі вказаного органу про стягнення штрафних санкцій та 23.01.2019 надіслано позовну заяву до Господарського суду Сумської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

10. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 у справі № 920/121/19 задоволено клопотання комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду; позов першого заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради до комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради про стягнення 813 781,55 грн, залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

11. Постановляючи ухвалу місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором не доведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади або держави, а позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернувся перший заступник прокурора Сумської області, має підстави і можливість самостійно захищати свої права за договором і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 920/121/19 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 задоволено. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 про залишення позову без розгляду скасовано. Справу № 920/121/19 передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.

13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок місцевого господарського суду про можливість самостійного захисту своїх прав позивачем не може бути підставою для залишення позову без розгляду, оскільки жодним чином не свідчить про вжиття Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради таких заходів, а саме нездійснення чи неналежне здійснення відповідним органом захисту інтересів держави є підставою для представництва цих інтересів в суді прокуратурою.

14. Суд вважав, що прокурором доведено порушення економічних інтересів держави внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій, оскільки через ненадходження вказаних коштів до бюджету унеможливлюється їх використання для державних потреб, а позивачем, заходи спрямовані на стягнення вказаних штрафних санкцій не вживаються.

15. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва першим заступником прокурора Сумської області інтересів держави в суді через нездійснення уповноваженим органом Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради їх захисту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2019.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. 22.05.2019 Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 21.05.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 920/121/19.

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/121/19 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.06.2019.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О.О. від 20.06.2019 касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме подання суду доказів на підтвердження отримання скаржником оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

20. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/121/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2019.

21. 12.07.2019 від Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

22. Ухвалою Верховного суду від 19.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 587/430/16-ц.

23. 07.08.2019 від першого заступника прокурора Сумської області надійшов відзив на касаційну скаргу.

24. Ухвалою від 12.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора про поновлення провадження у справі (вих. № 05/2-13164-19 від 31.07.2019).

25. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 провадження у справі № 920/121/19 поновлено за клопотанням заступника Генерального прокурора (вих. № 05/2-13164-19 від 25.09.2019) та у зв`язку з усуненням обставин, що обумовили його зупинення; продовжено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської стверджує, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувану постанову всупереч приписів статей 131-1 Конституції України, статей 53, 86, 174 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наводить зміст цих норм та рішення першої інстанції та зазначає, зокрема, таке:

- при поданні позову прокурором не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку;

- саме лише посилання прокурором в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження не є достатнім для відкриття провадження у справі;

- звертаючись із позовом у цій справі прокурор не надав належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, результати фінансових перевірок господарської діяльності тощо).

Доводи інших учасників справи

27. У відзиві на касаційну скаргу заступник прокурора Сумської області просить у її задоволенні відмовити, зазначаючи, що при поданні позову прокурор діяв відповідно до вимог статей 131-1 Конституції України, статей 4, 53, ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки уповноважений орган не здійснював захист інтересів держави у спірних правовідносинах, порушення яких сталося через прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 26.06.2017 № 80/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

32. У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

33. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

34. У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

35. Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

36. Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

37. Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

38. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

39. З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

40. Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

41. Ураховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

42. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 ГПК України).

43. У частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

44. Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

45. У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

46. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 вказаного Рішення).

47. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

48. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

49. В контексті зазначених положень та спірних правовідносин вбачається, що інтереси держави полягають не тільки у сфері реалізації компетенції органів державної влади, але й спрямовані на забезпечення гарантій місцевого самоврядування та ефективного функціонування його інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад, зокрема у економічній і соціальній сферах, фінансування яких відбувається за рахунок коштів міського бюджету, що у спірних правовідносинах спрямовувалися через управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської області для фінансування робіт з благоустрою у місті Сумах.

50. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даному випадку, органом, який зобов`язаний вживати заходи спрямовані на стягнення штрафних санкцій за договором підряду є Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, яке одночасно є стороною цього договору. Бездіяльність вказаного органу, а саме невжиття заходів по стягненню до бюджету штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань обумовлює вжиття заходів прокурорського реагування. При цьому, несплата відповідачем штрафних санкцій порушує економічні інтереси держави через ненадходження вказаних коштів до бюджету та унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері будівництва та дорожнього господарства.

51. Виходячи з наведеного суд касаційної інстанції визнає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду щодо доведення прокурором порушення інтересів держави та визначення ним органу, уповноваженого здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах.

52. При цьому за встановлених у справі обставин, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, гіпотетична можливість самостійного звернення Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради до суду не виключає підстав для захисту інтересів держави прокуратурою шляхом звернення із позовом в порядку передбаченому статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

53. Із наведених вище положень законодавства вбачається, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

54. "Неналежність" здійснення такого захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

55. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

56. Як встановлено судом апеляційної інстанції, наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради обґрунтовано прокурором несплатою відповідачем штрафних санкцій порушує економічні інтереси держави, оскільки через ненадходження вказаних коштів до бюджету унеможливлюється їх використання для державних потреб, а позивачем заходи спрямовані на стягнення вказаних штрафних санкцій не вживаються.

57. За встановлених у цій справі обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційної інстанції про те, що звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому прокурором зазначено обставини, що свідчать про невжиття позивачем заходи щодо усунення порушень інтересів держави, в тому числі у судовому порядку.

58. Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

59. Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

60. Між тим Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

61. Відтак, виходячи із наведених правових положень та обставин справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах через нездійснення уповноваженим органом Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради їх захисту, оскільки сам факт незвернення цим органом до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

62. Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 зі справи № 903/129/18 щодо визнання факту незвернення до суду органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, достатньою підставою для захисту інтересів держави прокурором, а також за встановлених у справі обставин відповідності такого звернення прокурора нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

63. В контексті зазначеного колегія суддів Верховного Суду враховує також висновки, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 щодо оцінки виконання прокурором вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

64. За наведеного колегія суддів Верховного Суду вважає висновки суду апеляційної інстанції про наявність та обґрунтованість підстав представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах правомірними, вмотивованими та такими, що відповідають обставинам справи.

65. Аргументи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують та є такими, що в цілому зводяться до викладення змісту рішення суду першої інстанції, правильна оцінка якому була надана під час апеляційного перегляду справи.

Щодо суті касаційної скарги

66. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

69. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради та про залишення без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 920/121/18.

Щодо судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 920/121/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков