ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

03 грудня 2019 року Справа № 913/151/19

Провадження №7/913/151/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи 913/151/19 за позовом заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах,

Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області

до Товариства з обережною відповідальністю «Укртранссервіс-груп»

про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 49856 грн. 73 коп.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області до Товариства з обережною відповідальністю «Укртранссервіс-груп» з наступними вимогами:

1. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.01.2019 року до договору № 19-073 від 03.01.2019 року на постачання природного газу, укладену між Нижньодуванською селищною радою Сватівського району Луганської області та Товариством з обережною відповідальністю «Укртранссервіс-груп».

2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 29.01.2019 року до договору № 19-073 від 03.01.2019 року на постачання природного газу, укладену між Нижньодуванською селищною радою Сватівського району Луганської області та Товариством з обережною відповідальністю «Укртранссервіс-груп».

3. Стягнути з Товариства з обережною відповідальністю «Укртранссервіс-груп» на користь Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 49856 грн. 73 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що після проведення тендерних торгів між ТОВ Укртранссервіс-груп (далі - Постачальник) та Нижньодуванською селищною радою (далі - Споживач) 03.01.2019 року укладено договір постачання природного газу № 19-073 (далі - Договір). Сторони дійшли згоди щодо ціни газу за 1000 м3 становить 9 690,00 грн., з ПДВ (п. 3.2 Договору).

У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 28.01.2019 року та № 2 від 29.01.2019 року до договору, якими збільшувалась ціна газу.

Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод №1 та №2 ціна за 1000 м3 газу збільшена з 9690,00 грн. до 11 720 грн 00 коп. (збільшена на 20,95%).

Прокурор вважає, що укладення додаткових угод № 1, № 2 до первісного договору з підвищенням ціни на предмет закупівлі є безпідставним та необгрунтованим і суперечить ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», оскільки згідно з п. 2 ч. 4 цієї статті зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 %) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Вказані додаткові угоди не відповідають вимогам ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», а тому мають бути визнані судом недійсними.

Як зазначив прокурор, порушенням інтересів держави є те, що відповідачами під час проведення закупівлі природного газу порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Позивачем у справі визначено Нижньодуванську селищну раду з огляду на те, що Нижньодуванська селищна рада є головним розпорядником бюджетних коштів.

Водночас прокурор зазначає, що Нижньодуванською селищною радою не вжито належних заходів для усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/151/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.04.2019 року підготовче засідання відкладено на 15.05.2019 року.

10.04.2019 року до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява від 08.04.2019 року № 02-25/509, яким позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідач відзивом на позовну заяву б/н та б/д, який надійшов до суду 11.04.2019 року, заперечує проти позову та просить суд залишити позов без розгляду та зазначає, що спірні додаткові угоди укладені у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для визнання їх недійсними відсутні, оскільки постачання природного газу здійснювалось за середніми ринковими цінами, що відповідає як інтересам споживача та і постачальника. Крім того, зазначає, що у прокурора за даним позовом відсутні підстави представництва органа позивача відповідно до практики розгляду справ Верховним судом та Європейським судом.

15.04.2019 року до суду надійшла від заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури відповідь на відзив відповідача на позовну заяву від 12.04.2019 року № 206/104-1047вих.- 19, якою він підтримує позовні вимоги в повному обсязі та вважає доводи відповідача безпідставними.

10.05.2019 року до суду надійшов від заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури лист від 08.05.2019 року № 06/104-1229 вих - 19, яким він зазначає, що підставами представництва прокурора в даному випадку є державний інтерес, який полягає у здійсненні контролю правильного використання бюджетних коштів, оскільки при укладенні оспорюваних додаткових угод порушена законність в бюджетній системі, а позивач - Нижньодуванська селищна рада Сватівського району Луганської області в даному випадку виявила пасивну поведінку щодо забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів під час здійснення публічної закупівлі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.2019 року позовну заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області № 06/104-847 вих.- 19 від 22.03.2019 залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року апеляційну скаргу заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 року у справі №913/151/19 задоволено; ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 року у справі №913/151/19 скасовано, та справу №913/151/19 передано до Господарського суду Луганської області.

Системою автоматизованого розподілу вказану справу №913/151/19 розподілено судді Господарського суду Луганської області Тацій О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, виготовленого 18.11.2019 року керівником апарату суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2019 року прийнято справу №913/151/19 до розгляду в новому складі суду та ухвалено здійснювати розгляд справи №913/151/19 за правилами загального позовного провадження і призначити підготовче засідання у справі на 03.12.2019 року о 10 годині 00 хвилин, в яке викликано учасників справи та/або їх представників.

28.11.2019 року позивач-1 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу №913/151/19 без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Учасники справи про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвали суду від 18.11.2019 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення, які повернулися до суду з відміткою про вручення.

Крім того, ухвалою суду від 18.11.2019 року запропоновано прокурору надати суду у строк до 02.12.2019 року або безпосередньо у судовому засіданні письмові пояснення, в яких викласти законодавче обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області, а також належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, якими підтверджуються факти нездійснення або здійснення неналежним чином Нижньодуванською селищною радою функцій щодо захисту інтересів держави, які було порушено.

Так, прокурором 02.12.2019 року через канцелярію господарського суду було надано письмові пояснення зміст яких зводиться до того, що Нижньодунавська селищна рада як розпорядник бюджетних коштів не здійснює належним чином функції щодо захисту інтересів держави у даному випадку.

Також, 03.12.2019 року від представника відповідача на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, вказує, що позивач не є органом уповноваженим державою здійснювати державний контроль у сфері публічних закупівель, а тому не може бути позивачем щодо даного предмету спору. Натомість, таким органом згідно ст. 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» є Державна аудиторська служба.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є ЗУ «Про прокуратуру».

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набрав чинності з 15.07.2015 року, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

У заявленому позові заступником керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересами держави визначене те, що Нижньодуванською селищною радою Сватівського району Луганської області під час проведення закупівлі природного газу порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, приписи ЗУ «Про публічні закупівлі», принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що у свою чергу створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Статтею 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №459, основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Повноваження здійснюються шляхом здійснення нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель, аналізу функціонування системи публічних закупівель, узагальнення практики здійснення закупівель, надання роз`яснень щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Статтею 5 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п. 10 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з п.п. 3,4,9 ч. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти.

В позовних матеріалах відсутні будь-які докази того, що прокурор перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Всупереч ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор не вжив заходів щодо перевірки наявності підстав для представництва інтересів держави, а також наявність органів, які уповноважені відповідно до законодавства здійснювати захист таких інтересів у випадку їх порушення.

Прокурор пред`явивши даний позов в інтересах держави в особі Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області не звернув увагу на те, що вказаний орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» та звернення до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених за наслідками цих процедур, у даному випадку додаткових угод до договорів на постачання природного газу.

Посилання прокурора у позовній заяві на те, що визначений ним позивач Нижньодуванська селищна рада Сватівського району Луганської області є розпорядником бюджетних коштів, господарським судом відхиляються, оскільки вказані повноваження надані Нижньодуванській селищній раді Сватівського району Луганської області не у зв`язку із реалізацією процедур, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі», а відтак не можуть бути підставою наділення її правосуб`єктністю у цих відносинах.

Суд ще раз наголошує, що коло управнених суб`єктів у сфері публічних закупівель, їх права, обов`язки та повноваження вичерпно окреслено у спеціальному ЗУ «Про публічні закупівлі».

Водночас судом враховується, що Державна аудиторська служба України є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2019 (справа №909/569/18), які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

При цьому, прокурор у наданих суду письмових пояснення зазначає, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби на електронному порталі Prozorro оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі Нижньодунавською селищною радою, відповідно до п. 2 якого, зокрема, встановлено порушення ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», - однак, не зазначає цей орган у якості належного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який може набути статусу позивача у справі.

Суд вважає, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно не зазначаючи належний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, та заявивши позов від імені органу, не наділеного законодавством повноваженнями у сфері публічних закупівель, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 ГПК України та статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру») надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене господарський суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області без розгляду.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що, відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Суд також відзначає і те, що залишення позову без розгляду жодним чином не порушує право заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на справедливий суд в розумінні норм ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке залишення позову без розгляду здійснюється судом через недотримання вимог законодавства, які мали місце з боку заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області при поданні позовної заяви у цій справі до суду.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

А тому за відсутності клопотання заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області про повернення судового збору, суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 226, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Луганської області -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити заступнику керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, що згідно ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 03.12.2019 року.

Суддя О.В. Тацій