ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 Справа № 908/2603/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 36470620)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 2 558,34 грн.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” від 11.09.2019 р. за вих. №2857 (вх. №2784/08-07/19 від 20.09.2019 р.) до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 2 558,34 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019 р. справу №908/2603/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 25.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2603/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, присвоєно справі номер провадження – 5/148/19, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.10.2019 р. Ухвалою від 23.10.2019 р. оголошено перерву, запропоновано позивачу у строк до 10.11.2019 р. відповідно до ст. 251 ГПК України надіслати на адресу відповідача та суду відповідь на відзив, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк; запропоновано відповідачу у строк до 22.11.2019 р. відповідно до ст. 251 ГПК України у разі отримання відповіді (пояснень, заперечень) на відзив направити на адресу позивача та суду заперечення на відповідь на відзив, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Судом у судовому засіданні 25.11.2019 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 11.12.2012 р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” (змінено назву на ПАТ “Запоріжжяобленерго”) (Постачальник) та ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №12615. 12.05.2016 р. у зв`язку з початком процедури ліквідації та закриття дирекції ПАТ “ВБР” за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченко, 14 із 07.06.2016 р., Банк звернувся до відповідача з відповідним листом про дострокове припинення дії договору, проведення звірки розрахунків та повернення суми коштів попередньої оплати за вказаним договором. 13.09.2019 р. ПАТ “ВБР” отримало Акт звірки взаємних розрахунків за електричну енергію згідно договору, в якому зазначено суму заборгованості Постачальника перед Споживачем в розмірі 2 558,34 грн. 18.09.2018 р. ПАТ “ВБР” на адресу ПАТ “Запоріжжяобленерго” направлено лист-вимогу №15896 про повернення залишку попередньої оплати в розмірі 2 558,34 грн. на розрахунковий рахунок Банку, однак зазначені кошти відповідачем не повернуті. На підставі викладеного, посилаючись на ст. 9 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 509, 610, 614, 626-629, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 263, 275, 276 Господарського кодексу України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

21.10.2019 р. від Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Господарського суду Запорізької області надійшов письмовий відзив на позовну заяву № 1975-юр від 15.10.2019 р. (вх. № 08-08/21831/19 від 21.10.2019 р.), в якому вказано, що предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів на підставі зобов`язань, які виникли з договору №12615 про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем 11.12.2012 р. Зазначений договір, за згодою сторін, був розірваний 29.07.2016 р. про що сторони склали додаткову угоду. Дійсні обставини визнаються учасниками справи і в силу ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів 20.09.2019 р., тобто після спливу 3 років одного місяця та 22 днів. До заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності в три роки. Отже, за вимогами позивача строк позовної давності закінчився 29.07.2019 р., а відповідно відповідачем у відзиві заявляється про застосування строків позовної давності щодо стягуваної позивачем суми. Крім того, до позовної заяви від 11.09.2019 р. вих. № 2857 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхно С.С., що надійшла на адресу відповідача, а відповідно і суду, додані копії письмових доказів, які засвідчені наступним чином: «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ. В.О. Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» « 25» липня 2019 року /зазначений підпис/ О.І. Гулей». Тобто, не на дату подання позову та особою, повноваження якої не підтверджені. Повноваження Гулей О.І. як учасника справи чи представника позивача ніяким документом не підтверджено, а відтак документи додані до позовної заяви не засвідчені належним чином і не можуть бути взяті судом до уваги як докази. На підставі викладеного, просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” суми попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії № 12615 від 11.12.2012 у розмірі 2 558,34 грн. та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») (далі – Постачальник електричної енергії) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №12615, відповідно до розділу 1 якого зазначено, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 9.4. договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2012 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Відповідно до п. 9.5. договору, термін позовної давності по даному договору складає десять років.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до договору №12615 від 11.12.2012 р. «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» Споживач має право самостійно зробити до кінця поточного розрахункового періоду попередню оплату за активну електроенергію, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді.

Вказаний договір та відповідні Додатки до цього договору підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини відповідно доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч, ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

За змістом ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 р. №234 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження ліквідатора в ПАТ «ВБР», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Міхну С.С. на два роки з 23.12.2015 р. по 22.12.2017 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.11.2016 р. №2343 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строки здійснення процедури ліквідації з 25.12.2017 р. по 24.12.2019 р. включно.

12.05.2016 р. у зв`язку із початком процедури ліквідації та закриттям дирекції ПАТ «ВБР» за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 14 з 07.06.2016 р., Банком направлено лист за вих. №10413 директору Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р., проведення звірки розрахунків та повернення суми коштів попередньої оплати за цим договором.

07.06.2016 р. представником САЮС ЗМЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» у присутності представника Споживача складено акт про закриття особистого рахунку №12615.

29.07.2016 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р., відповідно до якої сторони вирішили розірвання договір про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р. у зв`язку з закриттям дирекції Споживача.

Вказана Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками обох підприємств.

Крім того, у письмовому відзиві на позовну заяву № 1975-юр від 15.10.2019 р. відповідач зазначає, що дійсно зазначений договір, за згодою сторін, був розірваний 29.07.2016 р. про що сторони склали додаткову угоду та вказані обставини визнаються учасниками справи і в силу ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

15.08.2016 р. ПАТ «ВБР» на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» направлено лист-вимогу за вих. №13549 про повернення залишку попередньої оплати в розмірі 3 387,88грн. за Договором про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р. на відповідний розрахунковий рахунок Банку.

Однак, позивач відповіді на вказаний лист від відповідача не отримав.

14.08.2018 р. ПАТ «ВБР» повторно направлено на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» лист за вих. №15718 про повернення коштів попередньої оплати в розмірі 3 387,88грн. за договором про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р. Також зазначено, що в разі не згоди з вказаною сумою просить надати Акт звірки взаєморозрахунків за весь період дії вказаного договору на адресу ПАТ «ВБР».

13.09.2018 р. ПАТ «ВБР» отримано Акт звіряння взаємних розрахунків за електричну енергію згідно Договору №12615 від 11.12.2012 р., в якому зазначено суму заборгованості Постачальника перед Споживачем у розмірі 2 558,34 грн. Вказаний Акт звірки підписаний обома сторонами.

18.09.2018 р. ПАТ «ВБР» на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» направлено лист-вимогу за вих. №15896 про повернення залишку попередньої оплати в розмірі 2 558,34 грн. на відповідний розрахунковий рахунок Банку.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 2 558,34 грн. за договором про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 15.10.2019 р. за вих. №1975-юр заявлено клопотання про застосування трирічного строку позовної давності щодо заявленої вимоги про повернення суми попередньої оплати в розмірі 2 558,34 грн.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В обґрунтування пропущення позивачем трирічного строку позовної давності щодо заявленої позовної вимоги відповідач посилається на те, що оскільки договір між сторонами був розірваний 29.07.2016 р., то строк позовної давності закінчився 29.07.2019 р., з цим позовом позивач звернувся до суду 20.09.2019 р., тобто після спливу 3 років одного місяця та 22 днів.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, а саме у пункті 9.5. сторонами визначено, що термін позовної давності по даному договору складає десять років, отже суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів в межах строку позовної давності, тому зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач посилається на те, що до позовної заяви від 11.09.2019 р. вих. №2857 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхно С.С., що надійшла на адресу відповідача, а відповідно і суду, додані копії письмових доказів, які засвідчені наступним чином: «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ. В.О. Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» « 25» липня 2019 року /зазначений підпис/ О.І. Гулей». Тобто, не на дату подання позову та особою, повноваження якої не підтверджені як учасника справи чи представника позивача, а відтак документи додані до позовної заяви не засвідчені належним чином і не можуть бути взяті судом до уваги як докази.

Вказані доводи судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо вказаних ним обставин. В матеріалах справи №908/2603/19 міститься оригінал позовної заяви від 11.09.2019 р. вих. № 2857 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхно С.С., з доданими до неї копіями письмових документів, які засвідчені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхно С.С. від 11.09.2019 р.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 р. про відкриття провадження у справі №908/2603/19, відстрочено ПАТ “Всеукраїнський Банк Розвитку” сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн. за подання цієї позовної заяви до суду до прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76 – 79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 36470620) суму попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії №12615 від 11.12.2012 р. у розмірі 2 558 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 34 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 02.12.2019 р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.